Ухвала

від 30.12.2015 по справі 208/4011/14-к

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/4011/14-к

№ провадження 1-кп/208/45/15

УХВАЛА

30 грудня 2015 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 32012040160000019 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянки України, маючої середньо технічну освіту, не працюючої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України,

суд-

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, тобто у грубому порушенні законодавства про працю, а саме в тому що:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтехстрой» на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 659502, виданого 22.10.2007 року та згідно відомостей реєстраційної служби Дніпродзержинського управління юстиції, зареєстровано за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Айвазовського, 43-55, код ЄДРПОУ 35409884.

Рішенням № 1 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехстрой» від 20.10.2007 року ОСОБА_4 вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтехстрой» (далі ТОВ «Промтехстрой») та з моменту реєстрації товариства ОСОБА_4 прийнято на себе обов`язки директора вказаного товариства. Згідно Статуту ТОВ «Промтехстрой» (далі Статут) ОСОБА_4 була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями. Зокрема, відповідно до п. 9.1 та п. 9.2 Статуту Органами управління Товариства є Виконавчий орган Товариства (директор або дирекція). Посадовими особами Товариства вважаються Учасник та директор. Учасник керує усією поточною діяльністю Товариства шляхом прийняття на себе обов`язків директора або наймає директора. Згідно п. 11.1 та п. 11.2 Статуту Виконавчим органом Товариства вважається директор (дирекція). Керівництво поточною діяльністю Товариства здійснює директор. Посаду директора може займати як Учасник, так і інша особа. Директор самостійно вирішує питання діяльності Товариства за винятком тих, що віднесені до виключної компетенції Учасника, а саме: керує діяльністю Товариства, несе відповідальність за виконання покладених та Товариство завдань; відповідно до господарської діяльності розробляє, затверджує штатний розклад Товариства, приймає та звільняє з роботи працівників; обирає форми та системи оплати праці працівників Товариства, встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів, премій, винагород, надбавок, доплат на умовах, передбачених колективним договором та законодавством України та узгоджує на зборах Учасників; укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахункові та інші рахунки; діє без довіреності від імені Товариства, представляє його інтереси в усіх установах та організаціях; розпоряджається коштами Товариства відповідно до чинного законодавства та Статуту Товариства… Відповідно до п. 18.1 Статуту директор несе персональну відповідальність за ведення документів з особового складу, які зберігаються в Товаристві протягом 75 років…

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій…

Згідно ст. 2 Кодексу законів про працю України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до ст. 2 Кодексу законів про працю України та ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робітники мають право на забезпечення в порядку соціального страхування в старості. Аналогічні положення передбачені в ст. 256 Кодексу законів про працю України.

Згідно ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України, укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації.

Статтею 254 Кодексу законів про працю України передбачено, що основними джерелами коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування є внески власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів чи фізичної особи, працівників. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов`язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об`єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Пунктом 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно ст.ст. 16, 18, 51, 168 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим агентом визнається особа, на яку цим кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платників податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Податковий агент зобов`язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

