Постанова

від 18.11.2015 по справі 804/12886/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 р. Справа № 804/12886/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гончарової І.А.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРПЕН до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання недійсним та скасування рішення, скасування картки відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю УКРПЕН до Дніпропетровської митниці ДФС, у якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 05.08.2015р. №110100000/2015/200097/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.08.2015р. №110100000/2015/00207, винесені Дніпропетровською митницею Державної фіскальної служби України;

- зобовязати Дніпропетровську митницю Державної фіскальної служби України повернути Товариству з обмеженою відповідальністю УКРПЕН (ЄДРПОУ 39074855) надміру сплачені 432724,00грн. при здійсненні митного оформлення імпортованого товару.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач завважав, що позивачем було занижено митну вартість імпортованого товару, через що відповідач вирішив здійснити контроль за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару. Відповідачем було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2015/00207 а також винесено рішення про коригування митної вартості №110100000/2015/200097/1 від 05.08.2015 року та визначено митну вартість імпортованого Позивачем товару у розмірі 92002,18 доларів США та застосовано другорядний метод визначення митної вартості резервний. Також позивач зазначив, що приймаючи оспорюване рішення про коригування митної вартості товару, відповідач спирався на факти, що є фактично недоцільними, не відповідають принципам та нормам чинного законодавства України. Позивачем для митного оформлення і підтвердження митної вартості товару виконано всі вимоги Митного кодексу України для підтвердження правомірності застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, дозволяють провести обчислення митної вартості. Просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в письмових запереченнях в обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що не погоджується з доводами позивача, вважає, що посадові особи митниці при оформленні оспорюваного рішення діяли в межах наданих повноважень та у спосіб передбачений законодавством, тому заперечує проти позову. Дніпропетровською митницею ДФС було здійснено контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх ввідомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В результаті такого контролю, було встановлено, що подані декларантом документи не містять в повному обсязі відомостей про вартість страхування та вартість перевезення, містять розбіжності. Враховуючи зазначене, наявна вірогідність не включення у повному обсязі складових митної вартості, передбачених заявленими умовами поставки CIF, а отже було сформовано перелік додаткових документів, необхідних для подання на вимогу митного органу та направлене електронне повідомлення. Виходячи з наявної у митного органу інформації, митну вартість товарів було визначено за шостим резервним методом. Отже, відповідач зазначив, що рішення митниці про коригування митної вартості та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів і транспортних засобів комерційного призначення прийняті митницею в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Щодо вимоги про повернення коштів митницею, відповідач зазначив, що позивач не звертався до митного органу з вимогою про повернення коштів відповідно до норм законодавства, а отже дана вимога є передчасною та не є належним способом захисту порушеного права. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін у судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ УКРПЕН та компанією Yuan Tong Construction Material (HK) Trading Limited , Гонконг було укладено зовнішньоекономічний контракт від 08.06.2015 року №2СN, предметом якого є купівля-продаж товарів, а саме: силіконовий герметик, асортимент та кількість якого визначаються у інвойсах. Поставка товару звідповідно до умов контракту дійснювалась на умовах CIF-Одеса.

Згідно із пунктом 2.2 контракту разом з відвантаженим товаром продавець зобов'язаний надати покупцю рахунок та/або рахунок-проформу, пакувальний лист, транспортний документ.

30.07.2015 р. для здійснення митного оформлення вказаного товару Позивач звернувся до митного посту Дніпропетровськ-лівобережний та надав заповнену митну декларацію №110100000/2015/217084 для митного оформлення товару, а саме: замазки ущільнювальні: універсальний герменит 245г -59250шт., нейтральний силіконовий герметик 245г - 2880шт, акваріумний силіконовий герметик 260г - 3600шт., високотемпературний силіконовий герметик 265г - 2496шт., універсальний силіконовий герметик 50мл - 40032шт.

Позивачем у вказаній митній декларації митну вартість імпортованого товару визначено із застосуванням першого (основного) методу за ціною контракту №2СN від 08.06.2015 р.

