Постанова

від 06.11.2007 по справі 2-а-922/2007

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-922/2007рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 листопада 2007 року Баришів ський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Лисюк О.Д.

при секретарі Старенькі й С.М.

з участю представника відп овідача Грубрін О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі су ду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управл іння праці та соціального за хисту населення Баришівсько ї районної державної адмініс трації Київської області про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої щор ічної одноразової допомоги н а оздоровлення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернув ся до суду з позовом про визна ння дій Управління праці та с оціального захисту населенн я Баришівської районної держ авної адміністрації неправо мірними, стягнення з відпові дача недоплаченої суми компе нсації на оздоровлення за 2001-200 7 роки. Свої вимоги обґрунтову є тим, що він є евакуйованим із зони аварії на Чорнобильськ ій АЕС ( категорія 2 ) , та перебу ває на обліку в УПСЗН Баришів ської райдержадміністрації і відповідно до ст. 48 Закону Ук раїни " Про статус і соціальни й захист громадян, які постра ждали внаслідок Чорнобильсь кої катастрофи " має право на к омпенсаційні виплати на оздо ровлення у розмірі 3-х мінімал ьних заробітних плат щорічно , розмір якої визначається на момент виплати. Відповідач в порушення зазначеного Закон у, вказану компенсацію випла чував у значно меншому розмі рі.

Посилаючись на неправомір ність дій відповідача, проси ть суд стягнути з Управління праці та соціального захист у населення на його користь щ орічної допомоги на оздоровл ення з урахуванням інфляції за період з 2001 по 2007 роки.

В судовому засіданні позив ач ОСОБА_1 заявлений позов підтримав в повному об'ємі та просить стягнути суму недоп лат за 2001-2007 роки.

Представник відповідача У правління праці та соціально го захисту населення Баришів ської районної державної адм іністрації Грубрін О.В. заявл ений позов не визнала та пояс нила, що виплата вказаної доп омоги на оздоровлення за 2004-2007 р оки позивачеві проведена у р озмірах, визначених постанов ами Кабінету Міністрів Украї ни. Управління праці та соціа льного захисту населення не є розпорядником бюджетних ко штів, діє в межах наданих йому асигнувань і не може виходит и за межі бюджетних призначе нь, визначених Державним бюд жетом України.

Окрім того, у відповідності із ст. 99 КАСУ для звернення до а дміністративного суду за зах истом прав, свобод та інтерес ів встановлюється річний стр ок, а тому, оскільки позивач пр опустив вказаний строк, прос ить постановити рішення, яки м в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сто рін, дослідивши матеріали сп рави суд вважає, що заявлений позов підлягає до частковог о задоволення виходячи з нас тупних міркувань.

Згідно ст.. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністр ативним позовом особа, яка вв ажає, що порушено її права, сво боди чи інтереси у сфері публ ічно-правових відносин.

Даний спір за участю Управл іння праці та соціального за хисту населення Баришівсько ї районної державної адмініс трації як суб'єкта владних по вноважень ( п.7 ч.1 ст.3 КАС Україн и) є публічно-правовим і його в ирішення згідно п.1 ч.1 ст.17 КАС У країни належить до компетенц ії адміністративних судів Ук раїни, оскільки УПСЗН як суб'є кт владних повноважень реалі зовувало у спірних правовідн осинах надані йому чинним за конодавством управлінські ф ункції щодо соціального захи сту населення.

Вирішуючи питання про наяв ність чи відсутність порушен ня прав позивача з боку відпо відача щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення, су д керується наступним.

Судом встановлено, і це не з аперечується відповідачем, щ о позивач ОСОБА_1 є евакуй ованим із зони аварії на Чорн обильській АЕС та має посвід чення категорії 2 ( серія НОМ ЕР_1), та перебуває на обліку в Баришівському управлінні п раці та соціального захисту населення Баришівської райо нної державної адміністраці ї, а тому, їй щорічно виплачува лася допомога на оздоровленн я, зокрема в 2004 році 15 грн.70 коп., а з 2005 року по 2007 роки-по 75 грн. згід но Постанови KM України № 836 від 26.07.1996 року виплачувалася допом ога : інвалідам 2-ї групи в сумі 26.70 грн, інвалідам 3-ї групи в сум і 21.50 грн, евакуйованим із зони відчуження в 1986 році, включаюч и дітей - три мінімальні зароб ітні плати. У 2005-2007 роки згідно п останови KM України № 562 від 12.07.2005 р оку виплачувалася допомога: інвалідам 2-ї групи в сумі 120 грн ., учасникам ліквідації наслі дків аварії на ЧАЕС в сумі 100 гр н, інвалідам 3-ї групи в сумі 90 г рн. та евакуйованим із зони ві дчуження в 1986 році, включаючи д ітей - 75 грн.

