Постанова

від 06.04.2007 по справі 12/101-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/101-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

06 квітня 2007 р.                                                                                Справа № 12/101-07

за позовом: Дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства «Літинський рибцех» СВАТ «Вінницярибгосп» (22420 Вінницька область, Літинський р-н, с. Микулинці, вул. Коцюбинського, 2, ідент.код 24893882)   

до: Хмільницької об"єднаної державної податкової інспекції (Літинське відділення) (22000, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Леніна, 29)  

про скасування податкового повідомлення -рішення № 0000091701/0 від 08.11.06р.

Суддя господарського суду Кожухар М.С.

Секретар судового засідання Геєчко Т.А.

Представники :

позивача     :   Марценюк З.М.- за дорученням

відповідача :   Сидоришин М.М., Михайляк О.І.- за дорученням

ВСТАНОВИВ:

       Подано позов про скасування і визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000091701/0 від 08.11.2006 р. про визначення податкового зобов'язання в сумі 20250 грн. штрафних санкцій за порушення п. 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

       Заявою № 12 від 28.03.2007 р. позивач уточнив позовні вимоги: просив скасувати назване податкове повідомлення-рішення.

        Позовні вимоги мотивовані тим, що штрафні санкції застосовано фактично за порушення порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, що законодавством не передбачено, а також тим, що положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не розповсюджуються на санкції передбачені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».  

       Листом від 27.02.2007 р. № 834 відповідач проти позову заперечив, посилаючись на правомірність застосування штрафних санкцій до позивача відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на яку виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (а.с. 80).  

        Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

        Представники відповідача доводи, викладені у запереченнях на позовну заяву від 27.02.2007 р. № 834, підтримали (а.с. 229).

        З пояснень представників сторін та наданих матеріалів суд вбачає таке.

        Державними податковими інспекторами Хмільницької ОДПІ здійснено виїзну планову перевірку Дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства «Літинський рибцех»СВАТ «Вінницярибгосп»(далі –Підприємство) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2003 р. по 30.09.2006 р., результати якої оформлено актом № 19-23-24893882 від 03.11.2006 р.

       На підставі цього акту згідно з підпунктом 4.2.2 ст. 4 Закону України  «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 відповідач прийняв та надіслав Підприємству податкове повідомлення-рішення № 0000091701/0 від 08.11.2006 р. про визначення податкового зобов'язання в сумі 20250 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства.

       З акту перевірки випливає, що Підприємством не було своєчасно оприбутковано суму грошових коштів в розмірі 4050 грн., чим порушено п. 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

       Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані документи, суд дійшов такого висновку.

        Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють свої повноваження у  випадках,  в  межах компетенції та у порядку,  встановлених  законами  України.

        Прийняття та вручення платнику податків податкового повідомлення (повідомлення-рішення) передбачено Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-Ш (далі –Закон № 2181-Ш). Відповідно до преамбули цього Закону він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначають процедуру оскарження дій органів стягнення.

       Саме цим Законом запроваджено поняття “податкове повідомлення”, як письмового повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом. Згідно п. 6.1 ст.6 Закону у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 4 Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої  був зроблений розрахунок або перерахунок податкового зобов'язання, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк. Статтею 4 Закону № 2181-Ш регулюється порядок подання податкової декларації та визначення суми податкового зобов'язання.

       Пунктом 1.5 ст. 1 цього Закону визначено, що штрафна санкція (штраф) це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

         Із змісту статей 4,6 та інших норм Закону № 2181-Ш витікає, що законодавець не розповсюдив дію цього Закону на правовідносини, не зазначені безпосередньо у Законі № 2181-Ш.

         Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом, який регулює спірні правовідносини. Разом з тим Закон № 2181-Ш не надає державним податковим органам повноважень на застосування передбаченого цим Законом порядку погашення зобов'язань платників податків (зокрема прийняття та направлення податкового повідомлення-рішення і застосування наслідків у разі несплати застосованого штрафу), у випадках застосування штрафних санкцій за порушення, що не стосуються податкового законодавства.

        Правовідносини щодо порушення п. 2.6 ст. 2 Положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, про що йдеться в акті перевірки та оскаржуваному податковому повідомлені-рішенні, не стосуються податкового законодавства і на них не розповсюджуються положення Закону № 2181-Ш.

        В оскаржуваному податковому повідомлені-рішенні не конкретизовано підстави його прийняття і направлення позивачу; підпункт 4.2.2 ст. 4 Закону № 2181-Ш, що вказаний в якості такої підстави, містить 4 підпункти, які передбачають різні підстави визначення податкового зобов'язання.

        У цьому податковому повідомленні-рішення не зазначено норму закону, відповідно до якої  нараховано суму штрафних санкцій; підпункт 4.2.2 ст. 4 Закону України  «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що вказані там, не містять положень про нарахування штрафних санкцій.  

        Із заперечень відповідача на позов та пояснень його представників в судовому засіданні вбачається, що штрафні санкції нараховано відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за проведення Підприємством розрахункових операцій з реалізації рибальських квитків без використання розрахункової книжки.

        З матеріалів справи вбачається, що Підприємство зокрема здійснює діяльність з ведення мисливського і рибальського господарства, організації любительського і спортивного рибальства по разових квитках (Статут Підприємства, Наказ голови правління СВАТ «Вінницярибгосп» № 51 від 25.11.2005 р.).

         По розрахункових книжках №№ 0211000509/2, 0211000509/3 Підприємством реалізовані  разові квитки на право вилову риби рибоуловлювачем  на рибодільницях «Микулинці-Нижній»та «Микулинці-Верхній». Отримані готівкові кошти оприбутковані в касовій книзі по прибуткових касових ордерах. В книзі обліку розрахункових операцій № 0211000509 реалізація рибальських квитків не відображена (а.с. 85-208).

         Таким чином підстави для нарахування штрафних санкцій відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»відсутні.

         Що стосується п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004  N 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, який зазначено у акті перевірки та у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, то він не містить положень щодо застосування штрафних санкцій. Зокрема у ньому зазначено, що уся готівка,  яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

       З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000091701/0 від 08.11.2006 р. прийнято та направлено позивачеві з порушенням вимог законодавства, а відтак позовні вимоги про його скасування підлягають задоволенню.

       Керуючись розділом УП, ст.ст. 7, 71, 86, 94 ч. 1, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції № 0000091701/0 від 08.11.2006 р.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства «Літинський рибцех»СВАТ «Вінницярибгосп» (22420 Вінницька область, Літинський р-н, с. Микулинці, вул. Коцюбинського, 2, ідент.код 24893882) 3,4 грн. витрат на сплату судового збору.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Суддя                                                                            М. Кожухар

Повний текст постанови складено 11.04.2007 р.