Рішення

від 12.01.2016 по справі 903/1303/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 січня 2016 р. Справа № 903/1303/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПРОД» , м.Рожище

до відповідача: Волинського обласного санаторію матері і дитини «ТУРІЯ» , м. Ковель

про стягнення 12464,82грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - договір-доручення про надання адвокатських послуг №01/11-15 від 01.11.2015р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПРОД» звернувся з позовом до відповідача - Волинського обласного санаторію матері і дитини «ТУРІЯ» та просить стягнути 12464,82грн. заборгованості за договором поставки №19/06-2015К/1 від 19.06.2015р., в т.ч.: 11563,04грн. - основного боргу, 787,74грн. - інфляційних витрат та 114грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №19/06-2015К/1 від 19.06.2015р., щодо повного та своєчасного розрахунку.

В підтвердження позовних вимог подав на договір поставки №19/06-2015К/1 від 19.06.2015р., претензію-вимогу на суму 11563,04грн., оборотно-сальдову відомість по рахунку:361 за період з 01.01.2015р. по 25.11.2015р., видаткові накладні №РН-0000124 від 04.08.2015р., №РН-0000128 від 11.08.2015р., №РН-0000136 від 18.08.2015р., №РН-0000140 від 25.08.2015р., довіреність №27 від 06.08.2015р., витяг з ЄДРПОУ Волинського обласного санаторію матері і дитини «ТУРІЯ» , свідоцтво №02427711 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 31.03.2001р., витяг з ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПРОД» , довідку АА №910111 з ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПРОД» , свідоцтво №100311223 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.11.2010р. (а.с.8-25).

Представник позивача на вимогу ухвали суду від 21.12.2015р. подав довідку про те, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи з спору між цими сторонами, про цей предмет і з цих підстав та відсутнє рішення вище перелічених органів з даного спору №1 від 12.01.2016р.;

В судовому засіданні подав наступні документи:

1. Клопотання за вх. №01-54/239/15 від 12.01.2016р., в якому просить стягнути з відповідача судові витрати на адвокатську допомогу у розмірі - 1000грн. В підтвердження долучив до матеріалів справи:

- довідку №1 від 01.11.2015р., якою підтвердив факт отримання згідно договору- доручення про надання адвокатських послуг №01/11-15 від 01.11.2015р. суми - 1000грн. за адвокатські послуги;

- договір-доручення про надання адвокатських послуг №01/11-15 від 01.11.2015р. з додатками;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ВЛ №778 від 01.11.2013р.;

- посвідчення адвоката України від 01.11.2013р.;

- профлайн адвоката.

2. Заяву про зменшення позовних вимог за вх. №01-65/4/16 від 12.01.2016р. в якій просить зменшити суму стягнення 3% річних на суму 9.16грн.

Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги в сумі 11563,04грн. - основного боргу, 787,74грн. - інфляційних витрат та 104,89грн. - 3% річних, а всього 12455,67грн. підтримав та просить суд задоволити позов в повному об'ємі.

Вказана заява, відповідаючи вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству України, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, є прийнятою судом.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/2351 від 20.10.2006 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" та пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008р., в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Відповідач вимог ухвали суду від 21.12.2015р. не виконав, письмових пояснень по суті заявленої позовної заяви суду не подав, в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 4500601159489.

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторін в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, представник відповідача ухилився від виконання вимог ухвали суду від 21.12.2015р., не надав суду документів та пояснень по суті заявленого позову, наявність заборгованості не підтвердив та й не спростував, причин не виконання вимог ухвали не повідомив, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

19 червня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПРОД» (постачальник) та Волинським обласним санаторієм матері і дитини «ТУРІЯ» (покупець) укладено договір поставки №19/06-2015К/1 від 19.06.2015р. (а.с.8-10).

Відповідно до п. 1.1. договору, Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати у власність Покупця м'ясні та ковбасні вироби в асортименті, а Покупець зобов'язався у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар.

