Постанова

від 11.01.2016 по справі 38/284

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.01.2016 справа №38/284

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі: за участю представників сторін: від скаржника: від позивача: від відповідача: розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду від у справіОСОБА_4 не з?явився; не з?явився; не з?явився; Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Донецької області 15.10.2015 р. № 38/284 за позовом доПублічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» м.Горлівка, Донецької області Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» м.Маріуполь, Донецької області простягнення боргу з несплати спожитої за період серпень-жовтень 2010 р. активної електричної енергії у сумі 17388586,98 грн., пені у сумі 603243,81 грн., інфляційних у сумі 306574,64 грн., 3 % річних у сумі 116756,87 грн. ВСТАНОВИВ:

20.08.2015 р. до господарського суду Донецької області за вх. № 8241/15 надійшла скарга Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу (відповідача) вих. №.1056 від 11.08.2015 р. на бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби України в процесі виконання рішення господарського суду Донецької області № 38/284 від 01.03.2011 р., в якій скаржник просив визнати незаконною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби України щодо закінчення виконавчого провадження №26751181 по справі № 38/284 на суму 17388586,98 грн., зобов?язати Департамент державної виконавчої служби України скасувати всі заходи примусового виконання наказу № 38/284 щодо накладення арешту на кошти КП Компанія Вода Донбасу , зобов?язати Департамент державної виконавчої служби винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 26751181 по справі № 38/284 на суму 17388586,98 грн.

В обґрунтування своєї скарги відповідач посилався на те, що сума боргу по справі №38/284 сплачена у добровільному порядку шляхом надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв?язку з невідповідністю фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування згідно зі ст.23 Закону України Про Державний бюджет України на 2012 рік та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012р. №517, підтвердженням чого є договір №517Е/32 від 27.06.2012р. та платіжне доручення №1 від 24.09.2012р., про що було повідомлено Департамент державної виконавчої служби України листом №03/01/772 від 09.06.2015р. Проте, станом на 05.08.2015р. постанова про закінчення виконавчого провадження №26751181 не надходила, згідно даних з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень не вносилася, арешт, накладений на кошти боржника не знятий. Крім того, Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу м.Маріуполь, Донецької області, свідчить про визнання стягувачем надходження на його рахунок коштів від виконавчої служби на погашення основного боргу за наказом 38/284.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.10.2015 р. скаргу Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу м.Маріуполь, Донецької області №1056 від 11.08.2015р. задоволено частково; визнано незаконною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби України щодо закінчення виконавчого провадження за №26751181 по справі №38/284 на суму 17 388 586,98 грн., зобов?язано Департамент державної виконавчої служби України закінчити виконавче провадження за №26751181 по справі 38/284 на суму 17 388 586,98 грн.; у задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погодившись з винесеною ухвалою, Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України м.Київ звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Донецької області від 15.10.2015 р. по справі № 38/284 в частині задоволених вимог скарги, а саме: в частині визнання незаконної бездіяльності щодо закінчення виконавчого провадження № 26751181 з виконання наказу господарського суду Донецької області № 38/284 від 15.03.2011 р. скасувати, у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Також скаржник зазначив, що у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває на виконанні зведене виконавче провадження ЗВП № 41222546, за яким боржником являється КП Компанія Вода Донбасу . До складу зведеного виконавчого провадження входить ВП № 26751181 з виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.03.2011 р. № 38/284 про стягнення з КП Компанія Вода Донбасу на користь ПАТ ДТЕК Донецькобленерго заборгованості за активну електроенергію в сумі 17388586,98 грн. 27.05.2011 р. державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 26751181 з виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.03.2011 р. № 38/284 про стягнення з КП Компанія Вода Донбасу на користь ПАТ Донецькобленерго коштів. Вказаною постановою встановлено боржнику строк для добровільного виконання рішення та попередив боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку про стягнення з нього виконавчого збору і витрат, пов?язаних з провадженням виконавчих дій. У зв?язку з невиконанням рішення боржником у самостійному порядку, 08.09.2011 р. державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору. 12.12.2013 р. винесена постанова про приєднання виконавчого провадження № 26751181 до зведеного виконавчого провадження ЗВП № 41211546. 09.09.2014 р. державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника в межах суми 228480526,47 грн., яка направлена сторонам до відома, банківським установам до виконання. Згідно клопотання стягувача від 30.09.2014 р. б/н останній просив накласти арешт на всі рахунки, що відкриті боржником, в тому числі через свої відокремлені підрозділи та на рахунки, які будуть відкриті в майбутньому, а також накласти арешт на все майно боржника та оголосити заборону на його відчуження. Постановами державного виконавця від 02.02.2015 р. та від 31.03.2015 р. накладений арешт на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках відокремлених структурних підрозділів боржника на загальну суму 392819005,25 грн. Державним виконавцем протягом 2011-2014 р.р. робилися запити до органів, які здійснюють реєстрацію майнових прав, щодо встановлення наявності у боржника майна та майнових прав. Протягом листопада 2014 р. - березня 2015 р. з рахунків боржника списано 214346,98 грн., які перераховані за зведеним виконавчим провадженням ЗВП №41211546. Постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 05.11.2014 р. накладений арешт на все майно боржника в межах залишку боргу за зведеним виконавчим провадженням № 41211546 у сумі 228480526,47 грн. Борг за ВП № 26751181 з виконання наказу господарського суду Донецької області № 38/284 від 15.03.2011 р. повністю не сплачений, інформації про повне виконання рішення суду у державного виконавця немає, у зв?язку з чим винести постанову про закінчення виконавчого провадження без документального підтвердження повної оплати боргу та виконавчого збору державний виконавець не має законних підстав.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 19.11.2015р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Будко Н.В., судді Агапов О.Л, ОСОБА_5

