Рішення

від 12.01.2016 по справі 914/3785/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2016р. Справа№ 914/3785/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕМЕС» , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТЕП» , м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 69 902,39 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Куць М.Я.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №47 від 01.11.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 25.11.2015р.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕМЕС» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТЕП» про стягнення заборгованості за Договором № 26 про надання рекламних послуг в мережі Інтернет від 01.12.2014р. в сумі 69 902,39 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.11.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 23.11.2015р., про що сторони були повідомлені належним чином під розписку, що підтверджуються повідомленнями про вручення поштового відправлення (оригінали поштівок - в матеріалах справи).

Розгляд справи відкладався з причин зазначених в ухвалі від 23.11.2015р. на 07.12.2015р.

В судовому засіданні 07.12.2015р. з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин справи оголошено перерву до 17.12.2015р.

17.12.2015р. судом винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладено розгляд справи на 12.01.2016р.

09.12.2015р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог (зміни до позовної заяви вх. № 5783/15), в якій просить стягнути 46 648,00 грн. основного боргу, 787,24 грн. -3% річних, 8 078,73 грн. інфляційних втрат та 6 000,00 грн. пені. Також позивач просить стягнути 1 218,00 грн. витрати по сплаті судового збору та 4 500,00 грн. витрати за послуги адвоката.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов Договору № 26 про надання рекламних послуг в мережі Інтернет від 01.12.2014р. не оплатив вартість наданих послуг в сумі 46 648,00 грн. У зв'язку з неналежним виконання умов договору позивачем нараховано відповідачу 787,24 грн. -3% річних, 8 078,73 грн. інфляційних втрат та 6 000,00 грн. пені. Також позивач просить стягнути 1 218,00 грн. витрати по сплаті судового збору та 4 500,00 грн. витрати за послуги адвоката.

В судовому засіданні 12.01.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав зазначених в позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог та просить стягнути суму заборгованості за договором в розмірі 46 648,00 грн., 787,24 грн. - 3% річних, 8 078,73 грн. інфляційних втрат та 6 000,00 грн. пені.

У судовому засіданні 12.01.2016р. представник відповідача не заперечує існування заборгованості за договором, надав усні пояснення по справі.

Справа розглядається з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог(зміни до позовної заяви) 09.12.2015р. (вх. № 5783/15).

У судовому засіданні 12.01.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

01.12.2014р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 26 про надання рекламних послуг в мережі Інтернет (далі за текстом - Договір) та Додаток № 1 до Договору № 26 від 01.12.2014р., Додаток № 2 до Договору № 26 від 01.12.2014р. та Додаток № 3 до Договору № 26 від 01.12.2014р.

Згідно п.1.1. Договору замовник (відповідач у справі) доручає, а виконавець (позивач у справі) приймає на себе зобов'язання надавати послуги з розміщення Рекламних матеріалів замовника в мережі Інтернет на веб-сайтах, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги в строки на умовах, передбачених цим Договором та Додатками до Договору.

Відповідно п. 4.7. Договору в останній робочий день календарного місяця для перевірки взаємних зобов'язань сторони складають акт здачі приймання виконаних робіт (надання послуг) за даним Договором.

На виконання умов Договору, позивачем було здійснено надання послуг, а відповідачем прийнято наданні послуги, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з грудня 2014р. по липень 2015р. на загальну суму 46 648,00 грн. Дані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) відповідно до п.4.7. Договору підписані сторонами та скріплені печатками без жодних застережень.

Відповідно п. 4.3. Договору вартість послуг за кожен місяць оплачується до 10 числа поточного місяця у розмірі 100 % від місячної вартості послуг згідно додатка № 2, якщо інше не передбачене попередніми домовленостями.

Заборгованість станом на 04.08.2015р. за Договором № 26 в сумі 46 648,00 грн. підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків, що підписаний сторонами та скріплений печатками сторін без жодних застережень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своєчасно покладені на нього зобов'язання щодо оплати наданих послуг за Договором не виконав, у зв'язку з чим у нього заборгованість в сумі 46 648,00 грн., що підтримується позивачем та не заперечується відповідачем належними та допустимими доказами.

Належних та допустимих доказів оплати за наданих послуг згідно Договору відповідачем не надано.

За неналежне виконання грошового зобов'язання згідно умов Договору позивач просить стягнути 787,24 грн. - 3% річних, 8 078,73 грн. інфляційних втрат та 6 000,00 грн. пені.

Доказів повного або часткового погашення заборгованості на момент розгляду справи в суді сторонами суду не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору надання послуг в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник, зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором. Відповідач не заперечив надання послуг позивачем згідно Договору, належних та допустимих доказів сплати заборгованості згідно Договору в сумі 46 648,00 грн. відповідачем не надано.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за Договором в сумі 46 648,00 грн., оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат дійшов висновку, що 3% річних в сумі 787,24 грн. та інфляційних втрат в сумі 8 078,73 грн., нараховані правомірно та підлягають стягненню.

Відповідно до п. 5.2. Договору у випадку порушення замовником строків оплати за даним Договором, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від несплаченої та несвоєчасно сплаченої суми договору кожен день прострочення.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд здійснивши перерахунок пені, дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення пеня в сумі 6 000,004 грн. (з врахуванням заяви про зменшення (зміни) позовних вимог) нарахована правомірно та підлягає стягненню (в межах заявлених позовних вимог).

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи зі змісту наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1 218,00 грн. покладаються на відповідача.

Відповідно до приписів ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Відповідно до ст.ст. 1, 26 вказаного Закону, адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Окрім цього, суд звертає увагу на наступне.

Згідно п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21.02.2013 р. № 7, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, необхідно зазначити, що в матеріалах справи є наявний договір № 09/14 про правове обслуговування від 02.11.2015р., укладений між сторонами з визначеним предметом договору. Згідно з п.3.1. цього Договору сторони домовилися, що за надання правових послуг встановлюється оплата в розмірі 4 500,00 грн.

В матеріалах справи є наявний квитанція до прибуткового касового ордеру №05 від 03.11.2015р. на суму 4 500,00грн., також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №259, видане гр. ОСОБА_1

Згідно п.п 3.1, 3.3. постанови НБУ Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 від 15.12.2004 р., зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 13.05.2005 р. за №40/10320, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

З огляду на вищевикладене та вимог Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , суд прийшов до висновку про задоволення стягнення судових витрат у сумі 4 500,00 грн. на послуги адвоката.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 549, 610, 611, 612, 626, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 33, 34, 43, 44, 48, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТЕП» (79017, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 38098970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕМЕС» (79035, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код 39085631) 46 648,00 грн. заборгованості за надані послуги, 787,24 грн. 3% річних, 8 078,73 грн. інфляційних втрат, 6 000,00 грн. пені, 1 218,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 4 500,00 грн. витрат на послуги адвоката.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.01.2016 року.

Суддя Коссак С.М.