Постанова

від 16.12.2015 по справі 823/1132/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року справа № 823/1132/15

12 год. 23 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Городищенського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення 7 369 грн. 28 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Городищенський районний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення 7 369 грн. 28 коп.

Позивач зазначає, що відповідачу виплачено допомогу по безробіттю за період з 23.07.2014р. по 10.03.2015р. у сумі 7 369 грн. 28 коп., на отримання якої він не мав права. Оскільки відповідач не повернув у добровільному порядку зазначену суму допомоги, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та зазначив, що під час перебування в статусі безробітного та в період отримання допомоги по безробіттю в Городищенському районному центрі зайнятості відповідач своєчасно не повідомив про працевлаштування до ТОВ Астеліт , внаслідок чого виникла переплата допомоги по безробіттю за вказаний період у сумі 7 369 грн. 28 коп.

Відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що позов задоволенню не підлягає, оскільки він у період перебування на обліку в центрі зайнятості у трудових відносинах з ТОВ Астеліт не перебував, а одержані від вказаного підприємства грошові кошти нараховані за раніше виконану роботу.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте в своїх запереченнях просив розгляд справи провести без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено, що 16.07.2014р. позивач звернувся до Городищенського районного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного.

Наказом директора Городищенського районного центру зайнятості № НТ 140723 від 23.07.2014р. позивачу наданий статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Згідно відомостей, які містяться в довідці Городищенського районного центру зайнятості від 31.03.2015р., розмір виплаченої позивачу допомоги по безробіттю за період з 16.07.2014р. по 31.03.2015р. склав 7369 грн. 28 коп.

В судовому засіданні встановлено, що актом перевірки достовірних даних безробітних, розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття № 2351/42 від 08.04.2015р. зафіксовано, що згідно обміну даних з державною податковою адміністрацією, за ІІІ квартал 2014 року і даних ТОВ Астеліт , позивач працював згідно цивільно-правової угоди з 01.05.2014р. по 21.03.2015р. та отримував дохід.

Згідно відомостей, які містяться в пункту 4.1 договору про надання послуг №АВ3021918776 від 01.05.2014р., вказаний договір діє з моменту підписання та до 30.06.2017р.

Наказом директора Городищенського районного центру зайнятості № НТ 150408 від 08.04.2015р., позивача знято з обліку у зв'язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання статусу безробітного та призначено виплату допомоги на випадок безробіття.

Крім того, наказом № 65 від 08.04.2015р., позивача зобов'язано повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю, в сумі 7369 грн. 28 коп. за період з 23.07.2014р. до 10.03.2015р.

Позивач оскаржив наказ №65 від 08.04.2015р. до суду та постановою Городищенського районного суду Черкаської області у справі №691/530/15-а від 14.07.2015р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015р., в задоволенні позову відмовлено повністю. Вказані судові рішення набрали законної сили 29.09.2015р.

Виходячи з положень частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З наведеного слідує висновок, що судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено, що відповідач безпідставно отримав допомогу по безробіттю в сумі 7369 грн. 28 коп. за період з 23.07.2014р. до 10.03.2015р.

Вирішуючи спір по суті суд також зазначає, що відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України Про зайнятість населення №5067-VI від 5 липня 2012 року, який набрав чинності 01.01.2013р. (далі - Закон №5067-VI) до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

В розумінні положень пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №5067-VI безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Отже, в контексті наведених положень законів, відповідач не може визнаватись безробітною особою з 23.07.2014р. до 10.03.2015р.

Таким чином, судом встановлено, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримавши допомогу по безробіттю за період з 23.07.2014р. до 10.03.2015р. в сумі 7369 грн. 28 коп., відповідач не повідомив центр зайнятості про обставини, які впливають на умови виплати йому допомоги по безробіттю, а отже незаконно отримав зазначену допомогу.

В силу положень частини 2 статті 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 2 березня 2000 року № 1533-III встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, а відповідно до пункту 3 цієї статті сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Крім того, згідно пункту 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно статті 39 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

У відповідності до положень пункту 3 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, які здійснювалися органами державної служби зайнятості відповідно до цього Закону, починаючи з 2013 року покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи право позивача на стягнення в судовому порядку суми виплаченої допомоги по безробіттю, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Городищенського районного центру зайнятості, що знаходиться за адресою: вул. Миру, 58а, м. Городище, Черкаська обл., 19500, ідентифікаційний код 21368359, кошти в сумі 7 369 (сім тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 28 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлений 21.12.2015р.