ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2016 р. Справа № 923/1995/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства "Охоронна компанія "Кріс-Херсон", м.Херсон
до: Приватне підприємство ВК Протей , м.Херсон
про стягнення 337810,26 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю від 20.11.2015р.;
від відповідача: не прибув;
Приватне підприємство "Охоронна компанія "Кріс-Херсон" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Приватного підприємства ВК Протей (відповідач) про стягнення заборгованості за надані згідно із договором від 05.05.2015р. послуги з охорони в сумі 337810,26 грн.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав, хоча був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання. Ухвала про порушення справи повернулась до суду у зв'язку із спливом строку зберігання.
Згідно витягу з ЄДРПОУ адреса відповідача: м.Херсон, вул..21 Січня, 37, офіс 435. Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена. Як зазначив Вищий господарський суд України у п.19 Інформаційного листа від 13.08.08р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України", "… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.08 року, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув» , „адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином, з огляду на вищевикладене суд вважає, що відповідача було повідомлено про час, дату та місце слухання справи належним чином, а відповідач без поважних причин не скористався своїм правом відповідно до ст.22 ГПК України на свій судовий захист.
Враховуючи викладене, суд на підставі ст.75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, який прибув в судове засідання, суд -
в с т а н о в и в:
5 травня 2015 року між Приватним підприємством «Охоронна Компанія «Кріс-Херсон» (позивач, охоронне агентство) та Приватним підприємством ВК Протей (відповідач, замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг (далі - договір).
Згідно приписів ст..901 ЦК країни за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За умовами п.2.1. договору охоронне агентство зобов'язується забезпечити недопущення несанкціонованого доступу сторонніх осіб на територію об'єкта на час охорони, а замовник зобов'язується своєчасно здійснювати розрахунки з охороною за надані охоронні послуги.
Відповідно до Додатку №1 до договору вартість послуг з охорони об'єкту трьома охоронниками на добу складає 1224,00 грн.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата послуг за договором здійснюється авансовими платежами в день укладення договору - за перший місяць надання послуг та до 1-го числа кожного наступного місяця за відповідний місяць готівковим або безготівковим розрахунком.
Частиною 1 ст.903 ЦК країни встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджується, що 03.12.2015 року відповідач заявою від 30.11.2015 року повідомив позивача про розірвання з 03.12.2015 року договору, в заяві (а.с.24) зазначено, що відповідач підтверджує отримання наданих послуг в повному обсязі за період дії договору з 05.05.2015 р. по 03.12.2015 р.
В порушення умов п.4.2. договору, відповідач станом на день розгляду справи за надані послуги не розрахувався, заборгованість складає 259488,00 грн.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 44801,67 грн. пені та 25704,00 грн. штрафу.
Відповідно до п.3.2.1. та п.3.2.2. договору у випадку несвоєчасної оплати за послуги нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, що діє в період, коли нараховується пеня, за кожен день прострочення платежу. У випадку прострочення платежу більш ніж на 10 календарних днів, замовник також сплачує виконавцю штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд перевірив розрахунки пені, штрафу, та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 44801,67 грн. та штрафу в сумі 25704,00 грн. підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.
Суд перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 5085,71 грн. та 3 % річних в сумі 2730,88 грн. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.
З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду , і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.
Враховуючи викладене, позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представника позивача про дату складення повного рішення.
На підставі вищевказаних норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
в и р і ш и в:
1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з Приватного підприємства ВК Протей (73000, м.Херсон, вул.. 21 Січня, 37, офіс 435, код ЄДРПОУ 35028323) на користь Приватного підприємства «Охоронна компанія «Кріс-Херсон» (73000, м.Херсон, пров.Козацький, 10, код ЄДРПО 33929506) заборгованість за надані згідно із договором від 05.05.20105 р. послуги з охорони в сумі 259488,00 грн., 44801,67 грн. пені, 25704,00 грн. штрафу, 5085,71 грн . інфляційних та 2730,88 грн. 3% річних, 5067,15 грн. судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 15.01.2016р.
Суддя В.В.Литвинова
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2016 |
Оприлюднено | 19.01.2016 |
Номер документу | 54986047 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Литвинова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні