Постанова

від 03.12.2015 по справі 809/4308/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2015 р. Справа № 809/4308/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Пиріг Х.І.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом:

ТОВ "Дніпро ІФ"

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003742204 від 30.10.2015,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Дніпро-ІФ звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0003742204 від 30.10.2015 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, за наслідками проведеної перевірки, в порушення положень Податкового кодексу України помилково дійшов висновку щодо заниження сум податку на додану вартість за грудень 2014 року, без врахування факту реальності здійснення операцій та наявності первинних документів, які їх підтверджують. Таким чином, вважає, що податкове повідомлення-рішення №0003742204 від 30.10.2015, яке прийняте за результатами перевірки є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів зазначених в позовній заяві, суду пояснив, що господарські операції між позивачем та контрагентом - постачальником ТОВ Донмас фактично мали місце, останнім поставлено товарно-матеріальні цінності, які використані позивачем для здійснення своєї господарської діяльності та за які здійснено розрахунок з контрагентом, рух товару також підтверджено фактом реалізації його третім особам, що підтверджено відповідними первинними документами, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач позовні вимоги не визнав, його представником суду надано письмове заперечення проти заявлених вимог (а.с.113-115), мотивоване тим, що операції між ТОВ Дніпро-ІФ та ТОВ Донмас , контрагентів-постачальників по ланцюгу постачання не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання та продажу товарів, а обліковані ними господарські операції не спрямовані на реальне настання наслідків.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши докази, суд встановив наступне.

ТОВ Дніпро-ІФ зареєстроване як юридична особа 07.10.2010, взято на податковий облік 08.10.2010 та перебуває на обліку в ДПІ у м. Івано-Франківську.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 27.07.2012 №200059036 (а. с. 166) позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, що також висвітлено в акті перевірки та не заперечується сторонами.

В період з 14.08.2015 по 11.09.2015 відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Дніпро-ІФ» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТОВ Донмас за період з 01.12.2014 р. по 31.12.2014.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем 18 вересня 2015 року складено акт №3585/09-15-22-07/37183440 (а. с. 18-37).

Згідно висновків проведеної перевірки відповідач встановив порушення позивачем п. 14.1.36 ст. 14, п 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пп. 2.15, пп. 2.16, пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, по взаємовідносинах з ТОВ Донмас за грудень 2014 року, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за грудень 2014 року на суму 268887,00 грн.

За результатами перевірки, на підставі вищезгаданого акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0003742204 від 30.10.2015, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 403330,50 грн., в тому числі 268887,00 грн. - за основним платежем, 134443,50 грн. - за штрафними санкціями.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

Висновки податкового органу про наявність вказаних порушень ґрунтуються на тому, що відповідачем під час проведення вищевказаної перевірки встановлено, що операції між контрагентами по ланцюгу постачання не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання та продажу товарів, прийняття позивачем до виконання первинних документів ТОВ Донмас , які не відповідають вимогам чинного законодавства, так як виписані на операції, які не відбувались, відсутність у ТОВ Дніпро- ІФ об'єктів оподаткування по операціях з придбання нафтопродуктів у ТОВ Донмас .

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В судовому засіданні із наявних письмових доказів, пояснень представників позивача та відповідача встановлено, що згідно укладених між позивачем та ТОВ «Донмас» договорів поставки №ДГ-0376 від 03.12.2014, №ДГ-0377 від 08.12.2014, №ДГ-0378 від 15.12.2014, №ДГ-0381 від 29.12.2014 та додаткових угод до них (а. с. 38, 39, 41-43, 45-47, 49-51, 53) останнім здійснено поставки позивачу паливно-мастильних матеріалів. У відповідності до актів приймання - передачі, які містяться в матеріалах справи (а.с. 40, 44, 48, 52), у грудні 2014 року позивачу передано паливно-мастильні матеріали на суму 1613320,76 грн., а останнім здійснено оплату за переданий товар, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 109-112).

Вказані паливно-мастильні матеріали були передані позивачем під відповідальне зберігання ПАТ Дніпронафтопродукт згідно договору зберігання від 01 червня 2011 року №2492 укладеного між ТОВ Дніпро-ІФ та ПАТ Дніпронафтопродукт (а. с. 58-59), що підтверджується актами приймання - передачі паливно-мастильних матеріалів (а.с. 60-62), актами звірки відвантажених нафтопродуктів (а.с. 65-66), платіжним дорученням №283 від 23.10.2015 про оплату заборгованості послуг зберігання (а.с.64). В подальшому вказаний товар реалізований третій особі - ПАТ Прикарпаттяобленерго , що підтверджено копіями видаткових накладних (а.с. 71-78), довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 79-93) та товарно-транспортними накладними (а.с.94-108). За поставлений товар ПАТ Прикарпаттяобленерго здійснено оплату позивачу, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 121-136, 164) та позивачем виписано відповідні податкові накладні (а.с. 149-163).

За результатами здійснених господарських операцій, на підставі отриманих податкових накладних позивачем сформовано податковий кредит за грудень 2014 року в сумі 268887,00 грн., вірність формування якого оспорюється відповідачем.

При розгляді справи судом враховано, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.

Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення.

Разом з тим відповідно до статті 11 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до принципу змагальності кожна зі сторін повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Слід зазначити, що фактичне здійснення проведених операцій позивача із ТОВ Донмас досліджувалось особами, які здійснювали перевірку, встановлено наявність актів приймання-передачі, податкових накладних, проведення відповідної оплати за товар та інших первинних документів, що висвітлено в акті перевірки від 18 вересня 2015 року №3585/09-15-22-07/37183440.

При цьому, не заперечуючи наявність первинної документації, відповідач посилається на неможливість встановити чи вказаний товар постачався саме ТОВ Донмас . Також відповідачем заперечується факт здійснення поставки контрагентом позивача згідно укладеного договору, однак не надано доказів, які б спростовували чи ставили під сумнів доводи позивача про поставку вказаного товару контрагентом або доказів постачання вказаного товару іншими особами.

Суд зазначає, що з врахуванням принципу презумпції добросовісності платника податків, податковим органом не надано доказів, які б спростували дійсність чи повноту наданої платником податків звітності, а висновки податкового органу, які стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, будуються на припущеннях і не підтверджуються належними та допустимим доказами.

Як встановлено судом та не заперечувалося відповідачем первинні документи надані до перевірки містили всі необхідні реквізити, визначені пунктом 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Також позивачем в судовому засіданні надано докази, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, його оприбуткування та подальшу реалізацію третій особі, що призвело до руху активів та зміни майнового стану позивача.

В судовому засіданні також встановлено, що ТОВ Донмас зареєстроване як юридична особа, на час видачі податкових накладних, які стали підставою для формування спірного податкового кредиту, було платником податку на додану вартість, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (а. с. 167), а тому останній був вправі видавати податкові накладні на підтвердження вчинення господарських операцій та формування податкового кредиту.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного(податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до приписів п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 вищевказаної норми Податкового кодексу України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів(послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленні з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Оскільки при розгляді справи податковим органом не доведено обставини, на які він посилався, а реальність господарських операцій позивача із ТОВ Донмас не спростована, позивачем правомірно у відповідності до вищезгаданих приписів законодавства включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість при наявності належним чином оформлених податкових накладних. Вказані суми обчислені із вартості послуг, придбання та використання яких у межах господарської діяльності позивачем доведено.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що висновки податкового органу щодо ненастання правових наслідків за господарськими операціями між ТОВ Дніпро-ІФ та ТОВ Донмас є необґрунтованими.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення №0003742204 від 30.10.2015 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ТОВ Дніпро-ІФ є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0003742204 від 30.10.2015.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, код 39508514 на користь ТОВ "Дніпро ІФ", код 37183440, сплачений судовий збір у сумі 6050 (шість тисяч п'ятдесят) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 07.12.2015 року.