Рішення

від 29.12.2015 по справі 639/3004/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/790/6103/15 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 639/3004/15-ц Гаврилюк С.М.

Категорія: трудові Доповідач-Гальянова І.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого , судді: Гальянової І.Г.,

суддів: Колтунової А.І.,

Костенко Т.М.,

за участю секретаря: Сватенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 12 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрмелатоп-Компані про стягнення заробітної плати, -

ВСТАНОВИЛА :

Позивач звернувсь до суду з позовом , в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 385000,00 грн. посилаючись на те, що наказом № 9 від 20.06.2012 року його було прийнято на посаду начальника юридичного відділу в Товариства з обмеженою відповідальністю Укрмелатоп-Компані ( далі ТОВ Укрмелатоп-Компані ) з окладом 11000,00 грн..

Позивач зазначає, що штат юридичного відділу не сформували та весь обсяг роботи він виконував сам. Складав договори, приймав участь у переговорах та директор ТОВ Укрмелатоп-Компані обіцяв ввести його до складу засновників та виплатити йому заробітну плату, однак цього не зробив , з посади його не звільняє та трудову книжку не видає, також відмовляє у видачі йому довідки про заборгованість по заробітній платі, яка на його думку складає 385 000,00 грн. за період з 20 травня 2012 року із розрахунку 11000,00 грн. на місяць за 35 місяців.

Справу розглянуто судом першої інстанції за відсутності сторін.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 червня 2015 року в задоволенні вказаних позовних вимог позивачу відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказане заочне рішення суду та ухвалити нове рішення. Доводи апеляційної скарги обгрунтовує тим, що ненадання відповідачем документів, які б спростовували його вимоги, є достатнім доказом його позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та представника відповідача ,в особі директора ТОВ Укрмелатоп-Компані Редько В.В., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги осіб, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Згідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з ясованих обставинах, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні в судовому засіданні.

В ч.1 ст. 214 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд, зокрема вирішує такі питання як : чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Згідно до вимог ч.4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з ясуванню обставин справи , попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій.

Ухвалене у справі судом першої інстанції вимогам вказаних норм ЦПК не відповідає , оскільки висновки суду щодо ненадання саме відповідачем доказів, які б підтверджували заборгованість ТОВ Укрмелатоп-Компані перед позивачем із заробітної плати в сумі 385 000,00 грн., як підстави відмови позивачу в задоволенні позовних вимог, зроблені судом при неповному з ясуванні обставин, які мають значення для справи, невідповідності таких висновків наявним у справі доказам, що у відповідності до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 309 ЦПК України, є підставою для його скасування з ухваленням у справі нового рішення, про часткове задоволення позовних вимог позивача , виходячи з наступного.

Згідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як свідчить позовна заява позивача, останній звернувсь до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 20 червня 2012 року по 31 травня 2015 року в сумі 385 000.00 грн.

При цьому , судом першої інстанції встановлено та підтверджено наданою позивачем копією трудової книжки, що відповідно до наказу № 9 від 20.06.2012 року позивача було прийнято на посаду начальника юридичного відділу в ТОВ Укрмелатоп-Компані на підставі ч.3 ст. 24 КЗпП України (а.с.4).

Судовою колегією також встановлено та цей факт не заперечується представником відповідача, що 10 вересня 2015 року наказом № 12 від 10.09.2015 року, позивача було звільнено з ТОВ Укрмалатон-Компані у зв язку з виходом на пенсію за ст. 38 КЗпП України ( а.с.81).

Відповідно до наданої позивачем довідка ТОВ Укрмелатоп-Компані від 06.06.2013 року № 12/06 , за період з жовтня 2012 року по травень 2013 року, його заробітна плата складала 11000,00 грн. на місяць без врахування податків та інших обов язкових платежів ( а.с.5).

Якпояснив представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції та вказана обставина позивачем не спростована, при прийомі позивача на роботу, розмір його заробітної плати сторонами не встановлювався та такий розмір сторони визначили з урахуванням наявного у ТОВ Укрмелатоп-Компані прибутку та формування штатного розкладу, який до теперішнього часу не затверджений та у зв язку з відсутністю прибутку, позивачу за час його роботи в Товаристві заробітна плата не нараховувалась та не виплачувалась.

Представник відповідача також зазначив, що розмір заробітної плати позивача , зазначений у вказаній вище довідці від 06.06.2013 року, було визначено сторонами у сумі 11 000, 00 грн. у зв язку з необхідністю позивачу отримати кредит та такого розміру заробітної плати відповідач позивачу не встановлював.

Згідно до вимог ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому еквіваленті, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами.

В ст. 95 КЗпП України встановлено, що розмір заробітної плати не може бути нижчим мінімальної заробітної плати, яка є державною соціальною гарантією, обов язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.

Згідно до ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифи, сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими(регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником),що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності- з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови. Встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов язань щодо оплати праці.

В ч.2 ст. 233 КЗпП України встановлено, що в разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутись до суду про стягнення належної йому заробітної плати.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі , виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В порушення вимог зазначеної норми ЦПК України, відповідач не надав суду доказів того, що позивач будучи прийнятим на роботу начальником юридичного відділу ТОВ Укрмелатоп-Компані , вказану роботу не виконував та не має права на отримання заробітної плати.

Вказані обставини справи , вимоги зазначених норм матеріального та процесуального права , свідчить про наявність у позивача права на стягнення з відповідача на його користь заборгованості по заробітній платі в період з 20 червня 2012 року по 31 травня 2015 року (в межах заявлених позивачем позовних вимог).

Визначаючи розмір такої заборгованості, судова колегія виходить з того, що позивач, в порушення вимог ст.60 ЦПК України, ні суду першої , ні суду апеляційної інстанції не надав доказів, які б підтверджували ту обставину, що на час прийому його на роботу начальником юридичного відділу ТОВ Укрмелатоп -Компані його посадовий оклад складав 11 000,00 грн, як і доказів, які б свідчили про погодження сторонами будь-якого іншого розміру такої заробітної плати позивача , крім визначеної відповідачем його заробітної плати в період з 01 жовтня 2012 року по 31 травня 2013 року в розмірі 11000,00 грн. на місяць.

З огляду на наведене , в період з 01 жовтня 2012 року по 31 травня 2013 року з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в розмірі 88 000, 00 грн. , а в період з 20 червня 2012 року по 30 вересня 2012 року, з 01 червня 2013 року по 31 травня 2015 року - в розмірі мінімальної заробітної плати встановленої Законами України Про Держаний бюджет України в зазначені період часу в сумі 32841 ,00 грн., а всього в сумі 120 841.00 грн. , виходячи з наступного розрахунку :

З 20.06.2012 року по 30.06.2012 року -729,00 грн. (1094 грн.мінімальної заробітної плати: 30 днів х 20 днів);

З 01.07.2012 року по 30.09.2012 року - 2206,00 грн. ( 1102 грн. мінімальної заробітної плата х 3 міс.);

З 01.06.2013 року по 30.11.2013 року -6882,00 грн. ( 1147 грн. мінімальної заробітної платах 6 міс.);

З 01. 12.2013 року по 31.05.2015 року -21924,00 грн. ( 1218 грн. мінімальної заробітної плата х18 міс) ; ( 88000,00 грн. + 32841,00 грн.).

Вказані обставини справи , вимоги зазначених норм матеріального та процесуального права свідчать про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі у визначеному позивачем розмірі, що є підставою для відмови позивачу в задоволенні позовних вимог в іншій частині.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то у відповідності до частин 3 та 5 ст. 88 ЦПК України, пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1208, 41 грн. (1 відсоток від задоволених позовних вимог позивача).

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316, 317, 319, 218, 209, 88 ЦПК України, судова колегія,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Скасувати заочне рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 12 червня 2015 року.

Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрмелатоп-Компані КОД ОКПО 37762898 , МФО 321767, розташованого за адресою : 61004 , м.Харків, проспект Московський, 275, к.47 на користь ОСОБА_4, проживаючого за адресою : 61052, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,заборгованість по заробітній платі за період з 20 червня 2012 року по 31 травня 2015 року в сумі 120 841 (сто двадцять тисяч вісімсот сорок одну) грн. 00 коп., без врахування податків та інших обов язкових платежів.

Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог в іншій частині.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрмелатоп-Компані КОД ОКПО 37762898 , МФО 321767, розташованого за адресою : 61004 , м.Харків, проспект Московський, 275, к.47 на користь держави судовий збір в розмірі 1208, 41 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий, суддя : І.Г. Гальянова

Судді : А.І. Колтунова

Т.М. Костенко