Постанова

від 29.10.2015 по справі 810/3950/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 року м. Київ 810/3950/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Охоронна компанія Регіон до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору: Приватне підприємство Охоронна компанія Регіон звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 04.06.2015 та № НОМЕР_2 від 04.06.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необґрунтованість та безпідставність висновків контролюючого органу щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2014 року на суму 1 310 240, 00 грн. та податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік на суму 1 179 216, 00 грн., у зв'язку з відсутністю господарських відносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Стенікс Плюс та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ф`ючер ТВП , оскільки реальність господарських операцій з вказаними суб'єктами господарювання підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які були надані до перевірки, а чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентами. Позивач зазначає, що до перевірки відповідачеві були надані всі первинні документи, які засвідчують реальність господарських операцій, а тому донарахування податкових зобов'язань вважає протиправним.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав на те, що взаємовідносини між ПП Охоронна компанія Регіон та ТОВ ТК Ф`ючер ТВП та ТОВ Стенікс Плюс не спричинили настання реальність господарських операцій, оскільки вищевказані контрагенти позивача не здійснюють господарську діяльність.

Так, зокрема, відповідачем було зазначено про те, що з акта ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 12.12.2014 № 648/22-03/36185280, який був складений за результатам проведення податковими органами документальної позапланової перевірки ТОВ ТК Ф`ючер ТВП з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за липень - жовтень 2014 року, вбачається відсутність первинної документації та посадових осіб ТОВ ТК Ф`ючер ТВП за юридичною адресою. Також, у вказаному акті зазначено про те, що придбані ТОВ ТК Ф`ючер ТВП у відповідних контрагентів товари за період з липня по жовтень 2014 року не відповідають товарній групі, що в подальшому була реалізована покупцям.

Також, відповідач зазначив, що між ТОВ Стенікс Плюс та позивачем вбачається штучне формування звітності, яка спрямована виключно для надання податкової вигоди третім особам, оскільки надані ПП Охоронна компанія Регіон вказаним контрагентам послуги не відповідають тому переліку товару, що був придбаний ТОВ Стенікс Плюс з метою здійснення відповідної господарської діяльності.

Окрім того, в заперечення відповідачем вказано на те, що первинна документація, що була складена між позивачем та відповідними контрагентами, не була оформлена належним чином, що, на думку податкового органу, також підтверджує фіктивний характер господарських відносин між ПП Охоронна компанія Регіон , ТОВ ТК Фючер ТВП та ТОВ Стенікс Плюс .

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив та надіслав на адресу суду додаткові пояснення по справі б/н б/д (вх. № 17953/15 від 29.10.2015).

До Київського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 29.10.2015 (вх. № 18004/15 від 29.10.2015) про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, недопущення їх порушення та безпідставного затягування вирішення спору, приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи докази в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 11 листа Вищого адміністративного суду України від 30.11.2009 р. № 1619/10/13-09 визначено, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

З 14.05.2015 по 20.05.2015 Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Охоронна компанія Регіон (код ЄДРПОУ 38374949) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Стенікс Плюс (код ЄДРПОУ 38751190) за період серпень 2014 року та з ТОВ Торгівельна компанія Ф`ючерс ТВП (код ЄДРПОУ 36185280) за період серпень 2014 року, за результатами проведення якої був складений акт від 27.05.2015 № 166.

Як вбачається з акта, перевіркою були виявлені порушення позивачем вимог:

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ПП Охоронна компанія Регіон було занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2014 року на суму 1 310 240, 00 грн.;

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачем було занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2014 рік в сумі 1 179 216, 00 грн.

Вказані висновки були засновані на підставі тверджень контролюючого органу про те, що правочини, які були укладені ПП Охоронна компанія Регіон з контрагентами ТОВ ТК Ф`ючерс ТВП та ТОВ Стенікс Плюс за серпень 2014 року, не спричинили реального настання юридичних наслідків, оскільки операції між позивачем та вищевказаними контрагентами не мали реального характеру.

Як вбачається з акта перевірки, податковий орган, посилаючись на акт ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 12.12.2014 № 648/22-03/36185280, що був складений за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки перевірку ТОВ ТК Ф`ючерс ТВП з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за липень 2014 року, серпень 2014 року, вересень 2014 року та жовтень 2014 зазначив про відсутність первинної документації та посадових осіб ТОВ ТК Ф`ючер ТВП за юридичною адресою вказаного контрагента позивача.

