Постанова

від 17.12.2015 по справі 808/8454/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

17 грудня 2015 року (16 год. 47 хв.) Справа № 808/8454/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мащенко Д.В.,

представників:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропортал до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування актів ненормативного характеру.

23.10.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агропортал (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000292202 від 07.10.2015; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000302202 від 07.10.2015; визнати протиправними дії відповідача щодо корегування показників податкової звітності позивача Податковий блок Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі ОСОБА_4 №115/08-29-22-0280/37359610 від 23.09.2015 документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток з ТОВ Сервіс-Торгпоставка (код ЄДРПОУ 39064941), ТОВ Магнета (код ЄДРПОУ 39232473), ТОВ Тірас Трейд (код ЄДРПОУ 38752262) за період 01.04.2014 по 31.03.2015 по взаємовідносинам з ТОВ Магнета (код ЄДРПОУ 39232473); зобов'язати відповідача відновити в АІС Податковий блок Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники податкової звітності позивача за період: листопад-грудень 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість та були відкориговані на підставі ОСОБА_4 №115/08-29-22-0280/37359610 від 23.09.2015.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ Сервіс-Торгпоставка , ТОВ Магнета , ТОВ Тірас Трейд за період 01.04.2014 по 31.03.2015, за результатами якої складено акт від 23.09.2015 №911508-29-22-0208/31359610 (далі - ОСОБА_4 перевірки). На підставі ОСОБА_4 перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07.10.2015 №0000292202 та №0000302202. ОСОБА_4 перевірки позивач вважає необґрунтованими, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення на думку позивача є безпідставними та підлягають скасуванню.

Через невідповідність вимогам ст. 106 КАС України, ухвалою від 26.10.2015 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову до 09.11.2015.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою від 10.11.2015 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 25.11.2015.

У судове засідання 25.11.2015 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 25.11.2015 за клопотанням представника відповідача провадження у справі було зупинене до 03.12.2015.

30.11.2015 від позивача до суду надійшла заява, відповідно до якої позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000292202 від 07.10.2015, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000302202 від 07.10.2015, від решти позовних вимог відмовляється.

Ухвалою від 03.12.2015 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 03.12.2015.

Ухвалою від 03.12.2015 провадження у адміністративній справі №808/8454/15 в частині вимог щодо визнання протиправними дії відповідача щодо корегування показників податкової звітності позивача Податковий блок Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі ОСОБА_4 №115/08-29-22-0280/37359610 від 23.09.2015 документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток з ТОВ Сервіс-Торгпоставка (код ЄДРПОУ 39064941), ТОВ Магнета (код ЄДРПОУ 39232473), ТОВ Тірас Трейд (код ЄДРПОУ 38752262) за період 01.04.2014 по 31.03.2015 по взаємовідносинам з ТОВ Магнета (код ЄДРПОУ 39232473) та в частині вимог щодо зобов'язаня відповідача відновити в АІС Податковий блок Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники податкової звітності позивача за період: листопад-грудень 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість та були відкориговані на підставі ОСОБА_4 №115/08-29-22-0280/37359610 від 23.09.2015 було закрито.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 09.12.2015.

Через неявку позивача у судове засідання 09.12.2015, розгляд справи було відкладено на 16.12.2015.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 17.12.2015.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що висновки відповідача про неправомірне віднесення до складу податкового кредиту сум сплаченого ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ Сервіс-Торгпоставка базуються лише на отриманому від ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акті від 21.05.2014 №375/26-57-22-03/10/39064941 про неможливість проведення зустрічної звірки. Проте, матеріали перевірки, які податковий орган встановив як підставу для незаконного зменшення суми податкового кредиту позивачу на суму ПДВ 179598,00 грн., відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2014 у справі № 808/8135/14(ДО/808/1060/14), залишеної в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015, визнані судом як протиправні та скасовані. Зазначив, що свої висновки про безпідставність віднесення позивачем сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідач обґрунтовує тим, що від Полтавської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області отримано податкову інформацію від 28.08.2015 № 490/7/16-24-22-01-32, відповідно до якої ТОВ Тірас Трейд з 22.05.2015 перейшов на облік в Полтавську ОДПІ з Кіровського ДПІ м. Дніпропетровська. Станом на 16.07.2015 підприємство мало стан 9 - направлено повідомлення за відсутністю за місцезнаходженням, а з 30.07.2015 мав стан 30 - в стані переходу до іншої ДПІ. Зазначив, що витягом з реєстру платників податку на додану вартість та статистичною звітністю за формою № 29-с підтверджується збір врожаю сої ТОВ Тірас Трейд у 2014 році у розмірі 3000,00 тон. Наголосив, що згідно витягу платників ПДВ, переміщення підприємства з однієї ДПІ до іншої, почало відбуватися з 22.05.2015, а господарські операції між позивачем та ТОВ Тірас Трейд відбувались у березні 2015 року, тобто у періоді до територіального переміщення останнім. Зазначив, що на момент здійснення господарських операцій позивача з вказаними контрагентами, останні були зареєстровані у встановленому порядку, не виключені з ЄДРПОУ, перебували на обліку в органах державної податкової служби та були зареєстровані платником податків на додану вартість. Первинними документами, підтверджуються факти реального придбання позивачем у ТОВ Сервіс-Торгпоставка , ТОВ Тірас Трейд товарів/послуг, які використовувались позивачем в господарській діяльності, тому відсутні законні підстави для висновків про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з цими контрагентами за перевіряємий період Наголосив, що у випадку донарахування податкових зобов'язань позивачу, використані не акти перевірки контрагентів, а акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Сервіс-Торсгопоставка та податкову інформацію по ТОВ Тірас Трейд , що суперечить законодавству. Виконання договорів, укладених між позивачем та ТОВ Сервіс-Торгпоставка , ТОВ Тірас Трейд підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а виконання договорів між позивачем і контрагентами мало реальний характер. З наведених підстав, вважає складені податкові повідомлення-рішення неправомірними, а отже такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що від ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві отримано акт віл 21.05.2014 №375/26-57-22-03-10/39064941 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Сервіс - Торгпоставка , яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), внаслідок чого операції з поставки товарів на адреси покупців, визнано без реального настання правових наслідків та недійсними. ТОВ Сервіс - Торгпоставка має стан платника податків - 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Також, відповідно до податкової інформації щодо ТОВ Тірас Трейд останній перейшов на облік в Полтавську ОДПІ з ДПІ у Кіровському р-ні з 22.05.2015 за № 04651383858. Станом на 16.07.2015 має стан 9 - направлено повідомлення за місцем знаходження, а з 30.07.2015 має стан 30 - в стані переходу до іншої ДПІ. Зазначив, що згідно отриманої інформації Середино-Будською райдержадміністрацією землі ТОВ Тірас Трейд в оренду не передавались, а також не надавався дозвіл ТОВ Агро Русь на передачу земельних ділянок в оренду. Крім цього, згідно наданої інформації, за ТОВ Тірас Трейд земельні ділянки не зареєстровані. Зазначив, що не встановлено місцезнаходження ТОВ Тірас Трейд за юридичною адресою. Згідно повідомлення оперативного управління відносно посадових осіб ТОВ Тірас Трейд відкрито кримінальне провадження від 31.07.2015 №42015170000000254 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 366 Кримінального Кодексу України. Враховуючи вищенаведене, не підтверджено виконання умов договорів, отже операції по взаємовідносинах між позивачем з контрагентами ТОВ Сервіс-Торгпоставка , ТОВ Тірас Трейд не мали реального товарного характеру, здійснювалось ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які пов'язані з виникненням податкової вигоди та приховування реальних економічних вигод в ланцюгу постачання від виробників, до кінцевого споживача. Тому, вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення правомірними, через що просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 17.12.2015 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлень від 08.09.2015 №463, №462 та наказу відповідача від 07.08.2015 №515 в період з 08.09.2015 по 14.09.2015 відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ Сервіс-Торгпоставка , ТОВ Магнета , ТОВ Тірас Трейд за період 01.04.2014 по 31.03 2015.

За результатами перевірки 23.09.2015 відповідачем був складений ОСОБА_4 перевірки, згідно висновків якого встановлено, серед іншого, порушення позивачем вимог: пп. 14.1.36 пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1. ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, Наказу № 678 від 13.11.2013 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість позивачем завищено податковий кредит на суму 593592,00 грн. сформований від ТОВ Сервіс-Торгпоставка на суму ПДВ 179598,00 грн. за травень 2014 року; ТОВ Тірас Трейд на суму ПДВ 413994,00 грн. за березень 2015 року що призвело до:

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового забов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за: травень 2014 року на суму 179598,00 грн., березень 2015 року на суму 393928,00 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за березень 2014 року на суму 20066,00 грн.

- завищення від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за березень 2015 року на суму 393928,00 грн.

- завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового забов'язання та сутою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за березень 2015 року на суму 413994,00 грн.

- завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2015 року на суму 413994,00 грн.

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного(податкового) періоду за травень 2014 року на суму 179598,00 грн.

28.09.2015 позивачем на ОСОБА_4 перевірки було подано заперечення, проте згідно відповіді на заперечення від 05.10.2015, заперечення позивача було залишено без задоволення, а висновки ОСОБА_4 перевірки без змін.

На підставі ОСОБА_4 перевірки 07.10.2015 відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення: №0000292202, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на загальну суму 413994,00 грн.; №0000302202, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 269397,00 грн., з яких 179598,00 грн. за основним платежем, 89799,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Зазначені податкові повідомлення-рішення були отримані позивачем 13.10.2015.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки ОСОБА_4 перевірки, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків.

Відповідач в ОСОБА_4 перевірки позивача посилається на недотримання, позивачем вимог

пп. 14.1.36 пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1. ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

За приписами пп. 14.1.36 пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Судом встановлено, що позивачем задекларовано податкового кредиту з ПДВ за травень 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ Сервіс-Торгпоставка у сумі 179597,67 грн., за березень 2015 року по взаємовідносинах з ТОВ Тірас Трейд у сумі 413994,16 грн.

19.03.2015 між позивачем та ТОВ Тірас Трейд було укладено договір №1/1903/2015-А, за яким останній зобов'язався передати у власність позивачу товар (соя врожаю 2014 року), у кількості визначеній в специфікаціях до договору, а позивач прийняти товар та сплатити його вартість.

Також, 31.03.2015 між позивачем та ТОВ Тірас Трейд було укладено договір №2/3103/2015-А відповідального зберігання, за яким позивач зобов'язався передати, а ТОВ Тірас Трейд прийняти на відповідальне зберігання товар - сою. Найменування,, якість, асортимент та кількість товару, фактично переданого на зберігання визначаються в ОСОБА_4 приймання-передання.

ТОВ Тірас Трейд на загальну суму поставки у розмірі 2483965,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 413994,17 грн. виписало податкові накладні від 31.03.2015 №31/2, №30/2 та видаткові накладні від 31.03.2015 №31/2, №30/2 на зазначену суму.

Суд зазначає, що в матеріалах справи в повному обсязі наявні податкові накладні, видаткові накладні, які оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ Тірас Трейд .

Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 31.03.2015, від 21.04.2015, 24.04.2015, від 28.04.2015, від 22.04.2015, від 23.04.2015, наявними в матеріалах справи.

Суд зазначає, що в матеріалах справи в повному обсязі наявні товарно-транспортні накладні, які оформлені належним чином та містять всю необхідну інформацію щодо транспортування товару.

Судом встановлено, що придбаний у ТОВ Тірас Трейд товар позивач в подальшому передавав на переробку ТОВ Компанія Система , відповідно до договору №ДГ-17 на переробку масляних культур від 01.02.2011. Згідно зазначеного договору ТОВ Компанія Система здійснює переробку насіння соняшнику, сої, люпина, льна, гороху, рапса та ін., що постачається позивачем.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем було надано видаткові накладні (у переробку).

Зазначеним підтверджується факт використання придбаних у ТОВ Тірас Трейд товарів позивачем у власній господарській діяльності.

Також, 17.04.2014 між позивачем та ТОВ Сервіс-Торгпоставка було укладено договір №17/04/14-1 про надання послуг, відповідно до якого останній зобов'язався надати послуги безпосередньо пов'язані з прямою господарською діяльністю підприємства, а саме розробка програмного продукту, направленого на забезпечення зниження витрат підприємства, наповнення та запровадження бази даних постачальників та покупців. Виконавець надає замовнику звіти про надані послуги, на підставі яких Сторони складають та підписують ОСОБА_4 про надані послуги. Винагорода виконавця складає 1077586,00 грн. в тому числі ПДВ - 179597,67 грн.