ОСОБА_4 , будучи особою, уповноваженою на прийняття на роботу та зобов`язаною здійснювати нарахування та виплату найманим працівникам заробітної плати та відчислення з повного об`єму виплачених сум заробітної плати страхових внесків у фонд загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та інші державні цільові фонди соціального страхування, діючи умисно, грубо порушуючи законодавство про працю, зокрема порушуючи вимоги ст. 46 Конституції України, ст.ст. 2, 21, ч.ч. 3, 4 ст. 24, 48, 254 Кодексу законів про працю України, ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 8, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 14, ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 4, 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», ст.ст. 16, 18, 51, 168 Податкового кодексу України, всупереч інтересам громадян і держави, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків для потерпілих осіб, з метою ухилення від сплати податків і єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, перебуваючи на території Заводського району міста Дніпродзержинська, зокрема за адресою місцезнаходження офісних приміщень ТОВ «Промтехстрой»: місто Дніпродзержинськ, Заводський район, вул. Айвазовського, 43-55, вул. Республіканська, 9, вул. Прохідний тупік, 8 та вул. Прохідний тупік, 10, більш точне місце перебування не встановлено, у період часу з січня 2012 року по грудень 2012 року, допустила до роботи у ТОВ «Промтехстрой» та використовуючи працю найманих працівників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 не уклала з вказаними особами в установленому законом порядку трудові договори, не внесла до трудових книжок вказаних осіб відповідні відомості про прийняття на роботу, не здійснювала обов`язкові відрахування із заробітної плати вказаних осіб до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України та Державної податкової інспекції, чим позбавила їх права на передбачені Конституцією України та діючим законодавством трудові та соціальні гарантії, передбачені зокрема ст.ст. 43, 45, 46 Конституції України, якими закріплені права громадян, які вступили в трудові відносини, насамперед «право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення», «Кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотиждневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки», «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає їх право на забезпечення їх у випадку повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом». «Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення»; порушила положення статтей 2, 3, 21, 24, 48, 254 Кодексузаконів про працю України, регламентуючих порядок укладання, оформлення трудових книжок, трудових договорів з робітниками та порядок їх розірвання, а також не надавала звітність на вищезазначених працівників до державних контролюючих органів, не перераховувала відповідно за них внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вищезазначеного злочину не визнала та пояснила суду наступне:

У жовтні 2007 року вона вирішила створити ТОВ «Промтехстрой», оформила уставний капітал та з 20.10.2007 року товариство було зареєстроване в УПФ та ДПІ. Згідно Статуту вона була засновником і директором товариства. Отримала ліцензії на проведення робіт з підвищеною небезпекою. Спочатку допомагав їй її чоловік, а потім до неї звернувся ОСОБА_21 , який запропонував їй варіанти роботи. Оскільки заказів на підприємстві не було, вона взяла ОСОБА_21 на посаду фінансового директора підприємства. Потім вона уклала договір на роботу з ДМКД. Деякі договори з субпідприємствами підписувала вона, деякі підписував ОСОБА_21 , які саме вона наразі не пам`ятає.

Штат робітників набирали безпосередньо вона і ОСОБА_21 , оскільки в нього була довіреність від її імені. Трудові угоди підписувала з працівниками і вона і ОСОБА_21 .

З 2009 року до травня 2012 року вона перебувала у декретній відпустці, про що є відповідний запис у трудовій книжці. В цей час набирали людей на роботу її чоловік та ОСОБА_21

З травня 2012 року вона знову почала працювати після декретної відпустки, а в жовтні 2012 року до неї почали звертатися робітники з приводу невиплати їм заробітної плати. В цей час вона дізналася, що в ТОВ «Промтехстрой» працюють люди, які не оформлені у товаристві. Вона звернулася з листом до ПАТ «ДМКД», в якому зазначала, що від імені товариства працюють люди, які в ТОВ «Промтехстрой» не оформлені.

Бухгалтерію підприємства вона вела самостійно. Заробітну плату робітники, які працювали офіційно, отримували по відомостям.

Їй не відомо, як отримували заробітну плату робітники, яких приймав на роботу ОСОБА_21 . Бухгалтер товариства ОСОБА_22 зазначала, що гроші на виплату заробітної плати цим працівникам їй надавав ОСОБА_23 .

ОСОБА_23 та ОСОБА_24 як начальник відділу кадрів, надавали їй документи на цих робітників про те, що ці люди працюють субпідрядниками. З субпідрядниками розрахунок проводився по безготівковому розрахунку.

Потерпілих, що зазначені в обвинувальному акті, вона на роботу не приймала, чи працювали вони у ТОВ «Промтехстрой» вона на знає.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що з березня 2012 року по 31 грудня 2012 року працював у ТОВ «Промтехстрой», розташованому за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Прохідний тупік, 10, монтажником, а потім газорізником. Приймала його на роботу директор ОСОБА_4 . Заробітну плату отримував різну, при прийнятті на роботу зазначали, що заробітна плата буде складати 120 грн. за 1 год., якщо проводилися капітальні ремонти, заробітна плата була вищою. Чи проводилися відрахування до Пенсійного фонду та у центр зайнятості він не знає, але коли розписувався у відомостях про отримання заробітної плати, то бачив, що там було зазначено про відрахування у Пенсійний фонд та центр зайнятості. Заяву про прийняття на роботу він писав на ім`я ОСОБА_4 . В трудовій книжці відсутній запис про прийняття його на роботу у ТОВ «Промтехстрой». Робочий день складав 8 годин, а іноді більше. Невиплатили заробітну плату в розмірі 6700 грн.

Потерпілий ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив суду, що працював у ТОВ «Промтехстрой» з 1 березня 2012 року по грудень 2012 року на посаді монтажника. Виконував монтажні роботи на аглофабриці ПАТ «ДМКД». Заяву про працевлаштування писав на ім`я ОСОБА_4 , в трудовій книзі в нього є запис про те, що він був працював у ТОВ «Промтехстрой». Робочий день тривав від 8 до 12 годин, від цього залежав і розмір заробітної плати. Отримував заробітну плату по відомостям. Не виплатили заробітну плату за листопад і грудень 2012 року.

Потерпілий ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що у ТОВ «Промтехстрой» працював з 31.08.2012 року по 31.12.2012 року. Працював монтажником на території ПАТ «ДМКД». На роботу його приймала ОСОБА_4 . Заяву про прийняття на роботу не писав, трудову книжку у відділ кадрів не віддавав. Працював по трудовому договору, хто підписував договір з іншої сторони йому не відомо. Згідно договору заробітна плата складала 160 грн. за годину. Не виплатили заробітну плату за листопад та грудень 2012 року.

Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що з 11.05.2012 року працював у ТОВ «Промтехстрой». Писав заяву про прийняття на роботу на ім`я ОСОБА_4 , заяву разом з трудовою книжкою віддав до відділу кадрів. 30.12.2012 року отримав трудову книжку без запису про роботу у ТОВ «Промтехстрой». Робочий день тривав від 8 до 12 годин. Заробітну плату отримував по відомостям. Не виплатили заробітну плату за листопад та грудень 2012 року.

Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що працював у ТОВ «Промтехстрой» шість місяців газоелектрозварювальником. Заяву про прийняття на роботу писав на ім`я ОСОБА_4 . Трудову книжку у відділ кадрів не надавав, оскільки на той момент був студентом. Про отримання заробітної плати розписувався у відомостях. Заробітну плату не виплатили за листопад та грудень 2012 року.

Потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що у ТОВ «Промтехстрой» працював з квітня 2012 року слюсарем. Заяву про прийняття на роботу писав на ім`я ОСОБА_4 , підписував трудовий договір. Трудову книжку віддавав у відділ кадрів. Отримавши при його звільненні з ТОВ «Промтехстрой» трудову книжку він звернув увагу на те, що запису про його роботу у ТОВ «Промтехстрой» в трудовій книзі не було. Згідно договору заробітна плата складала 150 грн. за годину. Робочий день тривав від 8 до 12 годин, від цього залежав і розмір заробітної плати. Заробітну плату не отримав за листопад та грудень 2012 року.

Потерпілий ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що у ТОВ «Промтехстрой» працював з середини червня 2012 року до кінця грудня 2012 року газоелектрозварювальником. Роботи проводилися на території ПАТ «ДМКД». Заяву про прийняття його на роботу у ТОВ Проимтехстрой» він писав на ім`я ОСОБА_4 , трудову книжку віддавав у відділ кадрів. Після звільнення запису про роботу у ТОВ «Промтехстрой» у трудовій книзі не було. Про отримання заробітної плати розписувався у відомостях. Заробітну плату не виплатили за листопад, грудень 2012 року.

