Рішення

від 23.12.2015 по справі 400/1092/15-ц

ПЕТРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 400/1092/15-ц

Провадження № 2/400/385/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Жушмана О. М.

при секретарі - Комишовій С.В.

з участю прокурора - Мартинюк Є.В.

та адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове справу за позовом Прокурора Петрівського району до ОСОБА_2, ОСОБА_3 районної державної адміністрації з участю заінтересованої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 селищної ради Петрівського району Кіровоградської області, Державної інспекції сільського господарства у Кіровоградській області про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 12 червня 2007 року між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією та ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовом, мотивуючи це тим, що 12 червня 2007 року між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі (далі - Договір) строком на 25 років, зареєстрований у ДП Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру від 19.11.2007 року № 86.

Об'єктом Договору є земельна ділянка, що розташована на території ОСОБА_3 селищної ради загальною площею 3,4590 га, у тому числі сільськогосподарських угідь (сіножаті) 0,6831 га, під ставками - 2,7049 га, гідротехнічними спорудами - 0,0710 га (п. 2 Договору).

Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилась.

19.11.2007 року відповідачами складено акт приймання-передачі земельної ділянки.

Пунктом 9 Договору передбачено, що загальна сума орендної плати становить 518 грн. на рік: в розмірі 1,8% від грошової оцінки пасовищ по базовому господарству, що становить 31 грн. та 180 грн. за 1 га під водою, що становить 487 грн.

07.08.2012 року головою ОСОБА_3 РДА винесено розпорядження № 557-р Про внесення змін до договору оренди землі , згідно якого встановлено розмір орендної плати 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки .

Частинами першою, другою статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин), передбачено, що істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст.21 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про плату за землю (чинного на час виникнення правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про оцінку землі (у редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин) нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Частиною 1 ст. 13 вищевказаного Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено випадки обов'язкового проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок обов'язково проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про оцінку землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 23 Закону України Про оцінку земель (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин)визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Проте, в порушення вищевказаних норм чинного законодавства технічна документація з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки не розроблялась, не погоджувалась, на розгляд до ОСОБА_3 районної ради не надавалась та останньою не затверджувалась, що підтверджується інформацією відділу Держземагенства в ОСОБА_3 районі № 10-1120-0.6-1703/2-15 від 17.08.2015 року та інформацією ОСОБА_3 районної ради 1-25/219/1 від 19.08.2015 року.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 3 червня 2008 року за № 309-VI внесено зміни до ч. ч. 4, 5 ст. 21 Закону України Про плату за землю , відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України Про плату за землю ; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України Про плату за землю . Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

У зв'язку із введенням в дію з 1 січня 2011 року Податкового кодексу України Закон України Про плату за землю втратив чинність (ч. 2 прикінцевих положень Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України (пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288) встановлено, що розмір орендної плати за землю встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, законом обмежено волевиявлення сторін щодо встановлення строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, та її мінімальний й максимальний розмір.

Крім того за змістом ст. 93 Земельного кодексу України відповідач набуває право використовувати земельну ділянку та обов'язок сплачувати орендну плату не з моменту прийняття рішення компетентним органом про передачу цієї ділянки в оренду, а з моменту укладення договору оренди землі.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, а договір у цій частині суперечить приписам чинного законодавства, оскільки позов подано на захист прав, порушених не розпорядженням позивача, а укладеним договором.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Із змісту зазначеної статті випливає, що правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, якими є, зокрема, законність змісту правочину, наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі; відповідність форми вчинення правочину вимогам законодавства, його спрямованість. Правочин є чинним, якщо він не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам громадського суспільства.

Частиною першою статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним, а тому просить визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі, укладений 12.06.2007 року між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 та зареєстрованого у ДП Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру від 19.11.2007 року № 86. Зобов'язати ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) повернути земельну ділянку із земель водного фонду, що розташована на території ОСОБА_3 селищної ради Петрівського району Кіровоградської області, загальною площею 3,4590 га, у тому сільськогосподарські угіддя (сіножаті) - 0,6831 га, під гідротехнічними спорудами - 0,0710 га, під ставками - 2,7049 га, повернути до земель державної власності в особі ОСОБА_3 районної державної адміністрації (28300, вул. Жовтнева, 20, смт. Петрове Петрівського району, Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04055357).

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав і вказував на наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, але надав до суду заперечення, де вказував на наявність підстав для відмови у задоволенні позову та просив розглядати справу без його участі.

Представник ОСОБА_3 селищної ради в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву де просив розглядати справу без його участі.

Представник державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області в судове засідання не з'явився, у зв'язку з ліквідацією Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 12 червня 2007 року між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі (далі - Договір) строком на 25 років, зареєстрований у ДП Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру від 19.11.2007 року № 86.

Об'єктом Договору є земельна ділянка, що розташована на території ОСОБА_3 селищної ради загальною площею 3,4590 га, у тому числі сільськогосподарських угідь (сіножаті) 0,6831 га, під ставками - 2,7049 га, гідротехнічними спорудами - 0,0710 га (п. 2 Договору).

Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилась.

07.08.2012 року головою ОСОБА_3 РДА винесено розпорядження № 557-р Про внесення змін до договору оренди землі , згідно якого встановлено розмір орендної плати 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с ).

