Рішення

від 28.12.2015 по справі 544/826/15-ц

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/826/15-ц

Провадження №2/544/285/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 грудня 2015 року м.Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Нагорної Н.В.,

за участю секретаря Ралець О.С,

представника позивачів - адвоката ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

у відкритому судовому засіданні, у залі суду м.Пирятин, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ТОВ ДАВИДІВСЬКИЙ ДАР про дострокове розірвання договорів оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачів ОСОБА_1 звернувся до суду з позовами інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про дострокове розірвання договорів оренди землі, в обґрунтування яких вказав наступне. Позивач ОСОБА_4 є власником у порядку спадкування земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області. Його спадкодавцем ОСОБА_6 18.02.2008 був укладений договір оренди даної земельної ділянки з ТОВ Давидівський дар . Відповідно до закону після її смерті всі права та обов'язки за договором оренди землі перейшли до позивача ОСОБА_4, який набув статусу сторони договору оренди. Позивач ОСОБА_5 є власником двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області: однієї - на підставі Державного акта на право приватної власності, а іншої - у порядку спадкування. Він та його спадкодавець ОСОБА_7 18.02.2008 уклали договори оренди належних їм земельних ділянок з ТОВ Давидівський дар . Відповідно до закону після смерті ОСОБА_7 всі права та обов'язки за договором оренди землі перейшли до позивача ОСОБА_5, який набув статусу сторони по договору. Відповідно до умов договору відповідач взяв на себе зобов'язання виплачувати орендну плату в розмірі, встановленому договором та додатковою угодою від 26.10.2009. Орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року. В порушення умов договору відповідач зовсім не виплачував позивачам орендної плати за 2012, 2013, 2014 роки, тобто допустив систематичне порушення умов договору. З точки зору позивачів таке порушення умов договору є істотним, оскільки внаслідок вказаної несплати позивачі були повністю позбавлені того, на що розраховували при укладенні договору. Крім того, відповідачем допущено і інше порушення умов договору, що є підставою для його розірвання. Зокрема, відповідно до п.15 договору оренди землі, земельна ділянка передається для вирощування зернових, проте відповідач протягом часу оренди вирощував сільськогосподарські культури, які не відносяться до категорії зернових. У зв'язку з цим позивачі просили достроково розірвати договори оренди щодо належних їм на праві власності земельних ділянок та стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні представник позивачів - адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовних заявах. Зазначив, що відповідач, маючи значну заборгованість по виплаті орендної плати позивачам, не вжив належних заходів до її ліквідації, у тому числі і можливості погашення боргу без участі кредитора поштовим або банківським переказом. Доказів того, що позивачам надсилалися звернення з пропозицією отримати кошти до подачі позовних заяв до суду, надано не було. Жодних об'єктивних перешкод для своєчасної виплати орендної плати не існувало, проте відповідач допустив її систематичну невиплату, що є грубим порушенням умов договору та підставою для дострокового розірвання договорів.

Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні позови не визнали, просили відмовити в їх задоволенні за відсутності передбачених законом підстав для розірвання договорів оренди земельних ділянок. Пояснили, що згідно спірних договорів орендна плата вноситься орендарем у готівковій формі шляхом виплати коштів орендодавцю через касу орендаря. Позивачам у 2012-2013 роках орендна плата нараховувалася, у 2012 році - виплачена, у 2013-2014 роках не була виплачена у зв'язку з відмовою позивачів її отримувати, які мотивували свою відмову укладенням договорів оренди належних їм земельних ділянок з іншим господарством. У червні 2015 року відповідач направив позивачам листи з проханням з'явитися для виплати залишків несплаченої орендної плати, але позивачі не з'явилися. За весь час позивачам неодноразово в усному порядку було запропоновано отримати орендну плату, тобто вживалися заходи для її виплати, але з боку позивачів ніяких дій не було. Протягом 2012-2015 років відповідачем здійснювалось утримання ПДФО з сум нарахованої орендної плати, який перерахований до бюджету. Крім того представник ОСОБА_2 вважає безпідставними доводи позивачів у тому, що на належних їм земельних ділянках протягом 2012-2014 років вирощувалися не зернові культури.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що перебував на посаді директора ТОВ Давидівський дар з 2011 року. Зазначив, що всі орендодавці цього господарства були обізнані про строки виплати орендної плати, у тому числі і позивачі, які відмовлялися її отримувати. Він особисто спілкувався з ними, приїжджав додому, проте вони мотивували свою відмову бажанням передати свої земельні ділянки в оренду іншому господарству, уклавши з ними нові договори оренди.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши справу в межах заявлених вимог, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Позивач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 3,5685га, яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, кадастровий номер 5323882200:00:006:0035, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.08.2009, зареєстрованого в реєстрі за №1-3089 (т.1 а.с.10).

18.02.2008 року між ОСОБА_6, спадкоємцем якого є позивач ОСОБА_4, та ТОВ Давидівський дар було укладено договір оренди №229 вказаної земельної ділянки строком на 10 років, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (т.1 а.с.5-7).

Позивач ОСОБА_5 є власником двох земельних ділянок, а саме: земельної ділянки площею 3,5672га, яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради, кадастровий номер 5323882200:00:027:0010, на підставі Державного акта на право приватної власності на землю ОСОБА_1 Р3 №669813, та земельної ділянки площею 3,5672га, яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради, кадастровий номер 5323882200:00:027:0013, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.06.2013, зареєстрованого в реєстрі за №2-650 (т.1 а.с.158-159, 189).

18.02.2008 року між ОСОБА_5 та ТОВ Давидівський дар був укладений договір оренди №53 належної йому земельної ділянки строком на 10 років, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянки сільськогосподарського призначення (т.1 а.с.153-155).

18.02.2008 року між ОСОБА_7, спадкоємцем якої є позивач ОСОБА_9, та ТОВ Давидівський дар було укладено договір оренди №26 вказаної земельної ділянки строком на 10 років, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянки сільськогосподарського призначення (т.1 а.с.183-185).

Після встановлення зазначених обставин, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Із матеріалів справи встановлено, що спірні договори оренди зареєстровані у Полтавській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 18 квітня 2008 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис.

В силу положень ст.ст.1216-1218 Цивільного кодексу України після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 всі права та обов'язки за договорами оренди землі перейшли до позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які набули статусу сторони по договору.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

За правилами ст. 21 Закону України Про оренду землі розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України Про плату за землю ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п.п.7-10 спірних договорів оренди орендна плата вноситься орендна орендарем у готівковій формі шляхом виплати коштів орендодавцю через касу орендаря у розмірі 741,20грн. Додатковими угодами від 26.10.2009 орендну плату збільшено до 3% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 1111,80грн. на день її укладення. За 2012, 2013, 2014 роки орендна плата в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки склала 2411,67грн. щорічно. Відповідно до п.12 договорів орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року.

За приписами ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема, розірвання договору.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно п.35 спірних договорів дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

В ході судового розгляду було встановлено порушення відповідачем умов договору оренди №229, укладеному між ОСОБА_6, спадкоємцем якої є позивач ОСОБА_4, та ТОВ Давидівський дар , та договору оренди землі №53, укладеному між ОСОБА_5 та ТОВ Давидівський дар в частині своєчасної та повної сплати орендної плати.

Так, з наданих відповідачем довідок, розрахункових касових ордерів, платіжних відомостей вбачається, що позивачу ОСОБА_4 за договором оренди землі №229 нарахована орендна плата: у 2012 році - 2412грн., донараховано у 2013 році за 2012 рік - 1607,47грн.; виплачено - 1800грн. у серпні 2012 року та 1366,35грн. у березі 2013 року (донараховано доплату за 2012 рік); нараховано у 2013 році за 2013 рік - 4019,47грн., у 2015 році (за 2014 рік) - 5627,25грн., заборгованість по нарахованій за 2013-2014 роки та невиплаченій орендній платі станом на 01.06.2015 року складає 8365,31грн. (т.1 а.с.34, 37-40).

Позивачу ОСОБА_5 за договором оренди землі №53 нарахована орендна плата: у 2012 році - 2412грн., донараховано у 2013 році за 2012 рік - 1607,47грн.; виплачено - 1800грн. у серпні 2012 року, 250,20грн. у грудні 2012 року та 1366,35грн. у березні 2013 року (донараховано доплату за 2012 рік); нараховано у 2013 році за 2013 рік - 4019,47грн., у 2015році (за 2014 рік) - 5627,25грн.; заборгованість по нарахованій за 2013-2014 роки та невиплаченій орендній платі станом на 01.06.2015 складає 8115,31грн. (т.1 а.с.112, 115-119).

Вказані факти невиплати орендної плати у повному обсязі за 2013-2014 роки встановлені матеріалами справи, не заперечувалися сторонами та вказують на систематичну несплату орендної плати, тобто більше ніж один раз, що є істотним порушенням договору оренди та підставою для його дострокового розірвання. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доводи відповідача про те, що позивачі ухилялися від отримання орендної плати за вказаний період не підтверджені належними та допустимими доказами. Письмові звернення до позивачів із пропозицією отримати кошти по виплаті заборгованості були направлені відповідачем лише у червні 2015 року, тобто після їх звернення з позовом до суду, а пояснення свідка ОСОБА_8 не можуть бути взяті до уваги з огляду на його заінтересованість у результатах розгляду справи.

Договір оренди покладає обов'язок виплати орендної плати на орендаря, який, на переконання суду, не вжив всіх можливих заходів для його виконання та не довів, які були перешкоди для її своєчасної виплати, у зв'язку з чим були істотно порушені умови договору.