Потерпілий ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що у ТОВ «Промтехстрой» працював за трудовим договором, підписаним фінансовим директором ТОВ «Промтехстрой», з 18.07.2012 року до 31.12.2012 року. Трудову книжку до відділу кадрів не надавав, оскільки був укладений трудовий договір та про необхідність її надання йому ніхто не казав. Заробітну плату не виплатили за листопад та грудень 2012 року.

Потерпілий ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що у ТОВ «Промтехстрой» працював з 18.07.2012 року до 31.12.2012 року бригадиром. Заяву про прийняття на роботу писав на ім`я ОСОБА_4 на посаду монтажника 5 розряду. Трудову книжку віддавав у відділ кадрів. Після звільнення запису про роботу у ТОВ «Промтехстрой» у трудовій книзі не було. Про отримання заробітної плати розписувався у відомостях.

Потерпілий ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що у ТОВ «Промтехстрой» працював з з 01.07.2012 року до 01.12.2012 року майстром по ремонту металевого обладнання у рельсобалочному цеху, на стані 350, що знаходиться на території ПАТ «ДМКД». Писав заяву про прийняття на роботу на ім`я ОСОБА_4 , угоду про прийняття на роботу не підписував. Трудову книжку віддавав у відділ кадрів. Заробітну плату отримував без табулеграм та відомостей. З 01 січня 2013 року почав працювати у фірмі «Трубний альянс», оскільки ТОВ «Промтехстрой» було ліквідоване. В трудовій книзі відсутній запис про його роботу у ТОВ «Промтехстрой», є тільки запис про те, що він працює у фірмі «Трубний альянс».

Потерпілий ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що у ТОВ «Промтехстрой» працював з березня 2012 року по липень 2012 року та з 28.11.2012 року по кінець грудня 2012 року майстром. З 01.01.2013 року ТОВ «Промтехстрой» було ліквідовано. Працював за трудовим договором, підписаним ОСОБА_4 . Трудову книжку до відділу кадрів не надавав, оскільки був укладений трудовий договір, надавав тільки її ксерокопію. Заробітну плату не виплатили за листопад та грудень 2012 року.

Потерпілий ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що у ТОВ «Промтехстрой» працював з 04.05.2012 року до 31.12.2012 року резчиком та бригадиром. Працював за трудовим договором, підписаним ОСОБА_4 . Трудову книжку до відділу кадрів не надавав, оскільки був укладений трудовий договір та про необхідність її надання до відділу кадрів йому ніхто не казав. Заробітну плату не виплатили за листопад та грудень 2012 року.

Потерпілий ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що у ТОВ «Промтехстрой» працював з 01.09.2012 року по грудень 2012 року майстром. Працював за трудовим договором. Директором ТОВ «Промтехстрой» була ОСОБА_4 . Хто підписував трудовий договір від ТОВ «Промтехстрой» та чи був в договорі зазначений розмір заробітної плати не пам`ятає. Трудову книжку до відділу кадрів не надавав, оскільки був укладений трудовий договір та про необхідність її надання до відділу кадрів йому ніхто не казав. Про отримання заробітної плати розписувався у відомостях. Заробітну плату не виплатили за листопад та грудень 2012 року.

Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що у ТОВ «Промтехстрой» працював з 11.05.2012 року по 31.12.2012 року зварювальником. Писав заяву про прийняття на роботу на ім`я ОСОБА_4 , вона його підписувала. З ним був укладений договір про працевлаштування, За усною домовленістю заробітна плата повинна була складати 150 грн. на годину. Працював на аглофабриці ПАТ «ДМКД» по 12 годин, мав перепустку на територію заводу. При працевлаштуванні йому зазначали, що він буде працевлаштований офіційно. Трудову книжку надавав до відділу кадрів. Про отримання заробітної плати розписувався щомісячно у відомостях. За жовтень 2012 року йому не доплатили 150 грн. заробітної плати, за листопад та грудень 2012 року заробітну плату не виплатили в повному обсязі. При переведенні працювати у другу фірму у грудні 2012 року, трудову книжку йому не повернули. При звільненні виявилося, що запису про його роботу у ТОВ «Промтехстрой» немає.