У п. п. 2.1, 2.2 вказаного договору загальна вартість товару визначається сумарно, щодо всіх поставок за період дії договору згідно накладних. Постачальник відвантажує товар Покупцю за цінами, вказаними у видатковими накладними.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що покупець сплачує вартість кожної партії товару, вказану в накладній не пізніше 14 днів з дати одержання товару, тобто з дати підписання накладної на партію товару. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника, вказаний в договорі або готівкою згідно законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання умов договору поставки поставив товар відповідачу на загальну суму 11563,04грн., що підтверджується видатковими №РН-0000124 від 04.08.2015р., №РН-0000128 від 11.08.2015р., №РН-0000136 від 18.08.2015р., №РН-0000140 від 25.08.2015р.(а.с.13-16).

Отже, строк виконання зобов'язання по оплаті для відповідача наступив за видатковою накладною №РН-0000124 від 04.08.2015р. з 19.08.2015р., за видатковою накладною №РН-0000128 від 11.08.2015р. з 26.08.2015р., за видатковою накладною №РН-0000136 від 18.08.2015р. з 02.09.2015р., за видатковою накладною №РН-0000140 від 25.08.2015р. з 09.09.2015р.

Позивачем 25.11.2015р. на адресу відповідача була надіслана претензія-вимога про оплату товару згідно видаткових накладних №РН-0000124 від 04.08.2015р., №РН-0000128 від 11.08.2015р., №РН-0000136 від 18.08.2015р., №РН-0000140 від 25.08.2015р. в сумі 11563,04грн., однак останнім залишена без відповіді та задоволення (а.с. 11).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору поставки №19/06-2015К/1 від 19.06.2015р.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, нараховані позивачем згідно до заяви про зменшення позовних вимог 3% річних за періоди з 19.08.2015р. по 17.12.2015р., з 26.08.2015р. по 17.12.2015р., з 02.09.2015р. по 17.12.2015р., з 09.09.2015р. по 17.12.2015р. в сумі 104,89 грн. та інфляційні втрати за період з 01.09.2015р. по 30.11.2015р. в сумі 787,74 грн. нараховані підставно та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач вимог ухвали суду не виконав, доказів які б спростували заборгованість не подав, нарахування 3% річних та інфляційних втрат не заперечив, власних контрозрахунків не подав.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача за договором поставки №19/06-2015К/1 від 19.06.2015р. підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в сумі 12455,67грн., в т.ч. 11563,04грн. - основного боргу, 787,74грн. - інфляційних втрат та 104,89грн. - 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача просив стягнути 1000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

В обґрунтування витрат долучив довідку №1 від 01.11.2015р., якою підтвердив факт отримання згідно договору - доручення про надання адвокатських послуг №01/11-15 від 01.11.2015р. суми - 1000грн. за адвокатські послуги; договір-доручення про надання адвокатських послуг №01/11-15 від 01.11.2015р. з додатками; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ВЛ №778 від 01.11.2013р.; посвідчення адвоката України від 01.11.2013р.; профлайн адвоката.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Згідно з п. 80 Рішення Європейського суду з прав людини від 12.10.2006 р. у справі за позовом «Двойних проти України» заявнику відшкодовуються тільки ті судові витрати, які були доведені, що вони були необхідними та фактично понесеними, а також обґрунтованими щодо розміру.

Між тим, адвокат ОСОБА_1 в підтвердження понесених позивачем витрат по оплаті його послуг підтвердив довідкою №1 від 01.11.2015р. про сплату 1000грн.

Водночас, остання складена в односторонньому порядку, а тому не може бути належним доказом фактично понесених витрат на оплату послуг адвоката.

Враховуючи викладене, у покладені на відповідача витрат на послуги адвоката слід відмовити.

Оскільки розгляд справи в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати по сплаті судового збору, на підставі ст. 44,49 ГПК України, слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 193Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 527, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Волинського обласного санаторію матері і дитини «ТУРІЯ» (45060, Волинська обл., Ковельський р-н, с.Зелена, код ЄДРПОУ 13366151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПРОД» (45100, Волинська обл., м. Рожище, вул. Героїв УПА,41, код ЄДРПОУ 37271348) 12455,67грн. в т.ч.: 11563,04грн. - основного боргу, 787,74грн. - інфляційних втрат, 104,89грн. - 3% річних та 1218, 00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

15.01.2016р.

Суддя В. М. Дем`як