Разом з МД згідно обраного декларантом основного методу визначення митної вартості на підставі пункту 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість відповідно до частини 2 статті Кодексу декларантом подано документи, зазначені в графі 44 декларації, зокрема: - картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №110/2014/0000375 від 04.06.2015р.; міжнародна автомобільна накладна (СМR) №850 від 27.07.2015 р.; коносамент №ООLU2561851400 від 19.06.2015 р.; рахунок-фактура (інвойс) №39 від 18.06.2015 р.; пакувальний лист №39 від 18.06.2015 р.; рахунок-проформа №39 від 18.06.2015 р.; страховий поліс №21836808578987 від 19.06.2015 р.; зовнішньоекономічний контракт №2СN від 08.06.2015 р.; надано інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) №2730 від 27.07.2015 р., про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу Екологічний контроль ) №2730 від 27.07.2015 р., про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) №2761 від 19.06.2015 р.; екологічна декларація №35596 від 23.07.2015р.; сертифікат якості б/н від 18.06.2015 р.; інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №1/1-1-1-0-0/1.3/00/1/1/1 від 30.07.2015р.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ) за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відповідно до статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Вищевказані види контролю повністю відповідають умовам ГАТТ.

Митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.

Судом встановлено, що за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками було виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що спричинило необхідність здійснити перевірку правильності її визначення, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 затверджено Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками.

До об'єктів аналізу ризику належать характеристики товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, характер зовнішньоекономічної операції, характеристика суб'єктів, що беруть участь у зовнішньоекономічній операції.

Пунктом 1.12 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №597, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2013 року за №882/21194, передбачена можливість здійснення контролю із застосуванням системи управління ризиками неавтоматизованим способом.

З причин наявності ступеню ризиковості операції та з метою здійснення вичерпного переліку форм та обсягів митного контролю для унеможливлення декларування недостовірної митної вартості посадовою особою, що здійснює митний контроль та митне оформлення сформовано заходи реагування на виявлені ризики із їх обґрунтуванням:

- захід 101-1: витребування оригіналів документів, зазначених у митній деклврвції;

- захід 103-1: Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі поданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації, чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС

- захід 105-2: контроль правильності визначення митної вартості товарів, можливе заниження митної вартості товару; здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів;

- захід 107-3: контроль правильності класифікації товарів згідно УКТЗЕД.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

На виконання вимог пункту 2 статті 54 Митного кодексу України під час проведення митного контролю і митного оформлення митницею здійснено перевірку наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари.

Декларант зобов'язаний заявляти митну вартість та подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

В тому випадку, якщо подані документи містять розбіжності або наявні ознаки підробки або документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена/підлягає сплаті за ці товари, то це є підставою для витребування додаткових документів.

В результаті проведеного контролю митним органом встановлено, що документи, надані на підтвердження митної вартості, не містять достатньої інформації, необхідної для достовірного визначення числових значень складових митної вартості, а саме:

- У морському коносаменті від 19/06/2015 №ООLU2561851400 зазначено інший морський транспортний засіб, ніж той, що прибув в порт призначення згідно екологічної декларації №35596 від 27/07/2015. Тобто існує вірогідність існування іншого морського коносаменту, подання якого як транспортного документу відправлення є обов'язковим (ст. 335 МКУ). А також наявність різних коносаментів та різних морських транспортних засобів свідчить про проведення відповідних відвантажувано-розвантажуваних операцій.

- До митного оформлення декларантом надано страховий поліс №21836808578987, дата якого 19.06.2015 не кореспондується з датою формування ціни 18.06.2015 року на умовах CIF (проформа-інвойс №39, інвойс №39). У порушення вимог п.2 ст. 53 документи, що містять відомості про страхування, не надано декларантом до митного оформлення. У підтвердження заявленої митної вартості товару до митного оформлення декларантом надано скановану копію декларації країни відправлення (Китай) із зазначенням умов поставки CIF і заявленої вартості партії товару. При цьому, відповідні графи митної декларації країни відправлення (Китай) не містять відомості про вартість перевезення та страхування вантажу, які заповнюються при вказаних умовах поставки CIF. Відсутність відомостей про вартість перевезення та страхування у відповідних графах митних декларацій Китаю, що наявні у митниці та які надаються іншими імпортерами, відповідає умовам поставки FOB. Враховуючи зазначене, наявна вірогідність не включення у повному обсязі складових митної вартості, передбачених заявленими умовами поставки CIF, з урахуванням положень частини десятої статті 58 Кодексу.

- У додатково наданому платіжному дорученні від 03.08.2015 року №227 у графі призначення платежу зазначено кошти на купівлю іноземної валюти . Копія платіжного доручення від 03.08.2015 року №227, що містить інформацію щодо дат та сум проведених передплат, не відображає господарську операцію - факт сплати ціни товару, що оцінюється, та не відображає рух активів на відповідних рахунках бухгалтерського обліку підприємства.

Враховуючи виявлення розбіжностей, митницею здійснено висновок, що надані документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, у зв'язку із чим запропоновано надати (за наявності) додаткові документи: Протягом 10 календарних днів додатково необхідно надати (за наявності) - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - транспортні(перевізні) документи; документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації.

