Постанова

від 03.12.2015 по справі 808/3288/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року (о 14 год. 05 хв.) Справа № 808/3288/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства Агро-Токмак Токмацької міської ради

до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Комунальне підприємство Агро-Токмак Токмацької міської ради (далі - КП Агро-Токмак , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Токмацька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.01.2015 №0000092201-185.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові. Зокрема, пояснює, що КП Агро-Токмак є комунальним підприємством Токмацької міської ради. Майно КП Агро-Токмак перебуває у комунальній власності і закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Вказує, що на початку 2013 року згідно програми про будівництво соціального житла в місті та при наявності на балансі КП Агро-Токмак водогону Василівка - Токмак, який є непридатним для експлуатації, Токмацькою міською радою за клопотанням директора КП Агро-Токмак було прийнято рішення від 18 квітня 2013 року №14 Про надання згоди на відчуження комунального майна , а за ці кошти придбати будівельні матеріали для використання їх в подальшому, при будівництві соціального житла. В даному випадку відбулась безоплатна передача ТМЦ від одного комунального підприємства - КП Агро-Токмак , в господарське відання іншому комунальному підприємству - КП Токмаксоцбуд , згідно розпорядження голови міської ради №516-р від 27 грудня 2013 року, тобто пройшло відчуження матеріалів, але без оплати, хоча матеріали були придбані за кошти позивача, проте під час передачі (реалізації) матеріалів підприємство доходу не отримало. Зазначає, що в даному випадку підприємство понесло прямі затрати (за свої кошти купило матеріали і безоплатно передало згідно розпорядження голови ТМР), отже в статтю витрат в податковій декларації по податку на прибуток за 2013 рік підприємство включило собівартість придбаних матеріалів не для господарських потреб, а як інші витрати для подальшої безоплатної передачі. На підставі вищезазначеного, вважає, що сума 2 332 396,60 грн. включена в декларацію по прибутку в витрати є правильною і підприємством не залишено податок на прибуток, просить позов задовольнити та скасувати оскаржуване рішення відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов від 24.09.2015 №2218/08-01-10-01 (вх. № 42502). Вказує, що перевіркою бухгалтерських документів (оборотно-сальдових відомостей та журналів ордерів по рахунках 205 будівельні матеріали , отриманих копій первинних бухгалтерських документів, договорів) встановлено завищення задекларованих позивачем показників в сумі 2 332 397,00 грн. у податковій декларації з податку на прибуток за 2013 рік у відображеному показнику у сумі 2 424 323,00 по рядку 06 Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати , що виникло в результаті безпідставного включення до складу витрат суми на придбання будівельних матеріалів. Посилається на приписи Податкового кодексу України та вважає, що у позивача відсутні підстави для віднесення до складу витрат придбання будівельних матеріалів, що не пов'язано з подальшою реалізацією, виробництвом та проведенням господарської діяльності відповідно до ст. 138 вказаного Кодексу у зв'язку з тим, що придбані будівельні матеріали не використані в господарській діяльності та не враховуються в оподатковуваних операціях так, як безкоштовно передані. З огляду на вищевикладене, вважає, що позивачем не наведено жодних доводів на підтвердження своєї позиції та вона не ґрунтується на нормах законодавства і повністю спростовується обставинами справи, а тому просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

КП Агро-Токмак (ідентифікаційний код 37638004) є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Токмацької міської ради 05.05.2011, про що свідчить довідка АБ №573219 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

На підставі направлення від 09.12.2014 №88 відповідно наказу від 08.12.2014 №908 та пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України фахівцем Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП Агро-Токмак з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення операцій по реалізації основних засобів ФОП ОСОБА_3 за липень 2013 року та передачі ТМЦ КП Токмаксоцбуд за грудень 2013 року, за результатами якої складено Акт від 25.12.2014 №7/22/37638004.

Проведеною перевіркою відображеного показника по декларації за 2013 рік встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 06 Декларації Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати у сумі 2 424 323,00 грн., в результаті безпідставного включення до складу витрат суми витрат на придбання будівельних матеріалів, а саме:

03.07.2013 позивачем ( Покупець ) укладено договір купівлі-продажу з ФОП ОСОБА_3 ( Продавець ), згідно якого продавець передає за плату у власність покупця ТМЦ будівельні матеріали, згідно специфікації. Продаж ТМЦ - будівельних матеріалів вчиняється за ціною, що дорівнює сумі 1 534 783,00 грн. з 100 % передплатою та на протязі 30 днів. Отримання товару за договором здійснено відповідно видаткової накладної №1 від 06.07.2013. Позивачем здійснено оплату ФОП ОСОБА_3 в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок контрагента згідно платіжного доручення від 04.07.2013 №63 на суму 1 534 783,00 грн.