ТОВ Сервіс-Торгпоставка на загальну суму у розмірі 1077586,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 179597,67 грн. виписало податкову накладну від 17.04.2014 №131.

За наслідками надання послуг між позивачем та ТОВ Сервіс-Торгпоставка складались та підписувались ОСОБА_4 надання послуг №30/04/14-1 від 30.04.2014, №30/04/14-2 від 30.04.2014, №31/05/14-1 від 31.05.2014, №31/05/14-2 від 31.05.2014, №31/05/14-3 від 31.05.2014, №30/06/14-1 від 31.06.2014, №30/06/14-2 від 30.06.2014, №30/06/14-3 від 30.06.2014, №31/07/14-4 від 31.07.2014, №31/07/14-3 від 31.07.2014, №31/07/14-2 від 31.07.2014, №31/07/14-1 від 31.07.2014, №11/08/14-1 від 11.08.2014, №11/08/14-2 від 11.08.2014 на загальну суму у розмірі 1077586,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 179597,67 грн.

Позивач розрахувався за надані послуги у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ Сервіс-Торгпоставка , що підтверджується платіжними дорученнями.

Суд зазначає, що в матеріалах справи в повному обсязі наявні податкова накладна, ОСОБА_4 надання послуг, які оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ Сервіс-Торгпоставка .

Крім того, на підтвердження факту надання послуг з встановлення позивачу програмного продукту позивачем було надано скріншот встановленої програми, з якого вбачається, що розробником програмного забезпечення є саме ТОВ Сервіс-Торгпоставка , а користувачем є позивач в особі директора ОСОБА_1

Всі вищевказані документи наявні в матеріалах справи.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач в ОСОБА_4 перевірки посилається на ОСОБА_4 ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві отримано віл 21.05.2014 №375/26-57-22-03-10/39064941 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Сервіс-Торгпоставка щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків. Згідно якого, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), внаслідок чого операції з поставки товарів на адреси покупців, визнано без реального настання правових наслідків та недійсними. ТОВ Сервіс-Торгпоставка має стан платника податків - 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. В ході проведених заходів та в результаті виїзду за податковою адресою встановлено, що ТОВ Сервіс-Торгпоставка не знаходиться за юридичною адресою, крім цього не встановлено виробничі та трудові потужності, документацію, яка свідчила про проведення фінансово - господарської діяльності на підприємстві.

Суд зазначає, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2014 у справі № 808/8135/14 (ДО/808/1060/14), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015, визнано протиправними дії ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо корегування показників податкової звітності ТОВ Сервіс-Торгпоставка в АІС Податковий блок Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі ОСОБА_4 №375/26-57-22-04-10/39064941 від 21.05.2014 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ Сервіс-Торгпоставка щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.03.2014 по 30.04.2014 . Зобов'язано ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити в АІС Податковий блок Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники податкової звітності ТОВ Сервіс-Торгпоставка за період березень, квітень 2014 року, що зазначені у Податкових деклараціях з податку на додану вартість та були відкориговані на підставі ОСОБА_4 №375/26-57-22-04-10/39064941 від 21.05.2014.

Також, відповідач посилається на отриману Полтавською ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області податкову інформацію щодо ТОВ Тірас Трейд від 28.08.2015 №490/7/16-24-22-01-32., відповідно до якої ТОВ Тірас Трейд перейшов на облік в Полтавську ОДПІ з ДПІ у Кіровському р-ні з 22.05.2015 за № 04651383858. Станом на 16.07.2015 має стан 9 - направлено повідомлення за місцем знаходження, а з 30.07.2015 має стан 30 - в стані переходу до іншої ДПІ. Зазначає, що від відділу Держземагенства у Середино-Будському районі Сумської області отримано інформацію (лист №302 від 09.07.20І5) про те, що Середино-Будською райдержадміністрацією землі ТОВ Тірас Трейд в оренду не передавались, а також не надавався дозвіл ТОВ Агро Русь на передачу земельних ділянок в оренду. Крім того, листом №8-2801112/2-15 від 08.07.2015 відділ Держземагенства у Середино-Будському р-ні Сумської обл. повідомив, що за ТОВ Тірас Трейд земельні ділянки не зареєстровані, згідно статистичних даних, форми 6-зем земельні ділянки не значаться. Зазначив, що не встановлено місцезнаходження ТОВ Тірас Трейд за юридичною адресою.

