Постанова

від 06.01.2016 по справі 809/4467/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" січня 2016 р. Справа № 809/4467/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.,

За участю секретаря Драгомирецького І.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державного підприємства "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат"

до відповідача: Відділу Державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції

про скасування постанови про арешт коштів боржника, прийнятої у ВП № 48808604 від 29.10.2015 року та зняття арешту з рахунку, призначеному для соціальних виплат,-

ВСТАНОВИВ :

28.12.2015 року Державне підприємство "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" звернулося до адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції про скасування постанови про арешт коштів боржника, прийнятої у ВП № 48808604 від 29.10.2015 року та зняття арешту з рахунку, призначеному для соціальних виплат за № НОМЕР_1, МФО 380805 у ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» .

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою за № 48808604 від 29.10.2015 року, винесеною заступником начальника Відділу державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції протиправно накладено арешт на кошти рахунку зі спеціальним режим використання, відкритим відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» .

Таким чином позивач вважає, що постанову про арешт коштів боржника, прийняту у ВП № 48808604 від 29.10.2015 року слід скасувати та зняти арешт з рахунку, призначеному для соціальних виплат за № НОМЕР_1, МФО 380805 у ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» .

Представник позивача в судовому засіданні підтримала адміністративний позов повністю. Зазначила, що кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням використовуються тільки за призначенням та не можуть бути спрямовані на будь-які інші цілі, зокрема, на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих документів. Також вказала, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом, оскільки про порушення своїх прав підприємство дізналось лише 16.12.2015 року. Просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення за допомогою поштового та факсимільного зв'язку ухвали суду про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та судової повістки, які містяться в матеріалах справи. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову відповідач не скористався.

За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності в судовому засіданні представника відповідача.

Також судом не встановлено підстав для залишення даного позову без розгляду відповідно до ст. 100 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні та подані докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що згідно ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» , ідентифікаційний код 08033772, 22.06.1993 року зареєстроване як юридична особа. Окрім цього, Сколівський військовий лісгосп, ідентифікаційний код 24981630, є відокремленим структурним підрозділом ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» без права юридичної особи.

Судом встановлено, що 29.10.2015 року заступником начальника Відділу державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції винесено постанову у виконавчому провадженні № 48808604, відкритому на виконання вимоги Стрийської ОДПІ за № ю 225-17 від 04.09.2015 року про стягнення боргу з Сколівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» в сумі 2508905,37 грн. відповідно, якою накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунках у межах суми 2759795,91 грн., що відкриті на ім'я боржника, а також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. ( а.с.11).

Таким чином, виходячи зі змісту вказаної постанови, відповідачем накладено арешт на кошти, що знаходять на всіх банківських рахунках позивача, та які будуть відкриті в майбутньому позивачем, без жодних винятків.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" № 606-XIV.

Пунктом 1 та 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження", визначено заходи примусового виконання рішення, серед іншого звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до ч.2, 4 ст. 52 Закон України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Статтею 57 Закон України "Про виконавче провадження", передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту

Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом (ч. 3 ст. 67 Закон України "Про виконавче провадження").

Як вбачається із довідки від 18.12.2015 року, виданої ПАТ "ОСОБА_4 Аваль" розрахунковий рахунок Сколівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» за № НОМЕР_1, МФО 380805 є рахунком для соціальних виплат із спеціальним режимом використання згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням". ( а.с.9).

Згідно дослідженої судом довідки Сколівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» від 21.12.2015 року за № 785 а загальна заборгованість перед працівниками підприємства за оплату лікарняних листків, яка виникла у зв'язку із накладенням Відділом Державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції арешту на спеціальний рахунок для соціальних виплат за № НОМЕР_1, МФО 380805 у ПАТ "ОСОБА_4 Аваль", становить 28706, 84 грн. ( а.с.10).

Таким чином, оскаржуваною постановою відповідача накладено арешт на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1, МФО 380805, ПАТ "ОСОБА_4 Аваль", призначений для соціальних виплат працівникам Сколівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат.

Відповідно до положень ст. 46 Конституції України, визначено, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Приписами ч.2 ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", визначено, що кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням. У разі їх невикористання в поточному році вони переходять на наступний фінансовий рік.

Статтею 21 цього ж Закону визначено, що фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Для цього страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до Закону.

Таким чином, вказаними нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлено заборону на стягнення страхових коштів, зарахованих на окремий рахунок, в тому числі й за виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню в порядку і у спосіб, встановленими Законом України «Про виконавче провадження» .

Отже, на переконання суду на кошти, в сумі 28706, 84 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку Сколівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат за № НОМЕР_1, МФО 380805, ПАТ "ОСОБА_4 Аваль", відповідно до норм ст.ст. 52, 57 Закону № 606-ХІV не може бути накладено арешт, оскільки буде порушено права громадян на матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також настануть негативні правові наслідки для позивача в зв'язку з невиконанням ним вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» щодо перерахування страхових коштів за їх цільовим призначенням, оскільки такий обов'язок підпадає під державний контроль уповноважених на це органів.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо, неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини даної адміністративної справи та викладені вище норми Конституції України та законів України, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову в частині позовних вимог щодо зняття арешту з розрахункового рахунку позивача, через який здійснюється фінансування на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності в межах суми 28706,84 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163, 167,181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Зняти, застосований постановою від 29.10.2015 року, прийнятою у ВП № 48808604, арешт коштів боржника в сумі 28706 ( двадцять вісім тисяч сімсот шість ) грн. 84 коп., які знаходяться на рахунку, призначеному для соціальних виплат за № НОМЕР_1 у ПАТ ОСОБА_2 Аваль , МФО 380805.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_3

Постанова складена в повному обсязі 12.01.2016 року.