Окрім того, податковим органом було вказано на те, що придбані ТОВ ТК Ф`ючер ТВК від постачальників товари, що відображені в податковому кредиті, не відповідають товарній групі та кількості товару, який в подальшому був реалізований відповідним покупцям.

Також, відповідачем було вказано, що основним постачальником ТОВ ТК Ф`ючер ТВП , ТОВ Досфар , не задекларовано господарські відносини з вказаним контрагентом за липень 2014 року.

Окрім того, посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області зазначено про те, що податковим органом було отримано від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві акт Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Промовілс (код ЄДРПОУ 39001310) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 20144 року від 01.09.20144 № 2665/26-55-22-08/39001310, відповідно до якого встановлено, що з аналізу господарських операцій між ТОВ ТК Ф`ючер ТВП та ТОВ Промовілс вбачається, що вказаний контрагент позивача є вигодо транспортуючим підприємством .

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ Стенікс Плюс , то в акті перевірки відповідачем встановлено нетиповість придбаного ТОВ Стенікс Плюс асортименту товару (взуття, ліхтарі, мішки, одяг, посуд), оскільки вказаною юридичною особою позивачу надавались бухгалтерські, рекламні послуги, що, що на думку контролюючого органу, свідчить про штучне формування звітності, яка спрямована виключно для надання вигоди третім особам.

Окрім того, посадовими особами податкового органу було зазначено про те, що з аналізу Єдиного реєстру податкових накладних ПП Охоронна компанія Регіон не встановлено подальшої реалізації позивачем отриманих від ТОВ ТК Ф`ючер ТВК за договором про надання послуг № 1407/14-1 від 14.07.2014 послуг з перевірки якості роботи охоронців, послуг з підбору персоналу та консультаційних послуг з вдосконалення процесу управління персоналом та від ТОВ Стенікс Плюс за договором про надання послуг № 2307/14-2 від 23.07.2014 бухгалтерських та аудиторських послуг, що також, на думку відповідача, є підставою для висновків про фіктивний характер господарських відносин позивача з вказаним контрагентами.

Також, податковим органом було вказано на те, що позивачем було безпідставно задекларовано в декларації з ПДВ за серпень 2014 року податкові накладні, що виписані вказаними контрагентами на суму 1 310 240, 00 грн., оскільки відповідні податкові накладні та інша первинна документація оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.

Таким чином, в акті перевірки посадові особи ДПІ ГУ ДФС у Києво-Святошинському районі у Київській області дійшли висновку про те, що взаємовідносини між ПП Охоронна компанія Регіон та ТОВ ТК Ф`ючер ТВП та ТОВ Стенікс Плюс не спричинили реального настання господарських операцій.

На підставі акта перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 04.06.2014 № 00018422204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 637 800, 00 грн., у тому числі податкове зобов'язання в розмірі 1 310 240, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 327 560, 00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 04.06.2014 № 00018322204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 474 020, 00 грн., у тому числі податкове зобов'язання в розмірі 1 179 216, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 294 804, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області зі скаргою вих. № 166-1 від 17.06.2015 про скасування податкових повідомлень-рішення № НОМЕР_1 від 04.06.2015 та № НОМЕР_2 від 04.06.2015.

Головним управлінням ДФС у Київській області було розглянуто вказану скаргу та винесено рішення № 2116/10/10-36-10-04/576 від 12.03.2015, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а відповідні податкові повідомлення-рішення - без змін.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням вищестоящого контролюючого органу, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

14.07.2014 між Приватним підприємством Охоронна компанія Регіон (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ф`ючер ТВП (Виконавець) було укладено договір № 1407/14-1, за умовами якого виконавець зобов'язався надати замовнику послуги з проведення незалежних досліджень та перевірок за напрямками, що цікавлять замовника і які визначені умовами договору.

Відповідно до п. 1.2 договору об'єктом дослідження за договором є відповідність охоронних послуг (комплекс), що надаються замовником, вимогам ліцензійних умов, внутрішнім стандартам замовника та світовим стандартам, що прийняті в галузі охоронних послуг.

Згідно з п. 1.3 договору об'єкти, щодо яких проводяться дослідження за договором в межах України визначені Додатком № 1 до даного договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що дослідження здійснюються за наступними напрямками: відповідність екіпірування охоронників (стан, комплектність, тощо) вимогам, що встановлені в договорах про надання охоронних послуг та внутрішніми положеннями замовника; якість роботи охоронників (зовнішній вигляд, точність виконання внутрішніх інструкцій, положень, наказів, тощо); перевірка побутових умов розміщення вахт; перевірка роботи старших змін/вахт; стан взаємовідносин Замовник-Виконавець .

Відповідно до п. 6.1 договору вартість послуг виконавця складає загальну вартість послуг, наданих протягом дії цього договору та фіксується в актах приймання-передачі наданих послуг.

Вартість послуг підлягає оплаті у наступному порядку: розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Підставою для оплати є акт приймання-передачі наданих послуг, а у випадку доопрацювання результатів дослідження - акт приймання-передачі доопрацювань (п. 6.2 Договору).

Пунктом 9.1 договору встановлено, що договір вступає в силу після підписання його обома сторонами, скріплення його печатками сторін та діє до 31.12.2014.

31.08.2014 та 30.09.2014 між сторонами було підписано Додатки № 1 до договору № 1407/14-1 від 14.07.2014, якими визначено місцезнаходження об'єктів, послуги та вартість наданих послуг.

З метою виконання умов договору ТОВ Торгівельна компанія Ф`ючер ТВП надало, а ПП Охоронна компанія Регіон прийнято послуг з перевірки якості роботи охоронців на загальну суму 2 037 158, 00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за № 119 від 31.08.2014 на суму 296 005, 00 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 49 334, 17 грн.), № 120 від 31.08.2014 на суму 279 738, 00 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 46 623, 00 грн.), № 121 від 21.08.2014 на суму 278 562, 00 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 46427, 00 грн.), № 122 від 31.08.2014 на суму 288 869, 00 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 48 144, 83 грн.), № 123 від 31.08.2014 на суму 299 001, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 49 833, 50 грн.), № 124 від 31.08.2014 на суму 295 883, 00 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 49 313, 83 грн.), № 125 від 31.08.2014 на суму 299 100, 00 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 49 850, 00 грн.), які підписані та скріплені печатками підприємств

Після цього ТОВ Торгівельна компанія Ф`ючер ТВП було виписано ПП Охоронна компанія Регіон наступні податкові накладні:

- податкова накладна № 173108 від 31.08.2014 на суму 299 100, 00 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 49 580, 00 грн.);

- податкова накладна № 163108 від 31.08.2014 на суму 295 883, 00 грн. ( у тому числі ПДВ сумі 49 313, 83 грн.);

- податкова накладна № 153108 від 31.08.2014 на суму 299 001, 00 грн. ( у тому числі ПДВ сумі 49 833, 50 грн.);

- податкова накладна № 143108 від 31.08.2014 на суму 288 869, 00 грн. ( у тому числі ПДВ сумі 48 144, 83 грн.);

- податкова накладна № 133108 від 31.08.2014 на суму 278 562, 00 грн. ( у тому числі ПДВ сумі 46 427, 00 грн.);

- податкова накладна № 123108 від 31.08.2014 на суму 279 738, 00 грн. ( у тому числі ПДВ сумі 46 623, 00 грн.);

- податкова накладна № 113108 від 31.08.2014 на суму 296 005, 00 грн. ( у тому числі ПДВ сумі 49 334, 17 грн.).

Суми ПДВ за вказаними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту за звітний період за серпень 2014 року, про що свідчить додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 р. від 19.09.2014 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Також, 16.07.2014 між Приватним підприємством Охоронна компанія Регіон (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ф`ючер ТВП (Виконавець) було укладено договір про надання послуг з підбору персоналу № 1607/14-2, за умовами якого виконавець зобов'язався за дорученням замовника надавати послуги з підбору персоналу.

Відповідно до п. 4.1 договору сторони домовились, що вартість послуги відповідно до цього договору є індивідуальною для кожного спеціаліста, встановлюється згідно його кваліфікації, вимог висунутих до кандидатів та дефіцитом спеціальності, і визначається в протоколі узгодження вартості наданих послуг. Протокол узгодження вартості наданих послуг має бути викладений у формі Додатку № 2 до договору, належним чином оформлений, підписаний Сторонами та скріплений печатками.

Згідно з п. 4.2 договору вартість послуг оплачується клієнтом не пізніше останнього календарного дня місяця в національній валюті України шляхом перерахування відповідних сум на банківський рахунок виконавця згідно з реквізитами, вказаними в договорі. Оплата послуг здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів після підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі послуг та виставлення виконавцем відповідного рахунку-фактури.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Між сторонами було підписано Додаток № 1 до вказаного договору, яким визначено примірник Заявки на підбір персоналу.

