Рішення

від 11.01.2016 по справі 910/30190/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2016Справа №910/30190/15

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Хмельницькзалізобетон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ТРАНСБУД" про стягнення 12478,60 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Білозор Г.Г. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Хмельницькзалізобетон" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ТРАНСБУД" про стягнення заборгованості за Договором поставки товару №94-13з від 15.09.2013 в розмірі 12478,60 грн.

За результатом автоматизованого розподілу справ у Господарському суді міста Києва справу №910/30190/15 передано для розгляду судді Грєховій О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду на 11.01.2016.

Представник позивача в засіданні господарського суду 11.01.2016 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, а також подав додаткові документи до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.01.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення предстанвика позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

15.09.2013 між Товариством з додатковою відповідальністю "Хмельницькзалізобетон" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС-ТРАНСБУД" (покупець) було укладено Договір поставки товару №94-13з, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити замовнику замовлений товар (бетонні суміші та розчини, залізобетонні вироби та інші будівельні матеріали, далі - товар), відповідно до умов даного договору, а замовник зобов'язується своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

За умовами п.п. 2.1., 2.2. договору кількість товарів, що підлягають виготовленню та поставці замовнику, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у заявках замовника, рахунках-фактурах постачальника та видаткових накладних. Загальна кількість товару, що передається постачальником за цим договором, визначається у видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.1. договору загальна вартість договору визначається сумарною вартістю всіх підписаних сторонами видаткових накладних протягом терміну дії договору.

Пунктом 7.4. договору сторони передбачили, що замовник здійснює 100% попередню оплату кожної замовленої партії товару, згідно даного договору, на підставі наданого постачальником рахунку.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на наступний календарний рік (п. 9.1. договору).

Під час розгляду справи доказів припинення дії вказаного договору сторонами не надано, а отже він є діючим та приймається судом до уваги.

Судом встановлено, що на виконання взятих на себе зобов'язань по договору, в період з 16.09.2013 по 15.04.2014, Товариство з додатковою відповідальністю "Хмельницькзалізобетон" поставило, а уповноважений представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ТРАНСБУД" прийняв узгоджений сторонами товар на загальну суму 330802,14 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи довіреностями на отримання матеріальних цінностей, а також накладними за цей період, які підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками підприємств.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки визначених товарів.

У свою чергу відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату поставленого товару в повному обсязі не здійснив, сплативши лише 318323,54 грн., про що свідчать картки рахунку 36 за період з 01.09.2013 по 30.06.2014 та за період з липня 2014 року по жовтень 2015 року, які наявні в матеріалах справи.

У зв'язку з цим у Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ТРАНСБУД" виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар в розмірі 12478,60 грн.

Товариство з додатковою відповідальністю "Хмельницькзалізобетон" зверталося до відповідача з вимогою про оплату №0103/06 від 12.01.2015, в якій просило погасити заборгованість, втім ТОВ "АЗС-ТРАНСБУД" відповіді на вимогу не надало та заборгованість не сплатило.

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем узгодженого товару відповідачу та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 12478,60 грн.

При цьому судом враховано, що поставка товару без попередньої оплати не є вчиненням конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору, зокрема щодо порядку розрахунків, оскільки вигодонабувач користується своїм законним правом у зустрічному зобов'язанні (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі №3-125гс14).

Згідно зі ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ТРАНСБУД" (01021, м. Київ, вулиця Інститутська, будинок 11-А, к.7; ідентифікаційний код 38607265) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Хмельницькзалізобетон" (29010, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вулиця В.М. Чорновола, будинок 31; ідентифікаційний код 01267076) 12478 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 60 коп. основного боргу та 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.01.16

Суддя О.А. Грєхова