Ухвала

від 30.11.2015 по справі 757/40819/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

особи, яка подала скаргу, ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та накладено арешт на 2 злитки металу, схожого на золото, які містили маркування щодо ваги «250 грам» та індивідуальних ознак «G 039846» і «G 036770» кожен відповідно, які знаходились в нежитлових офісних приміщеннях за адресою АДРЕСА_1 , які були вилучені під час обшуку.

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки містить достатньо правових підстав для арешту майна.

В апеляційній скарзі з доповненнями представник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого. В обґрунтування своїх вимог, апелянт зазначає, що жодних підстав для накладення арешту на вказане майно не було, оскільки воно не підпадає під ознаки, передбачені ст. 167 КПК України. Крім того, апелянт посилається на ті обставини, що золоті злитки не входили до об`єкту розшуку та вилучення за ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року. Також на думку апелянта, слідчим в поданому клопотанні не наведено належним чином необхідності накладення арешту на дане майно. Таким чином, представник вважає ухвалу слідчого судді незаконною і не обґрунтованою.

Також представником було подано клопотання про поновлення пропущеного строку в якому зазначається, що розгляд клопотання слідчого відбувся без виклику в судове засідання власника майна, а копію оскаржуваного рішення була отримано 11 листопада 2015 року, у зв`язку з чим останній просить визнати причину пропуску строку поважною.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді має бути поновлений, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Враховуючи ті обставини, що клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто без участі представника ТОВ «АКТИВІНВЕСТ», а в матеріалах судового провадження міститься розписка про отримання представником копії оскаржуваного рішення 11 листопада 2015 року, колегія суддів вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується самих апеляційних вимог, то колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Також, даною нормою закону передбачено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме: підшукане, виготовлене, пристосоване чи використане як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегло на собі його сліди; призначалося (використовувалося) для схилення особи до вчинення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю чи частково перетворено.

Так, Головним слідчим управлінням МВС України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014000000000574 за фактом фіктивного підприємства, що завдало збитків державі у великих розмірах, та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинене в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

Враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень і конкретні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси особи, оскільки матеріали кримінального провадження свідчать про те, що майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям ст. 167 КПК України, що дає підстави для застосування обмежувальних заходів.

З урахуванням вказаних обставин та з метою запобігання негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, наклав на нього арешт.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження. Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що майно не відповідає критеріям ст. 167 КПК України, то вказані доводи є голослівними та не спростовують висновків слідчого судді.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника ОСОБА_5 про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та накладено арешт на 2 злитки металу, схожого на золото, які містили маркування щодо ваги «250 грам» та індивідуальних ознак «G 039846» і «G 036770» кожен відповідно, які знаходились в нежитлових офісних приміщеннях за адресою АДРЕСА_1 , які були вилучені під час обшуку, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/3305/2015 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_8

Доповідач ОСОБА_1