Ухвала

від 24.11.2015 по справі 295/16468/15-к

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/16468/15-к

1-кс/295/5964/15

УХВАЛА

Іменем України

24.11.2015 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні міста Житомира

клопотання ТОВ «Лайдес»

про зняття арешту з банківських рахунків №№ НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), відкритих в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 326610),

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Лайдес» звернулося до Богунського районного суду м. Житомира з клопотанням про зняття арешту з грошових коштів і заборони відчужувати кошти з банківських рахунків, відкритих товариством у ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (МФО 326610), а саме рахунки №№ НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), накладеного згідно ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира суду від 27.05.2015 р. у справі № 295/7813/15 за наслідками розгляду подання старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 32015060000000018 про арешт майна.

Мотивуючи клопотання товариство зазначило, що жодних доказів на підтвердження обставин здійснення ТОВ «ЛАЙДЕС» своєї діяльності як фіктивного підприємства суду надано не було.

При цьому згідно наданих до клопотання про скасування арешту матеріалів вбачається, що товариство займається реальною діяльністю, використовуючи найману працю і сплачуючи податки, маючи на балансі підприємства майно, тощо.

Крім того зазначає, що слідчим суддею не досліджено тих обставин, що посадові особи ТОВ «ЛАЙДЕС» не є підозрюваними або обвинуваченими у кримінальному провадженні № 32015060000000018.

Дослідивши матеріали справи №295/7813/15 та матеріали даного клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Із клопотання старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_3 про арешт майна від 25.05.2015 р. вбачається, що відкрите кримінальне провадження № 32015060000000018 від 12.01.2015 р. за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

При цьому, досудовим розслідуванням встановлено, що на території Житомирської області зареєстровано ТОВ «Агро-Дав» (код 32229396), яке перебуваючи на спеціальному режимі оподаткування з ПДВ, як виробник с/г продукції, протягом травня липня 2014 року, відобразило реалізацію ТМЦ на адресу підприємств, що мають ознаки фіктивності, а саме: ТОВ «Агро-оптторг» (код 39036715), ТОВ «Інвест Капітал Україна» (код 37157515), ТОВ «Прометей 2007» (код 35062914) та ТОВ «Аустрія Торг» (код 38852594), чим самим сформувало податковий кредит з ПДВ, який в подальшому передавався по ланцюгу до реального сектору економіки.

Також встановлено, що ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) здійснив реєстрацію ТОВ «Агро-Дав» на своє ім`я виключно за грошову винагороду, та відношення до діяльності останнього не має.

Також встановлено, що ряд мешканців Кіровоградської, Харківської та Миколаївської областей, організували реєстрацію підприємств, зокрема ТОВ «Лайдес» на підставних осіб, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, та з метою прикриття незаконної діяльності.

Реквізити зазначених підприємств використовувалися в схемах незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат для підприємств платників податку, а кошти отримані від такої діяльності у подальшому знімалися готівкою з банківських рахунків ФСПД та поверталися замовникам за мінусом відсотків, які утримуються за зняття готівки.

Встановлено, що вищевказані підприємства з ознаками фіктивності вже здійснили та продовжують здійснювати операції для формування незаконного податкового кредиту для суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки, що призвело та в подальшому призводить до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

ТОВ «Лайдес» (код ЄДР 39281176) має стан відмінний від нульового, що свідчить про його ризиковість. Також підприємство не має основних засобів, власних або орендованих офісних та складських приміщень, працівників, тобто всіх складових частин для забезпечення проведення законної фінансово-господарської діяльності.

З вищезазначених фактів, вбачається, що діяльність ТОВ Лайдес (код ЄДР 39281176) здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності.

Таким чином, операції ТОВ Лайдес (код ЄДР 39281176) є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст.234 Цивільного Кодексу України (ЦКУ).

Враховуючи, що фінансово-господарські операції, проведені між ТОВ «Лайдес» (код ЄДР 39281176) та іншими контрагентами, являлися фіктивними, безтоварними та не призвели до реального настання юридичних та фактичних наслідків, а кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Лайдес» (код ЄДР 39281176), а також ті, що можуть надійти на банківські рахунки підприємства за проведення фіктивних операцій, формально здійснених з метою формування незаконного податкового кредиту з ПДВ та подальшого зняття готівкою отриманих коштів, являються предметом кримінального правопорушення та одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Обставини, на які посилається слідчий, підтверджуються його ж рапортом без номера та дати.

Також встановлено, що ТОВ «Лайдес» (код ЄДР 39281176) у ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (МФО 326610) відкрито рахунки №№ НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), а тому керуючись ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» слідчим суддею накладений арешт та заборона відчужувати кошти з банківських рахунків, відкритих ТОВ «Лайдес» (код ЄДР 39281176) у ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (МФО 326610), а саме рахунки №№ НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня).

Разом з тим, із таким висновком погодитись не можна, враховуючи наступне.

Так, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати вимоги, встановлені ч. 2 ст. 173 КПК України, зокрема що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;

3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;

4) наслідки арешту майна для інших осіб;

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно частині 4 цієї ж статті, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно ч. 3 ст. 8 Конституції України її норми є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантується.

Виходячи з п. 2 постанови № 9 Пленуму Верховного суду України Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя Конституція, як вказано у її 8 статті, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з погляду його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно Розділу 2.6 Арешт майна Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження за 2014 рік вбачається, що згідно з ч. 1 ст. 167 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку. Відповідно до вимог КПК арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. (п. 1)

Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб.

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому

ст. ст. 276 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру. (п. 2)

… Слід звернути увагу на положення ст. 174 КПК, яка встановлює порядок скасування арешту майна підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником або володільцем майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Зазначені учасники кримінального провадження мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, ухвала про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником або володільцем майна, які були присутні при розгляді питання про арешт майна, або із клопотанням про скасування арешту майна мають право звернутися ці ж учасники кримінального провадження, якщо вони не були присутні при розгляді питання про арешт майна. (п. 12)

Представник ТОВ «Лайдес» присутнім при розгляді клопотання про арешт майна не був, а тому товариство звернулося із клопотанням про скасування арешту, що відповідає нормам законодавства.

Як вбачається із наданих заявником документів ТОВ «Лайдес» зареєстрований у встановленому законом порядку 02.07.2014 р. і з 03.07.2014 р. є платником податку на додану вартість.

У клопотання про арешт майна слідчий зазначив, що ТОВ «Агро-Дав» протягом травня липня 2014 року відобразило реалізацію ТМЦ на адресу підприємств, що мають ознаки фіктивності, чим самим сформувало податковий кредит з ПДВ, який в подальшому передавався по ланцюгу до реального сектору економіки.

Однак ТОВ «Лайдес» протягом травня липня 2014 року діяльність не здійснювало, оскільки не було зареєстровано та не мало печатки.

Надані ТОВ «Лайдес» до клопотання документи свідчать про те, що товариство займається реальною діяльністю, використовуючи найману працю і сплачуючи податки, маючи на балансі підприємства майно, тощо.

Банківські рахунки товариства на даний час заблоковані, що обмежує суб`єкта господарської діяльності нормально функціонувати.

Крім того, згідно наданих фінансовою установою виписок з арештованого банківського рахунку вбачається, що між ТОВ «Лайдес» та підприємствами, які мають ознаки фіктивності, зокрема ТОВ «Агро-Дав», ТОВ «Агро-оптторг», ТОВ «Інвест Капітал Україна», ТОВ «Прометей 2007», ТОВ «Аустрія Торг», ТОВ «Імпреза Плюс», ПрАТ «Анаудит-Україна», ТОВ «Агроснаб-Інвест» відсутні будь-які господарські операції.

Слідчим не обґрунтовано та не доведено, яким чином формування податкового кредиту ТОВ «Агро-Дав» протягом травня липня 2014 року за допомогою підприємств, що мають ознаки фіктивності, а саме: ТОВ «Агро-оптторг» (код 39036715), ТОВ «Інвест Капітал Україна» (код 37157515), ТОВ «Прометей 2007» (код 35062914), ТОВ «Аустрія Торг», ТОВ «Імпреза Плюс», ПрАТ «Анаудит-Україна» та ТОВ «Агроснаб-Інвест», у зв`язку із чим ведеться досудове розслідування, пов`язане із діяльністю ТОВ «Лайдес».

Слідчим в межах кримінального провадження відносно ТОВ «Агро-Дав», ТОВ «Агро-оптторг», ТОВ «Інвест Капітал Україна», ТОВ «Прометей 2007», ТОВ «Аустрія Торг», ТОВ «Імпреза Плюс», ПрАТ «Анаудит-Україна», ТОВ «Агроснаб-Інвест» (про що зазначено в ЄРДР) фактично використосовуються заходи забезпечення кримінального провадження щодо інших юридичних осіб, зокрема ТОВ «Лайдес», відомості відносно якого не вносились до ЄРДР.

Оскільки відомості щодо вчиненого правопорушення посадовими особами ТОВ «Лайдес» до реєстру досудових розслідувань не вносились, докази, які б підтверджували, що ТОВ «Лайдес» є фіктивним підприємством та при цьому пов`язане із ТОВ «Агро-Дав», ТОВ «Агро-оптторг», ТОВ «Інвест Капітал Україна», ТОВ «Прометей 2007», ТОВ «Аустрія Торг», ТОВ «Імпреза Плюс», ПрАТ «Анаудит-Україна», ТОВ «Агроснаб-Інвест» суду не надавалися, цивільний позов не заявлявся, а наявність арешту на рахунках позбавляє товариство здійснювати свою господарську діяльність, а також на власний розсуд розпоряджатися належним товариству майном, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати арешт та заборону відчужувати кошти з банківських рахунків, відкритих ТОВ «Лайдес» (код ЄДР 39281176) у ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (МФО 326610), а саме рахунки №№ НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня).

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 62, 69, 173, 174 КПК України, ст.ст. 1072, 1074 ЦК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання ТОВ «Лайдес» задовольнити.

Скасувати арешт та заборону відчужувати кошти з банківських рахунків, відкритих ТОВ «Лайдес» (код ЄДР 39281176) у ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (МФО 326610) а саме рахунки №№ НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), які були накладені ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 27.05.2015 р. у справі №295/7813/15-к.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1