Окрім того, між сторонами було підписано Додаток № 2 до договору № 1607/14-2 від 16.07.2014, яким визначено місячну загальну вартість робіт та послуг, які надаються позивачу ТОВ Торгівельна компанія Ф`ючер ТВП , що становить 1 175 750, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Торгівельна компанія Ф`ючер ТВП по актах здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 126 від 31.08.2014 на суму 298 970, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 49 828, 33 грн.), № 127 від 31.08.2014 на суму 294 758, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 49 126, 33 грн.), № 128 від 31.08.2014 на суму 293 212, 00 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 48 868, 67 грн.), № 129 від 31.08.2015 на суму 288 810, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 48 135, 00 грн.) надало, а ПП Охоронна компанія Регіон прийняло послуги з підбору персоналу на загальну суму 1 175 750, 00 грн.

Надалі ТОВ Торгівельна компанія Ф`ючер ТВП було виписано ПП Охоронна компанія Регіон наступні податкові накладні:

- податкова накладна № 213108 від 31.08.2014 на суму 288 810, 00 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 48 135, 00 грн.);

- податкова накладна № 203108 від 31.08.2014 на суму 293 212, 00 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 48 868, 67 грн.);

- податкова накладна № 193108 від 31.08.2014 на суму 294 758, 00 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 49 126, 33 грн.);

- податкова накладна № 183108 від 31.08.2014 на суму 298 970, 00 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 49 828, 33 грн.);

Суми ПДВ за вказаними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту за звітний період за серпень 2014 року, про що свідчить додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 р. від 19.09.2014 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Окрім того, 17.07.2014 між Приватним підприємством Охоронна компанія регіон (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ф`ючер ТВП (Виконавець) було укладено договір надання консультаційних послуг № 1707/14-3, за умовами якого виконавець зобов'язався надати замовнику консультаційні послуги з комерційної діяльності підприємства та управління компанією та послуги з вдосконалення процесу управління персоналом.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг виконавця складає загальну вартість послуг, наданих протягом дій договору та фіксується в актах приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з 3.2 договору розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок виконавця, що визначений в п. 8 договору. За результатами надання послуг виконавець направляє замовнику на підписання складений акт приймання-передачі наданих послуг. Протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання, замовник зобов'язується підписати та передати акт уповноваженому представнику виконавця.

Згідно з п. 5.1 договору цей договір складений у двох оригінальних примірниках, що мають рівну юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що договір вступає в силу після його підписання обома сторонами , скріплення його печатками сторін та діє до 31.12.2014.

З метою виконання умов вказаного договору, виконавець надав, а замовник прийняв консультаційні послуги по вдосконаленню процесу управління персоналом на загальну суму 1 758 930, 00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за № 130 від 31.08.2014 в сумі 293 155, 00 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 48 859, 17 грн.), № 131 від 31.08.2014 на суму 293 155, 00 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 48 859, 17 грн.), № 132 від 31.08.2014 на суму 293 155, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 48 859, 17 грн.), № 133 від 31.08. 2014 на суму 293 155, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 48 859, 17 грн.), № 134 від 31.08. 2014 на суму 293 155, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 48 859, 17 грн.) та № 135 від 31.08.2015, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Торгівельна компанія Ф`ючер ТВП було виписано ПП Охоронна компанія Регіон наступні податкові накладні:

- податкова накладна № 223108 від 31.08.2014 на загальну суму 293 155, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 48 859, 17 грн.);

- податкова накладна № 233108 від 31.08.2014 на загальну суму 293 155, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 48 859, 17 грн.);

- податкова накладна № 243108 від 31.08.2014 на загальну суму 293 155, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 48 859, 17 грн.).

- податкова накладна № 253108 від 31.08.2014 на загальну суму 293 155, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 48 859, 17 грн.).

- податкова накладна № 263108 від 31.08.2014 на загальну суму 293 155, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 48 859, 17 грн.).

- податкова накладна № 273108 від 31.08.2014 на загальну суму 293 155, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 48 859, 17 грн.).

Суми ПДВ за вказаними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту за звітний період за серпень 2014 року, про що свідчить додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 р. від 19.09.2014 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Також, судом встановлено, що 22.07.2014 між Приватним підприємством Охорона компанія Регіон (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Стенікс-Плюс (Виконавець) було укладено договір надання послуг № 2207/14-1, за умовами якого виконавець зобов'язується надавати замовнику персональні консультації з питань бухгалтерського обліку, аудиту та податкової політики компанії.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що один раз на тиждень виконавець робить та передає замовнику моніторинг законодавства по питанням, пов'язаним з господарською діяльністю замовника.

Відповідно до п. 1.6 договору термін та форма надання послуг узгоджується в додатках до Договору, або шляхом обміну кореспонденцією.

