Постанова

від 09.09.2014 по справі 2а/0470/1620/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 р. Справа № 2а/0470/1620/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Потолової Г.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Державної бюджетної установи Дніпропетровський регіональний центр інноваційного розвитку про зобов'язання виконати вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про зобов'язання Державної бюджетної установи Дніпропетровський регіональний центр інноваційного розвитку виконати вимогу від 28.07.2010р. №04-06-05-15/7786 на суму 22' 617грн.29коп., а саме:

- в повному обсязі відшкодування 1' 993грн.00коп. зайво виплаченої премії за рахунок винної особи, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи, та перерахувати її на р/р Центру №35211002010948, МФО 805012, код платежу 21080500, код ЄДРПОУ 35202953;

- відкоригувати розрахунки з відповідними цільовими фондами по незаконно нарахованій та виплаченій сумі в розмірі 725грн.45коп.;

- в повному обсязі відшкодувати безпідставно перераховані кошти в сумі 19' 898грн.84коп. без документів, підтверджуючих використання транспортного засобу з метою виконання функцій об'єкта контролю, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з подальшим перерахуванням зазначеної суми до державного бюджету на р/р №31111090700007, код платежу 210805000, одержувач УДК у Кіровському районі м.Дніпропетровська, код ЄДРПОУ 24232360.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, не заперечував проти розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, з його адреси надійшов конверт-повернення з позначкою про відсутність за адресою.

Враховуючи, що адреса відповідача, зазначена у позовній заяві, співпадає із зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.99), відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи у судовому засіданні, відповідно до ст.35 КАС України.

Заперечення проти позову до суду не надходили, із клопотанням про відкладення розгляду справи відповідач не звертався.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.128 КАС України, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи за даної явки сторін та на підставі наявних у ній доказів, в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи, при її розгляді виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.2.28 Плану контрольно-ревізійної роботи Головного КРУ України на ІІ квартал 2010р. та доручення Кабінету Міністрів України від 15.03.2010р. №12115/0/1-10 на підставі направлення від 14.05.2010р. №653-10 керівником ревізійної групи - провідним контролером-ревізором відділу інспектування у сфері послуг КРУ в Дніпропетровській області ОСОБА_1 проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державної бюджетної установи Дніпровський регіональний центр інноваційного розвитку за період з 01.01.2008р. по 31.03.2010р.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.06.2010р. за №06-24/44, в ході якої встановлено наступне.

Ревізією законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам премій встановлено, що в порушення вимог ст.73 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971р. №322-VІІІ (із змінами) в березні 2010 року установою нараховано та виплачено премію заступнику директора установи ОСОБА_2 до державного свята - Міжнародний жіночий день.

Порушення допущено в.о. директора Центру ОСОБА_3, яким видано наказ про преміювання вищезазначеного працівника.

З пояснення головного бухгалтера установи ОСОБА_4 слідує, що премію до державного свята Міжнародний жіночий день виплачено заступнику директора ОСОБА_2 у березні 2010р. в зв'язку з народженням доньки 03.03.2010р.

Позивач зазначає, що колективним договором не передбачено надання премій в зв'язку з народженням дитини.

Вищезазначене порушення призвело до безпідставного нарахування та виплати премії ОСОБА_2 у березні 2010р. на загальну суму 1' 993,00 грн. та, як наслідок, - зайвого перерахування до державних цільових фондів на суму 725,45 грн.

Крім того, ревізією встановлено, що між Центром та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5А.) укладений договір на послуги з транспортного обслуговування від 10.01.2008р. №10-01/08.

Позивач вказує, що у вказаному договорі на послуги з транспортного обслуговування не визначено конкретний вид транспортного засобу, з використанням якого має здійснюватися надання транспортних послуг, а тільки обумовлюється пунктом 1.1 надання легкового автомобілю С , Д та Е класу. З пояснення в.о. директора Центру ОСОБА_3 щодо марки та моделі автомобілю, що фактично використовувався, слідує, що конкретні марки та моделі автотранспорту при фактичному наданні послуг не фіксувалися, але вони відповідали обумовленому договором рівню.

Також, п.2.3. договору на послуги з транспортного обслуговування від 10.01.2008р. №10-01/08 встановлено умову користування транспортними послугами, що передбачає сплату за рахунок Центру витрат, пов'язаних з поданням автомобіля від місцезнаходження ФОП ОСОБА_5 до установи та у зворотному напрямку. При цьому у договорі не зазначається місцезнаходження ФОП ОСОБА_5

До ревізії, крім вищезазначеного договору, надано акти виконаних робіт за січень 2008 року на суму 6609,36 грн., лютий 2008 року на суму 8134,14 грн. та березень 2008 року на суму 5155,34 грн., та довідки про надані послуги за кожний день використання автомобілю з водієм, на підставі яких фактично здійснювався розрахунок вартості послуг.

Як зазначає позивач, в довідках про надані послуги за кожний день використання автомобілю з водієм зазначено пройдений за день роботи кілометраж та кількість відпрацьованих водієм годин, без вказівки марки, державного номера автомобіля, прізвища та посади відповідальної особи установи, у розпорядження якої надавався автомобіль на підставі замовлення, завдання водію (маршруту). Не вказано також час прибуття автомобіля до установи та час вибуття відповідно до замовлення, що чітко обумовлено п.3.1.2 договора від 10.01.2008р. №10-01/08. Крім того, довідки складено у довільній формі та вони, як первинні документи, не мають таких обов'язкових реквізитів як назва установи, фізичної особи-підприємця, від імені яких складений документ, місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади та прізвища осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, що є порушенням вимог п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. №996-ХІУ, п.2.4, п.2.7 Положен ня про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

В ході ревізії направлено запит до Нікопольського ВРЕР щодо наявності зареєстрованого транспортного засобу на ім'я ОСОБА_5, з відповіді на який слідує, що за ним з 21.11.2006 року зареєстровано один транспортний засіб ОСОБА_6 312ДПЕ, автобус - D, номерний знак НОМЕР_1.

Таким чином, ревізією видатків на оплату транспортних послуг з'ясовано, що за ФОП ОСОБА_5 зареєстровано транспортний засіб, вид якого не відповідає умовам укладеного з ним договору на послуги з транспортного обслуговування від 10.01.2008р. №10-01/08. Документи, які б підтверджували використання транспортного засобу з метою виконання функцій об'єкта контролю, до ревізії не надано.

Порушення допущено з вини в.о. директора Центру ОСОБА_3, яким прийнято до виконання та підписано первинні документи, оформлені з порушенням нормативних актів, та який відповідно до Положення розпоряджається коштами установи.

Таким чином, на думку позивача, внаслідок вказаного порушення здійснені незаконні витрати на загальну суму 19898,84 грн. у 2008 році, чим завдано державному бюджету матеріальної шкоди (збитків) на відповідну суму, та призвело до завищення фактичних видатків на зазначену суму за КЕКВ 1135 Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів у формі Звіт про надходження та використання коштів загального фонду форма №2д станом на 01 січня 2009 року та є порушенням вимог п. 1 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. №996-XIV, п.2 розділу 1 Порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності у 2008 році установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 28.03.2008р. №107.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, оскільки позов надійшов у 2011 році при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент виникнення правовідносин.

Відповідно до абз.1 ст.2 Закону України Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до п.10 ст.10 Закону України Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Статтею 11 Закону України Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні передбачено, що плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.

Відповідно до ст.15 Закону України Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Провадження у даній адміністративній справі зупинялося до набрання законної сили рішенням по справі №2а-10238/10/0470 за позовом Державної бюджетної установи Дніпропетровський регіональний центр з інвестицій та розвитку до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про скасування вимоги від 28.07.2010р. №04-06-05-15/7786.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2011р. по справі №2а-10238/10/0470 адміністративний позов задоволено частково, а саме: скасовано пункт 3 вимоги про усунення порушень Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 28.07.2010р. №04-06-05-15/7786 в частині відшкодування виплаченої премії в розмірі 1993,00грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013р. по справі №2а-10238/10/0470 апеляційну скаргу Державної бюджетної установи Дніпропетровський регіональний центр з інвестицій та розвитку залишено без задоволення, а постанову 18.05.2011р. без змін.

Копії судових рішень долучені до матеріалів справи.

Отже, позовні вимоги щодо відшкодування відповідачем 1993,00грн. зайво виплаченої премії та здійснення коригування розрахунків з відповідними цільовими фондами по незаконно нарахованій та виплаченій сумі в розмірі 725,45грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного та наявних у матеріалах справи рішень, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Державної бюджетної установи Дніпропетровський регіональний центр інноваційного розвитку про зобов'язання виконати вимоги - задовольнити частково.

Зобов'язати Державну бюджетну установу Дніпропетровський регіональний центр інноваційного розвитку виконати вимогу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 28.07.2010р. №04-06-05-15/7786, а саме:

- в повному обсязі відшкодувати безпідставно перераховані кошти в сумі 19' 898грн.84коп. без документів, підтверджуючих використання транспортного засобу з метою виконання функцій об'єкта контролю, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з подальшим перерахуванням зазначеної суми до державного бюджету на р/р №31111090700007, код платежу 210805000, одержувач УДК у Кіровському районі м.Дніпропетровська, код ЄДРПОУ 24232360.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_7