Розпорядженням секретаря першої судової палати Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2015 р. у зв?язку з перебуванням у відпустці визначеного за результатами автоматичного розподілу справи № 38/284 судді Агапова О.Л. з метою вирішення питання про порушення апеляційного провадження за скаргою Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України та забезпечення подальшого розгляду справи визначено наступний склад колегії: головуючий Будко Н.В., судді М?ясищев А.М., Склярук О.І.

Розпорядженням голови суду від 11.01.2016р. у зв'язку з перебуванням суддів М?ясищева А.М. та Склярук О.І. у відпустці сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Будко Н.В., судді Агапов О.Л., Малашкевич С.А.

Представники сторін у судове засідання не з?явилися з невідомих суду причин.

Відповідно до ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго» м. Горлівка, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу» м. Донецьк про стягнення 18 415 162,30грн., з яких: 17 388 586,98грн. - борг з несплати спожитої за період серпень - жовтень 2010р. активної електричної енергії, 603 243,81грн. - пеня, 306 574,64грн. - інфляційні, 116 756,87грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.03.2011 р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго» м.Горлівка, Донецька область до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу» м.Донецьк задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу» на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго» заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 17 388 586,98грн., пеню в сумі 482 595,05грн., 3% річних в сумі 116 756,87грн., індекс інфляції в сумі 306 574,64грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

15.03.2011 р. на виконання зазначеного рішення було видано відповідний наказ в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 17388586,98 грн.

27.05.2011 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.03.2011 р. № 38/284 (ВП № 26751181) про стягнення суми основного боргу в розмірі 17388586,98 грн.

Вказаною постановою боржнику надано семиденний строк для добровільного виконання судового рішення, та попереджено, що у випадку невиконання рішення в наданий для самостійного виконання строк його буде виконано в примусовому порядку та з боржника буде стягнуто виконавчий збір і витрати, пов'язані з провадженням виконавчих дій.

12.12.2013 р. державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 26751181 з примусового виконання наказу № 38/284 від 15.03.2011р. до зведеного виконавчого провадження № 41211546, яке здійснює відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України м.Київ.

В подальшому державною виконавчою службою вчинено певні виконавчі дії, зокрема, вжито заходи для забезпечення реального виконання рішень шляхом винесення постанов про накладення арешту на рахунки боржника.

Відповідно до договору №517Е/32 від 27.06.2012р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 11.06.2012р. №517 та платіжного доручення №1 від 24.09.2012р. комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу сплатило заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 358836076,55 грн., в тому числі на виконання рішення суду по справі №38/284 в сумі 17388586,98 грн.

Тобто, Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу повністю виконало наказ господарського суду Донецької області №38/284 від 15.03.2011р. про стягнення з боржника 17388586,98 грн.

Листом № 03/01/772 від 09.06.2015 р. боржник повідомив ВДВС про добровільну сплату боргу, зокрема за наказом № 38/284 від 15.03.2011 р. Направлення листа на адресу ВДВС підтверджується фіскальним чеком від 16.09.2015 р.

Отримання зазначеного листа виконавчою службою підтверджується листом-відповіддю останнього № 18867-0-33-15 від 06.08.2015 р.

Крім того, ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.05.2015 р. по справі № 38/284 встановлено сплату суми боргу самостійно боржником та повідомлення про таку сплату державного виконавця листом № 03/вх. 1-152-14 від 30.05.2014 р. Судова колегія зауважує, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.05.2015 р. визнано неправомірними дії Державної виконавчої служби України по винесенню постанови від 08.09.2014р. ВП №26751181 про стягнення з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» виконавчого збору в сумі 1738858,69 грн. та визнано недійсною постанову Державної виконавчої служби України від 08.09.2014р. ВП №26751181 про стягнення з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» виконавчого збору в сумі 1738858,69 грн. Постановою Донецького апеляційного господарського суду зазначену ухвалу залишено без змін.

Тому посилання апелянта на неможливість закінчити виконавче провадження через несплату боржником суми боргу та виконавчого збору не може прийнято судовою колегією до уваги у зв?язку з вищенаведеним.