Потерпілий ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_4 він знайомий з кінця 2012 року. Його запросив на роботу в ТОВ «Промтехстрой» ОСОБА_23 на посаду начальника охорони. Офіс знаходився за адресою: Прохідний тупик, 10 в місті Дніпродзержинську. Він надавав ОСОБА_21 заяву про прийняття на роботу та трудову книжку, але ОСОБА_21 зазначив, що запис в трудовій книжці не потрібен, оскільки є трудовий договір. З підприємства його не звільняли, заробітну плату він не отримував. В його обов`язки входило віднести договори на територію ПАТ ДМКД та у разі крадіжок на території ДМКД оформляти протоколи.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що у 2012 році був безробітним. До нього прийшов його брат, який сказав, що є робота у ТОВ «Промтехстрой». З серпня 2012 року по грудень 2012 року він працював у ТОВ « Промтехстрой» слюсарем. Писав заяву про прийняття на роботу на ім`я ОСОБА_4 , підписував угоду про працевлаштування. Працював за графіком від 8 до 12 годин та території ПАТ «ДМКД», іноді роботи були з підвищеною небезпекою. Трудову книжку до відділу кадрів не надавав, оскільки перший місяць був на випробувальному терміні. Потім з питанням про офіційне працевлаштування ні до кого не звертався. Про отримання заробітної плати розписувався у відомостях. Заробітну плату не виплатили за листопад та грудень 2012 року.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що з 22.06.2012 року повинна була почати працювати у ТОВ «Промтехстрой» головним бухгалетром. Бухгалтер, яка працювала до неї на підприємстві ніяких документів їй не передавала, посадової інструкції головного бухгалтера у 2012 році не було, її посадові обовязкі їй роз`яснювалися в усній формі. Вона розуміла, що офіційно працевлаштовувати на підприємстві її не будуть, але почала працювати і працювала до середини грудня 2012 року. Звіти до Пенсійного фонду та ДПІ вона не складала, оскільки цим займалась ОСОБА_4 . Вона тільки видавала заробітну плату працівникам, згідно табелів робочого часу, які їй надавали майстри. На фірмі загалом було офіційно працевлаштовано тільки 10 чоловік, всі решта були офіційно не працевлаштовані. Робочі працювали на території аглофабрики ДМКД, де були роботи з підвищеною небезпекою. За листопад та грудень 2012 року заробітна плата робочим не виплачувалася. Вона нараховувала заробітну плату робочим, які працювали на фірмі. Собі заробітну плату вона нараховувала на підставі домовленості з ОСОБА_4 . Заробітну плату їй не виплатили за листопад та грудень 2012 року.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_4 знайомий з 2011 року, вона була директором ТОВ «Промтехстрой», яке співпрацювало з ПАТ «ДМКД» з приводу підрядних робіт. Він працював у ТОВ «Промтехстрой» в якості заступника директора та фінансового директора ТОВ «Промтехстрой» з початку квітня 2012 року до вересня 2012 року, потім звільнився, оскільки робочим та йому перестали виплачувати заробітну плату. Заробітну плату не отримав за листопад, грудень 2012 року. Ніякої посадової інструкції з переліком його посадових обов`язків на підприємстві не було. Зі слів ОСОБА_4 він знав, що він заступник директора. Працював по трудовій угоді, хто підписав її з боку підприємства він не пам`ятає. Трудову книжку він віддівав ОСОБА_4 , але при звільненні і до теперішнього часу її не отримав. В трудовій книжці був запис про те, що він працює заступником директора по фінансам. Про те, що його звільнено він був повідомений листом.

