Ухвала

від 21.12.2015 по справі 818/2595/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 р.Справа № 818/2595/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2015р. по справі № 818/2595/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-Центр"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмаз-Центр", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах, у якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001612202 від 16.07.2015.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки єдиною підставою для визнання господарських операцій безтоварними стало припущення посадових осіб податкового органу, стосовно наявності в ланцюгу постачання ПММ на підприємство ТОВ "Уот-Трейд" фірм з ознаками фіктивності . Зустрічна звірка з ТОВ "Уот-Трейд" не проводилась. Разом з тим, як стверджує позивач, господарські операції з ТОВ "Уот-Трейд" є реально здійсненими, направленими на настання правових наслідків, обумовлених ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема: договорами, рахунками, видатковими накладними, податковими накладними, документами про оплату, товарно-транспортними накладними та ін.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2015 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-Центр" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах №0001612202 від 16.07.2015.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що посадовими особами податкового органу було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Алмаз-Центр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт №1488/2202/32602665/23 від 22.06.2015 (т.1 а.с.10-54)

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст. 200, п.201.4, п.201.6 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість на загальну суму 1 111 822,00 грн. в т.ч.: квітень 2012р.- 12520,00 грн., травень 2012р. - 7905,00 грн., червень 2012р. - 46426,00 грн., липень 2012р. - 37332,00 грн., серпень 2012р. - 58563,00 грн., вересень 2012р.- 133570,00 грн., жовтень 2012р. - 12110,00 грн., листопад 2012р. - 44358,00 грн., грудень 2012р.- 58665,00 грн., січень 2013р. - 41058,00 грн., квітень 2013р. - 155182,00 грн., травень 2013р. - 128676,00 грн., червень 2013р. - 55166,00 грн., липень 2013р. - 146460,00 грн., вересень 2013р. - 122967,00 грн., жовтень 2013р. - 50864,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Сумах було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.07.2015 (т.1 а.с.9) про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 389 777,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 1 11 822,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 277 955,50 грн.

Підставою для прийняття такого рішення податковим органом слугували висновки про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ "Уот-Трейд".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що 17.04.2012 між ТОВ "Уот-Трейд" (Постачальник) та ТОВ "Алмаз-Центр" (Покупець) було укладено договір №02/04 поставки нафтопродуктів (т.1 а.с.62-64). Факт отримання і оплати вказаних нафтопродуктів підтверджується первинними документами, дослідженими в судовому засіданні: актом звірки спільних розрахунків між ТОВ "Алмаз-Центр" та ТОВ "Уот-Трейд", платіжними дорученнями, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та ін. (т.1 а.с.67-247, т.2 а.с.1-167).

Придбаний товар зберігався на складі легкозаймистих речовин ТОВ "Вектра" згідно з договором оренди №75/12 від 29.12.2011, укладеного між ТОВ "Вектра" (Орендодавець) та ТОВ "Алмаз-Центр" (Орендар) (т.1 а.с.65-66).

Аналізуючи наведене, можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Крім того, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з ПДВ та має всі документальні підтвердження його розміру.

Дана правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що «платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності» .

Щодо посилань посадових осіб податкового органу на недоліки товарно-транспортних накладних, слід зазначити наступне.

Так, законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Законом України "Про автомобільний транспорт" визначені засади організації та діяльності автомобільного транспорту, у відповідності до статті 48 якого визначений перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Так, частина 2 вказаної норми Закону встановлює, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, при здійсненні внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом водіями може використовуватися, як товарно-транспортна накладна, так й інший визначений законодавством документ, використання якого може здійснюватися як поряд з товарно-транспортною накладною, так і без неї.

Видаткова накладна - це первинний бухгалтерський документ, за допомогою якого суб'єкт господарської діяльності може здійснити реалізацію готової продукції та товарів, матеріалів та основних засобів, відвантажити товари на комісію та надати послуги, складення якого передбачено статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, наявність у позивача видаткових накладних на поставлений товар є документальним підтвердженням відвантаження позивачу постачальниками придбаних матеріальних цінностей. Наявність видаткових накладних, в сукупності з іншими дослідженими доказами підтверджує факти поставок товарів позивачу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001612202 від 16.07.2015 суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2015 року № 818/2595/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2015р. по справі № 818/2595/15 залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м.Сумах судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2015 року по справі №818/2595/15 у сумі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) гривень 20 (двадцять) копійок на реквізити: отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 24.12.2015 р.