Крім того 03.07.2013 позивачем ( Покупець ) укладено договір купівлі-продажу з ФОП ОСОБА_4 ( Продавець ), згідно якого продавець передає за плату у власність покупця ТМЦ будівельні матеріали, згідно специфікації. Продаж ТМЦ - будівельних матеріалів вчиняється за ціною, що дорівнює сумі 800 000,00 грн. з 100 % передплатою та на протязі 30 днів. 04.07.2013 сторонами за договором підписано додаткову угоду №1, згідно якої п.1.2 Договору купівлі-продажу викладено в наступній редакції: Продаж ТМЦ - будівельних матеріалів вчиняється за ціною, що дорівнює сумі 797 613,60 грн. Різниця в сумі 2 386,40 грн. перераховується на р/р покупця. Отримання товару за договором здійснено відповідно видаткової накладної №1 від 04.07.2013. Позивачем здійснено оплату ФОП ОСОБА_4 в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок контрагента згідно платіжного доручення від 04.07.2013 №64 на суму 800 000,00 грн.

Розпорядженням міського голови Токмацької міської ради №516-р від 27.12.2013 Про передачу комунального майна вилучено з господарського відання та передано безоплатно з балансу КП Агро-Токмак Токмацької міської ради в господарське відання на баланс Комунального підприємства Токмаксоцбуд Токмацької міської ради комунальне майно (пункт 2 Розпорядження).

31.12.2013 здійснено передачу товарно-матеріальних цінностей від КП Агро-Токмак до КП Токмаксоцбуд , про що свідчить Акт прийому-передачі, копія якого міститься в матеріалах адміністративної справи.

Таким чином, відповідно до Акту перевіркою встановлені порушення позивачем, зокрема, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 443 155,00 грн.

Не погоджуючись із висновками Акту перевірки позивачем 14.01.2015 подано на нього заперечення №2, проте листом від 20.01.2015 №152/10/8-33-22-013 Токмацька ОДПІ повідомила підприємство, що висновки, наведені в Акті в частині порушення КП Агро-Токмак п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України залишені без змін.

На підставі Акту та з урахуванням виявленого порушення Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2015 №0000092201-185, за яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 553 944,00 грн., з яких за основним платежем 443 155,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 110 789,00 грн. Указане рішення направлено на адресу позивача поштою та отримано його уповноваженим представником 27.01.2015.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем у адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Запорізькій області, але Рішенням від 06.04.2015 №2460/7/0801-100413 про результати розгляду первинної скарги рішення відповідача залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Крім того, КП Агро-Токмак звернулось зі скаргою до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої прийнято Рішення від 21.05.2015 №10740/6/99-99-10-01-01-25 про результати розгляду скарги, яким залишено без змін оскаржуване рішення, а скаргу позивача залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із відповідним позовом про його скасування.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають відповідно до норм пп. 138.1.1 п.138.1 ст.138, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За змістом п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до п. 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

За змістом п. 138.12 ст. 138 ПК України до складу інших витрат, у тому числі включаються:

138.12.1. витрати, визначені відповідно до статей 144-148, 150, 153, 155-161 цього Кодексу, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із цією статтею;

138.12.2. інші витрати господарської діяльності, до яких цим розділом прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат;

138.12.3. сума коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх об'єднанням, створеним відповідно до закону з цього питання, у вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2 відсотка фонду оплати праці платника податку в розрахунку за звітний податковий рік;

138.12.4. суми коштів у розмірі, що дорівнює щорічному зменшенню банком на 0,5 відсотка від суми основного непогашеного боргу протягом наступних п'яти років, що слідують за трирічним строком повного та своєчасного виконання позичальником реструктуризованих зобов'язань за кредитним договором.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу). (пп. 139.1.1 п. 139 ст. 139 ПК України).

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарською діяльністю згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З правового аналізу зазначених законодавчих норм випливає, що правильність формування платником податків витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів/послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів/послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок витрат.

Із матеріалів справи та пояснень представника позивача, судом встановлено, що придбані КП Агро-Токмак будівельні матеріали не використовувались в господарській діяльності позивача, а отже не повинні враховуватись в оподатковуваних операціях, оскільки вони були фактично безкоштовно передані КП Токмаксоцбуд , у зв'язку із чим у позивача відсутні підстави віднесення до складу витрат придбання товарів, що не пов'язано з подальшою їх реалізацією, виробництвом та проведенням господарської діяльності.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд вважає, що Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області правомірно та у відповідності до приписів законодавства позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності та нараховані штрафні санкції, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваного рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з ч.1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1. ст. 3 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VІ (у редакції, чинній на час звернення до суду, далі - Закон № 3674-VІ) судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як встановлено пп.1 п.3 ч. 2 ст.4 Закону № 3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VІ під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 487,20 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 4 384,80 грн. (4 872,00 грн. - 487,20 грн.).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства Агро-Токмак Токмацької міської ради на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак