Постанова

від 21.12.2015 по справі 812/1508/15

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1508/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Шембелян В.С.,

за участі секретаря - Олійник О.А.,

за участю сторін:

представник позивача - ОСОБА_1;

представник відповідача - ОСОБА_2, Г.В.Богданова;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради до Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про арешт коштів боржника від 24.09.2015 за зведеним виконавчим провадженням №204548, якою накладено арешт на кошти позивача у сумі 14085531,02 грн., що знаходяться на перелічених в постанові банківських рахунках.

Позов вмотивований посиланням на ті обставини, що рахунок номер 26042271305900, відкритий в АТ УкрСиббанк , є спеціальним і використовується позивачем для зарахування страхових коштів з Рубіжанської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для надання матеріального забезпечення застрахованим особам працівникам позивача.

Крім того, оскарженою постановою арешт на де-які рахунки позивача накладено вдруге чи втретє, що не передбачено чинним законодавством.

Також, на час прийняття оскарженої постанови позивач вважає, що сума його заборгованості за зведеним виконавчім провадженням була значно меншою, ніж зазначена в постанові.

Арешт, що накладений відповідачем на всі рахунки позивача, який є монополістом в сфері водопостачання та водовідведення, перешкоджає його діяльності і може призвести до екологічної катастрофи у м. Рубіжне.

В судовому засіданні представник позивача надав додаткові пояснення та письмові докази на підтвердження тих обставин, що ними погашалась заборгованість за зведеним виконавчим провадженням, в тому числі в добровільному порядку, про що він повідомляв орган виконавчої служби. Крім того, кошти списувались з рахунків позивача відповідачем в примусовому порядку, у зв'язку з чим відповідачем приймались рішення про розподіл списаних коштів між стягувачами. Також до Єдиного Державного реєстру виконавчих проваджень відповідачем вносилися дані про закриття деяких виконавчих проваджень, зазначених в оскарженій постанові як такі, що входять до зведеного, і сума стягнення за якими врахована до загальної суми коштів, на яку накладено арешт. А також представник надав суду копію постанови відповідача від 25.11.2015 за тим самим зведеним виконавчім провадженням № 2041548 про арешт коштів із зазначенням суми в значно меншому розмірі - 6554663,00 грн., хоча з часу прийняття оскарженої постанови і до сьогоднішнього дня жодних коштів з позивача в межах вказаного виконавчого провадження стягнуто не було і добровільно ним не сплачувалося.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти заявлених позовних вимог, вважали постанову законною та обґрунтованою. Також пояснили суду, що сума 14085531,02 грн. - це сума стягнення, виконавчого збору та витрат на виконання за всіма виконавчими листами, що знаходяться на виконанні у відповідача в зведеному виконавчому провадженні відносно позивача. Оскільки позивач в добровільному порядку здійснював виконання та розрахунки з де-якими стягувачами, про що він не повідомляв орган виконавчої служби, розрахувати реальну суму заборгованості на час прийняття оскарженої постанови було не можливо. До прийняття оскарженої постанови жодні окремі виконавчі провадження, що входять до зведеного, виконавчим органом закриті у зв'язку з погашенням заборгованості не були, відповідні рішення не приймалися. До Єдиного Державного реєстру виконавчих проваджень державним виконавцем помилково були внесені записи про закриття окремих виконавчих проваджень, які на час розгляду цієї справи вже скасовані. Щодо постанови відповідача від 25.11.2015 за зведеним виконавчім провадженням № 2041548 про арешт коштів позивача в розмірі - 6554663,00 грн. пояснили, що після прийняття оскарженої постанови ними були прийняті рішення щодо закриття окремих виконавчих проваджень, що входили до зведеного, у зв'язку з їх виконанням. Тому сума стягнення, зазначена в постанові від 25.11.2015 є значно меншою.

Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, надаючи оцінку аргументам сторін, що викладені в позові, запереченнях та письмових поясненнях сторін, суд приймає до уваги наступні вимоги чинного законодавства.

Відповідно до частин 1-4 статті 52 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно з частиною 6 статті 52 Закону України Про виконавче провадження стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Частинами 1-2 статті 57 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем в тому числі шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Згідно з частиною 3 статті 57 Закону України Про виконавче провадження постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

З аналізу наведених норм наявним є висновок про те, що арешт на кошти боржника має накладатися у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, в розмірі і обсязі, необхідних для забезпечення реального виконання рішення.

Тобто, сума стягнення, що зазначається в постанові про арешт коштів боржника, має відповідати сумі реальної заборгованості за виконавчими документами, що залишилася до сплати у разі часткового погашення боргу, якщо це мало місце.

Згідно з частиною 2 статті 43 Закону України Про виконавче провадження розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється по мірі їх стягнення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 33 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

На підставі наданих сторонами доказів суд встановив наступні обставини справи.

24.09.2015 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №2041548 від 22.05.2006 було прийнято постанову про арешт коштів в сумі 14085531,02 грн., що належать позивачу та містяться на відповідних перелічених в постанові банківських рахунках, в тому числі і на рахунок номер 26042271305900, відкритий в АТ УкрСиббанк (т.1 а.с.11-12).

