Рішення

від 12.01.2016 по справі 922/6068/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2016 р.Справа № 922/6068/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Строй", м. Харків до Управління житлово-комунального господарства архітектури та містобудування Куп'янської міської ради Харківської області, м. Куп'янськ 3-я особа - Міністерство фінансів України, м. Київ; про стягнення 143403, 94 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №2-гс/п від 24.11.2015 року;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність№5 від 05.01.2015 року;

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-Строй" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Управління житлово-комунального господарства архітектури та містобудування Куп'янської міської ради Харківської області про стягнення 143403, 94 грн. Судовий збір позивач просить покласти на відповідача. Позовні вимоги позивач обгрунтовує невиконанням умов договору №82 від 25.06.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 12 січня 2016 року підтримує позовні в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позов, а саме, відповідач вважає, що його вина щодо неповної оплати наданих послуг відсутня, оскільки заборгованість виникла внаслідок ненадходження субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для здійснення оплати в запланованих обсягах.

Третя особа свого представника до судового засідання не направила, письмових пояснень щодо суті позовних вимог не надала, про причину неявки суд не повідомила, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України..

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, надаючи правову оцінку позовним вимогам, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

25 червня 2012 року між Управлінням житлово-комунального господарства архітектури та містобудування Куп'янської міської ради Харківської області (Замовником, відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток-Строй" (позивачем, учасником) був укладений Договір № 82 про виконання робіт: "Ліквідація наслідків аварії і проведення відновлювальних будівельно-монтажних робіт 24 квартирного будинку у м. Куп'янську, сел. Куп'янськ - Вузловий, вул. Транспортна, буд. 3".

Відповідно до п. 1.1. Договору, Учасник зобов'язується у 2012 році виконати Замовникові такі роботи: "Ліквідація наслідків аварії і проведення відновлювальних будівельно-монтажних робіт 24 квартирного будинку у м. Куп'янську, сел. Куп'янськ - Вузловий, вул. Транспортна, буд. 3", а Замовник - прийняти і оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Учасник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких повинна відповідати умовам ДБН та чинному законодавству України.

Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що Учасник зобов'язаний виконувати роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, вимогами будівельних норм та правил, графіків виконання робіт.

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна договору становить 1150000,00 грн., у тому числі ПДВ -191667,00 грн.

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Згідно п. 4.1. Договору, розрахунки проводяться шляхом передоплати Замовником на рахунок учасника 30% договірної ціни на придбання матеріалів, в подальшому - після підписання сторонами Актів приймання виконаних робіт ( Ф. КБ -2в та Ф КБ - 3).

Відповідно до п. 5.1. Договору, строк виконання робіт до 31.12.2012 року.

Відповідно до п. 6.1. Договору, Замовник зобов'язаний:

6.1.1. Своєчасно та в повному обсязі сплачувати виконані роботи;

6.1.2. Приймати виконані роботи згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно пункту 6.3. Договору, Учасник зобов'язаний:

6.3.1. Забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим Договором;

6.3.2. Забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, встановленим п. 2 цього Договору.

Як зазначає позивач у позовній заяві та не заперечує відповідач, на виконання умов Договору № 82 від 25.06.2012 року позивачем було виконано роботи на загальну суму 1129321,54 грн., проте відповідач оплатив за виконані роботи лише частково у розмірі 985917,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №27 від 12.07.2012 року на суму 150000,0 грн., № 29 від 12.07.2012 року на суму 195000,00 грн., № 34 від 05.10.2012 року на суму 147876,00 грн., № 42 від 05.11.2012 року на суму 312232,80 грн., № 43 від 05.11.2012 року на суму 180808,80 грн.

Одже, в зв'язку з неповною оплатою відповідачем за виконані роботи, за останнім утворилась заборгованість у розмірі 143403,94 грн. Виконання робіт саме на суму 143403,94 грн. підтверджується зокрема: двосторонніми Актами виконаних підрядних робіт за грудень 2012 року (Форма КБ -2В) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (Форма КБ -3), а також двостороннім Актом звіряння станом на 01.09.2013 року, який підписаний обома сторонами.

Несвоєчасна та неповна оплата відповідачем за виконані послуги й стала підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду є оплатним, а тому обов'язок підрядника виконати певну роботу обумовлює обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Як вбачається з матеріалів справи, в своїх запереченнях на позов відповідач зазначає, що фінансування робіт "Ліквідація наслідків аварії і проведення відновлювальних будівельно-монтажних робіт 24 квартирного будинку у м. Куп'янську, сел. Куп'янськ - Вузловий, вул. Транспортна, буд. 3" у 2012 році здійснювалось за рахунок субвенцій державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій у відповідності до вимог Постанови Кабінет Міністрів України від 06.02.2012 року № 106 "Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку територій". Проте, ненадходження субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для здійснення оплати в запланованих обсягах призвело до виникнення заборгованості за спірним договором.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

В постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі № 11/446 вказано, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 111-16 цього кодексу.

Статтею 111-28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи за Договором № 82 від 25.06.2012 року всього на суму 1129321,54 грн. Відповідач здійснив лише часткову оплату послуг у сумі 985917,60 грн. Акти приймання виконаних підрядних робіт на суму несплаченої заборгованості у розмірі 143403,94 грн. підписані обома сторонами без зауважень та претензій, а одже настав строк виконання обов'язку оплати. Окрім того в підтвердження існуючої заборгованості між сторонами підписаний Акт звірки взаєморозрахунків від 01.09.2013 року. Доказів повної оплати за виконані роботи відповідач до суду не надав та існування заборгованості не спростував. Відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

На підставі вказаного, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 143403,94 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 218 Господарського кодексу України, ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 617, 625, 837 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства архітектури та містобудування Куп'янської міської ради Харківської області (637014, Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Леніна, 5, код ЄДРПОУ 22726737, р/р 35422008001794 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Строй" (61001, м. Харків, вул. Кірова, 38, код ЄДРПОУ 31635673, п/р 26007052355145 в Харківському ГРУ КБ "Приватбанк", МФО 351533) 143403,94 грн. заборгованості за Договором № 82 від 25.06.2012 року, 2151,06 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.01.2016 р.

Суддя ОСОБА_3

справа № 922/6068/15