Справа № 459/2923/15-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
04 грудня 2015 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Новосад М.Д.
при секретарі Смолій О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді справу за позовом Кредитної спілки Гільдія вуглекопів до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту та договором поруки,
В С Т А Н О В И В :
Кредитна спілка Гільдія вуглекопів 31.08.2015 року звернулася в суд з даним позовом. В заяві послалась на те, що 14.03.2007 року між ними та ОСОБА_1 було укладено договір №57, згідно якого позивач надавав відповідачу кредит в розмірі 5500 грн. терміном на 12 місяців. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором того ж дня було укладено договір поруки №11, згідно умов якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взяли на себе обов'язок відповідати за ОСОБА_1 за виконання усіх його зобов'язань перед позивачем.
05.09.2007 року був укладений другий кредитний договір між з ОСОБА_1№245, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 2200 грн. терміном на 12 місяців. Згідно з умовами цих договорів відповідач зобов'язався сплачувати кожного наступного місяця плату по відсотках за користування кредитами та частину основної суми кредитів. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 04.09.2015 року було укладено договір поруки №56, згідно умов якого ОСОБА_2 взяв на себе обов'язок відповідати за ОСОБА_1 за виконання усіх його зобов'язань перед позивачем.
Так як відповідач ОСОБА_1 умов договору в повній мірі не виконав, заборгованість по сплаті процентів та щомісячних платежів не сплатив, добровільно суму заборгованості повернути не бажає, тому просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість по кредитному договору №57 від 14.03.2007 року в сумі 9207,40 грн., та солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору №245 від 05.09.2007 року в сумі 6613,87 грн., та судові витрати по справі.
Представник позивача у судовому засіданні був відсутній, подав письмову заяву в якій просив позов задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачі до суду не з'явились, про дату та час розгляду справи належним чином відповідно до п.5 ч.5 ст.74 повідомлені. Тому суд на підставі ст.ст.224, 225 ЦПК України провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, про що судом винесено ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що в справі наявно достатньо матеріалів, які свідчать про права і взаємовідносини сторін, суд вважає, що заслуховувати їх особисті пояснення потреби немає, а тому розгляд справи слід провести у відсутності сторін без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного.
Між КС Гільдія вуглекопів та ОСОБА_1 14.03.2007 року було укладено договір №57, згідно якого позивач надавав відповідачу кредит в розмірі 5500 грн. зі сплатою за користування кредитом 40% річних від суми кредиту терміном на 12 місяців, тобто по 14.03.2008 року, натомість відповідач зобов'язався сплачувати кожного наступного місяця плату по відсотках за користування кредитом та частину основної суми кредиту згідно умов договору та графіку погашення заборгованості.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором того ж дня між позивачем та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №11, згідно умов якого останні взяли на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями позичальника в повному обсязі, тобто за повернення позички, виплату відсотків за користування нею, сплату додаткових відсотків, відшкодування збитків, завданих кредитору внаслідок невиконання або неналежного виконання з боку позичальника умов кредитного договору (п.2.2 договору поруки).
Також п.2.6 цього ж договору сторони встановили, що фактом повідомлення поручителя про пролонгацію кредитного договору між кредитором і позичальником, достатнім є той факт, що поручителю буде повідомлено про це (по факсу, телефону, телеграфу,електронною поштою).
Як вбачається з видаткового ордеру від 14.03.2007 р. ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в розмірі 5500 грн.
Крім того, між КС Гільдія вуглекопів та ОСОБА_1 05.09.2007 року було укладено договір №245, згідно якого позивач надавав відповідачу кредит в розмірі 2200 грн. зі сплатою за користування кредитом 36 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом строком на 12 фактичних місяців від дати надання кредиту. В свою чергу відповідач зобов'язався сплачувати кожного наступного місяця плату по відсотках за користування кредитом та частину основної суми кредиту згідно умов договору.
Пунктом 4.1. даного договору передбачено, що зобов'язання позичальника щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом забезпечується договором поруки №56 від 05.09.2007, відповідно до якого ОСОБА_2 взяв на себе обов'язок відповідати за ОСОБА_1 за виконання усіх його зобов'язань перед позивачем.
В цей договір сторони включили пункт про пролонгацію договору, про що обов'язково повідомляється поручителя.
Як видно із видаткового ордеру від 05.09.2007 р. ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в розмірі 2200 грн.
Відповідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.
Як встановлено із матеріалів справи, відповідач частково сплачував кошти в рахунок погашення заборгованості за вищезгаданими кредитними договорами, проте належним чином не виконав усіх умов договору.
