Рішення

від 06.11.2015 по справі 910/24543/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2015Справа №910/24543/15 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Кот Т.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача 1Товариства з обмеженою відповідальністю КУОН відповідача 2Товариства з обмеженою відповідальністю АБ Інвестиції та Розвиток простягнення 655 000, 00 грн. за участю представниківсторін: від позивача ОСОБА_3 (довіреність б/н від 13.06.2015р.) від відповідача 1 від відповідача 2 Рачинський Р.Ю. (довіреність б/н від 10.08.2015р.) Калініченко В.І. (довіреність №44 від 24.09.2015р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач), звернувся до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУОН" (надалі - відповідач 1), про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: холодильник WHIRPOOL WBE 3714W, морозильну камеру WHIRPOOL WHM4611-1; скриню морозильну zanussi zfc51400wa; три жарові поверхні EG-04,jeU; апарат для шаурми ATALAY 4A; апарат для шаурми ATALAY 3A; апарат для шаурми Qzty 3EU; гриль контактний HENDI 263655; м'ясорубку TR 22/TE 3hp; овочерізку; 10 меблів: мийки Вик5-Гл 300 повністю н/с глибина мийки 250 мм, без полички, мийка 400№500№250 мм., отвір під змішувач прист. борт 30 мм. Ззаді і з права фасад - розпашні двері Ескіз; стіл тумба Ст-Т Вик 4-Б-ДР стіл тумба, повністю н/с, пристінний борт та борт з права 30 мм, поличка посередині та поличка - дно, розпашні дверцята, зашито з 3-х сторін; зонт витяжний пристінний до отвору під воздуховід 200 мм, стіл холодильний СХ-ЛБ-1200Х600 прист. борт вис. 30 мм агрегат з лівого боку; прилавок холодних страв ПХЗ -1135 ПХЗ 995Х700Х850 мм без направляючих; складний прилавок на ПХЗ 995 товщина скла 8мм; стіл Вик-4-Б повністю н/с плотна посадка стільниці на каркас з лівого боку тумба зашит з двох сторін; стіл Вик -4-б повністю н/с поличка внизу, пристінний борт вис. 30 мм; стіл-мийка Вик-5-Гд-300; стіл Вик-4-Б повністю н/с поличка внизу, пристінний борт+борт з лівого боку; стіл-тумба Ст-Т-Вик4-Б-Др стіл-тумба, повністю н/с, пристінний борт, поличка посередині + поличка - дно на загальну суму 150000,00 грн. або відшкодування його вартості, стягнення збитків у розмірі 315000,00 грн. та до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУОН" і Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ "Інвестиції та Розвиток" (надалі - відповідач 2), про солідарне стягнення збитків у розмірі 190000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем 1 укладено договір суборенди нерухомого майна №ХР5 від 30.04.2015р. із строком дії до 31.05.2015р. В подальшому 20.05.2015р. між позивачем та відповідачем 2 укладено додаткову угоду до договору суборенди нерухомого майна №ХР5 від 30.04.2015р., згідно якої сторони дійшли згоди про продовження строку дії договору суборенди до 30.06.2016р. Натомість відповідач 1 незаконно в односторонньому порядку надіслав позивачеві повідомлення від 24.06.2015р. за №28 про розірвання договору в односторонньому порядку. Позивач в свою чергу, звернувся до відповідача 1 з листом про врегулювання питання щодо залишення в силі умов додаткової угоди від 20.05.2015р. до договору суборенди нерухомого майна №ХР5 від 30.04.2015р. Відповіді на зазначений лист позивача відповідач 1 не надав, натомість 28.07.2015р. відповідач 1 в примусовому порядку вивіз речі та майно, яке належить позивачу. Листом за №37 від 30.07.2015р. відповідач 1 звернувся до позивача, згідно якого зазначив, що оскільки звільнення приміщення від майна, яке належить позивачу, відбувалось в примусовому порядку та повідомив позивача про те, що забрати своє майно позивач може після оплати вартості спожитих комунальних послуг за договором суборенди, вартсоті перевезення майна до місця зберігання та оплати послуг зберігання майна з 28.07.2015р. по день фактичного вивезення майна. У зв'зку із тим, що відповідачем 1 незаконно в односторонньому порядку розірвано договір суборенди нерухомого майна та фактично примусово захоплено майно належне позивачеві, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить суд витребувати з чужого незаконного володіння майно та відшкодувати 190000,00 грн. збитків понесених у зв'язку із укладанням договору оренди та 315000,00 грн. збитків у вигляді недоотриманого доходу у зв'язку із достроковим припиненням договору суборенди.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2015р. порушено провадження у справі №910/24543/15 та розгляд справи призначено на 30.09.2015р.

29.09.2015р. через відділ діловодства господарського суду представником відповідача 2 подано відзив на позовну заяву. Згідно якого, позиція відповідача 2 полягає у тому, що як на доказ переуступки права оренди торгового місця та сплати 190000,00 грн., позивач посилається на розписку між фізичними особами про яку відповідачеві 2 нічого не відомо. Належним доказом переуступки права оренди може бути лише письмовий документ складений за участю представника відповідача 2, який сторонами не складався. Окрім того, відшкодування шкоди здійснюється за умови доведення позивачем складу цивільного правопорушення, натомість позивачем не надано належних доказів щодо неправомірності дій відповідача 2, наявності шкоди та її розміру, наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, завданою позивачеві.

29.09.2015р. через відділ діловодства господарського суду відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву. Відповідно до якого, позиція відповідача полягає у тому, що ним правомірно та у відповідності до умов п. 8.6 договору суборенди, розірвано договір в односторонньому порядку. Щодо відшкодування збитків у розмірі 190000,00 грн. за переуступку права оренди, то така переуступка відбувалась до виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем 1, а тому на відповідача 1 не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню цих витрат. Щодо збитків у розмірі 315000,00 грн. в якості недоотриманого доходу, у зв'язку із достроковим розірванням договору суборенди, то ппозиція відповідача 1 полягає у тому, що теоретична можливість отримання доходів не може бути підставою для стягнення збитків чи майнової шкоди.

30.09.2015р. через відділ діловодства господарського суду представником позивача подано додаткові пояснення до позову та документи на виконання вимог ухвали суду. Письмову заяву про уточнення/конкретизацію майна, яке є предметом спору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2015р. у зв'язку із клопотанням відповідача 2, розгляд справи відкладено на 21.10.2015р.

19.10.2015р. через відділ діловодства господарського суду відповідачем 1 подано заперечення щодо заяви позивача про уточнення позовних вимог.

21.10.2015р. через відділ діловодства господарського суду представником позивача подано додаткові обґрунтування позовних вимог. Представником позивача також подано клопотання про витребування доказів; клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог; клопотання про виклик посадових осіб відповідачів у судове засідання для надання пояснень у справі; клопотання про виклик у судове засідання третьої особи для надання пояснень у справі та додаткові обґрунтування позовних вимог.

Судом частково задоволено клопотання про витребування доказів, витребувано у відповідача 2 договір оренди, укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 від 30.04.2015р.

Судом відхилено клопотання позивача про залучення 3 особи та про виклик посадових осіб, з огляду на те, що господарським процесуальним кодексом України не передбачено виклик свідків. Клопотання позивача про залучення у якості третьої особи ОСОБА_8, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача судом відхилено з огляду на те, що прийняття рішення у справі ніяким чином не вплине на її права та обов'язки.

У судовому засіданні 21.10.2015р. оголошено перерву до 04.11.2015р.

22.10.2015р. через відділ діловодства господарського суду представником відповідача 1 подано документи на виконання вимог ухвали суду.

23.10.2015р. через відділ діловодства господарського суду представником позивача подано документи, в підтвердження розрахунку упущеної вигоди в розмірі 315000,00 грн.

30.10.2015р. через відділ діловодства господарського суду представником відповідача 1 подано заперечення проти додаткових обґрунтувань позовних вимог та клопотань, заявлених позивачем.

