Рішення

від 16.12.2015 по справі 296/11457/15-ц

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/11457/15-ц

2/296/3536/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" грудня 2015 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді - Шалоти К.В.,

за участю: секретаря судового засідання Яковенко О.В.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу "Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-Західної залізниці" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати та компенсації за втрачену відпустку, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до Державного закладу "Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-західної залізниці", в якому просила стягнути з відповідача на свою користь компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату в сумі 955,21 грн, компенсацію за кожний прострочений день невиплати заробітної плати в сумі 9712,69 грн. та компенсацію за втрачену відпустку в сумі 1275,74 грн.

Позов обґрунтовувався тим, що позивач з 01.08.1996 р. працювала у Державному закладі "Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-західної залізниці" на посаді зубного лікаря на повну ставку, однак при звільненні 23.03.2015 р. з нею не було проведено повного розрахунку, а саме не виплачена заборгованість по заробітній платі у сумі 3981,07 грн. Посилаючись на примусове стягнення з роботодавця 03.10.2015 р. на підставі рішення суду невиплаченої заборгованості по заробітній платі, просила за порушення строків її виплати стягнути компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату, компенсацію за кожний прострочений день невиплати заробітної плати та компенсацію за втрачену відпустку.

Позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, поданий позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Представник Державного закладу "Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-західної залізниці" в судове засідання не з'явився, при цьому судові повістки, що направлялись рекомендованими повідомленнями за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача, повернуті до суду з відміткою поштового відділення "за адресою не проживає" (а.с. 17-18, 19-20).

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

З огляду на те, що даних про зміну місцезнаходження Державного закладу "Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-західної залізниці" у суду відсутні, а також враховуючи виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про розгляд справи, з урахуванням згоди позивача на заочний розгляд справи, суд ухвалив вважати за можливе розглядати позов у заочному порядку за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з 01.08.1996 р. ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Державним закладом "Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-західної залізниці" на посаді зубного лікаря та 23.03.2015 р. була звільнена за угодою сторін, що стверджується трудовою книжкою серії БТ-ІІ №7603066 (а.с. 4).

Відповідно до довідки Державного закладу "Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-західної залізниці" від 23.03.2015 р. №70 наявна заборгованість по заробітній платі, нарахованій ОСОБА_1 за період з 01.01.-23.03.2015 р. складає 3981,07 грн, в тому числі за січень - 360,98 грн, за лютий - 1478,54 грн, за березень - 2141,55 грн (а.с. 26).

Заочним рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 9 липня 2015 року у справі №296/5725/15-ц стягнуто з Державного закладу "Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-західної залізниці" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 2 705 грн. 33 коп. та моральну шкоду у сумі 2000 грн. (а.с. 22-23).

Частиною 1 статті 16 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців N 755-IV від 15.05.2003 р. встановлено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з Єдиного державного реєстру.

Статтею 18 Закону N 755-IV врегульовано статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до якої якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи, або її відокремленого підрозділу, фізичної особи - підприємця під час провадження ними господарської діяльності, а також для відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (частина 4 ст. 18 Закону N 755-IV).

Згідно відкритих відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які знаходяться на веб-сайті https://usr.minjust.gov.ua на час розгляду справи Державний заклад "Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-західної залізниці", код за ЄДРПОУ 20405294 є юридичною особою, зареєстрованою 16.12.1997, має місцезнаходження за адресою: м.Житомир, пров. 1-й Паравозний, 11-а, та відповідно даних реєстру не перебуває в процесі припинення.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно із статтею 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього кодексу.

За змістом вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Так, враховуючи, що заборгованість по заробітній платі, нарахованій ОСОБА_1 за період з 01.01.-23.03.2015 р. складає 3 981,07 грн, а заочним рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 9 липня 2015 року з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.-17.03.2015 р. у сумі 2 705 грн. 33 коп., то суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача залишку заборгованості у сумі 1275,74 грн. (3 981,07 грн. - 2 705 грн.).

За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 8 цього Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом встановлено, що середньоденна заробітна плата за останні два місяці роботи ОСОБА_1 становить 45 грн. 99 коп. виходячи з розрахунку: (360,98 грн + 1478,58 грн) / 40 р.д.; де 1839,56 грн. - сумарна заробітна плата позивача за січень та лютий 2015 р.; 40 р.д. - сумарна кількість робочих днів січень та лютий 2015 р. (згідно листа Міністерства соціальної політики України від 09.09.2014 р. N 10196/0/14-14/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік").

Таким чином, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в період з 23.03.2015 р. (дня звільнення) до 03.10.2015 р. (день виплати заборгованості по заробітній платі) складає суму 6070,68 грн., виходячи з розрахунку: 45,99 грн. х 132 р.д.; де 45,99 грн. - середньоденна заробітна плата позивача за останні два місяці роботи; 132 р.д. - сумарна кількість робочих днів за період з 23.03.2015 р. по 03.10.2015 р. (згідно листа Міністерства соціальної політики України від 09.09.2014 р. N 10196/0/14-14/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік").

Щодо позовних вимог про стягнення компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати необхідно зазначити наступне.

Згідно п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 у справах, пов'язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв'язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст. 34 Закону і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1427 (зі змінами), підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати (проіндексованої за наявності необхідних для цього умов) на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги (далі - споживчі ціни) за цей період зріс більш як на один відсоток.

У п. 3, 4 зазначеного вище Положення вказується, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін. При цьому, у разі затримки виплати заробітної плати за кілька місяців сума компенсації визначається згідно з пунктом 3 цього Положення за кожний місяць окремо і підсумовується.

А відтак, сума компенсації втрати позивачем частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, що підлягає до стягнення, становитиме: за січень 2015 року - 133 грн. 92 коп. (360,98 грн. х 1.053 х ... х 1.023 х 100% - 100%, де 1.053 - індекс споживчих цін за лютий 2015 року, що підлягає множенню та такі ж індекси за період з березня 2015 року по серпень 2015 року); за лютий 2015 року - 446 грн. 52 коп. (1478,54 грн. х 1.108 х ... х 1.023 х 100% - 100%, де 1.108 - індекс споживчих цін за березень 2015 року, що підлягає множенню та такі ж індекси за період з квітня 2015 року по серпень 2015 року); за березень 2015 року - 374 грн. 77 коп. (2144,55 грн. х 1.140 х ... х 1.023 х 100% - 100%, де 1.140 - індекс споживчих цін за квітень 2015 року, що підлягає множенню та такі ж індекси за період з травня 2015 року по серпень 2015 року). Загальна сума компенсації становить 955 грн. 21 коп.

Відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору в силу п. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимоги майнового характеру в сумі 487 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57 - 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного закладу "Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-західної залізниці" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 1275 (тисяча двісті сімдесят п'ять) грн. 74 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 6 070 (шість тисяч сімдесят) грн. 68 коп. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у сумі 955 (дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 21 коп.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Державного закладу "Вузлова поліклініка станції Житомир Південно- західної залізниці" на користь держави судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Cуддя К. В. Шалота