Постанова

від 11.01.2016 по справі 802/4142/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 січня 2016 р. Справа № 802/4142/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні, без технічної фіксації судового процесу, адміністративну справу за позовом Вінницької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області до приватного підприємства "Бонус" про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до приватного підприємства "Бонус" (далі - ПП "Бонус", відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 65306,85 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 54622,69 грн. та по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 10684,00 грн., яка в добровільному порядку позивачем не сплачена.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у письмовому провадженні відповідно до частини 4 статті 122 КАС України (вх.№377 від 11.01.2016 р.).

Однак, з положень частини 4 статті 122 КАС України слідує, що підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження є наявність клопотань від всіх осіб, що беруть участь у справі про розгляд справи за їх відсутності.

За відсутності відповідного клопотання від відповідача, підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження немає. Разом з цим, на думку суду, поданою заявою представник фактично висловив свою згоду на розгляд справи за його відсутності.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 128 КАС України суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання також не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

В силу частини 8 статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Крім того, відповідно до положень частини 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, враховуючи заяву позивача та належне повідомлення відповідача, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за їх відсутності. При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

ПП "Бонус" як юридична особа зареєстроване Ворошиловським районним управлінням юстиції м.Донецьк від 03.06.1998 р. та з 15.12.2014 р. перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області як платник податків.

Станом на 21.12.2015 р. за ПП "Бонус" рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 54622,69 грн., з яких 32904,00 грн. - основний платіж та 21718,69 грн. - пеня та пеня по податку на прибуток в сумі 10684,00 грн.

Заборгованість по податку на додану вартість виникла в результаті подачі відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість від 21.10.2015 р., 20.07.2015 р., 20.05.2015 р., 19.03.2015 р. та розрахунку суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015 р. від 19.03.2015 р.

Та у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу по податку на прибуток відповідачу нараховано пеню по даному податку в сумі 10684,00 грн.

06.01.2015 р. ПП "Бонус" направлялась податкова вимога №6850-25, яка, у встановлений законом термін, не сплачена, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов'язок сплати податків платником передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (ПК України), відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Так, відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Грошове зобов'язання платника податків, відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 ст. 14 ПК України).

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно положень підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що податковий борг відповідачем не сплачений, доказів оскарження вимоги - не надано, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення податкового боргу в сумі 65306,85 грн.

У відповідності до норм статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак, підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 2, 4 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

А тому, враховуючи відсутність витрат позивача – суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовільнити.

Стягнути з приватного підприємства "Бонус" (вул. Максимовича, 4, оф.105, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 25601344) податковий борг в сумі 65306,85 грн. (шістдесят п'ять тисяч триста шість грн. 85 коп.) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника до державного бюджету.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           Воробйова Інна Анатоліївна