У судовому засіданні 04.11.2015р. представником відповідача 1 подано договір оренди нерухомого майна №Х40 від 21.04.2015р. та надано оригінал цього договору суду для огляду.

У судовому засіданні 04.11.2015р. оголошено перерву до 06.11.2015р.

06.11.2015р. через відділ діловодства господарського суду представником позивача подано додаткові пояснення до позову.

У судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов.

Відповідач 1 та відповідач 2 проти задоволення позовних вимог заперечували, з підстав наведених у відзивах.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/24543/15.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 30.12.2014р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АБ "Інвестиції та Розвиток" (орендодавець, відповідач 2) укладено договір оренди нежилого приміщення за №30/12/14-01. За умовами якого, орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти у тимчасове платне володіння і користування об'єкт оренди, що належить орендодавцеві на праві власності, а саме: нежилі приміщення загальною площею 10 (десять) кВ.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 літера А . Об'єкт оренди надається орендарю виключно для торгівлі продуктами харчування. Розмір орендної плати за цим договором на дату його укладання складає 1200,00 грн., у тому числі ПДВ за ставкою 20% - 200,00 грн. на місяць.

Пунктом 13.1 договору оренди №30/12/14-01 від 30.12.2014р. сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками. Договір діє починаючи з моменту набрання чинності договору і до 30 червня 2015р. (п. 13.2 договору).

Додатковою угодою від 30.04.2015р. до договору оренди №30/12/14-01 від 30.12.2014р. сторони погодили, що за результатами проведених переговорів домовились достроково припинити дію договору оренди нежилого приміщення №30/12/14-01 від 30.12.2014р. з 30.04.2015р.

30.04.2015р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (суборендар, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУОН" (орендар, відповідач 1) укладено договір суборенди нерухомого майна №ХР5. За умовами якого, орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування на умовах суборенди нежитлове приміщення площею 10 метрів квадратних в будівлі за адресою: АДРЕСА_2 літера А . Об'єкт суборенди може використовуватись з метою розміщення торгівлі продуктами харчування (п. 1.2 договору). Даний договір набуває чинності з 01 травня 2015 року та діє до 31 травня 2015 року (включно) (п. 2.1 договору суборенди). Строк суборенди починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта суборенди і закінчується в момент підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення) об'єкта суборенди та фактичного повернення орендарю об'єкта оренди (п. 2.2 договору суборенди).

У п. 2.2.1 договору суборенди сторони визначили, що акт приймання-передачі об'єкта суборенди підписується сторонами 01 травня 2015 року. Пунктом 2.2 договору суборенди сторонами визначено, що при достроковому припиненні/розірванні дії даного договору сторони зобов'язані підписати акт приймання-передачі (повернення) об'єкта суборенди в останній день дії даного договору.

Згідно п. 8.6 договору суборенди сторони домовились, що орендар має право, незалежно від причин, в односторонньому порядку розірвати даний договір шляхом направлення суборендарю письмового повідомлення про розірвання договору за 30 (тридцять) календарних днів до дати розірвання. В такому разі, договір вважається розірваним на тридцять перший календарний день з моменту відправлення повідомлення на адресу суборендаря.

20.05.2015р. орендарем та суборендарем підписано додаткову угоду до договору суборенди №ХР5 від 30.04.2015р. відповідно умов якої сторони погодилися продовжити строк дії договору до 30 квітня 2016 року та п. 2.1 договору викласти в наступній редакції: Даний договір набуває чинності з 01 травня 2015 року та діє до 30 квітня 2016 року (включно) .

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач 1 керуючись п. 8.6 договору суборенди, 24.06.2015р. звернувся до позивача із листом №28 про розірвання договору суборенди.

Даний лист отримано позивачем та не заперечується сторонами. Разом з тим, позивач не погодившись із одностороннім розірванням договору, орендоване приміщення, у строк визначений п. 8.6 договору, не звільнив. Листом б/н, б/д повідомив відповідача 1, що договір суборенди є чинним, на умовах укладеної додаткової угоди від 20.05.2015р. Та вимагав відшкодування витрат, які позивач сплатив третій особі за переуступку права оренди торгового місця в розмірі 190000,00 грн. та упущеної вигоди в розмірі 315000,00 грн. у зв'язку із достроковим розірванням договору суборенди.

Відповідач 1 листом №34 від 30.07.2015р. повідомив позивача, що йому не відомо кому і за що, позивачем було сплачено кошти у розмірі 190000,00 грн. і це немає ніякого відношення до правовідносин між сторонами та повторно повідомив позивача про припиненя договору в порядку визначеному п. 8.6 договору суборенди.

Листом за №37 від 30.07.2015р. відповідач 1 звернувся до позивача, згідно якого зазначив, що оскільки звільнення приміщення від майна, яке належить позивачу, відбувалось в примусовому порядку та повідомив позивача про те, що забрати своє майно позивач може після оплати вартості спожитих комунальних послуг за договором суборенди, вартсоті перевезення майна до місця зберігання та оплати послуг зберігання майна з 28.07.2015р. по день фактичного вивезення майна.

На підставі ст. 11, 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи відповідачем1 та позивачем укладено договір суборенди нерухомого майна №ХР5 на підставі договору оренди нерухомого майна №40 від 21.04.2015р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АБ "Інвестиції та Розвиток" (орендодавець, відповідач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУОН" (орендар, відповідач 1).

Згідно п. 1.1 договору оренди нерухомого майна №Х40 від 21.04.2015р. орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлові приміщення площею 215 квадратних метрів в будівлі за адресою: АДРЕСА_2 літера А . Даний договір набуває чинності з 01 травня 2015 року та діє до 31 березня 2018 року (включно). Строк оренди у відповідності до умов цього договору починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди і закінчується в момент підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Із матеріалів справи вбачається, що 01.05.2015р. на виконання умов договору оренди №Х40, відповідачем 1 та відповідачем 2 підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, договір суборенди нерухомого майна №ХР5 укладено між відповідачем 1 та позивачем 30.04.2015р. (на 1 день раніше ніж відповідач 1 отримав у користування предмет оренди).

Отже, з урахуванням встановленого, господарський суд приходить до висновку, що 30.04.2015р. відповідач 1 не мав відповідних повноважень на укладання договору суборенди.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

У п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013р. зазаначено, якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України). Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони (на відміну від припису пункту 2 частини першої тієї ж статті ГПК).

Оскільки ТОВ "КУОН" станом на 30.04.2015р. не мав повноважень укладати договір суборенди з позивачем, так як не набув права оренди на нежитлове приміщення площею 10 метрів квадратних в будівлі за адресою: АДРЕСА_2 літера А ., відповідно ТОВ "КУОН" не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для вчинення зазначеного правочину.

З урахуванням наведеного, договір суборенди нерухомого майна №ХР5 від 30.04.2015р. визнається недійсним у судовому порядку на підставі п. 2 ст. 203 ЦК України, як такий, що суперечить діючому законодавству.

Щодо позовних вимог, в частині стягнення 315000,00 грн. збитків у вигляді недоотриманого доходу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, позивачем не доведено порушення прав в частині стягнення збитків у розмірі 315000,00 грн. (упущеної вигоди) з боку відповідачів, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач набув права суборенди за договором №ХР5 від 30.04.2015р.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення 315000,00 грн. збитків у вигляду упущеної вигоди, визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 190000,0 грн. збитків понесених позивачем за переуступку права оренди, вбачає за можливе зазначити таке.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Стаття 33 ГПК України покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов'язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, на сторону, що вимагає відшкодування збитків згідно ст. 623 ЦК України, покладається обов'язок доказування розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання.

Із матеріалів справи вбачається, що як на доказ переуступки права оренди торгового місця та сплати 190000,00 грн., позивач посилається на розписку між фізичними особами.

Разом з тим, належним доказом переуступки права оренди може бути лише письмовий документ складений за участю представника відповідача 2 або відповідача1, який сторонами не складався, окрім того, переуступка відбувалась до виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем 1, а отже позивачем не доведено суду причинний зв'язок між діями відповідачів та заподіяними збитками.

