Рішення

від 12.01.2016 по справі 914/3978/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2016р. Справа№ 914/3978/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Моршин , м. Моршин, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Барвінок , м. Львів

про стягнення заборгованості за договором від 01.01.2015р. №ТП-222 в сумі 149 502,19 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Куць М.Я.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за договором про надання правової допомоги від 27.09.2015р.

Від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Моршин подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Барвінок про стягнення заборгованості за договором від 01.01.2015р. №ТП-222 в сумі 149 502,19 грн.

Ухвалою суду від 19.11.2015 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 07.12.2015р., про що сторони були повідомлені належним чином під розписку, що підтверджуються повідомленнями про вручення поштового відправлення (оригінали поштівок - в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 07.12.2015р. розгляд справи відкладено на 21.12.2015р.

В судовому засіданні 21.12.2015р. з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин справи оголошено перерву до 12.01.2016р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору від 01.01.2015р. №ТП-222 в повному обсязі не оплатив вартість поставленого йому товару. У зв'язку з цим, позивач просить стягнути заборгованість за договором в сумі 108 932,90 грн. та пеню за прострочку виконання зобов'язання в сумі 40 569,29 грн. Також позивач просить стягнути 2 242,53 грн. витрати по сплаті судового збору та 7 975,00 грн. витрат за послуги адвоката.

В судовому засіданні 12.01.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав зазначених в позовній заяві. Просить стягнути суму заборгованості за договором у розмірі 108 932,90 грн., 40 569,29 грн. пені та судові витрати, а саме: 2 242,53 грн. витрати по сплаті судового збору та 7 975,00 грн. витрат за послуги адвоката.

В судовому засіданні 12.01.2016р. відповідач явку повноважного представника не забезпечив, про причини не явку суд не повідомив, хоч належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

У відзиві на позовну заяву (вх. № 55278/15 від 21.12.2015р.) відповідач заперечив існування заборгованості за Договором, просить суд в межах 2- місячного строку надати сторонам час для підписання Акти звірки взаємних розрахунків та договору про зарахування зустрічних вимог згідно Додаткового договору № 3 про надання послуг для збільшення обсягів реалізації товару та зменшення основної суми заборгованості. Однак належної копії додаткового договору № 3, інших належних та допустимих доказів надання послуг до матеріалів справи на підтвердження правової позиції відповідачем не подано.

Відповідно до ст. 69 ГПК України суд обмежений строками розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.01.2016р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне.

01.01.2015р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №ТП-222 в (далі за текстом - Договір).

Згідно п.1.1. Договору Постачаль ник (позивач у справі) зобов'язується передати у власність Покуп ця (відповідач у справі) визначений цим Договором товар на підставі замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується приймати названий товар та оплачувати його.

На виконання умов Договору, позивачем було поставлено товар, а відповідачем отримано товар в період з 02.01.2015р. по 10.08.2015р. на загальну суму 314 006,37грн., що вбачається з видаткових накладних підписаних сторонами та скріплених печатками без жодних застережень, підтримується позивачем та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п.3.3. Договору Покупець зобов'язаний сплатити вартість поставленої партії товару протягом 26 (двадцяти шести) календарних днів з моменту отримання Покупцем товару від Постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своєчасно покладені на нього зобов'язання щодо оплати отриманого товару за Договором в сумі 108 932,90 грн. не виконав, у зв'язку з чим у нього заборгованість за поставлений товар, що підтримується позивачем та належними та допустимими доказами не заперечується відповідачем.

Крім того, існування заборгованості станом на 31.08.2015р. за Договором вбачається з Акту звірки взаємних розрахунків, підписаного сторонами та скріплений печатками без жодних застережень.

Належних та допустимих доказів повної оплати за поставлений товар відповідачем не надано.

За неналежне виконання умов Договору позивач просить стягнути 40 569,29 грн. пені.

Доказів повного погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору купівлі-продажу (поставки) в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари)в сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт проведення відповідачем повної оплати вартості поставленого позивачем товару підтверджений не був. Відповідач не подав належних та допустимих доказів на заперечення факту існування заборгованості на суму 108 932,90 грн.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 108 932,90 грн., оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до п. 6.1. Договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний протермінований день від несвоєчасно сплаченої, несплаченої чи сплаченої в неповному обсязі суми. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд здійснивши перерахунок пені, дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення пеня в сумі 40 569,29 грн. (розрахунок в матеріалах справи) нарахована правомірно та підлягає стягненню.

Заперечень щодо нарахування та стягнення пені, контррозрахунку відповідачем не подано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи зі змісту наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2 242,53 грн. покладаються на відповідача.

Відповідно до приписів ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Відповідно до ст.ст. 1, 26 вказаного Закону, адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Окрім цього, суд звертає увагу на наступне.

Згідно п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21.02.2013 р. № 7, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, необхідно зазначити, що в матеріалах справи є наявний договір про надання правової допомоги від 27 вересня 2015 року, укладений між сторонами з визначеним предметом договору. Згідно з п.3.1. цього Договору сторони домовилися, що за правову допомогу замовник (позивач) сплачує адвокату винагороду в розмірі 5 % від суми позову та за оформлення позовної заяви 500,00 грн., що в загальній суму 7 975,00 грн.

Матеріали справи міститься платіжне доручення від 06.10.2015р. № 18 на суму 7 975,00 грн. про сплату юридичних послуг адвоката, акт виконаних робіт щодо надання юридичних послуг, підписаний сторонами та скріплений печатками, також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №999.

З огляду на вищевикладене та вимог Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , суд прийшов до висновку про задоволення стягнення судових витрат у сумі 7 975,00 грн. на правову допомогу адвоката.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193, 230, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 526, 530, 549, 599, 610-612, 626, 629, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України та ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Барвінок (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359; ідентифікаційний код 35621418) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Моршин (82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Івана Франка, буд. 32; ідентифікаційний код 38011438) 108 932,90 грн. заборгованості за поставлений товар, 40 569,29 грн. пені, 2 242,53 грн. витрат по сплаті судового збору та 7 975,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката .

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.01.2016 року.

Суддя Коссак С.М.