Ухвала

від 21.12.2015 по справі 757/42927/15-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42927/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2015 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням ТОВ «МТБ-7» в особі директора ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В :

16.11.2015 ТОВ «МТБ-7» (код ЄДРПОУ 39904941) в особі директора ОСОБА_4 звернулось до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, з наступним обґрунтуванням.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2015 за клопотанням слідчого ГСУ МВС України ОСОБА_5 в порядку забезпечення заходів кримінального провадження № 12015000000000151 від 19.03.2015 накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «МТБ-7» № НОМЕР_1 , відкритому 09.07.2015 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805). Однак, як зазначено в клопотанні, матеріали кримінального провадження не вказують на ймовірну причетність ТОВ «МТБ-7» до вчинення злочинів за викладених у клопотанні органу досудового розслідування обставин, вказане товариство здійснює реальну господарську діяльність, жодній посадовій особі ТОВ «МТБ-7» про підозру не оголошено, даних про те, що грошові кошти на рахунку товариства відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, не представлено, що в своїй сукупності свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «МТБ-7» підтримав доводи та вимоги клопотання.

Зацікавлена особа слідчий ГСУ МВС України ОСОБА_5 та/або інший слідчий групи слідчих в кримінальному провадженні, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явилися.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

З огляду на конституційні принципи змагальності сторін та диспозитивності, а також враховуючи, що ст.ст. 172, 174 КПК України визначений скорочений строк розгляду клопотання про скасування арешту майна, а неявка слідчого/прокурора не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні представника органу досудового розслідування на підставі наданих заявником доказів та матеріалів.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 в обґрунтування доводів та вимог клопотання, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що ГСУ МВС України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015000000000151 від 19.03.2015 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2015 за клопотанням слідчого ГСУ МВС України ОСОБА_5 серед інших суб`єктів господарської діяльності накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «МТБ-7» № НОМЕР_1 , відкритому 09.07.2015 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805).

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність в ТОВ «МТБ-7» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2015, при накладенні арешту на грошові кошти, які перебувають на рахунку ТОВ «МТБ-7» № НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805), слідчий суддя, з огляду на дані досудового розслідування, виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що грошові кошти на вказаному рахунку відповідають критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, в тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Між тим, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину ( п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання.

Згідно доводів клопотання, підтриманих представником власника банківського рахунку в судовому засіданні, ТОВ «МТБ-7» є реально діючим суб`єктом економічної діяльності та немало жодних правовідносин з суб`єктами, відносно яких здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст.209 КК України.

Зазначені доводи належними, допустими та достатніми в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України доказами не спростовані.

Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015000000000151 розпочато ще 19.03.2015, а арешт на рахунок ТОВ «МТБ-7» накладено -03.08.2015, до теперішнього часу жодній посадовій особі ТОВ «МТБ-7» про підозру у вчиненні кримінально-караного діяння не оголошено.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

За таких обставин, враховуючи, що в кримінальному провадженні жодній посадовій особі ТОВ «МТБ-7» про підозру не оголошено, а також не встановлено даних, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні підстав для подальшого арешту грошових коштів, які знаходяться на рахунку ТОВ «МТБ-7» № НОМЕР_1 , відкритому 09.07.2015 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805), а відтак клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 167 ч. 2, 170,172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

клопотання ТОВ «МТБ-7» в особі директора ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2015 на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «МТБ-7» № НОМЕР_1 , відкритому 09.07.2015 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805),- скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1