Доводи відповідача про те, що у 2014 році орендна плата позивачам не була нарахована, оскільки останні уклали договори оренди з ФГ Берегове , не є підставою для невиконання зобов'язань по виплаті орендної плати за договором, оскільки орендовані земельні ділянки залишалися в користуванні відповідача. Крім того, договори оренди землі, що були укладені позивачами з ФГ Берегове , були визнані недійсними рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 16.10.2014 року, яке набрало законної сили 16.10.2014. Однак у період з 16.10.2014 року по 31.12.2014 року плата за оренду землі відповідачем не нарахована та не виплачена.

Крім того не заслуговують на увагу заперечення відповідача стосовно того, що ним протягом часу 2012-2014 років здійснювалась сплата за позивачів ПДФО до бюджету, що свідчить про часткову сплату орендної плати позивачам, оскільки в розумінні ст.21 Закону України Про оренду землі сплата ПДФО не являється орендною платою за землю, яку орендар повинен сплачувати орендодавцю.

З огляду на те, що судом встановлено систематичну несплату орендної плати по договорами оренди землі №229 та №53, що є істотним порушенням вказаних договорів оренди, тому вони на вимогу позивачів підлягають розірванню.

Стосовно вимог позивача ОСОБА_5 про розірвання договору оренди землі №26, укладеному між ОСОБА_7, спадкоємцем якої є позивач ОСОБА_5, та ТОВ Давидівський дар , суд зазначає наступне.

Позивачу ОСОБА_5 за договором оренди землі №26 нарахована орендна плата: у 2012 році - 2412грн., донараховано у 2013 році за 2012 рік - 1607,47грн.; виплачено - 1800грн. у серпні 2012 року, 250,20грн. у грудні 2012 року та 1366,35грн. у березні 2013 року (донараховано доплату за 2012 рік); нараховано у 2013 році - 4019,47грн., виплачено у 2013 році - 1900грн. у вересні та 1516,55грн. у грудні 2013 року; нараховано у 2015 році (за 2014 рік) - 5627,25грн.; заборгованість по нарахованій за 2014 рік та невиплаченій орендній платі станом на 01.06.2015 складає 4698,76грн. (т.1 а.с.73, 76-84).

З наведеного вбачається, що ОСОБА_5 не виплачена орендна плата лише за 2014 рік, що в розумінні положень п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України не є систематичною несплатою орендної плати, тому не може бути підставою розірвання договору оренди землі №26 та припинення права користування земельною ділянкою.

З огляду на викладене суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_5 про дострокове розірвання договору оренди землі №26 від 18 лютого 2008 року, укладеного між ОСОБА_7 та ТОВ Давидівський дар щодо земельної ділянки площею 3,5672, яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради, кадастровий номер 5323882200:00:027:0013, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають з указаних вище підстав.

Водночас, суд не приймає до уваги доводи позивачів щодо істотного порушення умов договору оренди землі внаслідок порушення орендарем п.15 договору щодо вирощування на орендованих земельних ділянках незернових культур. Вказані обставини не були доведені належними доказами, спростовані наданими відповідачем доказами та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні (т.2 а.с.10-24).

Вимоги позивачів про відшкодування витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 79 ЦПК України до складу судових витрат відносяться витрати на правову допомогу. Згідно ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Законом України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах від 20.12.2011р. №4191-VI.

В матеріалах справи відсутні докази із зазначенням, яка правова допомога надавалась позивачам і часу надання такої допомоги, відсутні докази фактичного надання такої допомоги. Сам факт видачі квитанції з вказівкою, лише, отриманої суми, не свідчить про належне оформлення документів на підтвердження витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст.5-11, 57-60, 88, 212-215, 292 ЦПК України, на підставі Закону України Про оренду землі , ст.ст. 526, 611, 651 ЦК України, ст.141 ЗК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до ТОВ ДАВИДІВСЬКИЙ ДАР про дострокове розірвання договору оренди землі - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі №229 від 18 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ ДАВИДІВСЬКИЙ ДАР щодо земельної ділянки площею 3,5685га, яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради, кадастровий номер 5323882200:00:006:0035, зареєстрований у Полтавській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 18 квітня 2008 року за №0409560000339.

В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_4 - відмовити.

Позов ОСОБА_5 до ТОВ ДАВИДІВСЬКИЙ ДАР про дострокове розірвання договору оренди землі №53 від 18 лютого 2008 року - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі №53 від 18 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ ДАВИДІВСЬКИЙ ДАР щодо земельної ділянки площею 3,5672га, яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради, кадастровий номер 5323882200:00:027:0010, зареєстрований у Полтавській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 18 квітня 2008 року за №040856000296.

В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_5 - відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ТОВ ДАВИДІВСЬКИЙ ДАР про дострокове розірвання договору оренди землі №26 від 18 лютого 2008 року, укладеного між ОСОБА_7 та ТОВ ДАВИДІВСЬКИЙ ДАР щодо земельної ділянки площею 3,5672га, яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради, кадастровий номер 5323882200:00:027:0013, зареєстрований у Полтавській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 18 квітня 2008 року за №040856000295 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.В.Нагорна