Постанова

від 10.12.2015 по справі 805/1462/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2015 р. Справа № 805/1462/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області м.Волноваха

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волноваському районі Донецької області

про відшкодування понесених витрат у розмірі 31774,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волноваському районі Донецької області про відшкодування понесених витрат у розмірі 31774,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що згідно з Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року за№5-4/4, органи Пенсійного фонду щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділенням виконавчої дирекції Фонду складають акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в якому визначають загальну суму витрат. На виконання Порядку позивачем за період 01.11.2014 року по 31.12.2014 рік щомісячно направлялись акти звірки, які відповідачем були не підписані, а вказані суми не прийняті до заліку та не компенсовані на загальну суму 31774,41 грн. Позивач зазначає на безпідставність відмови відповідача про відшкодування зазначених витрати Пенсійного фонду, оскільки такий обов'язок передбачений чинним законодавством. Просив суд стягнути з відповідача заборгованість по понесених витратах за період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року в розмірі 37177,41 грн.

Позивач надав через канцелярію суду клопотання відповідно до якого позовні вимоги підтримує та просить справу розглянути без участі його представника.

Відповідач надав через канцелярію суду заперечення до позовної заяви, відповідно до яких просив суд відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні за наявними в справі матеріалами та доказами.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ здійснюється органами Пенсійного фонду України. Статті 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженому сумісною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідним головним управлінням ПФУ і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Управлінням Пенсійного Фонду України у Волноваському районі Донецької області направлялись відповідачу акти щомісячних звірок витрат пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року, з яких відповідачем не враховані суми витрат на виплату та доставку пенсій громадянам держав учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво за межами України в розмірі 2244,06 грн., суми витрат на виплату та доставку пенсій по втраті годувальника у розмірі 300 грн., суми витрат на виплату та доставку допомоги на поховання, оскільки смерть потерпілого не пов'язана із страховим випадком державного соціального страхування у розмірі 924,72 грн., суми витрат на виплату пенсій за відсутністю особових справ потерпілих, оскільки трудове каліцтво отримано на території тимчасово непідконтрольної українській владі у розмірі 28305,63 грн., всього у розмірі 31774,41 грн.

З актів щомісячних звірок особових справ пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, що знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що позивачем за період листопад, грудень 2014 року виплачена пенсія громадянам, що одержали трудове каліцтво за межами України, а саме: ОСОБА_1 у сумі 183,60 грн., ОСОБА_2 у сумі 241,74 грн., ОСОБА_3 у сумі 300 грн., ОСОБА_4 у сумі 304,68 грн. та ОСОБА_5 у сумі 300 грн. і ОСОБА_6 у сумі 914,04 грн., яким призначена пенсія по втраті годувальника, померлого внаслідок трудового каліцтва, або профзахворювання.

Відповідач не прийняв до заліку та не відшкодував позивачу суму понесених витрат по виплаті пенсій громадянам держав учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво за межами України в загальному розмірі 2244,06 грн.

З підстав викладеного суд зазначає наступне.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування є системою прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюється окремими законами, прийнятими відповідно до Основ (стаття 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - Закон №1105-ХІV), який визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з частиною 4 статті 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат. Це ж саме правило закріплено у абзаці другому пункту 5 частини першої статті 24 Закону №1105-ХІV.

Статтею 21 Закону №1105-ХІV визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку.

Абз.2 п.5 ч.1 ст.24 Закону №1105-ХІV визначено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 року № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Відповідно до ст. 11 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Статтею 6 Угоди передбачено, що призначення пенсій громадян держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

З огляду на вищенаведене, витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі й пенсії особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, або пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР), підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, отримав каліцтво 13.10.1985 року на к-з Большевик Чернянського району р.п. Чернянка, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві №10 від 15.10.1985 року.

ОСОБА_2, 08.10.1990 року отримав каліцтво на території Республіки Казахстан, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві №10 від 11.10.1990 року.

ОСОБА_4, 11.10.1984 року отримав каліцтво на території м.Нижневартовська, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві №7 від 29.12.1984 року.

ОСОБА_1, 21.11.2004 року отримав травму працюючи на ВАТ СК Севергазстройреммонтаж на об'єкті будування в 23 км від м. Вуктил Республіки Комі, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві від 15.12.2004 року.