Проте незважаючи на повну добровільну сплату боржником суми боргу, державним виконавцем не здійснено жодних дій щодо закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з рахунків в частині виконання наказу господарського суду Донецької області №38/284 від 15.03.2011 р. (ВП № 26751181).

В результаті наведеного відповідач звернувся до господарського суду Донецької області з відповідною скаргою на дії виконавчої служби.

Оскарження дій посадових осіб Державної виконавчої служби визначено ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України та ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» .

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд розглядає скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Органи державної виконавчої служби здійснюють виконавче провадження в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .

Державний виконавець відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

За приписами ст. 6 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом (ст. 4 Закону України Про державну службу ).

Відповідно до Основного Закону України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Відповідно до ст. 11 Закону України Про виконавче провадження визначено певний перелік обоввЂ�язків та прав державних виконавців, до яких, зокрема, віднесено: обоввЂ�язок неупередженого, своєчасного і у повному обсязі вчинення виконавчих дій, здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ст.17 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

У відповідності до ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Частинами 1 і 3 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» ).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження (в редакції станом на 02.02.2015 р.), арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Таким чином, накладення державним виконавцем арешту на майно боржника здійснюється з метою примусового виконання рішення суду в межах виконавчого провадження.

Статтею 49 Закону України Про виконавче провадження визначено підстави для закінчення виконавчого провадження , зокрема, фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до п.п.3.8.8. п.3.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції № 512/5 від 02.04.2012 р., за наявності підстав для завершення виконавчого провадження виконавчий документ виводиться зі зведеного виконавчого провадження за постановою державного виконавця про виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження.

Згідно ст.50 Закону України Про виконавче провадження у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв?язку з закінченням виконавчого провадження.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Проте державним виконавцем не вчинено жодних дій щодо закінчення виконавчого провадження та вчинення дій стосовно скасування всіх заходів виконання наказу № 38/284 щодо накладення арешту на кошти КП Компанія Вода Донбасу в частині виконання наказу № 38/284 від 15.03.2011 р. (ВП № 26751181).

Відповідно до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України розвЂ�яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК України.

Приймаючи до уваги вищенаведене та обставини справи, господарський суд вправі, установивши при розгляді справи обґрунтованість доводів скарги, визнати оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність неправомірними, зобов?язати виконавчий орган здійснити дії, від яких той ухиляється та водночас визначити, яким шляхом мають бути поновлені порушені права чи свободи. Тобто, господарський суд не вправі самостійно відкрити, закінчити, відновити, зупинити виконавче провадження, накласти та зняти арешт, а лише зобов?язує виконавчий орган вчинити дії, від яких той ухиляється.

Таким чином судова колегія погоджується з місцевим господарським судом стосовно задоволення вимог скарги в частині визнання незаконною бездіяльності Департаменту державної виконавчої служби України щодо закінчення виконавчого провадження № 26751181 по справі № 38/284 на суму 17388586,98 грн. та зобов?язання Департаменту державної виконавчої служби України закінчити виконавче провадження.

Проте судова колегія зауважує, що місцевий господарський суд лише визнав незаконною бездіяльність виконавчого органу щодо закінчення виконавчого провадження та зобов?язав закінчити виконавче провадження, але не зазначив, яким саме шляхом державному виконавцю слід вирішити питання щодо накладеного арешту на кошти боржника в частині виконавчого провадження № 26751181 по справі № 38/284 на суму 17388586,98 грн.

Таким чином судова колегія вважає, що в цій частині ухвала господарського суду Донецької області від 15.10.2015 р. підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення вимоги КП Компанія Вода Донбасу стосовно зобов?язання Департаменту державної виконавчої служби України скасувати всі заходи примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 38/284 від 15.03.2011 р. щодо накладення арешту на кошти КП Компанія Вода Донбасу в частині накладення арешту по виконавчому провадженні № 26751181.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 15.10.2015 р. по справі № 38/284 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні вимоги про зобов?язання Департаменту державної виконавчої служби України скасувати всі заходи примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 38/284 з прийняттям нового рішення про задоволення вимоги КП Компанія Вода Донбасу стосовно зобов?язання Департаменту державної виконавчої служби України скасувати всі заходи примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 38/284 від 15.03.2011 р. щодо накладення арешту на кошти КП Компанія Вода Донбасу в частині накладення арешту по виконавчому провадженні № 26751181.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України м.Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 15.10.2015 р. у справі №38/284 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 15.10.2015 р. у справі №38/284 скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги про зобов?язання Департаменту державної виконавчої служби України скасувати всі заходи примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 38/284.

Зобов?язати Департамент державної виконавчої служби України скасувати всі заходи примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 38/284 від 15.03.2011 р. щодо накладення арешту на кошти КП Компанія Вода Донбасу в частині накладення арешту по виконавчому провадженні № 26751181.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя : Н.В. Будко

Судді: О.Л.Агапов

ОСОБА_3

Надруковано: 6 прим.

1. скаржнику 1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

1. апеляційному суду

1. ГСДО