25.11.2015 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №2041548 від 22.05.2006 було прийнято постанову про арешт коштів в сумі 6554663,00 грн., що належать позивачу та містяться на відповідному зазначеному в постанові банківському рахунку (т.2 а.с.10).

З зазначених постанов про арешт коштів боржника від 24.09.2015 та від 25.11.2015 вбачаються де-які розбіжності щодо зазначення окремих виконавчих проваджень, які приєднані до зведеного та знаходяться на виконанні, що відповідно має вплив на суму стягнення, в межах якої має бути накладено арешт на кошти боржника.

Так відповідно до постанови від 24.09.2015 вказані як такі, що входять до зведеного провадження №2041548 від 22.05.2006, крім інших, що зазначені в постанові від 25.11.2015, також окремі виконавчі провадження за наступними виконавчими документами: за наказом №913/2821/13 від 02.12.2013; за наказом №1/25 від 02.04.2010; за вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ю1440у від 23.10.2014; за наказом № 4/688 від 27.03.2006. А всього 64 виконавчих документи, що перелічені в оскарженій постанові.

В постанові ж від 25.11.2015 як такі, що входять до зведеного провадження №2041548 від 22.05.2006, крім інших, що зазначені в постанові від 24.09.2015, вказані також окремі виконавчі провадження за наступними виконавчими документами: за постановою №45161444 від 27.10.2014; за постановою №45161444 від 27.10.2014, за постановою №19348635 від 03.06.2013, за постановою №19348635 від 21.05.2010. Всього також 64 виконавчих документи.

Відповідно до облікової картки, що надана відповідачем за зведеним виконавчим провадженням № ЄДРВП 2041548, станом на 25.10.2015 в його межах перебувало 66 окремих виконавчих проваджень на загальну суму стягнення 13053831,45 грн., жодне з яких не було закрите у зв'язку з погашенням суми боргу (т.1 а.с.95-106).

Інформації щодо сум, які були стягнуті в процесі виконання, зазначена облікова картка не містить. Постанов про закриття у зв'язку з виконанням окремих виконавчих проваджень, що входили до зведеного, стороною відповідача суду не було представлено.

Стороною позивача надано численні докази на підтвердження зменшення суми стягнення за виконавчими документами на користь стягувача ТОВ ЛЕО та належне повідомлення про це виконавчого органу (т.1 а.с.48). Крім того, документи, що підтверджують неодноразові стягнення заборгованості в примусовому порядку та розподілу між стягувачами за рішеннями органу виконавчої служби (т.1 а.с.50-63, 49, т.2 а.с.11-87, 107-194).

Крім того, відповідно до наданої стороною позивача постанови від 14.04.2015 року про арешт коштів боржника, відповідач в порушення вимог ч.1 ст.33 Закону України Про виконавче провадження наклав арешт на кошти позивача в межах окремого виконавчого провадження №46026776 за наявності зведеного виконавчого провадження № ЄДРВП 2041548 (т1 а.с.23). Зазначена постанова відповідно до пояснень сторони відповідача є чинною та не скасована.

Відповідно до заяв-розрахунків позивача для надання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та банківської виписки з рахунку за період з 01.01.2015 по 29.10.2015, рахунок позивача номер 26042271305900, відкритий в АТ УкрСиббанк дійсно використовується для зарахування страхових коштів з Рубіжанської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для надання матеріального забезпечення застрахованим особам працівникам позивача (т.1 а.с.180-194).

Таким чином, сторона відповідача не представила суду належних доказів та не обґрунтувала правомірності зазначення в оскарженій постанові суми коштів в розмірі 14 085531,02 грн., на які накладено арешт в межах зведеного виконавчого провадження №2041548 від 22.05.2006.

Крім того, як вбачається з наведених доказів, при складанні оскарженої постанови, що приймалася в межах зведеного виконавчого провадження, окремі виконавчі провадження, що знаходилися на виконанні в цьому ж виконавчому органі, не були зазначені, суми часткового погашення боргу не були враховані.

Тому сума коштів позивача, на яку накладено арешт оскарженою постановою, не відповідає реальній заборгованості позивача за зведеним виконавчим провадженням на час прийняття оскарженої постанови, що є порушенням ч.6 ст.52, ч.ч. 1,3 ст.57 Закону України Про виконавче провадження .

Суд не може підміняти собою повноважні органи щодо встановлення суми реальної заборгованості позивача за вказаним зведеним виконавчім провадженням, що також фактично не можливо, враховуючи зазначені порушення відповідачем норм чинного законодавства, та не надання суду інформації щодо сум, які були стягнуті в процесі виконання, та постанов про закриття у зв'язку з виконанням окремих виконавчих проваджень, що входили до зведеного.

За таких обставин оскаржена постанова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню.

Скасування оскарженої постанови з вказаних підстав не позбавляє відповідача обов'язку прийняття обґрунтованого рішення про накладення арешту на кошти боржника для забезпечення реального виконання за виконавчими документами на суму фактичної заборгованості позивача за вказаним зведеним виконавчим провадженням.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради до Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 24.09.2015 за зведеним виконавчим провадженням № 2041548.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції у Луганській області (код ЄДРПОУ 34903090) на користь Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради (код ЄДРПОУ 32026192) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1218 грн. 00 коп. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова складена у повному обсязі 28 грудня 2015 року.

Суддя ОСОБА_3