Постанова

від 16.10.2015 по справі 804/9371/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2015 р. Справа № 804/9371/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гончарової Ірини Анатоліївни розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"СВАРОГ-101" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зняття арешту, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сварог - 101" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить :

-визнати протиправною бездіяльність Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка виражена в не зверненні Відповідача з заявою про зняття арешту накладеного постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2014 року у справі №804/16429/14 після усунення Товариством з обмеженою відповідальністю підстав для накладення арешту ;

-зняти арешт з коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог -101" ( код ЄДРПОУ 37481805) на рахунках у банківських установах, накладений постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 30.10.2014 року у справі №804/16429/14.

В обґрунтування позову зазначено, що у зв'язку з усуненням фактичних підстав для накладення арешту податковий орган повинен був протягом двох робочих днів з моменту, коли йому стало відомо про виникнення підстав для припинення арешту майна платника податків звернутися до Дніпропетровського окружного суду з заявою про зняття арешту, проте відповідач цих дій не здійснив чим порушив вимоги діючого законодавства.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі

Представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечував з підстав, наведених письмові заперечення, у яких зазначив, що у зв'язку з досягненням між контролюючим органом та платником податкового компромісу та сплатою визначеного грошового зобов'язання до бюджету, у податкового органу були відсутні підстави для звернення рішення до виконання та надіслання його до виконання до банківських установ, в яких у платника відкриті рахунки. Представник відповідача зазначив, що адміністративний арешт коштів не здійснювався.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Сварог-101" (код ЄДРПОУ 37481805) зареєстровано як юридична особа та перебуває як платник податків на обліку у Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Верхньодніпровська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, керуючись пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, видала наказ від 30.09.2014 № 852 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Сварог-101" по взаємовідносинам з ПП "Хімтехнологія" за березень 2014 року та виписала направлення на проведення перевірки від 02.10.2014 року № 300/04-16-22-01.

В період проведення перевірки було складено акт від 02.10.2014 року "Про відмову у допуску службових осіб до проведення документальної планової перевірки ТОВ "СВАРОГ - 101" .

У жовтні 2014 року Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася з позовом про накладення арешту на кошти ТОВ "Сварог-101" на рахунках у банківських установах.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2014 року (справі №804/16429/14) адміністративний позов було задоволено та накладено арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Сварог-101 (код ЄДРПОУ 37481805) на рахунках у банківських установах.Ухвалою Дніпропетровського адмінстративноо суду від 28.05.2015 року апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а постанову без змін.

27.04.2015 року Верхньодніпровською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято рішення №1203/10/04-16-15-01-18 від 27.04.2015 року щодо погодження застосування процедури податкового компромісу. Цим рішенням застосовано процедуру податкового компромісу (5%) по добровільному декларуванню занижених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2014 на суму ПДВ 1624 грн. та суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 32473 ( 95%) вважати погашеною.

Судом встановлено, що податковий компроміс є досягнутим, оскільки товариством було сплачено узгоджені податкові зобов'язання у розмірі 1624 грн, що підтверджується платіжним дорученням №202 від 29 квітня 2015 року.

Надаючи правову оцінку спірних відносин суд зазначає наступне.

Суд, зазначає, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Положеннями підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України врегульоване питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, при цьому, в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Пунктом 20.1.31 статті статті 20 Податкового кодексу України визначено право контролюючого органу звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Суд зазначає, що Постановою Національного Банку України №22 від 21.01.2004р. затверджено "Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" (далі - Інструкція).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також, на стягувачів та є обов'язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).

Главою 10 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 10.2 Інструкції передбачає, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Положеннями статті 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" встановлено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

У ч.2 цієї ж статті визначено, що зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України"Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Суд зазначає, що зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо зняття адміністративного арешту майна платника податку, суд зазначає, що порядок зняття арешту, накладеного на майно платника податків, та арешту коштів на рахунках платника податків відрізняється.

Адміністративний арешт майна платника податків припиняється: 1) або у зв'язку з відсутністю протягом 96 годин рішення суду про підтвердження обґрунтованості такого арешту (підпункт 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України); 2) або на підставі рішення органу державної податкової служби про звільнення майна з під арешту, яке приймається протягом двох робочих днів, що настають за днем, коли такому органу стало відомо про виникнення підстав для припинення адміністративного арешту (пункт 94.20 статті 94 Податкового кодексу України).

У свою чергу, звільнення від арешту коштів на рахунках платника податків відповідно до абзацу третього пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України відбувається за рішенням того ж самого органу, який наклав відповідний арешт, тобто за рішенням суду. Рішення податковий орган в такому разі не приймає.

Суд зазначає, що механізм застосування адміністративного арешту майна та звільнення з-під арешту визначається Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 № 568 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1839/24371 ( далі - Порядок ).

Відповідно до п. 5.1 Порядку функції виконавця рішення про арешт майна платника податків покладаються на податкового керуючого або іншого працівника органу доходів і зборів, призначеного його керівником (заступником), який надсилає рішення про арешт майна іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження (п.5.2 , п.4.3. Порядку).

Крім того, суд зазначає, що п. 7.2. Порядку встановлено, що звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на те, що виконавцем рішення про арешт коштів на рахунку не було виконано усіх дій необхідних для застосування арешту, а саме не надіслано рішення про арешт до банківських установ, в яких у платника податків були відкрити розрахункові рахунки, а також з урахування того, що звільнення від арешту відбувається за рішенням суду, суд дійшов висновку про відсутність бездіяльності Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Розглядаючи вимогу про скасування арешту на рахунках, суд дійшов висновку про наступне.

Положеннями п 1 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України передбачено, що податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно з п.8., п.9 цього підрозділу, податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом. Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах. У разі досягнення податкового компромісу перевірки щодо податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за уточненими операціями у наступних періодах за зазначеними податками контролюючими органами не проводяться.

Суд зазначає, що норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

Так підпунктом 94.19.3 пункту 94.19. статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що адміністративний арешт припиняється у разі усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту.

З огляду на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "СВАРОГ-101" було усунено причини застосування адміністративного арешту, а саме було досягнуто податкового компромісу, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про зняття арешту.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю"СВАРОГ-101" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зняття арешту - задовольнити частково.

Зняти арешт з коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог -101 " ( код ЄДРПОУ 37481805) на рахунках у банківських установах, накладений постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 30.10.2014 року у справі №804/16429/14.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Гончарова