ОСОБА_7, чоловік ОСОБА_5, 22.04.2010 року в м. Мірний, Республіки Саха (Якутії) отримав каліцтво в результаті чого помер, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві №2/10 від 06.05.2010 року.

Крім того, з актів щомісячних звірок особових справ пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, що знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що позивачем за період листопад, грудень 2014 року виплачена пенсія по втраті годувальника ОСОБА_8 у розмірі 300 грн.

Так, згідно Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 29 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_8, зацікавленої особи по справі Волноваського районного відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про встановлення факту знаходження на утриманні, встановлено, що ОСОБА_8 знаходиться на повному утриманні свого дяді - ОСОБА_9, який на виробництві внаслідок нещасного випадку 04.10.2004 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2012 року у справі №2а/0570/12995/2012 за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України у Волноваському районі Донецької області про спонукання вчинити дії по підписанню акту звірки, відшкодування понесених витрат та стягнення 946169,23 грн., яка залишена без змін Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року, з відповідача стягнуто витрати Пенсійного фонду по сплачених пенсіях ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та відмовлено у частині позовних вимог, щодо стягнення витрат Пенсійного фонду по сплаченим пенсіям ОСОБА_1 та ОСОБА_5, в зв'язку з тим, що нещасні випадки сталися на території Російської Федерації.

Однак, Постановою Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2013 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2012 року у справі №2а/0570/12995/2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року в частині відмови в задоволені позову про відшкодування витрат на виплату пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_5 скасовано. Ухвалене нове рішення, яким позов задоволено та стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волноваському районі Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області витрати на виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 та пенсії ОСОБА_5 у зв'язку з втратою годувальника.

Постановою Верховного суду України від 25 березня 2014 року у задоволені заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волноваському районі Донецької області про перегляд постанови касаційної інстанції - відмовлено.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі, не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги у частині стягнення витрат по виплаті пенсії по втраті годувальника ОСОБА_8 у розмірі 300 грн. та пенсії громадянам які отримали каліцтво за межами України ОСОБА_3 у розмірі 300 грн., ОСОБА_2 у розмірі 241,74 грн., ОСОБА_4 у розмірі 304,68 грн., ОСОБА_1 у розмірі 183,60 грн., ОСОБА_5 у розмірі 300 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсії у листопаді, грудні 2015 року ОСОБА_6 суд зазначає наступне.

З позовної заяви вбачається, що відповідач відмовився від підписання акту звірки на відшкодування витрат пов'язаних з виплатою пенсії ОСОБА_6 у розмірі 914,04 грн. що отримала каліцтво за законодавством СРСР.

Тоді як, з доданих матеріалів справи, вбачається, що травму отримав її чоловік - ОСОБА_10, в м. Мирний, Республіки Саха (Якутії) в результаті чого помер.

Відповідно до частині 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Доказів на підтвердження отримання травми саме ОСОБА_6 до суду позивачем не надано, а виходячи зі змісту наявних матеріалів справи та доданих документів, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.81 Закону №1788-ХІІ, призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Частини 8 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV визначено, що пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону №1105-ХІV.

Статтею 21 Закону №1105-ХІV визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку.

Відповідно статті 28 Закону №1105-ХІV страховими виплатами є грошові суми, які згідно із ст. 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Згідно ст.33 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності , у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом д пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Відповідно до ст. 34 Закону №1105-XIV, у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Підпунктом "з" пунктом 1.1 та пунктом.1.8 наказу Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 №212 "Про затвердження Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.03.1996 за №136/1161) встановлено, що на медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) покладено обов'язки встановлення причинного зв'язку смерті інвалідів з наслідками раніше отриманого каліцтва чи професійним захворюванням. На запит підприємства, установи, організації медико-соціальні експертні комісії на підставі даних медекспертної справи, довідки про причини смерті або даних патолого-анатомічного розтину видають висновки про причинний зв'язок смерті інваліда з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва чи професійного захворювання.

