Постанова

від 03.04.2007 по справі 25/117-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030,

м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03.04.2007р.

м.Київ

№ 25/117-А

За позовом             Товариства з обмеженою

відповідальністю "Очаг - телеком"

До                           Державної податкової

інспекції у Шевченківському районі м. Києва

Предмет

адміністративного позову

визнання нечинними податкових

повідомлень-рішень, -

Суддя Морозов

С.М.

Представники:

від

позивача        Кондра Є.Ю. (довіреність від

23.03.2007р.);

від

відповідача   Демченко О.С. (довіреність

№ 497/9/10-114 від 19.02.2007р.);

03.04.2007р. у судовому засіданні

відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України

оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини

справи:

Товариство з обмеженою

відповідальністю „Очаг - Телеком” (надалі ТОВ «Очаг-Телеком», позивач)

звернулось до суду з позовною заявою про визнання нечинними податкових

повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.

Києва (надалі ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, відповідач)  №0007792302/0 від 13.09.2006р., №0007792302/1

від 02.11.2006р., №0007792302/2 від 18.12.2006р..

В обґрунтування заявленого позову

ТОВ „Очаг-Телеком” стверджує про правомірність віднесення до податкового

кредиту сум податку на додану вартість за отриманими податковими накладними від

ТОВ «Богдан-К», оскільки такі витрати підтверджені належним чином оформленими

податковими накладними; отримання товару видатковими накладними, оплата придбаного

обладнання - платіжними дорученнями та виписками з банку.

Податок на додану вартість

позивачем було сплачено при придбанні товарів та чинним законодавством не

встановлено обов'язок сторін за договором встановлювати чи перевіряти

правоздатність своїх контрагентів чи ступінь податкової дисципліни. Договори

укладені позивачем з ТОВ «Богдан-К», є чинним, в судовому порядку недійсним не

визнавались, реальне виконання зобов'язань останнього за укладеними

угодами  відповідачем не заперечується.

Податкові накладні отримані позивачем від ТОВ «Богдан-К»в період коли вказаний

суб'єкт господарювання  був

зареєстрований платником податку на додану вартість, підприємство значилось в

ЄДРПОУ. Визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих

документів платника податку і його свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ, не є

підставою для визнання податкових накладних такими, що не мають юридичної сили,

а операцій з цими платниками податків такими, що не є документально

підтвердженими.

Під час судового розгляду справи

повідомлено суд про скасування рішення Святошинського районного суду м. Києва

від 10.03.2006р. в апеляційному порядку з направленням справи на новий розгляд.

За наслідками нового розгляду справи ухвалою Святошинського районного суду міста

Києва від 12.03.2007р. провадження у справі за позовом ОСОБА_1. про визнання

недійсними установчих документів ТОВ «Богдан-К»закрито.

Відповідач заперечує проти позовних

вимог посилаючись на те, що ним правомірно зроблений висновок про заниження

податку на додану вартість позивачем у зв'язку з  безпідставним віднесенням до складу

податкового кредиту сум податку за податковими накладними отриманими від ТОВ

«Богдан-К». 

В обґрунтування своїх заперечень,

відповідач посилається на те, що під час проведеної документальної перевірки

було встановлено неправомірне включення до складу податкового кредиту позивачем

сум податку за податковими накладними отриманими від ТОВ «Богдан-К», оскільки

рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 10.03.2006р. були визнані

недійсними статут та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ

«Богдан-К». 

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          ДПІ у Шевченківському районі міста

Києва було проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового

законодавства ТОВ «Очаг-Телеком»при взаємовідносинах з ТОВ «Богдан-К»за період

з 01.03.2005р. по 01.01.2006р., про що складено акт № 402/23-02/33350588 від

08.09.2006р. (копія в матеріалах справи).           На підставі складеного акту винесене

податкове повідомлення-рішення № 0007792302/0 від 13.09.2006р., яким зменшено

визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість  у розмірі 790 164 грн. (в тому числі 526 776

грн. основного платежу, 263 388 грн. штрафних санкцій).

          За результатами адміністративного

оскарження винесеного рішення, скарги позивача залишені без задоволення,

відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення  № 0007792302/1 від 02.11.2006р.,

№0007792302/2 від 18.12.2006р..

Висновки перевірки вказують про

порушення позивачем пп.7.4.5 п. 7.4, ст.7 Закону України „Про податок на додану

вартість”.

          Застосування штрафних санкцій та

нарахування податку на додану вартість здійснено на підставі того, що рішенням

районного суду були визнані недійсними установчі документи та свідоцтво про

реєстрацію платником податку на додану вартість ТОВ «Богдан-К»з моменту

державної реєстрації та внесення до реєстру, у зв'язку з чим податкові

накладні, виписані таким підприємством 

позивачу, не можуть бути прийнятими до уваги при включенні до складу

податкового кредиту відповідних сум ПДВ.

          Висновки акту перевірки судом не

приймаються, виходячи з наступного.

          Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону

України “Про податок на додану вартість” податковий кредит -це сума, на яку

платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду,

визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається

із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у

зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових

витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають

амортизації (пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”).

Датою виникнення права платника

податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з

банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки

відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням

кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової

накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,

послуг).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст.

7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку зобов'язаний

надати покупцю  податкову накладну, що

має містити визначені законом реквізити.

Як зазначено у акті перевірки,

позивачем в період з 01.03.2005р. по 01.01.2006р. у ТОВ «Богдан-К»придбавалось

обладнання згідно виставлених рахунків.

Товар відпускався за видатковими

накладними, які надавались до перевірки та у належним чином засвідчених копіях

залучені до матеріалів справи.

У зв'язку з виконанням зобов'язань

щодо продажу товару ТОВ «Богдан-К»видані позивачеві податкові накладні на

загальну суму 3 160 662, 31 грн. (ПДВ 526 777, 01 грн.).

Укладені позивачем з ТОВ

«Богдан-К»угоди на момент розгляду справи є чинними (факт реального виконання

зобов'язань сторонами за угодою відповідачем не заперечується).

В ціні придбаного обладнання, ТОВ

«Очаг-Телеком»було сплачено податок на додану вартість, та отримано податкові

накладні зауважень чи недоліків щодо оформлення яких  під час перевірки не заявлено. Розрахунки між

сторонами проводились у безготівковій формі та згідно виписок з банківського

рахунку позивачем на користь ТОВ «Богдан-К»за придбане обладнання сплачено

грошових коштів на загальну суму 3 163 984, 25 грн. (в тому числі ПДВ 526 777,

01 грн.), копії податкових накладних наявні у матеріалах справи. Факт оплати

позивачем придбаного товару підтверджується наданими банківськими виписками.

Податкові накладні містять всі

перераховані відомості і, таким чином, відповідають вимогам, закріпленим

положеннями чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 8

Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії.

Частиною 2 статті 19 Конституції

України передбачено, що ніхто не може бути примушений робити те, що не

передбачено законодавством.

Чинним законодавством України не встановлено

обов'язок сторін за договором встановлювати чи перевіряти правоздатність своїх

контрагентів чи ступінь дотримання ними податкової дисципліни.

Згідно ч. 2 ст. 58 Конституції

України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися

законом як правопорушення.

Обов'язковою умовою включення до

податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в

складі ціни за товари (роботи, послуги), відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7

Закону України “Про податок на додану вартість”, є наявність податкової

накладної, виданої продавцем. Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України

“Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового

кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими

накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом

прийняття робіт (послуг) чи банківським 

документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких  робіт (послуг). У разі коли на момент

перевірки платника податку  податковим

органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту,

залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник

податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених

законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену

зазначеними цим підпунктом документами.      

Таким чином, згідно з пп. 7.4.5 п.

7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку

притягується до відповідальності лише за умови відсутності  податкової накладної на момент перевірки.

Згідно акту перевірки податкові

накладні виписані позивачу ТОВ «Богдан-К»не прийняті в якості підтвердження

суми витрат щодо сплаченого податку на додану вартість, оскільки виписані

неплатником податку в силу рішення районного суду яким визнані недійсними

свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ вказаного підприємства з моменту його

видачі.

Посилання відповідача рішення

Святошинського районного суду м. Києва від 10.03.2006р. яким були визнані недійсними

установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Богдан-К», як на доказ

неправомірності видання вказаним підприємством податкових накладних позивачу

та, відповідно, безпідставність врахування позивачем таких податкових накладних

у податковому обліку судом також не приймається до уваги виходячи з

наступного. 

Вказане рішення не набрало законної

сили, оскільки було скасоване ухвалою апеляційного суду міста Києва з

направленням справи на новий розгляд. За результатами нового розгляду, ухвалою

Святошинського районного суду міста Києва від 12.03.2007р. провадження у справі

за позовом ОСОБА_1. про визнання недійсними установчих документів ТОВ

«Богдан-К»закрито.

Тобто підстави вважати недійсними

установчі документи та свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ ТОВ «Богдан-К»з

моменту їх реєстрації та видачі 

відсутні.

Таким чином, на сьогоднішній день

рішення Святошинського районного суду від 10.03.2006р. про визнання недійсними

установчих документів ТОВ «Богдан-К», яким також визнано недійсним свідоцтво

платника ПДВ ТОВ «Богдан-К»скасоване. Законні підстави для донарахування

податку на додану вартість ТОВ «Очаг-Телеком», та застосування штрафних санкцій

у відповідача відсутні.

На момент виконання зобов'язань за

укладеними угодами згідно отриманих податкових накладних, обґрунтованість

віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за

якими не визнає податкова інспекція, підприємство знаходилось в Єдиному

державному реєстрі, а також мало свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану

вартість. Окрім того, визнання недійсними установчих документів юридичної особи

та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по

собі не тягнуло за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної

реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не

позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями

податкових накладних.

Чинним на момент розгляду справи

Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб

-підприємців” було встановлено, що, якщо відомості, які підлягають внесенню до

Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються

достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не

внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного

державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа

може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися

на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі

відомості є недостовірними (ч.1, ч.2 ст.18 Закону). За таких обставин покупець

не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за

можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного

реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Таким чином, суд вважає, що сума

податкового кредиту позивача за березень -листопад 2005р. сформована на

підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ

«Богдан-К», зареєстрованого платником податку на додану вартість. 

Чинне законодавство України,

зокрема й Закон України "Про податок на додану вартість" не

встановлюють обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий

податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми

податку, отриманого від покупця в ціні товару (послуг). Відповідно до положень

Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на

додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця

товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до

бюджету. У даній справі такий обов'язок покладений податковою інспекцією на

позивача, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Судом також враховується, що

Законом України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 № 1251-XII зі

змінами і доповненнями для платника податку не передбачено обов'язку (ст. 9) та

не надано права (ст. 10) вимагати від іншого платника податку будь-яких

відомостей (в т.ч. і щодо реєстрації в якості платника податку, ведення

останнім будь-яких бухгалтерських книг, журналів тощо). Так само, Закон України

“Про податок на додану вартість” не передбачає обов'язку або права одного

платника податку контролювати показники податкової звітності по податку на додану

вартість іншого платника податку.

Відповідно до Закону України „Про

державну податкову службу в Україні” вчинення зазначених дій є не тільки

правом, а й прямим обов'язком податкових органів.

Окрім того, відповідачем не

доведено належними доказами несплату податку на додану вартість ТОВ «Богдан-К»у

встановленому законом порядку до бюджету. Не надано суду акту перевірки

вказаного підприємства, яким виявлено несплату податку у відповідному періоді,

не надано суду доказів прийняття рішення про донарахування виявленої недоплати.

За таких обставин, твердження

відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ та заниження

податкового зобов'язання з податку на додану вартість у перевіряємий період,

суд вважає помилковим, відповідно і донарахування позивачу ПДВ спірними

податковими повідомленнями-рішеннями здійснено відповідачем неправомірно.

Висновки акту перевірки не

відповідають дійсним обставинам справи, тому спірні податкові

повідомлення-рішення підлягають  визнанню

нечинними.

         Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105,

158-163  КАС України, господарський суд,

-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинними податкові

повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському

районі  м. Києва  №0007792302/0 від 13.09.2006р., №0007792302/1

від 02.11.2006р., №0007792302/2 від 18.12.2006р..

4. Стягнути з рахунків Державного

бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю

„Очаг-Телеком” (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького 88-92, кв. 30, п/р

26008001923001 в АТ «Індекс-Банк», МФО 300614, код ЄДРПОУ 33350588) 13, 60 грн.

(тринадцять гривень шістдесят копійок) судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви

про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.

254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути

оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу

адміністративного судочинства України.

Суддя

С.М. Морозов

дата складення постанови у повному обсязі 06.04.2007р.