У зв'язку із виявленими розбіжностями, що виявили сумнів у достовірності поданих митниці документів, під час проведення консультацій здійснено обмін наявною у митного органу та декларанта інформацією.

Пояснень щодо виявлених розбіжностей у вказаних процедурах декларантом надано не було.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у митниці були достатніми підстави як для сумніву у достовірності поданих документів так і для витребування додаткових документів на підтвердження заявлених декларантом відомостей та на спростування зазначених сумнівів митного органу.

Отже, доводи позивача, із посиланням на частину 2 статті 53 Митного кодексу України, щодо неможливості у спірній ситуації витребування митницею додаткових документів з огляду на достатність заявлених відомостей, відсутність розбіжностей, ознак підробки наявність всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару не є обґрунтованими. Посилання позивача на включення у вартість ціни товару вартості перевезення та страхування вантажу, є з одного боку логічним висновком, проте підтвердження таким доводам не надано. Транспортна складова, зокрема територією України, фактично не виділена (не виокремлена) декларантом із заявленого розміру митної вартості при розрахунку складових митної вартості (ціна товару на умовах CIF Одеса), у зв'язку із чим митниця правомірно вимагала додаткових документів.

Фактично позивач вимагає формального застосування однієї норми Митного кодексу України, без врахування всіх правил щодо визначення та перевірки митної вартості товару, визначених Митним кодексом України, заперечуючи реалізацію митницею права перевірки інформації імпортерів щодо визначення митної вартості , з точки зору її повноти і правильності, встановленого статтею 17 та додатком ІІІ, параграф 6 ГАТТ, не погоджуючись із метою перевірки такої інформації.

Суд погоджується із доводами митного органу, що у зв'язку із відсутністю додаткових документів, у митниці не було можливості застосувати митну вартість, заявлену позивачем.

У зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпропетровської митниці було розглянуто можливість застосування наступних методів визначення митної вартості.

Для проведення коригування митної вартості товару у митного органу була відсутня інформація щодо вартості ідентичних товарів (стаття 59), митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Наявну інформацію щодо вартості аналогічних (подібних) товарів (стаття 60), митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), застосувати, враховуючи положення пункту 2 статті 61 Митного кодексу України виявилось неможливим, оскільки наявне митне оформлення таких самих товарів виготовлених тією ж особою - виробником, за тим самим контрактом.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (статті 62, 63) неможливо було застосувати у зв'язку із відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню.

У разі, якщо митна вартість товарів не могла бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

З огляду на викладене, митним органом застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г - резервний метод.

Визначена митницею митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості з урахуванням застережень абзаців 2, 6 частини 3 статті 64 Митного кодексу України для силіконовий герметик країною походження Китай згідно МД від 02.06.2015 №100270002/2015/255142 з рівнем митної - 3,8 доларів США за кг. (метод 6).

Отже, прийняте Дніпропетровською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості від 05.08.2015р. №110100000/2015/200097/1 є правомірним.

Відповідно до частини статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За наявності винесеного рішення про коригування митної вартості від 05.08.2015р. №110100000/2015/200097/1 року митним органом прийнято оскаржувану картку відмови у митному оформленні від 05.08.2015р. №110100000/2015/00207.

За наявності оскаржуваних рішень товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання у відповідності до положень частини 7 статті 55 Митного кодексу України за митною декларацією від 07.08.2015 року №110100000/2015/218039 з митною вартістю, визначеною декларантом та із сплатою різниці між сумою митних платежів визначених декларантом та митницею.

Відповідно положень частини восьмої статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Проте, Позивачем до закінчення строку, на який товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, для підтвердження правомірності застосування основного методу визначення митної вартості не надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, а отже митний орган не мав можливості провести обчислення митної вартості.

Враховуючи результати перевірки, невідповідності відомостей у наданих документах, виявлені під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості та за результатами розгляду додатково наданих документів, неможливість проведення обчислення заявленого рівня митної вартості на підставі наданих документів, суд погоджується із доводами митного органу щодо відсутні у останнього підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості від 05.08.2015р. №110100000/2015/200097/1 та картки відмови у митному оформленні від 05.08.2015р. №110100000/2015/00207.

Комплексно дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку, що також не підлягає задоволенню і вимога Позивача про зобов'язання Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України повернути Товариству з обмеженою відповідальністю УКРПЕН надміру сплачені кошти при здійсненні митного оформлення імпортованого товару, оскільки дана вимога безпосередньо випливає з того, чи правомірно було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю УКРПЕН до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання недійсним та скасування рішення, скасування картки відмови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя ОСОБА_1