Рішення

від 12.01.2016 по справі 902/1590/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 січня 2016 р. Справа № 902/1590/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Василишеній Н.О.

Представники сторін не з'явились

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Молочна Слобода" (63702, м. Куп'янськ, Харківська область, вул. Ломоносова, 26)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочне Поділля" (23500, Вінницька обл., м. Шаргород, вул. Леніна, 284, офіс 201)

про стягнення вартості товару на суму 19 101,14 грн.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Молочна Слобода" (далі позивач) звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочне Поділля" (далі відповідач), в якому просив стягнути з відповідача 19 101,14 грн. заборгованості, з яких: 16808,98 грн. - основного боргу; 1044,32 грн. - пені; 1176,63 грн. - штрафу та 71,21 - 3% річних.

Ухвалою від 09 грудня 2015 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 12 січня 2016 року.

В судове засідання 12.01.2016 року представники сторін не з'явились. Через канцелярію суду 11.01.2016 р. від позивача надійшло клопотання та телеграма про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в справі доказами.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву на позов та витребуваних документів не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується поштовим повідомленням про вручення йому рекомендованої кореспонденції від 25.12.15 р., доставлено (вручено) 17.12.15 р.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відсутність представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з цим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

24 квітня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки на умовах Дистриб'юції № НОМЕР_1 (в подальшому Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, Дистриб'ютор (відповідач) за домовленістю з Постачальником (позивач) одержує комплекс прав та обов'язків на дистриб'юцію Продукту виключно на території Дистриб'ютора: м. Запоріжжя та Запорізької області.

Згідно п. 1.2 Договору загальний об'єм та загальна вартість Продукту, що поставляється по цьому договору, визначаються в період строку дії Договору, виходячи з цін на Продукт, асортименту та загальної кількості Продукту, поставленого Дистриб'ютору згідно з умовами Договору та Додатків № 1, 2 до нього.

Відповідно до п. 2.1. та 2.2 Договору Постачальник, на умовах передбачених цим Договором, зобов'язується передавати партіями Продукт у власність Дистриб'ютора, а Дистриб'ютор зобов'язується його прийняти. Партією Продукту є Продукт, поставлений по одній накладній на відпуск товарно-матеріальних цінностей. Постачальник планує передавати Дистриб'ютору Продукт у відповідності з розробленим порядком згідно Додатку № 9 та узгодженими Сторонами на кожен місяць в Додатку № 2 до Договору, а Дистриб'ютор своєчасно сплачує переданий Продукт за цінами, обумовленими сторонами в Додатку № 1 до даного Договору та здійснює продаж Продукту на Території від свого імені і за свій рахунок.

Згідно п. 5.1. Договору Постачальник постачає Дистриб'ютору Продукт за договірною ціною, що вказана в Прайс-листі (Додаток № 1).

Оплата Дистриб'ютором за Продукт здійснюється в строки, передбачені Додатком № 3 до Договору з моменту поставки Продукту (п.5.2. Договору).

Відповідно до Додатку № 3 до Договору відстрочення платежу за кожну партію товару з моменту відвантаження Продукту зі складу Постачальника 15 календарних днів.

Згідно з накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей (наявними в матеріалах справи), на виконання своїх зобов'язань по договору позивач здійснив поставку Продукту у власність відповідача, за період дії договору, на загальну суму 124334,75 грн.

Відповідач в свою чергу на виконання умов договору здійснив часткову оплату поставленого Продукту на суму 107525,77 грн., з урахуванням повернення Продукту та скидки наданої позивачем відповідно до умов договору.

З огляду на це на день подачі позову до суду за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем по трьом накладним на відпуск товарно-матеріальних цінностей, а саме:

№ ЦТД000037057 на суму 16455,48 грн. від 25.09.2015 р., з урахуванням часткової проплати заборгованість по даній накладній складає 14750,98 грн. зі строком сплати 12.10.2015 р.;

№ ЦТД000037446 на суму 235,20 грн., від 28.09.2015 р., зі строком сплати 13.10.2015 р.;

№ ЦТД000037721 на суму 1822,80 грн., від 30.09.2015 р. зі строком сплати 15.10.2015 р.

Станом на день слухання справи за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 16808,98 грн.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару, за якими згідно зі ст. 712 ЦК України одна сторона - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У ст. 33-34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З матеріалів справи вбачається, а відповідачем не спростовано, що на день розгляду справи у останнього перед позивачем існує заборгованість у сумі 16808,98 грн., а тому суд приходить до висновку про задоволення позову.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1044,32 грн. - пені; 1176,63 грн. - штрафу та 71,21 - 3% річних.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 8.2 Договору За несвоєчасну оплату вартості Продукту, або оплати у неповному розмірі згідно терміну оплати, вказаного в Додатку № 3, Дистриб'ютор сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення, за весь період несплати боргу, до погашення в повному обсязі, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності нарахування позивачем пені, штрафу та 3% річних, судом не виявлено помилок, а тому 1044,32 грн. - пені (за загальний період прострочення з 12.10.2015 р. по 02.12.2015 р.); 1176,63 грн. - штрафу та 71,21 - 3% річних (за загальний період прострочення з 12.10.2015 р. по 02.12.2015 р.) підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також необхідно зазначити, що при зверненні до суду 08.12.2015 року з позовною заявою № 453 від 03.12.2015 р. позивачем платіжним дорученням № 2311 від 01.12.2015 року перераховано до державного бюджету 1378,00 грн.

Виходячи з ч. 1 та підпункту 2.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року (з змінами від 03.09.2015 р.) за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (встановленої законом на 1 січня календарного року) та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати

Відповідно до ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік від 28.12.2014 року № 80-VІІІ встановлено з 1 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати 1218 гривень на місяць.

Як вбачається з платіжного доручення № 2311 від 01.12.2015 року, доданого до позовної заяви як доказ сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн., кошти позивачем перераховані в більшому розмірі ніж встановлено п.2.2 ч.2 ст.4 Закону, тоді як потрібно було сплатити 1218,00 грн. - 1 розмір мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня календарного року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочне Поділля" (23500, Вінницька обл., м. Шаргород, вул. Леніна, 284, офіс 201, код 39502711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Молочна Слобода" (63702, м. Куп'янськ, Харківська область, вул. Ломоносова, 26, код 32358958) 16808,98 грн. - боргу; 1044,32 грн. - пені; 1176,63 грн. - штрафу; 71,21 - 3% річних та 1218,00 грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 14 січня 2016 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (63702, м. Куп'янськ, Харківська область, вул. Ломоносова, 26)

3 - відповідачу (23500, Вінницька обл., м. Шаргород, вул. Леніна, 284, офіс 201)