Рішення

від 12.01.2016 по справі 922/4041/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2016 р.Справа № 922/4041/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі позивача-1: Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків; позивача-2: Харківської міської ради, м. Харків; до Гаражного кооперативу "Автомобіліст", м. Харків; про стягнення 48.715,61 грн. за участю :

прокурора - Хряк О.О., посвідчення № 028256 від 15.08.2014 р.;

представників:

позивача 1 - ОСОБА_1, довіреність № 01/01-25/08-18 від 04.01.2016 р.;

позивача 2 - не з"явився;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 01.08.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Московського району міста Харкова, 13.07.2015 р., в інтересах держави в особі позивача-1: Державної екологічної інспекції у Харківській області, та позивача-2: Харківської міської ради, звернувся з позовом до Гаражного кооперативу «Автомобіліст» про стягнення на користь держави шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у розмірі 48.715,61 грн. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 02.09.2015 р. № 04-32-192-15, прийнятої ухвалою суду від 03.09.2015 р. до розгляду).

В обґрунтування позову прокурор вказує на те, що відповідачем, невідшкодована шкода, спричинена державі внаслідок засмічення ділянки, яка надана останньому в оренду, що відображено у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 607/01-04/07-09, за результатами такої перевірки внесено припис №07-25/160 від 05.05.2014 р., в якості правових підстав позову вказує на норми ст. ст. 47, 55, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 1166, 1172 ЦК України.

Разом з цим, у позовній заяві, прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу.

08.09.2015 р. ухвалою господарського суду Харківської області у справі № 922/4041/15 було призначено судову експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. ОСОБА_3, провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи.

28.12.2015 р. надійшло повідомлення ХНДІСЕ ім. засл. Проф. ОСОБА_3 від 22.12.2015 р. № 9227/9392/9630 (вх. № 4354) про зняття дослідження з провадження, у зв"язку з несплатою вартості робіт по проведенню судової експертизи, справа № 922/4041/15 повернута, і хвалою суду від 29.12.2015 р. провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Прокурор у судовому засіданні позов підтримує в повному обсязі та наполягає на його задоволенні, у письмових поясненнях (вх. № 693 від 12.01.2016 р.) заперечує проти обставин викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача-1 позов прокурора підтримав повністю, звернувся з клопотанням про долучення до матеріалів справи поданих ним письмових пояснень по справі (вх. № 333 від 11.01.2016 р.), де заперечує проти тверджень відповідача викладених у відзиві щодо необгрунтовності розрахунку шкоди та порядку її нарахування, порушення ОСОБА_3 при розрахунку збитків позивач заперечує.

Позивач-2 свого представника у судове засідання не направив, докази на виконання ухвали суду від 29.12.2015 р. не надав, причини неявки у судове засідання свого представника суду не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову прокурора заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні частково, - вважає обгрунтованим позов в частині стягнення шкоди завданої фактичним засміченням, що виявлено актом перевірки від 30.04.2014 р. № 607/01-04/07-09 у розмірі 3.375,15 грн. (відгук на позовні вимоги з урахуванням змін вх. № 35701 від 08.09.2015 р., т. І а. с. 173-174); 12.01.2016 р. надав заперечення на позовні вимог (вх. № 694).

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області на виконання запиту слідчого відділу Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 16.01.2014 за №67/1667 проведено позаплановий захід (перевірку) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами на території ГК Автомобіліст по вул. Блюхера, 64-Б у м. Харкові.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 30.04.2014 за № 607/01-04/07-09 (т. І а. с. 27-37).

В ході перевірки встановлено, що ГК Автомобіліст використовує земельну ділянку по вул. Блюхера, 64-Б у м. Харкові загальною площею 3,2600 га на підставі державного акту на право постійного користування землею серія І-ХР №004051 та договору оренди землі від 15.06.2011 р., укладеного з Харківською міською радою на земельну ділянку площею 1,1408 га.