В липні місяці 2007 року позива ч звернувся до Управління пр аці та соціального захисту н аселення із заявою про перер ахунок та виплату допомоги н а оздоровлення за період 2001-2007 р оки в розмірі згідно ст..48 Зако ну України « Про статус та соц іальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно бильської катастрофи» , одна к відповідач своїм листом ві дмовив в здійсненнні такого перерахунку.

Вказані обставини визнают ься сторонами і згідно ч.3 ст.72 К АС України доказуванню не пі длягають.

Спірні правовідносини пов инні регулюватися ч.4 ст.48 Зако ну України « Про статус та соц іальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно бильської катастрофи», згідн о якої, щорічна допомога на оз доровлення виплачується інв алідам 2-ї групи в розмірі 5-ти м інімальних заробітних плат, яка визначається на момент в иплати.

З наведеного вбачається, що позивач мав право на отриман ня щорічної допомоги на оздо ровлення в розмірі 3-х мінімал ьних розмірів заробітної пла ти, а тому, виплата відповідач ем такої допомоги в фіксован их розмірах .з 2005 року по 75 грн., т обто меншому ніж встановлено Законом, порушує право позив ача і суперечить вимозі ст..48 в казаного Закону.

Доводи відповідача про нео бхідність застосування пост анови KM України для визначенн я розмірів виплат позивачу щ орічної допомоги на оздоровл ення необгрунтовані і супере чать ч.2 ст.19 Конституції Украї ни, згідно якої, органи держав ної та органи місцевого само врядування , їх посадові особ и зобов'язані діяти лише на пі дставах і в межах повноважен ь та у спосіб, що передбачені К онституцією України та Закон ами України.

Зазначеними постановами KM У країни № 836 від 26.07.1996 року та № 562 ві д 12.07.2005 року встановлено конкре тні розміри щорічної допомог и на оздоровлення в твердій г рошовій сумі, що суперечить в имогам ст..48 Закону України 2 Пр о статус і соціальний захист громадян, які постраждали вн аслідок аварії на Чорнобильс ькій АЕС», який встановив роз мір такої допомоги як величи ну кратну мінімальній заробі тній платі.

В даному випадку мають врах овуватися засади пріорітено сті Законів України над уряд овими нормативними актами та вимоги ст..92 Конституції Укра їни, згідно якої, виключно Зак онами України визначаються п рава і свободи людини і грома дянина (п.1) та основи соціальн ого захисту ( п.60)

Вирішуючи питання про стяг нення щорічної допомоги на о здоровлення за 2001-2007 роки суд на ступним.

З 1 січня 2005 року почав діяти К одекс адміністративного суд очинства України, за нормами ч.2 ст. 99 якого, адміністративни й позов може бути подано в меж ах строку звернення до адмін істративного суду, встановле ного законом. Для звернення д о адміністративного суду за захистом прав, свобод та інте ресів особи встановлюється р ічний строк, який , якщо не вст ановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася аб о повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.100 КАС України, проп ущення строку звернення до а дміністративного суду є підс тавою для відмови в задоволе нні позову за умови, якщо на ць ому наполягає одна із сторін .. Якщо суд визнає причину проп ущення строку поважною, спра ва розглядається за правилам и КАСУ.

Враховуючи, що позивач проп устив річний строк звернення до адміністративного суду з а захистом свого права, а наве дені ним причини суд вважає н е поважними, оскільки не позб авляли права пред'явити позо в до суду, а також беручи до ув аги, що на цьому наполягає від повідач, суд відмовляє в позо ві про стягнення недоплачено ї щорічної допомоги на оздор овлення за 2001 - 2005 рік у зв'язку з п ропуском позивачем строку зв ернення до суду та відсутнос ті поважними причин для його поновлення.

Щодо вимог позивача про стя гнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік з приво ду яких позивачем строк позо вної давності не пропущено, т о суд також відмовляє в цій ча стині, керуючись п.37 ст.77 Закону України « Про державний бюдж ет України на 2006 рік» згідно як ого, на 2006 рік зупинена дія ст..48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Ч орнобильської катастрофи « в частині виплати компенсацій і допомог в розмірах відпові дно до мінімальної заробітно ї плати.

Вказані положення Закону У країни « Про державний бюдже т України на 2006 рік « не скасова ні та не визнані не конституц ійними.

Вимоги позивача щодо випла ти щорічної допомоги на оздо ровлення згідно Закону за 2007 р ік підлягають до задоволення виходячи з наступних міркув ань.