Згідно з п. 2.1 договору вартість послуг виконавця складає загальну вартість послуг, наданих протягом дії цього договору та фіксується в актах приймання-передачі наданих послуг. Пунктом 2.3 договору встановлено, що оплата роботи виконавця здійснюється замовником незалежно від відповідності характеру консультації та із сприйняття персоналом замовника.

Відповідно до п. 3.1 договору консультування здійснюється з питань та у формі, визначених пп. 1.1.-1.6 договору.

Згідно з п. 3.2 договору по закінченню місяця сторони укладають акт прийому-передачі робіт, який є підставою для сплати послуг виконавця.

На виконання умов вказаного договору ТОВ Стенікс-Плюс надало, а ПП Охорона компанія Регіон прийняло аудиторські послуги на загальну суму 1 393 668, 00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за № 136 від 31.08.2014в сумі 282 000, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 47 000, 00 грн.), № 137 від 31.08.2014 на суму 291 008, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 48 501, 33 грн.), № 138 від 31.08.2015 в сум 275 353, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 45 892, 50 грн.), № 139 від 31.08.2014 в сумі 280 003, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 46 667, 17 грн.), № 140 від 31.08.2014 в сумі 265 302, 00 грн. ( у ому числі ПДВ в сумі 44 217, 00 грн.). Вищевказані акти підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств. Також, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ Стенікс-Плюс було виписано ПП Охорона компанія Регіон податкові накладні, а саме:

- податкова накладна № 163108 від 31.08.2014 на суму 265 302, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 44 217, 00 грн.);

- податкова накладна № 153108 від 31.08.2014 на суму 280 003, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 46 667, 17 грн.);

- податкова накладна № 143108 від 31.08.2014 на суму 275 355, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 45 892, 50 грн.);

- податкова накладна № 133108 від 31.08.2014 на суму 291 008, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 48 501, 33 грн.);

- податкова накладна № 123108 від 31.08.2014 на суму 282 000, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 47 000, 00 грн.);

Суми ПДВ за вказаними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту за звітний період за серпень 2014 року, про що свідчить додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 р. від 19.09.2014 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

23.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Стенікс-Плюс (Виконавець) та Приватним підприємством Охоронна компанія Регіон (Замовник) було укладено договір про надання послуг № 2307/14-2, за умовами якого виконавець зобов'язався надавати замовнику консультаційні послуги з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Відповідно до п. 3.1 договору за послуги надані виконавцем, замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця оплату згідно акта наданих послуг, який складає виконавець.

Пунктом 3.2-3.3 договору встановлено, що замовник зобов'язаний підписати акт наданих послуг протягом 3-х робочих днів з моменту отримання чи у той же строк направити виконавцю мотивовану відмову.

На підставі узгодженого та підписаного сторонами акта наданих послуг виконавець складає рахунок та направляє його замовнику.

Оплата за надані послуги замовником виконавцю здійснюється протягом 3-х банківських днів після підписання акта наданих послуг обома сторонами(п. 3.4 договору).

Згідно з п. 6.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

З метою виконання умов договору виконавець по актах здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за № 141 від 31.08.2014 в сумі 299 800, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 49 966, 67 грн.), № 142 від 31.08.2014 в сумі 298 900, 00 грн.( у тому числі ПДВ в сумі 49 816, 67 грн.), № 143 від 31.08.2014 в сумі 299 999, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 49 999, 83 грн.) № 144 від 31.08.201 в сумі 299 195, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 49 865, 83 грн.), № 145 від 31.08.2014 в сумі 298 038, 00 грн., ( утому числі ПДВ в сумі 49 673, 00 грн.) надав, а замовник прийняв замовнику послуги на загальну суму 1 495 932, 00 грн.

Надалі, ТОВ Стенікс-Плюс було виписано ПП Охорона компанія Регіон податкові накладні, а саме:

- податкова накладна № 73108 від 31.08.2014 на суму 299 800, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 49 966, 67 грн.);

- податкова накладна № 83108 від 31.08.2014 на суму 298 900, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 49 816, 67 грн.);

- податкова накладна № 93108 від 31.08.2014 на суму 299 999, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 49 999, 00 грн.);

- податкова накладна № 103108 від 31.08.2014 на суму 299 195, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 49 865, 83 грн.);

- податкова накладна № 113108 від 31.08.2014 на суму 298 038, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 49 673, 00 грн.);

Суми ПДВ за вказаними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту за звітний період за серпень 2014 року, про що свідчить додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 р. від 19.09.2014 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ПП Охоронна компанія Регіон , обґрунтовуючи позовні вимоги зазначило про те, що понесенні останнім витрати підтверджуються належним чином оформленою документацією, що, на думку позивача, свідчить про те, що ПП Охоронна компанія Регіон має право врахувати вказані витрати до складу податкового кредиту за серпень 2014 року.

Проте, суд не приймає до уваги вказану позицію позивача у зв'язку з наступним.

Відповідно до абз. 10 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. N 996-XIV (далі- Закон № 996) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, будь-які документи (в тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Така позиція викладена, зокрема, в ОСОБА_1 адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується також з нормами Податкового кодексу України.

При цьому, відповідно до зазначених нормативно-правових актів передумовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарською операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У вищевказаному ОСОБА_1 №742/11/13-11 від 02.06.2011р. Вищий адміністративний суд України зазначив, що для визначення правомірності відображення руху активів в процесі здійснення господарської операції дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи на перевезення, зберігання товарів тощо.

За приписами зазначеного листа, в рамках судового розгляду справи мають бути перевірені фізичні, технічні, технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, в тому числі й транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, можливість здійснення операції з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо.

Крім того, за вказівками суду касаційної інстанції в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо.

Зі змісту ч. 1-2 ст. 9 Закону № 966 вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, аналіз вищевказаних положень законодавства дає підстави для висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, в тому випадку, якщо належним чином оформлена первинна документація не відображає зміни майнового стану суб'єкта господарювання, то відповідно, остання не є належним доказом, який підтверджує реальність здійснення відповідної господарської операції.

Проаналізувавши вищевказані документи, які були долучені позивачем до матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що договори, акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) не є достатніми доказами фактичного здійснення господарських операцій між ПП Охоронна компанія Регіон , ТОВ Торгівельна компанія Фючер ТВП та ТОВ Стенікс , оскільки вказана документація не відображає реального факту зміни майнового стану позивача.

Так, всі акти, складені ТОВ Торгівельна компанія Ф'ючер ТВП та ТОВ Стенікс-Плюс містять лише загальний опис господарських операцій, без їх деталізації, визначення складових частин наданих послуг, обсягу виконаних робіт (наданих послуг), кількості витраченого часу, кількості залучених працівників тощо.

Суд звертає увагу на те, що окрім актів виконаних робіт будь-які документи, які можуть підтвердити фактичне виконання робіт (надання послуг), відсутні.

Так, згідно з пунктом 3.1.1 договору №1407/14-1 від 14.07.2014, предметом якого було надання Виконавцем послуг з проведення дослідження та перевірок відповідності охоронних послуг певним вимогам (ліцензійним умовам, внутрішнім та світовим стандартам), Виконавець зобов'язаний надати результати досліджень з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень.

Однак, будь-які документи, які б підтверджували зміст наданих послуг, відсутні.

Згідно з пунктом 2.1 Договору №1607/14-2 від 16.07.2014 Виконавець зобов'язаний підготувати та надати Замовнику інформаційні матеріали (резюме, рекомендації; провести попередній підбір на основі психологічного та професійного тестування кандидатів; протягом 3 робочих днів після отримання резюме розглянути та сповістити Виконавцю свою думку по представленим йому інформаційним матеріалам тощо.

Однак, будь-які докази на підтвердження виконання ТОВ Торгівельна компанія Ф'ючер ТВП цих обов'язків позивачем не надані.

Також не надані будь-які докази (окрім актів здачі-приймання) виконання зазначеним контрагентом позивача своїх обов'язків за договором №1707/14-3 від 17.07.2014 по наданню консультаційних послуг, їх змісту, обсягу, відповідні матеріалами, пов'язані з наданням консультацій тощо.

Згідно з пунктом 1.2 Договору №2207/14-1 від 22.07.2014 Виконавець робить та передає Замовнику моніторинг законодавства по питанням, пов'язаним з господарською діяльністю Замовника.

Проте, ані вказані докази проведення моніторингу, ані будь-які інші, які б підтверджували та пояснювали змістовне наповнення наданих Виконавцем послуг позивачем не надані.

Аналогічним чином позивачем не були надані жодні докази на підтвердження фактичного надання ТОВ Стенікс-Плюс консультаційних послуг за договором № 2307/14-2 від 23.07.2014 з питань ведення бухгалтерського обліку, складання звітності, як-то відповідні звіти, документи, які надавалися при проведенні консультацій тощо.

При цьому, суд не приймає до уваги наданий позивачем під час розгляду справи звіт від 31.08.2014 до договору №1407/14-1, оскільки вказаний документ містить лише загальну назву робіт (послуг), які виконувалися (надавалися) ТОВ Торгівельна компанія Ф'ючер ТВП , та перелік працівників, які були перевірені. У той же час, у вказаному звіті відсутній детальний та повний опис усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень, не зазначено, яка саме невідповідність була виявлена під час дослідження (з посиланням на норми та стандарти).

Також не може бути розцінений в якості належного доказу підтвердження надання послуг за договором №2207/14-1 від 22.07.2014 і звіт від 31.08.2014, який містить лише загальну інформацію про тематику порад та роз'яснень, наданих під час проведення консультацій в серпні 2014 року, кількості лекцій та присутніх на них працівників. При цьому будь-які документи, які надавалися під час проведення консультацій та які пов'язані з темами відповідних занять, позивачем не надані; особи, присутні на лекціях (в кількості 435 чоловік), в звіті не зазначені, а позивачем не пояснено, яким чином пов'язана необхідність надання консультацій з питань бухгалтерського обліку, системи оподаткування, страхування тощо особам, які працюють на посаді охоронців.

У звіті від 31.08.2014 про виконання договору №2307/14-2 від 23.07.2014 Виконавцем не зазначено, яка саме звітність та за який період ним була сформована та відправлена до контролюючих органів, та які недоліки чи зауваження були виявлені при аналізі раніше поданої звітності; які саме акти, рахунки та накладні оброблялися (із зазначенням реквізитів) тощо.

У звіті від 31.08.2014 про виконання договору №1607/14-2 від 16.07.2014 не зазначений перелік осіб, резюме яких оброблялися та з якими проводилися співбесіди, як і не надані відповідні докази на підтвердження проведення цих дій (протоколи співбесід тощо).

Аналогічно, звіт від 31.08.2014 про виконання договору №1707/14-3 від 17.07.2014 містить лише загальну характеристику наданих послуг, без їх конкретизації, персоналізації, без оцінки відповідної діяльності позивача до надання цих послуг, без додання відповідних комплексів програм комерційної діяльності, розроблених під час виконання договору.

Крім того, суд звертає увагу на те, що до перевірки податковому органу позивачем були надані лише договори з додатками, акти наданих послуг та податкові накладні, що свідчить про, що вищевказані звіти ревізорам надані не були, під час перевірки відповідачем не оцінювався, у зв'язку з чим не можуть бути розцінені судом як допустимі докази у справі.

Відповідно до пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, серед іншого:

- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання;

- подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством;

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті (п.44.4 ст. 44 ПК України).

Відповідно до пунктів 44.6-44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Таким чином, Податковий кодекс України чітко визначає процедуру надання платником податків документів, які підтверджують правомірність ведення ним бухгалтерського та податкового обліку та мають бути враховані контролюючим органом. При цьому відсутність таких документів на момент проведення перевірки, їх ненадання або ненаправлення контролюючому органу у порядку, визначеному ПК України, позбавляє платника податків можливості в подальшому обґрунтовувати свою правоту, зокрема, у суді, з посиланням на ці доказі, оскільки такі документи не враховувалися контролюючим органом при прийнятті рішення, а отже, не можуть впливати на його правомірність.

Отже, враховуючи ненадання позивачем контролюючому органу під час проведення перевірки або після її завершення, але до прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, вищевказаних документів (звітів про виконання договорів), суд не може враховувати ці докази при вирішенні справи та оцінці правомірності спірних рішень суб'єкта владних повноважень.

Окрім того, суд вбачає за доцільне звернути увагу на те, що зі змісту положення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу вбачається, що однією із вимог щодо можливості врахування платником податків відповідних витрат до складу податкового кредиту, є використання суб'єктом господарювання отриманих товарів, робіт та послуг в своїй подальшій господарській діяльності.

Проте, позивачем всупереч вищевказаному положенню Податкового кодексу України не було надано до перевірки контролюючим органам, так і суду доказів щодо використання отриманих від відповідних контрагентів послуг безпосередньо в своїй господарській діяльності, або їхньої реалізації іншим суб'єктам господарювання.

Суд зазначає, що здійснення господарської діяльності без наявності на те поважної розумної економічної або іншої причини (ділової мети) підтверджує намір платника зменшити отримані доходи з метою несплати податків та отримати додаткову вигоду у вигляді зниження податкового навантаження, а тому фактичне не отримання товару (робіт, послуг), відсутність поважної розумної економічної або іншої причини здійснення таких операцій позбавляють платника податку права на податковий кредит за наслідками цих операцій навіть у випадку наявності належним чином оформлених податкових накладних та інших первинно-бухгалтерських документів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 у справі № 2а-3378/11/2670 (касаційне провадження К/9991/59642/12).