Суд зазначає, що витягом з реєстру платників податку на додану вартість та статистичною звітністю за формою № 29-с підтверджується збір врожаю сої ТОВ Тірас Трейд у 2014 році у розмірі 3000,00 тон.

Отже, можна зробити висновок, що ТОВ Тірас Трейд мав товар (сою врожаю 2014 року), який за договором від 19.03.2015 №1/1903/2015-А, укладеним з позивачем, передано у власність позивачу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно витягу платників ПДВ, переміщення ТОВ Тірас Трейд з однієї ДПІ до іншої, почало відбуватися з 22.05.2015, а господарські операції між позивачем та ТОВ Тірас Трейд відбувались у березні 2015 року, тобто у періоді до територіального переміщення підприємства.

В запереченнях проти позову відповідач зазначає, що згідно повідомлення оперативного управління відносно посадових осіб ТОВ Тірас Трейд відкрито кримінальне провадження від 31.07.2015 №42015170000000254 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 366 Кримінального Кодексу України.

Також, суд зазначає, що станом на час розгляду справи у суду відсутні відомості щодо наявності вироків судів у кримінальних справах, якими б була встановлена вина посадових осіб ТОВ Тірас Трейд щодо факту підроблення офіційних документів.

На даний час не має будь-якого судового рішення, що надавало би оцінку взаємовідносин позивача з ТОВ Сервіс-Торгпоставка , ТОВ Тірас Трейд .

Крім того, за приписами абз. 5 п. 86.7 ст. 86 ПК України контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

З пояснень представника відповідача судом встановлено, що за наслідками перевірок/звірок контрагентів позивача контролюючими органами не приймались податкові повідомлення-рішення. Відтак, посилання на отриману під час таких перевірок/звірок інформацію не відповідає приписам абз. 5 п. 86.7 ст. 86 ПК України.

Суд зазначає, що за приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в ОСОБА_4 висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені без повного та всебічного дослідження наявної інформації.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: ...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину .

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів наявності фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного заволодіння ним, внаслідок укладання та виконання позивачем та його контрагентами правочинів.

Суд зазначає, що на даний час у суду відсутні відомості щодо наявності судових рішень, які б спростовували факт реальності виконання договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди між позивачем та його контрагентами порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - що є лише припущенням.

Також, відповідно до вимог податкового законодавства, особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

Судом встановлено, що ТОВ Сервіс-Торгпоставка , ТОВ Тірас Трейд в перевіряємий період мали статус платника податку на додану вартість, а відтак мали право видавати позивачу податкові накладні на підтвердження факту отримання останнім товарів/послуг, які надавалися цими підприємствами.

Також, суд зазначає, що у разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено. Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон України №996-ХІV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закон України №996-ХІV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Підпунктами 2.1., 2.2., 2.4, 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку передбачено наступне:

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Суд зазначає, що пред'явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення між позивачем та ТОВ Сервіс-Торгпоставка , ТОВ Тірас Трейд господарських операцій з поставки товару та надання послуг.

З наведених вище підстав, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та необхідність їх скасування.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями від 20.10.2015 та від 04.11.2015 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 10250,87 грн. та 2436,00 грн.

З урахуванням того, що провадження щодо частини позовних вимог, а саме позовних вимог немайнового характеру, було закрито, то присудженню на користь позивача з Державного бюджету України підлягає сума у розмірі 10250,87 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агропортал до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування актів ненормативного характеру задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000292202 від 07.10.2015, прийняте Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Агропортал зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2015 року на суму 413994,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000302202 від 07.10.2015, прийняте Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Агропортал збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 269397 грн., з яких за основним платежем 179598,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 89799,00 грн.

Стягнути з Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропортал сплачений судовий збір у сумі 10250,87 грн. (десять тисяч двісті п'ятдесят гривень 87 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль