Постанова

від 29.12.2015 по справі 818/3459/15

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2015 р. Справа №818/3459/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Прімової-Крикуненко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/3459/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Маркос-Агро"

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Макрос-Агро (далі - позивач, ТОВ АФ Макрос-Агро ) з позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, Сумська ОДПІ) про визнання протиправними та скасувань рішень від 14.09.2014 року №48/180006/34205340/21-015 та від 14.09.2014 року №49/180006/34205340/21-015 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800грн. та в розмірі 10000грн.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувані рішення не ґрунтуються на фактичних обставинах - у висновках відповідача, зроблених за результатами перевірки, належним чином не відображено факт порушення товариством статті 15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року №481-95-ВР (далі - Закон №481-95-ВР), оскільки позивач є суб'єктом господарювання громадського харчування, а саме одним із видів його діяльності, вказаним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з КВЕД-2010 є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (розділ 56.10), що включає послуги з надання харчування споживачам, незалежно від того, чи їх подають у спеціалізованих місцях громадського харчування або в ресторанах самообслуговування, чи їх споживають у приміщенні, забирають із собою або замовляють додому. Крім того, позивач переконаний у безпідставності висновків податкового органу в частині застосування до нього фінансових санкцій рішенням від 14.09.2014 року №49/180006/34205340/21-015 за факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених їх виробниками, оскільки ним здійснювався не продаж сигарет Мальборо Голд Оригінал , як зазначено в акті фактичної перевірки №60/48/21/34205340 від 20.08.2015 року, а продаж сигарет Мальборо Голд , отриманих від постачальника із максимальною ціною виробника 22грн., остаточна вартість яких із врахуванням 5% акцизного податку становить 23грн.10коп., що відповідає вимогам чинного законодавства. Зазначає, що відповідачем винесені рішення з порушенням строків, визначених п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, внаслідок чого вони є незаконними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, додатково пояснивши, що в акті перевірки не зазначено, яким саме чином перевіряючими встановлено факт продажу алкогольного напою (пива) на розлив саме для споживання на місці кінцевим споживачам, відтак застосування до товариства штрафних санкцій не ґрунтується на положеннях Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року №481-95-ВР, тому спірне рішення від 14.09.2014 року №48/180006/34205340/21-015 підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник Сумської ОДПІ та представник ГУ ДФС у Сумській області - головний державний ревізор - інспектор відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ОСОБА_3, яка проводила фактичну перевірку, проти задоволення адміністративного позову заперечували (а.с.59-63,71-72), вказавши, що висновки акта перевірки відповідають дійсності, зокрема, відділ магазину не є підприємством громадського харчування чи спеціалізованим відділом, що має статус підприємства громадського харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів у розумінні ст.15-3 Закону №481-95-ВР та п.2, 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року №854 (зі змінами та доповненнями), а тому позивач не має права здійснювати в ньому продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці. На момент проведення перевірки в торговому залі знаходилися кеги з пивом, підключені до устаткування для продажу пива на розлив. На прилавку були розміщені цінники із зазначенням ціни за 0,5л та 1,0л, також поруч стояли пусті пластикові бокали 0,5л. В касовому апараті пиво на розлив закодоване за ціною 1,0л, роздруківка програмного кодування Львівського розливного додана до акту перевірки, який підписано представником суб'єкта господарювання без зауважень. Щодо продажу сигарет за ціною вищою від максимальної роздрібної ціни, збільшеної на суму акцизного податку з роздрібного продажу, пояснили, що на момент перевірки на вітрині та полицях магазину знаходилися в продажу сигарети Мальборо Голд Оригінал (залишок складає 3 пачки із ціною за одиницю 19,450грн.). На пачці, розташованій на вітрині, був прикріплений код 202 та цінник з написом Мальборо Голд Оригінал ціна 23грн.10коп. . З метою перевірки ціни реалізації даних сигарет продавцем на прохання перевіряючих проведена розрахункова операція через реєстратор розрахункових операцій, під час якої використаний саме код 202, про що свідчить фіскальний чек від 17.08.2015 року на суму 23грн.10коп. та копія цінника на пачці із відповідним написом. Таким чином, ТОВ АФ Макрос-Агро перевищено максимальні роздрібні ціни з урахуванням МРЦ на пачці: 19,40грн.+5%=20,37грн. З приводу строків винесення оскаржуваних рішень зазначили, що матеріали перевірки Сумською ОДПІ отримані 02.09.2015 року, а рішення про застосування фінансових санкцій прийняті 14.09.2015 року, тобто на 8 робочий день від дати надходження акту перевірки до контролюючого органу за місцем реєстрації позивача як платника податків, що відповідає вимогам п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України. З таких підстав просили суд відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

20.08.2015 року відповідно до наказу від 19.08.2015 року №391 представниками Головного управління ДФС у Сумській області було здійснено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, відділу магазину, що розташований за адресою: Краснопільський район, с. Самотоївка, вул. Калініна, 119, та належить суб'єкту господарювання ТОВ АФ Макрос-Агро .

За результатами проведеної перевірки складено акт №60/48/21/34205340 від 20.08.2015 року (а.с.9-11), відповідно до якого встановлено порушення вимог статті 15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року №481-95-ВР, а саме: факт реалізації пива Львівське Світле розливне в кількості 2л на загальну суму 27,00грн., що підтверджено фіскальним чеком №0051 від 16.08.2015 року, без статусу суб'єкта громадського харчування. Також перевіркою встановлено порушення п.221.3 ст.221 Податкового кодексу України внаслідок продажу тютюнових виробів за ціною вище від максимальної роздрібної ціни, встановленої виробником, збільшеної на суму акцизного податку з роздрібного продажу, - сигарет Мальборо Голд Оригінал , МРЦ на пачці 19,50грн., в продажу знаходяться по ціні 23,10грн. за пачку, що підтверджено фіскальним чеком №0025 від 17.08.2015 року. На отримання сигарет надано накладну від 06.08.2015 року №0915-00050087, залишок на момент перевірки 3 пачки.

14.09.2015 року Сумською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Сумській області прийнято рішення №48/180006/34205340/21-015 та №49/180006/34205340/21-015 про застосування до товариства фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800грн. та в розмірі 10000грн. (а.с.13-14).

Вважаючи вказані висновки податкового органу такими, що не відповідають дійсності, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам між сторонами, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року №481-95-ВР.

Так, згідно з ч.6 статті 15-3 цього Закону продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Таким чином, продаж алкогольних напоїв на розлив законодавець дозволив виключно суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів за умови такого продажу кінцевому споживачу для споживання на місці, що є кваліфікуючою ознакою.

Як зазначено в акті перевірки, позивач має належним чином оформлені необхідні документи для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, зокрема ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АЕ №528681, яку було надано відповідачу, про що зазначено в акті перевірки (а.с.9).

Як встановлено судом та про що зазначено в акті №60/48/21/34205340 від 20.08.2015 року (а.с.11), під час проведеної перевірки посадовими особами відповідача виявлено факт реалізації пива Львівське Світле розливне в кількості 2л на загальну суму 27,00грн., в підтвердження чого видано фіскальний чек.

Як зауважив представник позивача, продаж алкогольних напоїв відбувається роздрібно, на розлив, що відповідає виду діяльності згідно з отриманою позивачем ліцензією на провадження відповідного виду діяльності, проте, магазин провадить таку торгівлю не для споживання пива на місці.

Дійсно, як досліджено судом, в акті перевірки жодним чином не зазначено, як було встановлено факт продажу алкогольного напою на розлив для споживання на місці, оскільки вказаний акт перевірки лише містить інформацію, що у відділу магазину, що розташований за адресою: Краснопільський район, с. Самотоївка, вул. Калініна, 119, та належить суб'єкту господарювання ТОВ АФ Макрос-Агро , здійснюється реалізація алкогольних напоїв за наявності відповідної ліцензії, в той же час, в магазині покупцю було продано на розлив 2 літра пива Львівське Світле розливне , про що видано відповідний фіскальний чек (а.с.32).

Зазначене вище лише підтверджує факт продажу алкогольних напоїв на розлив, однак, не може підтверджувати факт споживання алкогольних напоїв на місці.

Частиною 12 статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року №481-95-ВР визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до абз.13 статті 1 цього ж Закону роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування. Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку (абз.25 ст.1 Закону №481-95-ВР).

Таким чином, у розумінні статті 1 та статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року №481-95-ВР позивач має всі необхідні документи для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до абз.9 ч.2 статті 17 даного Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн. за порушення вимог статті 15-3 цього Закону.

З системного аналізу статей 15-3 та 17 Закону №481-95-ВР слідує, що до суб'єкта господарювання, що не має статусу суб'єкта господарювання громадського харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів, можуть застосовуватися фінансові санкції за порушення статті 15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року №481-95-ВР тільки у разі продажу алкогольних напоїв на розлив саме з метою споживання на місці.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено факт продажу алкогольних напоїв на розлив, проте у даному випадку відсутня друга ознака, яка має визначальне значення для кваліфікації порушення, закріпленого в статті 15-3 Закону №481-95-ВР - споживання таких напоїв на місці, оскільки в ньому не вказано, з яких саме підстав відповідач дійшов висновку, що позивачем продаж алкогольних напоїв здійснювався для споживання кінцевим споживачем на місці.

В акті жодним чином не відображено, що продаж алкогольних напоїв на розлив здійснювався у приміщенні магазину, в якому наявні будь-які спеціально обладнані місця для споживання алкогольних напоїв одразу після їх придбання (столи, стільці), а також наявність посуду, в якому неможливо придбати такі напої на винос .

Враховуючи викладене, в даному випадку має місце продаж алкогольних напоїв на розлив, який є різновидом роздрібної торгівлі, а не продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.

На підтвердження власної позиції відповідач спирався на постанову Верховного суду України від 13.02.2012 року (а.с.64-66), в якій суд дійшов висновку про те, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки підприємствами громадського харчування та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Водночас, суд зазначає, що відповідні висновки Верховного суду України не заперечують висновків суду у даній справі, оскільки вони зроблені за різних фактичних обставин. Так, Верховний Суд України вказав, що оскільки відповідний магазин не має статусу спеціалізованого підприємства у розумінні статті 15-3 Закону від 19.12.1995 року №481-95-ВР та пунктів 2, 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року №854, суб'єкт господарювання не має права здійснювати в ньому продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.

Суд приймає до уваги такі висновки, однак, в той же час за обставинами справи, що розглядається, факт споживання на місці заперечується позивачем та не підтверджений належними доказами. Пряму вказівку про необхідність мати відповідний спеціальний статус, що надає право здійснювати певну діяльність, Закон чітко пов'язує з обов'язковою умовою, як-то споживання реалізованих алкогольних напоїв на місці, що відсутнє наразі, відтак спростовує висновки відповідача та доводить протиправність застосування до позивача негативних наслідків у вигляді штрафних санкцій.

Отже, суд не вбачає порушення позивачем статті 15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року №481-95-ВР - продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, а отже, рішення від 14.09.2014 року №48/180006/34205340/21-015 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800грн. визнається протиправним.

Разом з цим, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення від 14.09.2014 року №49/180006/34205340/21-015 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 10000грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками таких виробів, зважаючи на таке.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому Податковим кодексом. При цьому, ними акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни. Водночас продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п.14.1.106 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Пунктом 221.3 ст.221 ПК України визначено, що за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

Оскільки акцизний податок є непрямим податком на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), відповідно 5 відсотків акцизного податку має бути включена до вартості тютюнових виробів, які реалізовуються в роздрібній торгівлі. Отже, обчислення роздрібної ціни тютюнових виробів (далі - РЦТВ), вище якої не може здійснюватися їх продаж в роздрібній торгівлі, провадиться наступним чином: РЦТВ=МРЦ/(100%-5%)*100%.

Відповідно до абзацу 14 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.08.2015р. за фіскальним чеком №0025, копія якого є додатком №1 до акту перевірки (а.с.12), здійснена реалізація цигарок Мальборо Голд Оригінал по ціні 23грн.10коп., код яких на пачці був вказаний як 202 (а.с.31). Під час розгляду даної справи судом не було надано доказів того, що в реєстраторі розрахункових операцій станом на день проведення розрахункової операції був запрограмований інший код на цигарки вказаної марки.

З копії видаткової накладної №СУ 15-000050087 від 06.08.2015 року, яка є додатком №2 до акту перевірки (а.с.12,30), слідує, що ТОВ АФ Макрос-Агро отримано від ТОВ Торгова компанія Мегаполіс-Україна 10 пачок цигарок Мальборо Голд Оригінал з МРЦ по 19,50грн. за кожну.

Залишок цигарок марки Мальборо Голд Оригінал на момент перевірки складав 3 пачки, ціна МРЦ на пачці 19,50грн. (а.с.11), що вбачається з акта перевірки, підписаного представником суб'єкта господарювання без зауважень (а.с.12).

Отже, реалізація тютюнових виробів марки Мальборо Голд Оригінал здійснювалась за кодом 202 за ціною 23,10грн., що свідчить про перевищення максимальних роздрібних цін з урахуванням МРЦ на пачці.