З огляду на викладене причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Доказів на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв'язку між смертю ОСОБА_10, чоловіка ОСОБА_6 та нещасним випадком на виробництві, позивачем не надано, як і не надано доказів на підтвердження того, що на момент смерті чоловіка вона була непрацездатною особою, а отже мало право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

В обґрунтування позовних вимог Пенсійним фондом не надано жодного документу, окрім акту про нещасний випадок на виробництві відносно ОСОБА_10

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, про відмову у задоволені позовних вимог у цій частині.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідач витрати по сплаті допомоги на поховання за період листопад, грудень 2015 року в розмірі 924,72 грн.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вказує на те, що позивачем у позовній заяві навіть не зазначені прізвища, ім'я та по-батькові осіб, яким була виплачена допомога на поховання, а в матеріалах прави знаходиться лише розрахунок суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату допомоги на поховання (ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13В.) та акти про нещасний випадок на виробництві щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_12, тоді як у відповідності до вимог чинного законодавства України, витрати на поховання несе Фонд у разі коли причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я підтверджена висновками відповідних медичних закладів.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження причинного зв'язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, внаслідок чого відсутні правові підстави для відшкодування понесених позивачем витрат на поховання за рахунок відповідача.

Що стосується позовних вимог про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій у зв'язку з відсутністю справ особових справ потерпілих, оскільки трудове каліцтво отримано на території тимчасово непідконтрольній українській владі за період листопада, грудень 2014 року в розмірі 28305,63 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Прикінцевих положень Закону №1105-ХІV фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Частиною 2 ст. 7 Закону України Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №2272-ІІІ від 22 лютого 2001 року (Закон № 2272-ІІІ) передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей) у тому числі і пенсії по інвалідності та у разі втрати годувальника, з того часу, коли відповідні підприємства передали у встановленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати.

Порядок передачі документів, що підтверджують право на отримання пенсії встановлений Інструкцією про порядок передачі Виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворюваннях України документів, що підтверджують право застрахованого чи членів його сім'ї на страхову виплату, затверджений Постановою Правління Фонду ССНВВ України від 20 квітня 2001 року №10 (згідно діючого законодавства не підлягає реєстрації в органах юстиції). Серед інших документів, зазначених у даній інструкції, обов'язковими є заява потерпілого власнику підприємства акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 (якщо мав місце нещасний випадок) або нотаріально завірена копія, акт про розслідування нещасного випадку на виробництві за формою Н-5 (якщо мав місце нещасний випадок) або нотаріально завірена копія, акт розслідування професійного захворювання (якщо таке встановлено) або нотаріально завірена копія, рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або нотаріально завірена копія, висновки МСЕК про ступень втрати професійної працездатності або нотаріально завірена копія, довідка про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну допомогу та інші (п.п. 4.1 - 5.18).

Як зазначено у п. 7 цієї Інструкції, якщо в особовій справі потерпілого або особи, яка одержує відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, відсутні деякі документи, передбачені п.п. 4-5 цієї Інструкції, то така справа ВВД Фонду від страхувальника не приймається до повного укомплектування.

Крім цього, обов'язкова наявність для оформлення та здійснення відшкодування будь-яких виплат відділенням фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зазначених вище документів витікає зі змісту статей 35, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» . Так, відповідно до ч. 3 ст. 36 зазначеного Закону, підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами; згідно ч. 7 цієї ж статті страхові виплати залежать, зокрема, від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності; відповідно до ч. 1 ст. 38 зазначеного Закону ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я.

Таким чином, для здійснення відділенням ФСС відшкодування управлінню ПФУ витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, територіальним органам фонду мають бути надані докази на підтвердження правомірності сплати цих виплат (акт про нещасний випадок на виробництві, відповідне рішення суду, довідка МСЕК та інші).

Позивачем до суду не надано доказів щодо отримання Фондом документів на підтвердження правомірності призначення пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, по всім пенсіонерам, які виїхали із зони проведення АТО та були взяті на облік позивачем, оскільки чинне законодавство України не містить приписів, які б дозволяли Фонду призначати і проводити виплати на підставі електронних документів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог у частині стягнення заборгованості у розмірі 28305,63 грн. зі сплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у зв'язку з відсутністю особових справ потерпілих.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волноваському районі Донецької області про відшкодування понесених витрат у розмірі 31774,41 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волноваському районі Донецької області (ЄДРПОУ 25968174) на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (код ЄДРПОУ 21955522) витрати по виплаті пенсій по втраті годувальника за період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 рік в розмірі 300 грн. (триста гривень).

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волноваському районі Донецької області (ЄДРПОУ 25968174) на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (код ЄДРПОУ 21955522) витрати по виплаті пенсій громадянам держав - учасниць СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво за межами України ОСОБА_3М, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 за період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 рік. в розмірі 1330,02 грн.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Повний текст постанови складено та підписано 10 грудня 2015 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.