В ході обстеження вищевказаної території 30.04.2014 виявлено факт засмічення земельної ділянки на відкритому грунті ( 4 смітника):

- відходи металічного дроту, спалене сміття, відходи пластикової тари та поліетилену навпроти гаражів №№ 742, 741, орієнтованою площею 4, 94 м.2;

- відходи відпрацьованих шин навпроти гаражів №№964,965 орієнтованою площею 3,04 м.2;

- відходи скляної, пластикової, жерстяної тари навпроти гаражів №№951, 950 орієнтованою площею 0,96 м.2;

- відходи скла, пластику, поліетилену, спаленої деревини, відходи тканини та картону навпроти гаража №880 орієнтованою площею 2, 76 м.2.

За результатами перевірки 05.05.2014 внесено припис № 07-25/160 щодо усунення виявлених порушень, згідно з п.2 якого ГК Автомобіліст зобов'язано ліквідувати засмічення території за адресою: м. Харків, вул. Блюхера, 64-Б та не допускати в подальшому.

За результатами лабораторного аналізу, Держекоінспекцією був складений протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 29.05.2014 № 1-2014/1-5, згідно якого було встановлено забруднення земельної ділянки по вул. Блюхера, 64-6, через перевищення забруднюючих речовин у порівнянні з ГДК та фоновими значенням (т. І а. с. 38-42).

Таким чином, ГК Атомобіліст здійснює свою діяльність всупереч вимог ст. 55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища та ст. 17 Закону України Про відходи .

З метою усунення порушень виявлених під час здійснення позапланової перевірки ГК Автомобіліст Держекоінспекцією винесено припис від 05.05.2014 року за № 07-25/160. Пунктом два вказано припису, керівника кооперативу було зобов'язано ліквідувати засмічення на території ГК Автомобіліст п'ятиденний строк після отримання припису.

Відповідно до п. 2 ОСОБА_3 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства , затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 року за № 422/13698 (надалі ОСОБА_3), забруднення земель - це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

На підставі вище вказаної ОСОБА_3 та враховуючи дані ХРФ ДП Центр державного земельного кадастру щодо площ земельних ділянок, які зазнали забруднення, Держекоінспекцією була розрахована шкода внаслідок забруднення чотирьох земельних ділянок площами 50 м2, 63 м2,13 м2,1 м2, загальний розмір шкоди, із врахуванням змін становить 48 715,61 грн.

Підставою звернення із даним позовом прокурор вказує те, що відповідачем, невідшкодована шкода, спричинена державі внаслідок засмічення ділянки, яка надана останньому в оренду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно встановити в діях відповідача наявність складу цивільного правопорушення, а саме: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою; вину заподіювача шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Процедура проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів регулюється Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 р., відповідно до п.1.4 якого акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.

При цьому відсутність вини відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України доводиться особою, яка завдала шкоди (вказана позиція міститься у п.1.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 р. N 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями).

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 ЦК України). Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди (п. 1.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 р. N 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями).

Відповідачем не доведено відсутності вини у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельних ділянок, користувачем яких є відповідач та не заперечується факту такого.

Враховуючи вищевказане, позов прокурора про стягнення на користь держави шкоди, заподіяної порушенням відповідачем законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, є правомірним та підставним.

Разом із тим, розмір збитків в сумі 48.715,61 грн. є необґрунтованим та таким, що не доведений наданими суду доказами.

Обов'язок доказування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Доказами у справі, згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Під час звернення із даним позовом прокурор зазначав про розмір збитків в сумі 193.818,21 грн., в подальшому звернувся із заявою про зменшення позовних вимог до 48.715,61 грн., яка вмотивована невірним розрахунком. Тобто у первісній редакції розмір збитків завищений майже у п"ять разів. При цьому самого розрахунку із зазначенням у чому саме полягає невірність такого суду не надано.

