Постанова

від 12.11.2015 по справі 814/3068/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року                                                             Справа № 814/3068/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дияр і Ко", м. Миколаїв

Суть спору: стягнення заборгованості в сумі 629, 92 грн.,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дияр і Ко" (надалі - відповідач) заборгованості по внесках на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування в сумі 629, 92 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач вимоги чинного законодавства щодо сплати внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування не дотримало, внаслідок чого у підприємства утворилася недоїмка, яку відповідач не відшкодував, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Судом надсилалося повідомлення за місцезнаходженням відповідача, яке було ним своєчасно отримане, але він в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав.

У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрований в Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів.

Відповідно до статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 9 липня 2003 року (далі - Закону № 1058) страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Згідно частини 2 статті 106 Закону № 1058 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та (або) не сплачені страхувальниками в строки, визначені Законом, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

ТОВ “Дияр і Ко” вимоги чинного законодавства щодо сплати внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування не дотримало, внаслідок чого у підприємства утворилася недоїмка - своєчасно не сплачені внески в сумі 629, 92 грн.

У відповідності з частиною 3 статті 106 Закону № 1058 відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу № Ю-950 від 03.12.2012. Боржник розрахунок сум, зазначених у вимозі, не оскаржив, але і не сплатив їх до теперішнього часу.

Відповідно до п. 3, 15 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ, 09.07.2003 орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються. Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до статті 11, частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, відповідачем не виконано вимоги законодавства щодо сплати внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 159, 63 грн., наявність якої підтверджується матеріалами справи, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідач заперечень на позов не подав, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 112, 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дияр і Ко" (код ЄДРПОУ 34607188) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва заборгованість по сплаті внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування в сумі 629, 92 грн. (шістьсот двадцять дев"ять гривень 92 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа