Рішення

від 12.01.2016 по справі 914/3795/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2016р. Справа №914/3795/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Білані О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Приватного науково-виробничого підприємства ЛВ Маркет , м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоферм» , м.Львів

про стягнення заборгованості.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - представник;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутніх представників сторін в судових засіданнях не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Приватного науково-виробничого підприємства ЛВ Маркет до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоферм» про стягнення заборгованості в сумі 150000грн. 00коп.

Ухвалою суду від 04.11.2015р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 17.11.2015р. З метою повного і всестороннього з'ясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача та подане ним клопотання про відкладення розгляду справи, а також враховуючи невиконання сторонами в повному обсязі вимог попередньої ухвали суду, розгляд справи відкладався до 24.11.2015р. Ухвалою суду від 24.11.2015р. розгляд справи відкладався до 09.12.2015р. В судовому засіданні 09.12.2015р., за участю представників сторін, оголошувалась перерва до 16.12.2015р. Враховуючи складність розгляду даної справи, а також клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду спору, ухвалою суду від 16.12.2015р. продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладався до 12.01.2016р. В судовому засіданні 12.01.2016р. за участю присутніх представників сторін, оголошувалась перерва до 16год. 00хв. 12.01.2016р.

В судове засідання 12.01.2016р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній і просить суд позов задоволити. Позовні вимоги обґрунтовує наступним. 05.12.2014р. між ПНВП ЛВ Маркет та ТзОВ Екоферм був укладений договір купівлі-продажу електротехнічної продукції №146/12. На виконання умов договору, позивачем поставлявся відповідачу товар на загальну суму 239174грн. 80коп., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на прийняття відповідачем товару. Проте, відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар на загальну суму 89164грн. 40коп. Відтак, як зазначає позивач, заборгованість відповідача перед позивачем становить 150000грн. 00коп.

В судове засідання 12.01.2016р. представник відповідача явку забезпечив, через канцелярію суду подав клопотання б/н від 11.01.2016р. (вх.№98/16 від 11.01.2016р.) про зупинення провадження у справі №914/3795/15, в якому зазначив, що 17.12.2015р. господарським судом Львівської області порушено провадження у справі №914/4279/15 за позовом ТзОВ Екоферм до ПНВП ЛВ Маркет про розірвання договору поставки №146/12 від 05.12.2014р., а відтак, на думку представника відповідача, рішення у справі №914/4279/15 матиме преюдиційне значення для розгляду даної справи, може змінити юридичну оцінку правовідносин між сторонами у даній справі та вплинути на результат розгляду позовної заяви. З огляду на викладене, представник відповідача стверджує, що розгляд справи №914/3795/15 є неможливим, оскільки у справі №914/4279/15 позовні вимоги також ґрунтуються на договорі поставки №146/12 від 05.12.2015р. та прийняте рішення зі справи №914/4279/15 може суттєво вплинути на оцінку доказів та результат вирішення позову у даній справі, а відтак просить суд зупинити провадження у справі №914/3795/15 до набрання законної сили рішення суду у справі №914/4279/15. Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання б/н від 11.01.2016р. (вх.№98/16 від 11.01.2016р.) про зупинення провадження у справі №914/3795/15.

Судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання б/н від 11.01.2016р. (вх.№98/16 від 11.01.2016р.) про зупинення провадження у справі №914/3795/15, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Згідно із п.3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Статтею 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом розірвання договору припиняє його дію на майбутнє, але не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін. Отже, припинення зобов'язання можливе за умови його належного виконання, що проведено належним чином, а розірвання договору не є підставою для припинення виконання зобов'язання, що виникло до набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору. Дані висновки суду узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 09.09.2015р. у справі №6-939цс15.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. При реалізації права на захист позивач пред'являє позов, а відповідач, в свою чергу, заперечує проти позову з доведенням фактів та обставин, що свідчать про відсутність у позивача відповідного права. Обставини щодо належного чи неналежного виконання сторонами умов договору поставки (купівлі продажу) можуть бути встановлені в межах даної справи. Відтак, враховуючи вищевикладене, у суду відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі згідно із вимогами ст. 79 ГПК України, з підстав зазначених у поданому відповідачем клопотанні.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області,

в с т а н о в и в:

05.12.2014р. між Приватного науково-виробничого підприємства ЛВ Маркет (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Екоферм (покупець) укладено договір поставки №146/12 (купівлі-продажу електротехнічної продукції) (надалі - договір №146/12 від 05.12.2014р.).

Відповідно до розділу 1 договору №146/12 від 05.12.2014р. постачальник бере на себе зобов'язання поставити і передати у власність покупця товари виробничо-технічного призначення (надалі - товар, продукція), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в строки і на умовах даного договору. В видаткових накладних може не зазначатися як підстава відпуску товару даний договір, але якщо поставка товару відбулася в період його дії - до неї застосовуються умови цього договору.

Згідно із п.п.2.1, 2.2 договору №146/12 від 05.12.2014р. поставка товару може здійснюватися партіями. Під партією слід розуміти ту кількість товару, яка вказана у відповідній видатковій накладній в межах погодженого сторонами наданого покупцем замовлення та виставленого постачальником рахунку-фактури. Асортимент товару, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, загальна вартість товару узгоджується сторонами та вказується у рахунках-фактурах та видаткових накладних, що є невід'ємними частинами цього договору.

За умовами розділу 6 договору №146/12 від 05.12.2014р. покупець оплачує виставлений постачальником товар за цінами, зафіксованими у рахунку-фактурі на дату виставлення рахунку-фактури на кожну окрему партію товару на умовах, визначених в даному договорі. Загальна сума кожної окремої поставки зазначається в рахунках-фактурах та накладних документах. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку в національній валюті України. Покупець проводить розрахунки з постачальником згідно погодженого сторонами графіку оплати, а саме: у разі, коли товар є в наявності на складі: оплата товарів покупцем проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100% на розрахунковий рахунок постачальника протягом 1 (одного) календарного дня з моменту виставлення покупцеві рахунку-фактури. У разі, коли товар потребує спеціального замовлення: покупець перераховує постачальнику 80% від вартості замовленого товару, згідно виставленого рахунку-фактури на розрахунковий рахунок постачальника протягом 1 (одного) календарного дня, а решту - 20% від вартості замовленого товару після поставки товару на склад покупця. Термін остаточного розрахунку за товар не повинен перевищувати трьох календарних днів від дати поставки кожної партії товару. Загальна вартість договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником і оплачених покупцем протягом строку дії цього договору.

Згідно із п.10.2 договору №146/12 від 05.12.2014р. даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №146/12 від 05.12.2014р., у період з 27.02.2015р. по 13.10.2015р., позивач поставив товар на загальну суму 239164грн. 40коп. (з ПДВ), а відповідач прийняв його, що підтверджується видатковими накладними: №24 від 27.10.2015р. на суму 17384грн. 40коп. (з ПДВ); №170 від 13.10.2015р. на суму 171780грн. 00коп. (з ПДВ) та №171 від 13.10.2015р. на суму 50000грн. 40коп. (з ПДВ), які підписані представниками обох сторін та скріплені їх печатками. На оплату даних товарів позивачем виставлені рахунки-фактури: №25 від 11.02.2015р. на суму 17384грн. 40коп. (з ПДВ); №127 від 17.06.2015р. на суму 171780грн. 00коп. (з ПДВ) та №156 від 13.07.2015р. на суму 50000грн. 00коп.

На виконання своїх зобов'язань згідно укладеного між сторонами договору №146/12 від 05.12.2014р. відповідач здійснив оплату за отримані товари лише частково, на загальну суму 89164грн. 40коп., що підтверджується банківськими виписками, довідкою ПАТ Кредобанк у м.Львові №143-40355/15 від 18.11.2015р., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 150000грн. 00коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2015р.-21.10.2015р., підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

Відповідачем до матеріалів справи долучено клопотанням б/н від 24.11.2015р. (вх.№51008/15 від 24.11.2015р.) акт від 26.06.2015р., наказ від 18.11.2015р. та 4 акти виявлення дефектів. Як вбачається із змісту акта складеного ОСОБА_3 - завідувачем господарства, ОСОБА_4 - слюсарем з ремонту с/г машин і установок та ОСОБА_5, про те, що на території ТзОВ Екоферм у нежитловому приміщенні (санпропускник) виявлено пожежу у електрично-розподільчій шафі, яка була ліквідована, даний акт датований 26.06.2015р., а видаткові накладні: №24 на суму 17384грн. 40коп. (з ПДВ); №170 на суму 171780грн. 00коп. (з ПДВ) та №171 на суму 50000грн. 40коп. (з ПДВ), за якими поставлявся товар, та на підставі яких позивач просить стягнути борг з відповідача, датовані 13.10.2015р. та 27.10.2015р.. Тобто, факт пожежі відбувся до передачі товару згідно спірних накладних. Долучені акти, щодо обстеження та виявлення наявності дефектів (пошкоджень, несправності і т.п.), які затверджені 19.11.2015р., на підставі наказу №14 від 18.11.2015р., фактично складені щодо виявлення недоліків при проведенні ремонтно-будівельних робіт нежитлових приміщень ТзОВ Екоферм , та не містять інформації щодо обладнання, яке було поставлено позивачем відповідачу згідно спірних накладних. Враховуючи вищевикладене, дані документи не є тими належними доказами, які б спростовували належне виконання зобов'язання зі сторони позивача.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. За таких обставин факт отримання відповідачем товару і видаткові накладні, подані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійною підставою для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (Постанова Вищого господарського суду України від 20.09.2012р. №12/5026/556/2012, Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» ).

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак на підставі зазначених накладних, заборгованість за поставлений позивачем товар відповідачу становить 150000грн. 00коп.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоферм» (81550, Львівська область, Городоцький район, село Керниця, вул.Шевченка, 3; код ЄДРПОУ 39030975) на користь Приватного науково-виробничого підприємства ЛВ Маркет » (79024, м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 176; код ЄДРПОУ 31896724) 150000грн. 00коп. - основного боргу та 2250грн. 00коп. - судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Іванчук С.В.

Повне рішення складено 12.01.2016р.