Рішення

від 13.01.2016 по справі 909/1277/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2016 р. Справа № 909/1277/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма

"РОТОРМАШ", пр-т 50-річчя СРСР, 171, м.Харків, 61060;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОРЕЙЛ",

вул. Гаркуші, 36,м. Івано-Франківськ,76000;

про: стягнення заборгованості в сумі 18 825,00грн.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №5 від 05.01.2016р.);

від відповідача: не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "ТМ ТЕХНОМАШ", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОРЕЙЛ", передоплати в сумі 18 825,00грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.15р., здійснено заміну позивача - Приватне підприємство "ТМ ТЕХНОМАШ" (вул.Фрунзе, б.136 К, м.Луганськ, 91005, ідентифікаційний код 37912505) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "РОТОРМАШ" (пр-т 50-річчя СРСР, 171, м.Харків, 61060, ідентифікаційний код 37385017).

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору №09/11 від 26.11.12р., на виконання умов якого, позивач, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №СФ-0000035 від 05.12.12р., платіжним дорученням №186 від 05.12.12р., перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 18 825,00грн., в якості передоплати 80% вартості продукції, обумовленої Договором №09/11 від 26.11.12р.;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині поставки продукції в термін обумовлений п.3.2.Договору;

- звернення до відповідача з вимогою №84 від 01.10.15р., про повернення попередньої оплати в сумі 18 825,00грн., яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- приписи ст. ст. 526, 615, 693 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 04.12.15р., від 28.12.15р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав. Однак, адресував суду клопотання вх№323/16 від 13.01.16р., в якому просить суд, відкласти розгляд справи, продовжити строк вирішення спору, у з"язку представництвом інтересів представником ТОВ "ТЕХНОРЕЙЛ" в іншому судовому засіданні та неможливістю направити в судове засідання компетентного представника.

Представник позивача, в судовому засіданні заперечив проти поданого відповідачем клопотання, вважає що такі дії відповідача спрямовані на умисне затягування судового процесу.

З"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується клопотання відповідача, про відкладення розгляду справи, суд прийшов до висновку, про відмову в його задоволенні. Клопотання носить неодноразовий характер (аналогічного змісту клопотання а.с.19), вказана підстава для відкладення розгляду справи, а саме - перебування представника відповідача у відрядженні в іншому судовому засіданні, визнається судом - неповажною, оскільки представництво інтересів сторони у суді не обмежено певним колом осіб і такий учасник судового процесу не позбавлений права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч.1-5 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, як з числа своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неприбуття в судове засідання представника відповідача без документального обґрунтування поважності причин такого неприбуття розцінюється судом, як зловживанням процесуальним правом та затягуванням судового процесу, при цьому, за змістом абз.5 п.3.14. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Не підлягає задоволенню і клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору, оскільки приписи ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України надають право господарському суду лише у виняткових випадках, з урахуванням особливостей розгляду спору, продовжити строк його розгляду. Чи є той чи інший випадок винятковим, вирішує суд з урахуванням конкретних обставин справи, в т.ч. її складності, кількості учасників судового процесу, значного обсягу доказів, які підлягають збиранню та оцінці (абз.2 п.3.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р.). В даному конкретному випадку, відсутні обставини, які б вказували на особливість та складність розгляду справи, а відтак, суд не вбачає підстав для продовження строку розгляду спору та вважає, що справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, у строк встановлений приписами ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, беручи до уваги той факт, що відповідач, відповідно до законодавства належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Між Подавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОРЕЙЛ" та Покупцем - Приватним підприємством "ТМ ТЕХНОМАШ" (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "РОТОРМАШ") укладено Договір №09/11 від 26.11.12р.

Згідно п.1.1. Договору, Продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію - запасні частини, на умовах, що передбачені даним Договором.

Ціна і кількість продукції, що поставляється обговорюється в Додатках (Специфікаціях) до даного Договору, що являється його невід'ємною частиною (п.2.1.Договору).

Специфікацією №1 до Договору, обумовлено найменування продукції - шерстені, загальною вартістю 23 531,18грн.

Форма оплати - 80% вартості продукції протягом 5 банківських днів з моменту виставлення Продавцем рахунку, 20% вартості протягом 5 банківських днів з моменту повідомлення Продавцем Покупця про готовність продукції на складі Продавця (п.2.3.Договору).

Пунктом 3.2. Договору встановлено термін поставки продукції - протягом 60 календарних днів з моменту поступлення передоплати 80% вартості Продукції.

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, позивач, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №СФ-0000035 від 05.12.12р. (а.с.13), платіжним дорученням №186 від 05.12.12р. (а.с.14), перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 18 825,00грн., в якості передоплати 80% вартості продукції, обумовленої Договором №09/11 від 26.11.12р.

Однак, відповідач не виконав взяті на себе зобов"язання, в частині поставки продукції у термін обумовлений п.3.2.Договору.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №84 від 01.10.15р. (а.с.15-16), про повернення попередньої оплати в сумі 18 825,00грн. Проте, дана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.

Слід зазначити, що позивачем належним чином повідомлено відповідача про факт правонаступництва ТОВ "ТЕХНОРЕЙЛ" - ТОВ "Науково - виробнича фірма "РОТОРМАШ" та вказано рахунки на які відповідач повинен повернути новому кредитору передоплату в сумі 18 825,00грн. (повідомлення №728 від 29.12.15р., а.с.62-63).

Враховуючи той факт, що станом на 13.01.16р., в матеріалах справи відсутні відомості, які б підтвердили повернення відповідачем передоплати в сумі 18 825,00грн., то позивачем правомірно заявлено вимогу про їх стягнення в судовому порядку.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

В силу приписів ст.ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Договір №09/11 від 26.11.12р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

В силу ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем . Тобто, наведена норма є спеціальною нормою, яка регулює такі правовідносини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Приписами ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу п. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїми правами, наданим йому ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача передоплати в сумі 18 825,00грн., обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 610-612, 614, 626-629, 655, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ТОВ "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" до відповідача ТОВ "Технорейл" про стягнення заборгованості в сумі 18 825,00грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОРЕЙЛ", вул. Гаркуші, 36, м. Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 37794118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "РОТОРМАШ", пр-т 50- річчя СРСР, 171, м.Харків, 61060 (ідентифікаційний код 37385017) 18 825,00грн. ( вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять п"ять грн. 00коп.) - заборгованості, 1 218,00грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.01.16р.

Суддя С.Кобецька