Рішення

від 05.01.2016 по справі 749/1149/15-ц

ЩОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 749/1149/15-ц

Номер провадження 2/749/28/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2016 р.

Щорський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шаповал З.О.

за участю секретаря Мирошниченко А.М.

позивачки ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Щорс цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПП "Щорський Райсількомунгосп " про стягнення заробітної плати,середнього заробітку за час затримки розрахунку ,відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н ОВ И В:

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПП Щорський Райсількомунгосп ,обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивачка працювала начальником Щорського Райсількомунгоспу з 12.08.1996 року. З 1.08.2012 року стала співвласником ПП Щорський райсількомунгосп . З 15.09.2014 року вийшла зі складу співвласників і залишилась директором ПП Щорський Райсількомунгосп продавши свою частку статутного капіталу. Наказом №18 від 29.12.2014 року була звільнена з посади директора ПП Щорський Райсількомунгосп за власним бажанням. Але відповідач при звільненні не розрахувався з нею по заробітній платі. ПП Щорський Райсількомунгосп заборгував позивачці заробітну плати з 1 грудня 2013 року по 29 грудня 2014 року, уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі 16 222,80 грн, середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 29.12.2014 року по по 01.12. 2015 року у розмірі 25 450 грн 24 коп та моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та пояснила, що вона працювали директором у Щорському районному міжгосподарському комбінаті комунального господарства Райсількомунгосп потім дане підприємство було реорганізоване у ПП Щорський Райсількомунгосп де вона продовжувала працювати директором до 29.12.2014 року. Приватне підприємство за період з 1 грудня 2013 року по 29 грудня 2014 року заборгувало позивачці заробітну плату, уточнивши вимоги (а.с.12) просить стягнути 16 222,80 грн заробітної плати, середній заробітку за час затримки розрахунку за період з 29.12.2014 року по 1.12.2015 року в сумі 25 450 грн та 1000 грн. у порядку відшкодування моральної шкоди .

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та пояснив, що при реорганізаці Щорського Райсількомунгоспу позивачка отримала всю грошову компенсацію за продаж свого статутного капіталу засновнику, окрім цього працюючи директором на підприємстві позивачка могла написати собі будь-яку заборгованість з заробітної плати, тому він не довіряє довідці, яку позивачка надала як доказ до матеріалів справи. Надати суду довідку про виплату заробітної плати або з заборгованості з заробітної плати позивачці, відповідач відмовився.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши письмові докази , приходить до слідуючого.

Встановлено, що позивачка працювала в Щорському райсількомунгоспі. 01.08.2012 року Щорський райсількомунгосп реорганізовано в ПП Щорський райсількомунгосп . 01.08.2012 року позивачка обрана на посаду директора цього підприємства. 15.09.2014 року вийшла зі складу співвласників і залишилась директором ПП Щорський Райсількомунгосп продавши свою частку статутного капіталу. Наказом №18 від 29.12.2014 року по ПП Щорський райсількомунгосп ОСОБА_3 звільнена з посади директора за власним бажанням. Згідно довідки виданої ПП Щорський райсількомунгосп заборгованість позивачки по заробітній платі становить 16 222,80 грн. Із статуту ПП Щорський райсількомуггосп у розділі 1 п.1.1. вбачається, що Приватне підприємство є правонаступником прав та зобов язань Щорського районного міжгосподарського комбінату комунального господарства Райсількомунгосп .

Згідно положень ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом; ст. 116 КЗпП України - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення;

Представником відповідача не надано , всупереч вимогам ст.ст. 10,11,60 ЦПК України, жодного належного та допустимого доказу на спростування позовних вимог ОСОБА_1 зокрема, щодо відсутності заборгованості у підприємства перед позивачкою по виплаті зарплати або наявності такої заборгованості у іншому, ніж зазначено позивачем, розмірі, хоча обов язок доведення перед судом безпідставності позовних вимог останнього несе саме відповідач, який є роботодавцем. Доводи відповідача про ненадання позивачем доказів, що підтверджують наявність та розмір заборгованості по зарплаті за період з грудня 2013 року р. по 29.12.2014 року, не заслуговують на увагу.

За положеннями ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

За клопотанням позивача приймались заходи, щодо витребування доказів. Судом витребувано довідку у відповідача про заборгованість по заробітній платі (а.с.14), але відповідач відмовився надати офіційну довідку про заборгованість по заробітній платі у ОСОБА_3 Натомість надав неофіційний розрахунок (а.с.30) бухгалтера по заборгованості з заробітної плати ОСОБА_1, де сума заборгованості відповідає довідці на (а.с.7) наданою позивачкою 16 222,80 грн та табель робочого часу (а.с.31-42) за 2014 рік. З УПФУ в Щорському районі (а.с.52) позивачкою надано індивідуальні відомості про застраховану особу згідно яких у грудні 2013 року та за рік 2014 року ПП Щорський райсількомунгосп за позивачку до Пенсійного фонду в Щорському районі сплачувались внески.

Оскільки, Приватне підприємство Щорський Райсількомунгосп є правонаступником прав та зобов язань Щорського районного міжгосподарського комбінату комунального господарства Райсількомунгосп , таким чином розмір заборгованості по зарплаті підлягає стягненню з відповідача.

Вирішуючи питання про стягнення стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди, то ці вимоги не можуть бути задоволені виходячи з слідуючого.

Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку; ст.237-1 КЗпП України - відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Із змісту рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22 лютого 2012 року у справі за конституційним тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу вбачається, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Звільнившись за власним бажанням 29.12.2014 року у позивачки вже була заборгованість по заробітній платі, яка утворилась за період її роботи на посаді директора ПП Щорський райсількомунгосп

Отже, звернувшись 2015 року з вимогами , щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди позивачка пропустила встановлений законом строк для звернення до суду, оскільки знала про порушення своїх прав ще в грудні 2014 року.

За таких обставин, суд вважає, що позивачка немає право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та відшкодування моральної шкоди.

При зверненні до суду позивачка мала пільги щодо сплати судового збору, таким чином судовий збір слід стягнути з відповідача.

Керуючись: ч.1 ст.115 , ст. 117, ст. 233 КЗпП України, рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22 лютого 2012р, ст. ст.10,11,60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ПП "Щорський Райсількомунгосп " про стягнення заробітної плати,середнього заробітку за час затримки розрахунку ,відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Підприємства "Щорський райсількомунгосп" юридична адреса 15200, Чернігівська область Щорський район м.Щорс вул.Червоноармійська, буд №143, код ЄДРПОУ 05389379 заборгованість по заробітній платі 16 222 ( шістнадцять тисяч двісті двадцять дві) грн 80 коп.

У задоволенні позову в інший частині відмовити.

Стягнути з Приватного Підприємства "Щорський райсількомунгосп" на користь держави судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Щорський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя З.О.Шаповал