Аналізуючи доцільність та економічну обґрунтованість необхідності укладення позивача договорів з ТОВ Торгівельна компанія Ф`ючер ТВП та ТОВ Стенікс Плюс , суд зазначає наступне.

Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Приватне підприємство Охоронна компанія Регіон зареєстроване в якості юридичної особи з 13.09.2012.

Основним видом діяльності позивача є діяльність приватних охоронних служб, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у київській області № 04/3-21/126 від 29.01.2014 та ліцензією Міністерства внутрішніх справ України на охоронну діяльність серії АЕ № 262930 від 09.08.2013.

Суд звертає увагу на те, що договори з надання консультаційних послуг в сфері охорони були укладені між позивачем та ТОВ ТК Ф'ючер ТВП лише в липні 2014 року, тобто на той момент, коли ПП Охоронна компанія Регіон вже достатній період часу здійснювало охоронну діяльність, що на думку суду, свідчить про сумнівність необхідності отримання позивачем вказаних консультацій для забезпечення господарської діяльності, адже позивачем не надано доказів, які підтверджують зниження якості охоронних послуг, які надавались ПП Охоронна компанія Регіон іншим контрагентам.

Окрім того, суд не вбачає зв'язку між господарською діяльністю позивача та отриманими від ТОВ Стенікс Плюс аудиторськими послугами та послугами ведення бухгалтерського обліку, оскільки ПП Охорона компанія Регіон не надало доказів наявності зауважень з боку контролюючих органів щодо оформлення відповідної бухгалтерської та податкової документації та здійснення господарської діяльності останнім, що безпосередньо підтверджується актом перевірки від 27.05.2015 № 166.

Також позивачем не пояснено та не доведено, що зумовило необхідність замовлення відповідних послуг від вищевказаних контрагентів з відповідним підтвердженням (погіршення кості роботи охоронців, зафіксовані випадки нестачі товарно-матеріальних цінностей, невідповідність ведення бухгалтерського та податкового обліку нормативним вимогам тощо), на що було направлено замовлення цих послуг, яка мета при цьому переслідувалася та чи була вона досягнута, який позитивний економічний ефект від цього був отриманий, яким чином покращилися показники господарської діяльності.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що Верховний суд України в постанові від 22.09.2015 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення зазначив, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

У вказаній постанові Верховний суд України зауважив, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Верховний суд України погодився з твердженням суду касаційної інстанції про те, що договори, видаткові накладні, податкові накладні та рахунки-фактури не є достатніми доказами фактичного виконання розглядуваних поставок; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДПІ фактами щодо фіктивної діяльності спірних постачальників свідчить про безтоварність розглядуваних операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Відповідно до частини 2 статті 161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, правова позиція Верховного суду України, викладена у вищевказаній постанові Верховного суду України, підлягає обов'язковому врахуванню у спірних правовідносинах.

Отже, проаналізувавши вищевказані матеріали справи, суд дійшов висновку про непідтвердження фактичного отримання позивачем консультаційних послуг від контрагентів ТОВ Торгівельна компанія Ф'ючер ТВП та ТОВ Стенікс-Плюс ; відсутність економічної доцільності в частині понесення позивачем витрат на придбання цих послуг та відсутність причинного зв'язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, направленої на максимізацію доходів/мінімізацію витрат, через що суд не вбачає зв'язку між понесеними позивачем витратами на оплату таких послуг та власною господарською діяльністю платника податків .

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про фіктивний характер господарських відносин між позивачем та вказаними контрагентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки під час розгляду справи позивачем всупереч вказаному положенню Кодексу, не було надано належних та допустимих доказів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами та, відповідно, не обґрунтовано правомірність віднесення відповідних витрат до податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання протиправними та скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як вбачається з платіжної квитанції № 14171252 від 26.08.2015, позивачем при зверненні до суду було сплачено 487, 20 грн., тобто 10 % від ставки судового збору, яка підлягає до сплати за заявлену майнову вимогу. Враховуючи результати розгляду справи, сума судового збору, яка підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету, становить 4 384, 80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства Охорона компанія Регіон (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Валентини Чайки, будинок 16, ідентифікаційний код- 38374949) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд; код за ЄДРПОУ: 37955989; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл. м. Київ; МФО: 821018; рахунок: 31213206784001; код класифікації доходів бюджету: 22030001, символ звітності 206 ) судовий збір в сумі 4 384 ( чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.