П.п. 6.3 кредитного договору № 245 від 05.09.2007 року обумовлено, що у випадку невиконання позичальником зобов'язань визначених в даному договорі винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані цим збитки, включаючи упущену вигоду.
Позивач неодноразово звертався до відповідача - ОСОБА_1 із проханням погасити заборгованість, що підтверджується наявними у справі копіями рекомендованих повідомлень із відміткою про вручення.
Як встановлено із копій заяв ОСОБА_4 від 12.08.2008р., 26.05.2009р.,10.07.2012 р., 14.05.2013р.,04.02.2014 року, останній визнає свої невиконані зобов'язання перед КС Гільдія та зобов'язується такі виконати у кожен раз продовжуючи термін їх виконання. Відтак у судовому засіданні знайшло своє підтвердження продовження строку дії обох кредитних договорів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що строк дії кредитних договорів пролонговувався і на даний час залишається таким що не сплив.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №57 від 14.03.2007 року (Договором 1) та №245 від 05.09.2007 року (Договором 2) за ОСОБА_1 станом на 31.08.2015 року рахується заборгованість по кредиту всього в сумі 15821,27 грн. (9207,40 грн. + 6613,87 грн.) , з них: 3557,66 грн. - тіло кредиту, 5649,74 грн. - відсотки за користування кредитом за Договором 1, 2200 грн. - тіло кредиту, 4413,87 грн. - відсотки за користування кредитом за Договором 2.
Проте, позивачем не надано належних та допустимих доказів погодження продовження строків дії кредитних договорів із поручителями, зокрема відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Також у судовому засіданні не знайшли свого відображення твердження позивача щодо надсилання на адресу у тому числі і поручителів нагадувань щодо сплати заборгованості по кредитних договорах.
Так, відповідно до статей 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст.ст.57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Частиною 2 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсягу, що і боржник, якщо інше не встановлено договором поруки.
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя .
Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).
Таким чином, сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.
Даний правовий висновок викладений в Постанові Верховного Суду України у справі № 6-53цс14, який є обов'язковим для всіх судів України відповідно до вимог ст.360-7 ЦПК України.
Як уже зазначалося строк дії договору кредиту № 57 від 14.03.2007 року встановлено до 14.03.2008 року, строк дії кредитного договору № 245 від 05.09.2007 року до 05.09.2008 року.
В той же час із матеріалів справи вбачається, що банк звернувся з вказаним позовом 31.08.2015 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого п. 4 ст. 559 ЦК України.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів звернення позивача до поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 з вимогою про стягнення заборгованості на протязі шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України, від дня настання строку виконання основного зобов'язання, є підстави вважати що поруку припиненою.
Окрім цього суд вважає за необхідне зауважити, що у кредитному договорі № 245 від 05.09.2007 року вказано, що зобов'язання позичальника забезпечуються договором поруки від 05.09.2007 року, а до матеріалів справи позивачем долучено договір поруки від 04.09.2007 року.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що вказані суми заборгованості підлягають стягненню із позичальника ОСОБА_1 Підстав для стягнення таких із поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 немає.
На підставі ст.88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати за подання до суду позовної заяви в розмірі 243,60 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов Кредитної спілки Гільдія вуглекопів до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту та договором порукизадовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (13.03.1984р.н., ПІН:НОМЕР_1, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Кредитної спілки Гільдія вуглекопів (р/р №2650929342 в ПАТ АКБ Львів МФО 325268, ЄДРПОУ 20826297) заборгованість по кредитному договору №57 від 14.03.2007 року в сумі 9207 (дев'ять тисяч двісті сім) грн. 40 коп., з яких: 3557 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 66 коп. - тіло кредиту; 5649 (п'ять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 74 коп. - відсотки за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Гільдія вуглекопів (р/р №2650929342 в ПАТ АКБ Львів МФО 325268, ЄДРПОУ 20826297) заборгованість по кредитному договору №245 від 05.09.2007 року в сумі 6613 (шість тисяч шістсот тринадцять) грн. 87 коп., з яких: 2200 (дві тисячі двісті) грн. - тіло кредиту; 4413(чот рити тисячі чотириста тринадцять) грн. 87 коп. - відсотки за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Кредитної спілки Гільдія вуглекопів - 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
В решті вимог відмовити.
Копію рішення направити сторонам.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення,а особами, які не були присутні під час його проголошення, протягом цього ж строку з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути переглянуте Червоноградським міським судом Львівської області за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: М. Д. Новосад
Суд | Червоноградський міський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2015 |
Оприлюднено | 16.01.2016 |
Номер документу | 54911529 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Червоноградський міський суд Львівської області
Новосад М. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні