Рішення

від 12.01.2016 по справі 910/29797/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2016Справа № 910/29797/15

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА догромадської організації МАЙБУТНЄ ПОДОЛУ , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаПодільська районна в місті Києві державна адміністрація, провиселення та стягнення 129604,55 грн, за участю представників сторін: від позивачаФільова Н.Ф. (довіреність від 18.11.2015 № б/н); від відповідача від третьої особине з'явилися; не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року до Господарського суду міста Києва звернулося комунальне підприємство КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА з позовом до громадської організації МАЙБУТНЄ ПОДОЛУ , яким заявлено вимоги про стягнення з останнього 166426,03 грн, з яких: 149285,96 грн - основна заборгованість; 17167,07 грн - пеня; розірвання договору від 12.12.2012 № 2872/12 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду та про виселення відповідача з об'єкта оренди.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 149258,96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2015 прийнято вказаний вище позов до розгляду та порушено провадження у справі № 910/29797/15.

Ухвалою від 14.12.2015 суд залучив до участі у справі Подільську районну в місті Києві державну адміністрацію як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

30 грудня 2015 року позивачем подано до суду заяву від 29.12.2015 про уточнення позовних вимог. Відповідно до вказаної заяви позивачем заявлені такі вимоги: про виселення відповідача з об'єкта оренди та стягнення з ГО МАЙБУТНЄ ПОДОЛУ 108725,80 грн заборгованості по орендній платі (у тому числі 3308,38 грн - втрат від інфляції); 18176,83 грн - пені; 2701,92 грн - 3 % річних.

У судовому засіданні 12 січня 2016 року повноважним представником позивача надано суду заяву від 12.01.2016 про зміну предмета позову. Згідно із вказаною заявою позивач заявлені вимоги про виселення відповідача з об'єкта оренди та стягнення з ГО МАЙБУТНЄ ПОДОЛУ 108725,80 грн заборгованості по орендній платі (у тому числі 3308,38 грн - втрат від інфляції); 18176,83 грн - пені; 2701,92 грн - 3 % річних.

Суд відзначає, що заява позивача від 12.01.2016 про зміну предмета позову відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та надана суду до початку розгляду судом справи по суті, про що свідчить протокол судового засідання від 12.01.2015, а тому суд заяву задовольняє та розглядає спір з урахуванням зміненого предмета позову.

Ували, винесені судом у даній справі, надсилалися, зокрема, відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце судових засідань, у яких розглядалася дана справа, належним чином.

Відповідач в жодне судове засідання свого повноважного представника не направив, обґрунтованих письмових пояснень з цього приводу до суду не подав, правом, наданим ст. 59 ГПК України, не скористався, а тому, відповідно до положень ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Крім того, третя особа також у судові засідання свого повноважного представника не направила, вимог суду, викладених в ухвалі від 14.12.2015, не виконала, обґрунтованих пояснень з приводу наведеного до суду не подала.

У судовому засіданні 12 січня 2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши повноважного представника позивача, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено таке.

Між Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією, як орендодавцем, громадською організацією МАЙБУТНЄ ПОДОЛУ , як орендарем, та комунальним підприємством ДИРЕКЦІЯ З УПРАВЛІННЯ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ (підприємство) укладено договір від 12.12.2012 № 2872/12 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

30 січня 2015 року укладено до договору від 12.12.2012 № 2872/12 додаткову угоду про внесення змін, якою змінено в преамбулі, п. 2.4, п. 3.6 та розділі 10 договору слова: комунальне підприємство ДИРЕКЦІЯ З УПРАВЛІННЯ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА на: комунальне підприємство КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА .

Так, у відповідності до предмета договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 01.11.2012 № 288/8572 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 42/48, для використання під служби (п. 1.1 договору).

Об'єктом оренди є: нежиле приміщення загальною площею 164,70 м 2 , розташоване: 1-й поверх 164,70 м 2 - служби, згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину договору (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.4 договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі комунального підприємства КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА .

Як передбачено у п. 3.1 договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п. 27 таб. 2 п. 22 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250, та на дату розрахунку в цілому становить 4733,33 грн (сума без ПДВ) та 946,67 грн (сума ПДВ) разом 5680,00 грн (сума орендної плати розраховується в додатку до договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Згідно з п. 3.5 договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління балансоутримувача - комунального підприємства КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА , починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця (п. 3.6 договору).

У пункті 3.9 договору зазначено, що крім орендної плати орендар щомісячно компенсує підприємству витрати за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди та інші витрати.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ч. 2 названої статті встановлено, що державну політику у сфері оренди здійснюють, зокрема, органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Судом встановлено, що 12 грудня 2012 року орендодавцем передано, а орендарем прийнято об'єкт оренди у користування на підставі договору у задовільному стані, що підтверджується актом приймання-передачі від 12.12.2012, який є додатком № 1 до договору, та підписаного сторонами договору та скріпленого відбитками їх печаток (засвідчена копія міститься у матеріалах справи).

Також судом встановлено, що 22 грудня 2015 року позивачем, а 28 грудня 2015 року третьою особою у справі було надіслано відповідачеві листи від 16.12.2015 № 1815 і від 29.12.2015, відповідно, у яких викладено заяви про припинення терміну дії договору. Вказаними листами позивач і третя особа повідомили відповідача про наявність заборгованості по сплаті орендної плати за користування об'єкта оренди в сумі 149258,96 грн (станом на 17 вересня 2015 року) та 17167,07 грн пені, а також вимагали від відповідача у триденний строк з моменту отримання заяв повернути за актом приймання-передачі позивачеві об'єкт оренди та сплатити вказану заборгованість.

Суд відзначає, що вищевказані листи та докази їх надсилання відповідачеві міститься в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

Доказів, які б свідчили про будь-яке реагування відповідачем на листи позивача і третьої особи у справі, матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного вище, суд робить висновок, що відповідачем вимоги викладені у листах позивача і третьої особи фактично проігноровані, залишені без відповіді і виконання.

Спір між сторонами справи виник, як зазначає позивач, внаслідок неналежного невиконання відповідачем свого основного обов'язку за договором, а саме, грошового, а також у зв'язку із неповерненням об'єкта оренди на вимогу позивача і третьої особи.

У зв'язку із наведеними обставинами, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Сторонами у п. 9.1 договору встановлено, що договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 12 грудня 2012 року до 11 грудня 2015 року.

Договір припиняється в різі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п. 9.4 договору).

Згідно з п. 9.7 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Виходячи з вищенаведених умов договору та норм права, суд дійшов висновку, що на момент вирішення судом спору у даній справі договір припинив свою дію у встановлений термін, тобто 11 грудня 2015 року, оскільки орендодавцем та підприємством зроблено заяву про припинення дії договору протягом місяця, після настання вказаного терміну.

Як передбачено сторонами у п. 4.15 договору, орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Частиною 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна унормовано, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У відповідності до п. 7.6 договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Суд відзначає, що доказів припинення користування відповідачем об'єкта оренди та повернення останнім позивачеві вказаного об'єкта у встановленому договором порядку матеріали справи не містять.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент вирішення судом спору у даній справі відповідач фактично користується об'єктом оренди, тобто відповідачем порушено умови договору та приписи законодавства, а тому позовні вимоги про виселення відповідача з об'єкта оренди та зобов'язання останнього повернути вказаний об'єкт позивачеві за актом приймання-передачі є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, розглядаючи спір в частині стягнення з відповідача заборгованості, суд виходить з такого.

Частиною 1 ст. 284 Господарського кодексу України визначено, що істотними умовами договору оренди є, зокрема орендна плата з урахуванням її індексації.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

У відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Як встановлено вище, відповідач був зобов'язаний здійснювати орендні платежі на користь позивача щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, що матеріали справи не місять жодного доказу щодо здійснення відповідачем оплат орендної плати на користь позивача у спірний період.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості, яка складає 105417,42 грн, є правомірною, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, як зазначалося вище, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції шляхом стягнення пені в сумі 18176,83 грн та відповідальності, встановленої ст. 625 ЦК України, тобто стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 2701,92 грн та втрат від інфляції в сумі 3308,38 грн.