Законом України " Про держав ний бюджет України на 2007 рік" бу ла також зупинена дія абзацу третього частини четвертої статті 48 Закону України " Про с татус і соціальний захист гр омадян, які постраждали внас лідок Чорнобильської катаст рофи " в частині виплати компе нсацій і допомог у розмірах в ідповідно до мінімальної зар обітної плати згідно із Зако ном N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005р.).

Однак, Конституційний Суд У країни своїм рішенням від 09.07.20 07 року № 6-рп в справі за констит уційним поданням 46 народних д епутатів щодо відповідності Конституції України положен ь ст.29, 36, частини другої статті 56, частини другої ст..62, частини першої ст.66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39 , 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 За кону України " Про державний б юджет", визнав такими, що не ві дповідають Конституції Укра їни дані положення закону.

Пункт 2 статті 152 Конституції України встановлює, що закон и, інші правові акти або їх окр емі положення, що визнані нек онституційними, втрачають чи нність з дня ухвалення рішен ня Конституційним Судом Укра їни рішення про їх неконстит уційність.

Таким чином, дія абзацу трет ього частини четвертої статт і 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадя н, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " почала знову діяти із 09.07.2007 рок у.

Враховуючи вищенаведене, с уд приходить до висновку, що з аява позивача про перерахуно к допомоги за 2001-2007 роки, подана до УПСЗН в липні місяці 2007 року , тобто після ухвалення рішен ня Конституційним судом Укра їни та до закінчення бюджетн ого року ( згідно ч.1 ст.3 Бюджетн ого Кодексу

України бюджетний період для всіх бюджетів становить один рік, який починається 1 с ічня і закінчується 31 грудня ц ього року) підлягає до задово лення в частині донарахуванн я допомоги на оздоровлення з а 2007 рік.

Згідно ст.. 19 Конституції У країни органи державної влад и та органи місцевого самовр ядування, їх посадові особи з обов'язані діяти лише на підс таві і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конс титуцією та Законами України .

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС Укра їни у справах щодо оскарженн я дій чи бездіяльності суб'єк та владних повноважень суд п еревіряє чи вчинені вони на п ідставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конст итуцією і Законами України.

Частина 2 ст.162 Кодексу адміні стративного судочинства Укр аїни передбачає, що у разі зад оволення адміністративного позову, суд може визнати прот иправними дії суб'єкта владн их повноважень та зобов'язат и його вчинити певні дії щодо усунення порушень або прийн яти іншу постанову, яка б гара нтувала дотримання і захист прав суб'єктів у сфері публіч но-правових відносин.

По скільки судом встановле но, що відповідач неправомір но відмовив позивачу у донар ахуванні допомоги на оздоров лення за 2007 рік, то суд визнає т акі дії Управління праці та с оціального захисту населенн я Баришівської районної держ авної адміністрації протипр авними та зобов'язує управлі ння провести перерахунок поз ивачеві щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмі рі, який передбачений ст..48 Зак ону України « Про статус і соц іальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно бильської катастрофи» , а сам е в розмірі кратному мінімал ьній заробітній платі на мом ент виплати щорічної допомог и.

В решті позову суд відмовл яє з наведених вище міркуван ь.

Керуючись ст.. 19 Конституці ї України, ст. 48 Закону України " Про статус і соціальний захи ст громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка тастрофи", ст..77 Закону України « Про державний бюджет Украї ни на 2006 рік», рішення Конститу ційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, ст.ст. 2, 11, 17, 70, 71, 99, 100, 159-163 КАСУ

постановив:

позов ОСОБА_1 до Управл іння праці та соціального за хисту населення Баришівсько ї районної державної адмініс трації Київської області про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої щор ічної одноразової допомоги н а оздоровлення, задовольнити частково.

Визнати дії Управління пра ці та соціального захисту на селення Баришівської районн ої державної адміністрації щ одо відмови у перерахунку що річної допомоги на оздоровле ння за 2007 рік в розмірі передба ченому ст..48 Закону України « П ро статус і соціальний захис т громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської кат астрофи», протиправними.

Зобов'язати Управління пра ці та соціального захисту на селення Баришівської районн ої державної адміністрації К иївської області провести пе рерахунок та виплатити ОСО БА_1 щорічної допомоги на оз доровлення за 2007 рік в розмірі передбаченому ст..48 Закону Ук раїни « Про статус і соціальн ий захист громадян, які постр аждали внаслідок Чорнобильс ької катастрофи» , а саме в роз мірі кратному до мінімальної заробітної плати, на момент в иплати щорічної допомоги.

В решті позову відмовити

Постанова може бути оскар жена до Київського апеляційн ого адміністративного суду ч ерез Баришівський районний с уд Київської області протяго м двадцяти днів після поданн я заяви про апеляційне оскар ження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з д ня проголошення постанови.