У відповідності з ст.116 Земельного кодексу України правовими підставами набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, передбачених цим кодексом або за результатами аукціону.

У відповідності з цими вимогами, відповідач прийняв участь у конкурсі, оголошеним ОСОБА_3 райдержадміністрацією щодо набуття права оренди земельної ділянки, і як учасник, який запропонував найкращу пропозицію щодо розміру орендної плати, він став переможцем конкурсу і набув право оренди земельної ділянки, яка є об'єктом оспорюваного договору (а.с.36).

На підставі результатів даного конкурсу, і зокрема протоколу засідання конкурсної комісії від 07 липня 2007 року №6, розпорядженням голови ОСОБА_3 райдержадміністрації Кіровоградської області від 29 травня 2007 року № 349-р йому було надано в оренду терміном на 25 років земельну ділянку загальною площею 3,4590 га, у тому числі площею 0,6831 га сільськогосподарських угідь (сіножаті), площею 0,0710 га під гідротехнічними спорудами, площею 2,7049 га під ставками, із земель водного фонду на території ОСОБА_3 селищної ради, для рибогосподарських потреб (а.с.37).

Цим же розпорядженням, було встановлено орендну плату в розмірі 180 грн. на рік за гектар водного дзеркала та 1,8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за землі прибережної смуги.

На підставі даного розпорядження, ОСОБА_3 райдержадміністрацією було складено текст даного договору, де в пункті 5 вказано, що нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки не проводилася, а в пункті 9 було визначено розмір орендної платив сумі 518 гривень в рік (а.с.10-12).

Пунктом 10 даного договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

Це повністю відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів від 13.12.2006 року № 1724 Деякі питання оренди землі , яка була чинною на момент укладання даного договору і залишається чинною на сьогодні, де пунктом 2 затверджено форми розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності грошову оцінку яких не проведено і за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена.

У відповідності з формою розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної власності, затвердженою вказаною вище Постановою Кабінету Міністрів України, проводився розрахунок орендної плати за орендовану відповідачем земельну ділянку нормативної грошової оцінки якої не було проведено.

При цьому розмір орендної плати щорічно збільшувався, якщо у 2007 році відповідач сплатив 518 грн., то у 2009 році - 834 грн., а у 2014 році 2193,86 грн., а в 2015 році - 2740,13 грн. (а.с.41-42,46-48).

Таким чином, розмір орендної плати згідно оспорюваного договору нараховувався у відповідності з вимогами діючого як на момент укладання договору так і на даний час нормативного документу - згаданої Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 року № 1724.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на правову позицію Верховного Суду України, викладену в Постанові від 20.05.2015 року, так як правовідносини, які досліджувалися Верховним Судом не є тотожними з обставинами даної справи.

Так, в згаданій Постанові Верховного Суду зазначається, що між сторонами у справі, що переглядалася Верховним Судом, був укладений договір оренди земельної ділянки і пунктом 4.1 договору встановлено, що орендар вносить орендну плату у грошовій формі на рахунок Білоліської сільської ради в УДКАСУ у Татарбунарському районі Одеської області у розмірі 12 земельних податків, а саме 56270,64 грн. за 1 рік. Після проведення та введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки.

Тобто, договором був прямо передбачений обов'язок сторін провести нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки, однак сторони не виконали цієї умови договору, у зв'язку з чим згаданий договір оренди був визнаний недійсним.

В той же час, договором, укладеним між ОСОБА_3 райдержадміністрацією і ОСОБА_2 не було передбачено обов'язок сторін проводити нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а розділ розміру орендної плати, яку він сплачував, визначався у відповідності з чинною постановою Кабінету Міністрів України № 1724 від 13.12.2006 року.

Крім того, у справі, що переглядалася Верховним Судом розмір орендної плати був визначений наказом орендодавця, а в даному випадку розмір орендної плати розраховувався згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1724 від 13.12.2006 року.

При цьому, як вбачається з тексту згаданої Постанови, Верховним Судом України не давалася правова оцінка можливості нарахування орендної плати згідно чинної Постанови Кабінету Міністрів України № 1724 від 13.12.2006 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі с орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків. порядку7 її внесення і перегляду та відповідальності за її несплат).

Орендна плата відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою: розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін в договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України.

Крім того відповідачем виготовлено технічну документацію по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки площею 3,4590 га, яка надана йому в оренду для рибогосподарських потреб на території ОСОБА_3 селищної ради Петрівського району Кіровоградської області (за межами населених пунктів) (а.с. 69-85).

Вищевказана технічна документація затверджена рішенням п'ятдесятої сесії шостого скликання ОСОБА_3 районної ради, Кіровоградської області від 23 жовтня 2015 року за №696 (а.с.68).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст. 10 ЦПК України - позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 ЦПК України, зазначені ним обставини. Однак таких доказів він не надав і не ставив питання в судовому засіданні про їх витребування.

Виходячи з наведеного суд вважає, що позивачем не доведено його позовні вимоги в повному обсязі, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 179, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст.125, 126 ЗК України, 13-19,21,23 Закону України Про оренду землі суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог прокурору Петрівського району - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 10-ти днів через ОСОБА_3 райсуд.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя Петрівського районного суду О. Жушман