З приводу наданої позивачем копії видаткової накладної №СУ15-000046590 від 23.07.2015 року на отримання від ТОВ Торгова компанія Мегаполіс-Україна 10 пачок цигарок Мальборо Голд з МРЦ по 22,00грн. за кожну як на доказ своєї позиції у справі (а.с.18), суд зазначає, що посилання на цю накладну як в акті перевірки, так і в додатках до нього відсутні.

Підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 ст.17 Податкового кодексу України платникам податків надано право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Зокрема, пунктом 86.7 ст.86 ПК України, яка регулює порядок оформлення результатів перевірок, визначено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

З копії акту фактичної перевірки слідує (а.с.12), що його було отримано в день проведення перевірки завідуючою магазином ОСОБА_4, про що свідчать відповідні відмітки в графі з актом ознайомлений, один примірник акту отримав та в графі відмітка про ознайомлення з актом керівника . Проте заперечення (письмові пояснення) щодо висновків перевірки та фактів, викладених в акті, складеного за її наслідками, були подані до Сумської ОДПІ лише 14.09.2015 року (а.с.132), чого не заперечувалося представником позивача в судовому засіданні, тобто в день винесення рішень про застосування фінансових санкцій без додавання до них документів, що спростовують виявлені порушення.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів обґрунтованість своїх висновків та правомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі рішення від 14.09.2014 року №49/180006/34205340/21-015.

За таких обставин суд приходить до переконання, що висновки відповідача про здійснення ТОВ АФ Макрос-Агро роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками таких виробів, є правомірними та такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо строків винесення оскаржуваних рішень про застосування фінансових санкцій необхідно вказати, що вимогами п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Враховуючи, що матеріали перевірки Сумською ОДПІ отримані 02.09.2015 року, а рішення про застосування фінансових санкцій прийняті 14.09.2015 року, тобто на 8 робочий день від дати надходження акту перевірки до контролюючого органу за місцем реєстрації позивача як платника податків, порушення наведеної вище норми закону відсутнє.

Крім того варто відмітити, що невідповідність акта формальним ознакам, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, та окремі порушення встановленої процедури прийняття рішення не нівелюють факту порушення позивачем законодавства та не є підставою для звільнення його від відповідальності за це порушення, а, отже, не є виключною підставою для скасування та визнання протиправним такого рішення.

Порушення контролюючим органом норм права, які не регулюють виявлене перевіркою правопорушення, є лише формальною підставою для скасування рішення, винесеного за наслідками такої перевірки, та не може саме по собі свідчити про правомірність чи неправомірність нарахування грошового зобов'язання за виявлене правопорушення.

З огляду на наведене, також не є підставою для скасування оскаржуваних рішень й те, що дата їх винесення значиться як 14.09.2014 року замість 14.09.2015 року , оскільки такі недоліки є несуттєвими і не впливають на правильність визначення встановлених ними фінансових санкцій.

Отже, помилкове зазначення у рішеннях іншої дати саме по собі не впливає на правильність застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання, який в своїй діяльності допустив порушення норм законодавства. Рішення суб'єктів владних повноважень не можуть бути скасовані лише за формальними ознаками.

Відтак, це не може бути підставою для задоволення позовних вимог у даному випадку.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Оскільки позивач просив визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на загальну суму 16800грн., то судовий збір за адміністративний позов майнового характеру складає 1218грн.

При подачі адміністративного позову підприємством було сплачено судовий збір у сумі 1218грн., що підтверджується платіжним дорученням №598 від 23.09.2015 року (а.с.3).

Згідно з ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом за результатами розгляду справи позовні вимоги задоволено частково на суму 6800грн., або 40,47% від заявлених позовних вимог.

Таким чином, сума судового збору за задоволеними позовними вимогами, яка підлягає стягненню на користь ТОВ АФ Макрос-Агро , становить 492грн.92коп.(40,47% від 1218грн., сплачених під час звернення із позовом до суду).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Маркос-Агро" до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 14.09.2014 року №48/180006/34205340/21-015 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Маркос-Агро" (42400, Сумська область, Краснопільський район, смт.Краснопілля, вул. Вокзальна, буд.26, ідентифікаційний код 34205340) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області суму судового збору в розмірі 492грн.92коп. (чотириста дев'яносто дві грн. дев'яносто дві коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 04.01.2016 року.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова