Постанова

від 14.03.2007 по справі 15/623-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/623-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

14 березня 2007 р.                                                                                   № 15/623-б  

Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

Катеринчук Л.Й.,

Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргуДПІ у Печерському районі м. Києва

на постанову

та постановувід 23.10.2006 р. Київського апеляційного господарського судувід 27.07.2006 р. господарського суду м. Києва

у справі№ 15/623-б господарського суду м. Києва

за заявоюТОВ “Науково-виробнича компанія “РІНК”, м. Запоріжжя

доПП “Краса”, м. Київ

пробанкрутство

арбітражний керуючийУльянчук Ю.А.

в судовому засіданні взяли участь представники:

ДПІ у Печерському районі м. КиєваСорока Ю.Ю., довір.;Шулик К.В., довір.;

та ліквідатор банкрутаУльянчук Ю.А.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду м. Києва знаходиться справа № 15/623-б про банкрутство ПП “Краса”.

          Постановою господарського суду м. Києва від 27.07.2006 р. (суддя Хоменко М.Г.) визнано ПП “Краса” банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ульянчука Ю.А. та зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 р. (судді: Коваленко В.М. –головуючий, Вербицька О.В., Дзюбко П.О.) апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва залишено без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 27.07.2006 р. –без змін.

           Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 р. і постанову господарського суду м. Києва від 27.07.2006 р. та справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

          На думку заявника касаційної скарги, при призначенні ліквідатора боржника судами першої та апеляційної інстанції було порушено ст. ст. 16, 24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон) та ст. 22 ГПК України.

Також, в касаційній скарзі її заявник вказує на те, що судом першої інстанції не було зупинено провадження у справі до розгляду відповідної кримінальної справи, чим порушено ст. 79 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, ухвалою за результатами попереднього засідання суду від 18.07.2006 р. затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого увійшли ДПІ у Печерському районі м. Києва з грошовими вимогами до боржника на суму 5 730 387,00 грн. та ТОВ "Науково-виробнича компанія "РІНК" з грошовими вимогами до боржника на суму 109 368,00 грн.

У подальшому в справі були проведені збори кредиторів боржника та створений комітет кредиторів.

Відповідно до ч. 9 ст. 7 Закону при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього Закону.

Виходячи з положень ч. 8 ст. 16, ч. 1 ст. 24 Закону, після формування комітету кредиторів питання щодо надання кандидатури арбітражного керуючого (ліквідатора) боржника належать виключено до повноважень комітету кредиторів, а не окремих кредиторів у справі.

Таким чином, твердження ДПІ у Печерському районі м. Києва про те, що вона є кредитором з грошовими вимогами на суму, яка є суттєво більшою по відношенню до вимог іншого кредитора, у зв'язку з чим, арбітражним керуючим у справі має бути особа, запропонована саме нею, визнаються колегією суддів безпідставними.

Більш того, з матеріалів справи вбачається та встановлено судами, що при створенні комітету кредиторів до його складу увійшли обидва кредитора боржника та головою комітету кредиторів було обрано саме представника ДПІ у Печерському районі м. Києва Даниленко І.Д.

Обраним у справі комітетом кредиторів одноголосно було прийнято рішення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ульянчука Ю.А. (протокол  зборів кредиторів № 1 від 19.07.2006 р. (а.с. № 25 том ІІ)).

20.07.2006 р. головою комітету кредиторів –представником ДПІ у Печерському районі м. Києва Даниленко І.Д. було подано відповідне клопотання комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом і введення наступної судової процедури –процедури ліквідації та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ульянчука Ю.А.

Між тим, клопотання ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо призначення розпорядником майна у справі арбітражного керуючого Лецкана В.Л. було датоване 25.07.2006 р. за № 9751/9/10-209 та стосувалося лише розпорядника майна боржника, а не ліквідатора банкрута, якого призначалося судом у зв'язку з введенням процедури ліквідації.

На підставі вищенаведеного таке клопотання кредитора, який має найбільшу кількість голосів у справі, не могло мати юридичне значення.

При цьому, заперечуючи проти призначення арбітражного керуючого Ульянчука Ю.А. ліквідатором банкрута, доказів представлення ним інтересів ТОВ "Науково-виробнича компанія "РІНК" та виконання повноважень представника останнього у судах чи інших органах, кредитором - ДПІ у Печерському районі м. Києва суду не надано.

Також, необґрунтованими визнаються посилання ДПІ у Печерському районі м. Києва на порушення судами ст. 79 ГПК України у зв'язку з необхідністю зупинення провадження у справі на підставі розслідування кримінальної справи за фактом ухилення від сплати податків невстановленими слідством особами, що діяли від імені службових осіб боржника у справі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що провадження у справі про банкрутство завжди передбачає наявність в діяннях (діях/бездіяльності) службових осіб боржника та/або кредиторів складу злочину.

Більш того, деякі положення Кримінального кодексу України безпосередньо передбачають кримінальну відповідальність за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства, незаконні дії у разі банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо.

Зазначені обставини витікають зі справи про банкрутство та в подальшому можуть підпадати під правове регулювання кримінального законодавства в окремому кримінальному провадженні.

Пріоритет між провадженням у кримінальній справі та провадженням у справі про банкрутство обґрунтовано віддається останньому, так як юридичні факти, зокрема:  фінансова неспроможність суб'єкта господарської діяльності, незаконна передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, визнання банкрутом, – без яких не може мати місце кримінальне судочинство та застосовування статей Кримінального кодексу України, встановлюються виключно господарським судом під час провадження справи про банкрутство.

Разом з тим, наявність кримінальної справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі про банкрутство, а також впливати на її рух.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що необхідність в зупиненні провадження у справі про банкрутство, яке знаходиться в ліквідаційній процедурі, у зв'язку з вказаними кредитором обставинами відсутня.

За таких обставин справи колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судових інстанцій та оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, тому підлягають залишенню без змін.

З урахуванням наведеного та керуючись  ст. ст. 7, 16, 24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 79, 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.

2.          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 р.  та постанову господарського суду м. Києва від 27.07.2006 р. у справі № 15/623-б залишити без змін.

Головуючий                                                                               Б.М. Поляков

         Судді                                                                                                Л.Й. Катеринчук   

                                                                                                                Н.Г. Ткаченко