Розглядаючи вказані вимоги, суд зазначає таке.

Як встановлено вище, відповідач своїми діями порушив грошове зобов'язання за договором (ст. 610 ЦК України), тому він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), а відтак є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

У відповідності до п. 6.2 договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що у правовідносинах сторін має місце допущене відповідачем порушення грошового зобов'язання, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, є правомірними. Однак, перевіривши розрахунок пені, 3 % річних та втрат від інфляції, здійснений позивачем, суд визнав його невірним.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку вказаних позовних вимог (наведено у таблиці далі по тексту) пеня підлягає задоволенню в сумі 15363,45 грн, а 3 % річних - 1327,83 грн. Тобто вказані вимоги задовольняються судом частково.

При цьому судом враховуються періоди часу, на які нараховуються позивачем дані вимоги, а також правила, встановлені ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, тобто шестимісячне обмеження нарахування пені.

Також, за розрахунками суду, сума пені за прострочення грошового зобов'язання у жовтні по грудень 2015 року є більшою, ніж заявлено позивачем. З приводу наведеного суд зазначає, що п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України дає господарському суду, при прийнятті рішення, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Проте, відповідного клопотання заінтересованою особою суду не надано, а тому пеня за вказаний період задовольняється судом у заявленому позивачем розмірі.

Суд також відзначає, що 3 % річних необхідно нараховувати на кожну суму заборгованості окремо, яка виникла за конкретний місяць, та за відповідний період такого прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розрахунок суми пені.

Місяць, за який нараховується пеня Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення лютий 2015 року 6087.20 21.02.2015 - 03.03.2015 11 19.5000 % 0.107 %* 71.55 6087.20 04.03.2015 - 21.08.2015 171 30.0000 % 0.164 %* 1711.09 березень 2015 року 6409.82 21.03.2015 - 27.08.2015 160 30.0000 % 0.164 %* 1685.87 6409.82 28.08.2015 - 18.09.2015 22 27.0000 % 0.148 %* 208.63 квітень 2015 року 7102.08 21.04.2015 - 27.08.2015 129 30.0000 % 0.164 %* 1506.03 7102.08 28.08.2015 - 24.09.2015 28 27.0000 % 0.148 %* 294.20 7102.08 25.09.2015 - 19.10.2015 25 22.0000 % 0.121 %* 214.04 травень 2015 року 8096.37 21.05.2015 - 27.08.2015 99 30.0000 % 0.164 %* 1317.60 8096.37 28.08.2015 - 24.09.2015 28 27.0000 % 0.148 %* 335.39 8096.37 25.09.2015 - 29.10.2015 35 22.0000 % 0.121 %* 341.60 8096.37 30.10.2015 - 18.11.2015 20 22.0000 % 0.121 %* 195.20 червень 2015 року 8274.49 21.06.2015 - 27.08.2015 68 30.0000 % 0.164 %* 924.93 8274.49 28.08.2015 - 24.09.2015 28 27.0000 % 0.148 %* 342.77 8274.49 25.09.2015 - 29.10.2015 35 22.0000 % 0.121 %* 349.12 8274.49 30.10.2015 - 17.12.2015 49 22.0000 % 0.121 %* 488.76 8274.49 18.12.2015 - 19.12.2015 2 22.0000 % 0.121 %* 19.95 липень 2015 року 8307.59 21.07.2015 - 27.08.2015 38 30.0000 % 0.164 %* 518.94 8307.59 28.08.2015 - 24.09.2015 28 27.0000 % 0.148 %* 344.14 8307.59 25.09.2015 - 29.10.2015 35 22.0000 % 0.121 %* 350.51 8307.59 30.10.2015 - 17.12.2015 49 22.0000 % 0.121 %* 490.72 8307.59 18.12.2015 - 29.12.2015 12 22.0000 % 0.121 %* 120.18 серпень 2015 року 8224.52 21.08.2015 - 27.08.2015 7 30.0000 % 0.164 %* 94.64 8224.52 28.08.2015 - 24.09.2015 28 27.0000 % 0.148 %* 340.70 8224.52 25.09.2015 - 29.10.2015 35 22.0000 % 0.121 %* 347.01 8224.52 30.10.2015 - 17.12.2015 49 22.0000 % 0.121 %* 485.81 8224.52 18.12.2015 - 29.12.2015 12 22.0000 % 0.121 %* 118.97 вересень 2015 року 8158.72 21.09.2015 - 24.09.2015 4 27.0000 % 0.148 %* 48.28 8158.72 25.09.2015 - 29.10.2015 35 22.0000 % 0.121 %* 344.23 8158.72 30.10.2015 - 17.12.2015 49 22.0000 % 0.121 %* 481.92 8158.72 18.12.2015 - 29.12.2015 12 22.0000 % 0.121 %* 118.02 жовтень, листопад і грудень 2015 року 8346,37 8237,87 8402,63 21.10.2015, 21.11.2015, 21.12.2015 - 29.12.2015 1152,65

Розрахунок 3 % річних.

Місяць, за який нараховується 3 % річнихСума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів лютий 2015 року 7511.21 21.02.2015 - 29.12.2015 312 3 % 192.62 березень 2015 року 7898.35 21.03.2015 - 29.12.2015 284 3 % 184.37 квітень 2015 року 8729.06 21.04.2015 - 29.12.2015 253 3 % 181.52 травень 2015 року 9922.21 21.05.2015 - 29.12.2015 223 3 % 181.86 червень 2015 року 10135.96 21.06.2015 - 29.12.2015 192 3 % 159.95 липень 2015 року 10237.32 21.07.2015 - 29.12.2015 162 3 % 136.31 серпень 2015 року 10137.32 21.08.2015 - 29.12.2015 131 3 % 109.15 вересень 2015 року 10058.36 21.09.2015 - 29.12.2015 100 3 % 82.67 жовтень 2015 року 10283.54 21.10.2015 - 29.12.2015 70 3 % 59.17 листопад 2015 року 10153.34 21.11.2015 - 29.12.2015 39 3 % 32.55 грудень 2015 року 10351.06 21.12.2015 - 29.12.2015 9 3 % 7.66

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції суд зазначає, що сума вказаної вимоги за розрахунками суду також є більшою, однак клопотання заінтересованою особою про вихід суду за межі позовних вимог до суду не подано, а тому вказана вимога задовольняється судом у розмірі 3308,38 грн.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 ГПК).

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню частково, за приписами ч. 5 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33-34, 43-44, 49 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з громадської організації МАЙБУТНЄ ПОДОЛУ (04070, місто Київ, вулиця Почайнинська, будинок 52; ідентифікаційний код 37827766) на користь комунального підприємства КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА (04071, місто Київ, вулиця Хорива, будинок 36; ідентифікаційний код 39609111) заборгованість в сумі 105417,42 (сто п'ять тисяч чотириста сімнадцять) грн 42 коп.; пеню в сумі 15363,45 (п'ятнадцять тисяч триста шістдесят три) грн 45 коп.; 3 % річних в сумі 1327,83 (одна тисяча триста двадцять сім) грн 83 коп.; втрати від інфляції в сумі 3308,38 (три тисячі триста вісім) грн 38 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 3099,26 (три тисячі дев'яносто дев'ять) грн 26 коп.

3. Виселити громадську організацію МАЙБУТНЄ ПОДОЛУ (04070, місто Київ, вулиця Почайнинська, будинок 52; ідентифікаційний код 37827766) з нежилого приміщення загальною площею 164,70 м 2 , яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 42/48.

4. Зобов'язати громадську організацію МАЙБУТНЄ ПОДОЛУ (04070, місто Київ, вулиця Почайнинська, будинок 52; ідентифікаційний код 37827766) передати комунальному підприємству КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА (04071, місто Київ, вулиця Хорива, будинок 36; ідентифікаційний код 39609111) нежиле приміщення загальною площею 164,70 м 2 , яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 42/48 за актом приймання-передачі приміщення.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14 січня 2016 року.

Суддя Я.А. Карабань