Щодо позовних вимог в частині витребування майна з чужого незаконного володіння у ТОВ КУОН на підставі ст. 386, ст.. 387 ЦК України, а саме: холодильника WHIRPOOL WBE 3714W, морозильної камери WHIRPOOL WHM4611-1; скрині морозильної zanussi zfc51400wa; трьох жарових поверхонь EG-04,jeU; апарату для шаурми ATALAY 4A; апарату для шаурми ATALAY 3A; апарату для шаурми Qzty 3EU; грилю контактного HENDI 263655; м'ясорубки TR 22/TE 3hp; овочерізки; 10 меблів: мийки Вик5-Гл 300 повністю н/с глибина мийки 250 мм, без полички, мийка 400№500№250 мм., отвір під змішувач прист. борт 30 мм. Ззаді і з права фасад - розпашні двері Ескіз; стіл тумба Ст-Т Вик 4-Б-ДР стіл тумба, повністю н/с, пристінний борт та борт з права 30 мм, поличка посередині та поличка - дно, розпашні дверцята, зашито з 3-х сторін; зонт витяжний пристінний до отвору під воздуховід 200 мм, стіл холодильний СХ-ЛБ-1200Х600 прист. борт вис. 30 мм агрегат з лівого боку; прилавок холодних страв ПХЗ -1135 ПХЗ 995Х700Х850 мм без направляючих; складний прилавок на ПХЗ 995 товщина скла 8мм; стіл Вик-4-Б повністю н/с плотна посадка стільниці на каркас з лівого боку тумба зашит з двох сторін; стіл Вик -4-б повністю н/с поличка внизу, пристінний борт вис. 30 мм; стіл-мийка Вик-5-Гд-300; стіл Вик-4-Б повністю н/с поличка внизу, пристінний борт+борт з лівого боку; стіл-тумба Ст-Т-Вик4-Б-Др стіл-тумба, повністю н/с, пристінний борт, поличка посередині + поличка - дно на загальну суму 150000,00 грн. або відшкодування його вартості, суд відзначає наступне.

Згідно пунктів 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Стаття 387 Цивільного кодексу України передбачає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном ст. 391 ЦК України.

Власник вправі вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння, а також належного йому майна, придбаного володільцем від особи, яка не мала права його відчужувати. Позивачем за таким позовом може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, і юридична особа, за якою майно закріплене на праві повного господарського відання або оперативного управління. Відповідачем у справі виступає особа, що на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом або адміністративним актом чи договором, які відповідають вимогам закону. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні. Об'єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову. У процесі вирішення відповідних спорів власник повинен довести, що майно вибуло з його володіння чи володіння особи, якій майно було передане власником, через зазначені обставини. Набувач має довести, що він набув майно оплатно і що він не знав і не міг знати про те, що воно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати.

Власник може звернутися з позовом про усунення будь-яких порушень свого права, не пов'язаних з неправомірним позбавленням володіння (негаторний позов). Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування й розпорядження були результатом винних дій відповідача чи спричиняли збитки. Достатньо, щоб такі дії (бездіяльність) об'єктивно порушували права власника і були протиправними.

Підтвердженням права власності можуть бути насамперед правовстановлюючі документи.

Як вбачається із матеріалів справи, в підтвердження права власності на майно, яке є предметом спору, позивач надав: Товарний чек №83880/7 від 04.09.2013р. на холодильник WHIRPOOL WBE 3714W; Товарний чек №70070/6 від 08.04.2013р. на морозильну камеру WHIRPOOL WHM4611-1; Товарний чек №71 від 10.12.2012р., Товарний чек №132 від 08.07.2013р., Товарний чек №05/12 від 05.12.2013р. на три жарових поверхні EG-04,jeU; Накладну Ррз/03-0480438 від 25.10.2014р. та фіскальний чек №0093 від 25.10.2014р. на скриню морозильну zanussi zfc51400wa; Товариний чек №2811 від 28.11.2013р. на апарат для шаурми ATALAY 4A та апарат для шаурми ATALAY 3A; Товарний чек №816 від 05.03.2013р. на гриль контактний HENDI 263655; Товарний чек №25 від 15.02.2014р. на м'ясорубку TR 22/TE 3hp; Товарний чек б/н від 03.07.2014р. на овочерізку, з огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що позивачем доведено належність йому права власності вищеперелічене майно.

