Постанова

від 21.03.2007 по справі 2/232-2882

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/232-2882

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

21 березня 2007 р.                                                                                   № 2/232-2882  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Перепічая В.С. (головуючого),

Вовка І.В.Гончарука П.А.

розглянувши  у  відкритому              судовому засіданні в м.Києві  касаційну  скаргу Приватного підприємства "Торговий  дім Тернопіль"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 22.11.2006 року

у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Спін"

доПриватного підприємства "Торговий  дім Тернопіль"

простягнення  заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У липні 2006 року позивач звернувся до господарського суду  Тернопільської області з позовною заявою до відповідача про стягнення  заборгованості  в сумі 2 938,30 грн. у зв'язку з неналежним виконанням  зобов'язання  з оплати одержаного товару за  договором  №27 від 31.10.2005 року.

Рішенням господарського суду  Тернопільської області  від 06.09.2006 року  позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ним судові  рішення скасувати та припинити провадження у справі.

Доповідач-Вовк І.В.

Відзив на касаційну скаргу від  позивача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково  з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 31.10.2005 року між  сторонами було укладено договір купівлі-продажу №27, за умовами якого позивач (продавець)зобов'язався  продати  відповідачу (покупцю)  продукти харчування, а відповідач –прийняти  і оплатити їх згідно накладних.

За п. 2.2 договору   оплата товару здійснюється  шляхом  перерахунку суми поставленої партії на  рахунок  продавця з відстрочкою платежу  терміном на 21 банківський день.

За видатковими накладними від 20.10.2005 року, 24.10.2005 року, 02.11.2005 року, 18.11.2005 року,  14.12.2005 року, 22.12.2005 року позивачем було  передано відповідачу товар.

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання за договором  з оплати  за проданий товар.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.

Прийняті  в даній справі судові рішення цим вимогам не відповідають.

Так, дійшовши висновку про задоволення  позову з підстав  договору №27 від 31.10.2005 року, суди  попередніх інстанцій не  звернули  уваги на те, що  передача товару відповідачу за накладними  від 20.10.2005 року і від  24.10.2005 року  мала місце до укладення  зазначеного договору та не   з'ясували, з яких підстав  виникли  ці відносини  і не навели  цим обставинам правової  оцінки.

До того, ж  судами не було  з'ясовано змісту спірної заборгованості та не  встановлено, за якими  видатковими  накладними  ця заборгованість  виникла, а звідси  не було з'ясовано  підстав  позову і правової  природи  спірних  правовідносин та дійсних прав і обов'язків сторін щодо  предмету спору.

Водночас, судами не було перевірено обґрунтування розрахунків розміру заявлених вимог, і не  було наведено розрахунків, з яких виходив суд, задовольняючи грошові вимоги.

Окрім того, суд апеляційної інстанції  не врахував вимог ст.ст.  811, 99 ГПК України  щодо ведення  протоколів в судовому засіданні та розглянув справу  без складення протоколу судового засідання.

За таких обставин, прийняті в даній справі судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню  з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір  з дотриманням вимог закону.

З огляду  викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Торговий  дім Тернопіль" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2006 року та рішення господарського суду  Тернопільської області  від 06.09.2006 року скасувати, і справу №2/232-2882 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий                                                                             В. Перепічай

С у д д і                                                                                    І. Вовк

                                                                                     П.Гончарук