Крім того, станом на момент розгляду даної справи, Державна екологічна інспекція у Харківській області внесла зміни до претензій направлених в адресу ГК Автомобіліст , однак, при цьому при розрахунку площі засмічення показники які не відповідають акту перевірки від 30.04.2014 року залишено незмінними.

Загальна кількість претензій за даним спором - 4: претензія № 164 від 16.09.2014р. відходи скляної, пластикової, жерстяної тари навпроти гаражів №951,950. Орієнтовні розміри: довжина 0,8 ширина 1,2 м (площа 0,96 м2); претензія №165 від 16.09.2014р. відходи скла, пластику, поліетилену, спаленої деревини, відходи тканини та картону навпроти гаража №880. Орієнтовні розміри: довжина 1,2 ширина 2,3м (площа 2,76 м2); претензія №166 від 16.09.2014р. відходи металевого дроту, спалене сміття, відходи пластикової тари та поліетилену навпроти гражів №№742,741 Орієнтовні розміри: довжина 2,6 м, ширина 1,9 м (площа 4,94 м2); претензія №167 від 16.09.2014р. відходи відпрацьованих шин навпроти гаражів №№ 964, 965 Орієнтовні розміри: довжина 1,6м., ширина 1,9 (площа 3,04 м2) (т. І а. с. 134-153).

Суд погоджується з твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву від 08.098.2015 р. про те, що зміни до претензії №165 не можуть братись до уваги, оскільки первинна претензія була складено по факту виявлення засмічення напроти гаражу №880, а згідно протоколу вимірювань показників складу та властивостей грунту від 29.05.2014 №1-2014/1-5 перевищення норм гранично - допустимих концентрацій та фонових значень амонію та нітратам - не встановлено, (т. І а. с. 80-81)

Щодо проб взятих біля гаража №876, слідує зазначити, що в акті перевірки та у позові не відображено факту виявлення порушень на цій дільниці. Претензія за результатами перевірки щодо проб напроти гаража №876 не направлялась.

Згідно п. 5.1 ОСОБА_3 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і асміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. №171 Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення .

За таких обставин, сума шкоди завданої фактичним засміченням що виявлено актом перевірки від 30.04.2014 року №607/01-04/07-09 є обґрунтованою в сумі 3375,15 грн. І тому позов прокурора підлягає задоволенню в цій частині, в решті позову суд відмовляє, як у необґрунтованому та не доведеному матеріалами справи.

Розглянувши клопотання прокурора про вжиття заходів до забезпечення, викладеному у прохальній частині позовної заяви, суд відмовляє у її задоволенні, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 66 ГПК України, господарський, суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом приписів п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 16 роз"яснено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

В контексті наведеного, враховуючи, що клопотання прокурора не обґрунтовано належним чином: базується на припущеннях - а ні в позовній заяві, а ні в наданих до неї документах не обґрунтовуються підстави необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні такого.

Оскільки прокурор звільнений від сплати судового збору, 1.827,00 грн. судового збору за подання до суду заяви про вжиття заходів забезпечення позову (п.п. 3 п. 2 ч.2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", в редакції станом на момент звернення із даним позовом), не підлягають стягненню.

Інші судові витрати у даній справі, які складаються з 1.827,00 грн. судового збору, покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам та підлягають стягненню на користь Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 440, 442, 509, 525, 526, 530, 610, 627-629, 1166 Цивільного кодексу України , ст. ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 29, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Гаражного кооперативу Автомобіліст (вулиця Блюхера, 64-Б, м. Харків, 61142, код 22628975) на користь держави шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у розмірі 3 375,15 грн. на р/р 33110331700009, м. Харків, МФО 851011 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності , символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області.

2.1. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Гаражного кооперативу Автомобіліст (вулиця Блюхера, 64-Б, м. Харків, 61142, код 22628975) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 126,58 грн. судового збору.

3.1. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 13.01.2016 р.

Суддя ОСОБА_4

/Справа №922/4041/15/