Рішення

від 05.01.2016 по справі 925/1839/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2016 р. Справа № 925/1839/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

представник відповідача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

представники позивача, третьої особи: не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж

до Територіальної державної інспекції з питань праці у Черкаській області,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна інспекція України з питань праці,

про стягнення 15 254,09 грн,

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача 15 254,09 грн, зокрема 7 559,49 грн основного боргу за поставлену відповідачу теплову енергію в гарячій воді відповідно до договору на постачання теплової енергії в гарячій воді № 1/102012, 626,30 грн три проценти річних, 5 663,25 грн інфляційних втрат, 1 405,05 грн пені за прострочення виконання грошового зобов'язання в період з 16.02.2015 по 20.11.2015.

Заявою про зменшення позовних вимог, яка надійшла до суду 10.12.2015, позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача кошти в сумі 12 656,19 грн, зокрема 7 559,49 грн основного боргу, 1 410,56 грн пені, 311,99 грн три проценти річних, 3 374,15 грн інфляційних втрат, у зв'язку з проведенням позивачем нових розрахунків. Ухвалою суду від 10.12.2015 заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду у даній справі.

Заявою від 10.12.2015 позивач просить повернути йому 160 грн надміру сплаченого судового збору при винесенні рішення суду.

Ухвалою суду від 23.12.2015 задоволено клопотання відповідача та залучено Державну інспекцію України з питань праці до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 05 січня 2016 року.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 05 січня 2016 року не з'явилися.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників позивача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 10.12.2015 представник позивача повністю підтримала позов з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, клопотанням від 23.12.2015 просила справу розглядати у засіданні 05.01.2016 без її участі.

Відповідач не подав суду письмовий відзив на позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.01.2016 пояснила, що відповідач не заперечує проти боргу, але не має можливості сплатити кошти, оскільки не є розпорядником бюджетних коштів і не має повноважень щодо перерозподілу коштів між статтями кошторису та використовує кошти чітко по кошторису, на якому такі видатки відсутні.

У судовому засіданні 05.01.2016 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду на підставі статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін у судовому засіданні, суд встановив таке.

В процесі розгляду справи до прийняття судом рішення позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до суми 12 656,19 грн (а. с. 48). Ухвалою суду від 10.12.2015 вказану заяву позивача прийнято до розгляду у даній справі, у зв'язку з чим судом розглядається позов про стягнення з відповідача 12 656,19 грн, зокрема 7 559,49 грн основного боргу, 1 410,56 грн пені, 311,99 грн три проценти річних, 3 374,15 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що 12 листопада 2012 року Чорнобаївське комунальне підприємство теплових мереж (Надавач послуг за договором, позивач у справі) та Територіальна державна інспекція з питань праці у Черкаській області (Споживач за договором, відповідач у справі) уклали договір № 1/102012 на постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник взяв на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах та забезпечувати нормативну температуру повітря у приміщенні по вул. Леніна, 154, каб. № 114, смт. Чорнобай (за умови їх утеплення) Споживача відповідно до діючих норм і правил за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором, а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію. Приведена площа опалювального приміщення становить 9,3 кв. м.

В пункті 3.2.1. Договору встановлено, що Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим Договором.

Пунктом 6.4. Договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунковий опалювальний сезон 185 діб.

Згідно пункту 6.5. Договору споживач оплачує отриману теплову енергію до 15 числа наступного за звітним місяця на підставі отриманих від постачальника рахунків і актів виконаних робіт з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. При наявності фінансування допускається попередня оплата послуг.

Відповідно до пункту 7.2.3. Договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.

Позивач поставляв відповідачу теплову енергію в гарячій воді протягом опалювальних сезонів 2013-2015 років по квітень 2015 року на загальну суму 7 559 грн 49 коп., що підтверджується розрахунками - фактурами за вказаний період, однак відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав та не сплатив позивачу кошти за надану теплову енергію, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення, з огляду на таке.

Договір № 1/102012 від 12.11.2012 на постачання теплової енергії в гарячій воді, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств, він містить всі істотні умови для договорів даного виду, спору між сторонами щодо дійсності договору немає.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається і відповідачем підтверджено, що позивач поставив відповідачу, а останній протягом вказаного у позовній заяві періоду отримав теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 7 559,49 грн відповідно до розрахунків - фактур, оформлених позивачем.

Відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання, до яких відносяться сторони спірних правовідносин, регулюються спеціальним Законом України "Про теплопостачання" від 2 червня 2005 року № 2633-IV (далі - ЗУ "Про теплопостачання") та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 24 ЗУ "Про теплопостачання" основними обов'язками споживача теплової енергії є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до частини 6 статті 25 ЗУ "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

В пункті 18 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, вказано, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Договором встановлено строк оплати наданих послуг до 15 числа наступного за звітним місяця на підставі отриманих рахунків.

В порушення умов Договору та зазначених норм ЗУ "Про теплопостачання", Господарського кодексу України, "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати вартості спожитої теплової енергії в гарячій воді.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 7 559,49 грн. основного боргу з оплати за спожиту відповідачем теплову енергію в гарячій воді.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 5 статті 25 ЗУ "Про теплопостачання" у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

В пункті 7.2.3 Договору сторони передбачили, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітній місяць. Розрахунок пені за прострочення розрахунку по 18.11.2015 позивачем виконаний вірно, пеня нарахована на кожну суму боргу окремо, в розрахунку враховано припис частини 6 статті 232 ГК України, цей розрахунок відповідачем не спростований та не заперечений, тому нарахована позивачем сума 1 410,56 грн пені підлягає стягненню повністю.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони у Договорі не встановили інший розмір процентів річних, тому позивачем обґрунтовано нараховані три проценти річних по 20.11.2015 в сумі 311,99 грн. Розрахунок трьох процентів річних судом перевірено, відповідачем не заперечено.

Крім цього, позивачем нараховано до стягнення інфляційні втрати за період з лютого 2013 року по листопад 2015 року у розмірі 3 347,15 грн. Розрахунок інфляційних втрат судом перевірено, відповідачем не спростовано та заперечено.

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, факт прострочення погашення боргу підтвердив.

З огляду на викладені обставини, подані документи і норми законодавства, господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені витрати на сплату судового збору із даної позовної заяви в сумі 1 218 грн.

Клопотання позивача про повернення надміру сплаченого судового збору підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. Виходячи із припису вказаної норми Закону, позивач зобов'язаний сплатити із даної позовної заяви судовий збір в сумі 1 218 грн. Як вбачається з платіжного доручення від 18.11.2015 № 190, позивач сплатив 1 378 грн за подання даного позову до суду, тобто фактично позивачем сплачено на 160 грн більше, ніж встановлено Законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до частини 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про повернення судового збору з бюджету. На обов'язковість вирішення цього питання при складанні рішення звертається увага в пункті 4.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Таким чином, із Державного бюджету України належить повернути Чорнобаївському комунальному підприємству теплових мереж судовий збір в сумі 160 грн, сплачений ним по платіжному дорученню від 18.11.2015 № 190, у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Територіальної державної інспекції з питань праці у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, 269/105, ідентифікаційний код 38089394) на користь Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж (19900, Черкаська область, смт. Чорнобай, вул. Комсомольська, 3а, ідентифікаційний код 02767059) - 7 559 грн 49 коп. (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 49 копійок) основного боргу, 1 410 грн 56 коп. (тисячу чотириста десять гривень 56 копійок) пені, 311 грн 99 коп. (триста одинадцять гривень 99 копійок) три проценти річних, 3 374 грн 15 коп. (три тисячі триста сімдесят чотири гривні 15 копійок) інфляційних втрат, 1 218 грн (тисячу двісті вісімнадцять гривень) судового збору.

Повернути Чорнобаївському комунальному підприємству теплових мереж (19900, Черкаська область, смт. Чорнобай, вул. Комсомольська, 3а, ідентифікаційний код 02767059) із Державного бюджету України судовий збір в сумі 160 грн (сто шістдесят гривень), сплачений по платіжному дорученню № 190 від 18.11.2015, у зв'язку із зайвою сплатою.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено 06.01.2016.

Суддя А.Д. Пащенко