При цьому, судом взято до уваги лист відповідача 1, за №37 від 30.07.2015р., згідно якого відповідач 1 підтвердив, що майно позивача знаходиться саме у нього, а також не заперечувалось представником відповідача 1 у судовому засіданні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та витребування з володіння відповідача 1 на користь позивача холодильника WHIRPOOL WBE 3714W, морозильної камери WHIRPOOL WHM4611-1; скрині морозильної zanussi zfc51400wa; трьох жарових поверхонь EG-04,jeU; апарату для шаурми ATALAY 4A; апарату для шаурми ATALAY 3A; апарату для шаурми Qzty 3EU; грилю контактного HENDI 263655; м'ясорубки TR 22/TE 3hp; овочерізки.

Разом з тим, замовлення №КІ-0001126 від 06.03.2014р.; Замовлення №КІ-0004268 від 15.08.2014р. на 10 меблів: мийки Вик5-Гл 300 повністю н/с глибина мийки 250 мм, без полички, мийка 400№500№250 мм., отвір під змішувач прист. борт 30 мм. Ззаді і з права фасад - розпашні двері Ескіз; стіл тумба Ст-Т Вик 4-Б-ДР стіл тумба, повністю н/с, пристінний борт та борт з права 30 мм, поличка посередині та поличка - дно, розпасшні дверцята, зашито з 3-х сторін; зонт витяжний пристінний до отвору під воздуховід 200 мм, стіл холодильний СХ-ЛБ-1200Х600 прист. борт вис. 30 мм агрегат з лівого боку; прилавок холодних страв ПХЗ -1135 ПХЗ 995Х700Х850 мм без направляючих; складний прилавок на ПХЗ 995 товщина скла 8мм; стіл Вик-4-Б повністю н/с плотна посадка стільниці на каркас з лівого боку тумба зашит з двох сторін; стіл Вик -4-б повністю н/с поличка внизу, пристінний борт вис. 30 мм; стіл-мийка Вик-5-Гд-300; стіл Вик-4-Б повністю н/с поличка внизу, пристінний борт+борт з лівого боку; стіл-тумба Ст-Т-Вик4-Б-Др стіл-тумба, повністю н/с, пристінний борт, поличка посередині + поличка - дно, судом не можуть бути взяті до уваги, як належний доказ набуття права власності позивача на зазначене майно оскільки замовлення є лише пропозицією на покупку, а не підтвердженням факту покупки зазначеного майна, а отже суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача 1 повернути на користь позивача зазначене майно слід відмовити.

Щодо вимоги про витребування у відповідача 1 апарату для шаурми Qzty 3EU, то відповідачем належними та допустимими доказами не доведено набуття зазначеного майна у власність, оскільки Товарний чек №0712 від 07.12.2012р. підтверджує покупку Шаурми-апарату ТУР-3Е.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Визнати недійсним договір суборенди нерухомого майна від 30.04.2015р. за №ХР5, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю КУОН та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

2. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю КУОН (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок 5, ідентифікаційний код 37505914) повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (0111, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) майно, яке є його власністю, а саме: холодильник WHIRPOOL WBE 3714W, морозильну камеру WHIRPOOL WHM4611-1; скриню морозильну zanussi zfc51400wa; три жарові поверхні EG-04,jeU; апарат для шаурми ATALAY 4A; апарат для шаурми ATALAY 3A; апарат для шаурми Qzty 3EU; гриль контактний HENDI 263655; м'ясорубку TR 22/TE 3hp; овочерізку.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КУОН (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок 5, ідентифікаційний код 37505914) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (0111, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 986 (дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 94 коп.

У судовому засіданні 06.11.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 06.11.2015р.

Суддя В.В. Князьков