Його робота полягала в тому, що він займався укладанням договорів з ДМК, тобто спілкуванням, чи особисто він укладав договори з ДМКД він не пам`ятає. Крім того, він перевіряв на території ДМКД, як працюють робочі, які роботи виконують. Серед робіт які виконувалися працівниками ТОВ «Промтехстрой» були і роботи з підвищеною небезпекою. Іноді він проводив співбесіди з робітниками, які працевлаштовувалися. В нього була довіреність на право підпису документів, в тому числі і договорів. Перепустки до ДМК він не підписував та відношення до них не має. Нарахуванням заробітної плати займалася ОСОБА_4 . Чому не всі робітники були офіційно працевлаштовані він не знає, чому не виплатили заробітну плату також не знає. Зі слів ОСОБА_4 він був впевнений, що всі робочі працевлаштовані офіційно та щодо них проводяться відрахування до ПФ та ДПІ. ОСОБА_4 отримувала від ДМКД передплату за виконані роботи.

Чи працювали на підіприємстві ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 він не пам`ятає.

Бойко, ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , Поломаний, ОСОБА_48 і Таран працювали у ТОВ «Промтехстрой».

Свідок ОСОБА_49 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_4 він особисто не знайомий. Він працював у ТОВ «Промтехстрой» з 01.11.2012 року до 09.01.2013 року монтажником. Писав заяву про працевлаштування, в трудовій книжці був запис про працевлаштування, але після звільнення трудову книжку йому не повернули. Він разом з іншими робітниками виконували ремонтні роботи на території ДМКД. Працював по 11 годин, отримував заробітну плату у бухгалтера. За листопад отримав заробітну плату тільки 600 грн. Залишок заробітної плати за листопад та заробітну плату за грудень 2012 року йому не виплатили. Пішов з підприємства оскільки не платили заробітну плату.

З довідки № 1296 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій, яка є в матеріалах кримінального провадження в т. 7 на а. 7 вбачається, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехстрой», зареєстрованого 22.10.2007 року є ОСОБА_4 .

Згідно Статуту ТОВ « Промтехстрой», копія якого є в матеріалах кримінального провадження в т. 5 на а. 69 учасником зазначеного товариства є ОСОБА_4 , яка володіє єдиною часткою товариства 100% статного фонду.

Наказом № 13-к від 10.05.2012 року, копія якого є в матеріалах кримінального провадження в т.8 на арк.. 44, ОСОБА_4 призначено на посаду директора ТОВ « Промтехстрой».

Відповідно запису в трудових книжках потерпілих: ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , копії яких є в матеріалах кримінального провадження в т. 6 на а.а 178-180, 182, відомості про роботу зазначених осіб у 2012 році в ТОВ «Промтехстрой» - відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що діяння, яке було поставлено підсудній ОСОБА_4 у провину, дійсно мало місце і містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, а саме грубе порушення законодавства про працю, яке полягало в тому, що допустивши до роботи у ТОВ «Промтехстрой» та використовуючи працю найманих працівників, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 не уклала з вказаними особами в установленому законом порядку трудові договори, не внесла до трудових книжок вказаних осіб відповідні відомості про прийняття на роботу, не здійснювала обов`язкові відрахування із заробітної плати вказаних осіб до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України та Державної податкової інспекції, чим позбавила їх права на передбачені Конституцією України та діючим законодавством трудові та соціальні гарантії, передбачені зокрема ст.ст. 43, 45, 46 Конституції України.

У судовому засіданні захисником обвинуваченої ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання, яке було підтримане обвинуваченою, про звільнення ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , у зв`язку зі спливом строку давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.

Своє клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, а саме в тому, що будучи особою, уповноваженою на прийняття на роботу та зобов`язаною здійснювати нарахування та виплату найманим працівникам заробітної плати та відчислення з повного об`єму виплачених сум заробітної плати страхових внесків у фонд загальнообов`язковою державного пенсійного страхування та інші державні цільові фонди соціального страхування, діючи умисно, допустила до роботи найманих працівників та не уклала з вказаними особами в установленому законом порядку трудові договори, не внесла до трудових книжок вказаних осіб відповідні відомості про прийняття на роботу, не здійснювала обов`язкові відрахування із заробітної плати вказаних осіб до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України та Державної податкової інспекції, чим позбавила їх права на трудові та соціальні гарантії, передбачені законодавством, у зв`язку з чим, грубо порушила законодавство про працю.

Санкція ч. 1 ст. 172 КК України, передбачає покарання за грубе порушення законодавства про працю у вигляді штрафу або позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи, що згідно ч. 2 ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

ОСОБА_4 обвинувачується у грубому порушенні прав потерпілих в період з січня 2012 року по грудень 2012 року, таким чином, станом на момент розгляду справи у суді пройшло більше 2 років.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня скоєння злочину і до дня набрання чинності вироку за злочин невеликої тяжкості пройшло 2 роки. У зв`язку з вищевикладеним, є всі підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, у зв`язку зі спливом строку давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.

Суд, вислухавши клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , думку обвинуваченої, прокурора, який не заперечував проти закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , та звільнення її від кримінальної відповідальності, думку потерпілого ОСОБА_11 , який заперечував проти задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, вивчивши матеріали справи, вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав:

Частиною 1 статті 172 КК України, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 передбачено покарання за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю - у вигляді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, зазначений злочин відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Згідно до ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минули такі строки:

Два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе ніж обмеження волі.

Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилялася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або затриманням. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності , якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності також переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій статті строків особи вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Тобто звільнення особи від кримінальної відповідальності можливо у зв`язку із закінченням строків давності.

У судовому засіданні встановлено, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , тобто грубе порушення законодавства про працю, мало місце у період часу з січня 2012 року по грудень 2012 року, тобто з часу вчинення злочину пройшло більше двох років.

Як під час досудового слідства по даному кримінальному провадженню так і під час судового розгляду даного провадження, ОСОБА_4 не ухилялася від слідства або суду. З часу вчинення злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , обвинувачена не вчинила ніяких нових злочинів, постанова про оголошення обвинуваченої у розшук не виносилась, постанова суду про зупинення провадження по справі судом також не виносилася.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у суду є всі, передбачені Кримінальним Кодексом України підстави, для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172 КК України.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження закривається судом.

За вказаних обставин кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012040160000019 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 172 КК України підлягає закриттю.

До початку судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 потерпілими ОСОБА_50 , ОСОБА_11 та ОСОБА_17 були заявлені цивільні позови.

Так потерпілим ОСОБА_50 був заявлений цивільний позов, в якому потерпілий просив суд зобов`язати ОСОБА_4 сплатити єдиний соціальний внесок за період з 01.02.2012 року по 31.10.2012 року для зарахування йому страхового стажу.

Потерпілими ОСОБА_11 , був заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_4 на його користь заборгованості по заробітній платі у сумі 7000 грн. та відшкодування завданої йому моральної шкоди 3000 грн.

Потерпілим ОСОБА_17 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_4 на його користь заборгованості по заробітній платі у сумі 7000 грн. та відшкодування завданої йому моральної шкоди 5000 грн.

Згідно статті 129 КПК України, рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову, або відмова в задоволенні позову, може бути винесене лише у разі ухвалення обвинувального вироку чи постановлення ухвали про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Відповідно до діючого кримінального процесуального законодавства, цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження, як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

Крім того, згідно пункту 7 постанови Пленуму Верховного суду України N 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду N 13 від 25.12.1992 року N 12 від 03.12.1997 року), у разі закриття справи з передбачених законом підстав

цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги потерпілих ОСОБА_50 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 необхідно залишити без розгляду, надавши можливість ОСОБА_50 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , скористатися правом пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 129, 284 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012040160000019 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.

Позовні вимоги потерпілих: ОСОБА_51 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , заявлені до ОСОБА_4 , залишити без розгляду. Надавши потерпілим можливість пред`явити позов у порядку цивільного судочинства.

На дану ухвалу суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 7 діб з дня її проголошення

Суддя ОСОБА_1 .