Рішення

від 05.01.2016 по справі 923/1812/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2016 р. Справа № 923/1812/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс Юкрейн", м.Каховка

до Фермерського господарства "Іолана", с. Дудчино Каховського району

про стягнення 62619,47грн.

Описова частина рішення.

Про обставини справи зазначено в ухвалах суду від 26.11.2015р. та від 14.12.2015р., якими розгляд справи відкладався.

Провадження у справі порушено за позовною заявою про стягнення 8073,84грн. боргу, 37801,38грн. на відшкодування втрат від інфляції, 2019,70грн. в якості 3% річних, 14724,55грн. пені у відносинах, врегульованих договором поставки № 459 від 25.06.2014р.

Вимоги обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором.

За викладенням позовної заяви позивач зазначив про нарахування втрат від інфляції за періоди з жовтня 2014р. по червень 2015р. та по вересень 2015р.

Письмовим розрахунком з поясненнями, що надійшов до суду 24.11.2015р., позивач зазначив про нарахування відсотків річних щодо боргу в 8073,84грн. за 390 днів прострочки з 01.10.2014р., а також щодо сум, оплачених відповідачем із запізненням: за додатком № 1 до договору з 01.10.2014р. за 292 дні прострочки оплати суми 40тис.грн., за додатком № 1 до договору з 01.10.2014р. за 296 днів прострочки оплати суми 39тис.грн. Пеню позивач нарахував з 01.10.2014р. до 01.04.2015р.

Також 24.11.2015р. з супровідним листом позивача до суду надійшла заява про відшкодування судових витрат, до яких, за поясненнями представника позивача у судовому засіданні, позивач відносить витрати зі сплати судового збору та витрати з оплати послуг адвоката в сумі 8тис.грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема, стверджуючи з посиланням на певні платіжні документи про відсутність боргу перед позивачем у заявленій сумі 8073,84грн. Також відповідач у зв'язку з твердженням про вчинення у спірних відносинах платежу, не у повному обсязі врахованому позивачем у цих відносинах, заявив про невідповідність обставинам розрахунків втрат від інфляції та 3% річних щодо періодів та сум боргу, в них врахованих. Крім того, відповідач заявив про зменшення розміру штрафних санкцій на 70%.

С у д в с т а н о в и в:

25.06.2014р. між ТОВ "Агроальянс Юкрейн" (позивач, постачальник) та фермерським господарством "Іолана" (відповідач, покупець) укладено договір поставки № 459, за яким постачальник зобов'язався передати, а покупець - прийняти та оплатити добрива Омекс за переліком та на умовах, що визначаються в додатках до договору (копія договору на а.с.8).

Додатком № 1 (а.с.9) до договору поставки сторони узгодили поставку 150 одиниць добрива Омекс 3Х у тарі по 10л, 160 одиниць добрива ОМЕКС Мікромакс у тарі по 10л, 160 одиниць добрива Омекс Кальмакс у тарі по 5 л, 110 одиниць гумата калію/натрію з мікроелементами "Сила життя" загальною вартістю 79585,68грн. За викладенням цього додатку до договору наведено норму про обов'язок покупця оплатити товар до 01.10.2014р. Додатком № 2 (а.с.9, на звороті) до договору поставки сторони узгодили поставку 40 одиниць добрива Омекс ОСОБА_3 у тарі по 10л та 20 одиниць добрива Омекс Сіквентіал 2 у тарі по 10л загальною вартістю 8073,84грн. І у цьому разі за додатком № 2 наведено норму про оплату товару до 01.10.2014р.

Як зазначено в описовій частині цього рішення позивач до ціни позову відніс 8073,84грн. боргу у зв'язку з неоплатою товару за названим додатком № 2, а також 37801,38грн. на відшкодування втрат від інфляції, 2019,70грн. у якості 3% річних, 14724,55грн. пені у зв'язку з порушенням строків оплати як названих 8073,84грн. за додатком № 2, так і 79000грн. з названих 79585,68грн.

Вимоги про стягнення заявлених сум боргу, втрат від інфляції, відсотків річних підлягають задоволенню, а вимога про пеню - частково, у зв'язку з наступним.

За видатковою накладною № 435 від 25.06.2014р. (копія на а.с.10) покупець отримав у постачальника обумовлені за додатком № 1 до договору добрива вартістю 79585,68грн., а за накладною № 436 від 26.06.2014р. (а.с.11) - обумовлені за додатком № 2 добрива вартістю 8073,84грн.

За даними у справі відповідач оплатив позивачу 14.07.2015р. 40000грн. на підставі рахунка № 459 від 25.06.2014р. (копія "банківської виписки по рахунку" на а.с.48, копія платіжного доручення № 61 від 14.06.2015р. на а.с.78, копія рахунка № 459 від 25.06.2014р. на а.с.62) та 28.07.2015р. ще 50000грн. на підставі того ж рахунка № 459 від 25.06.2014р. (копія "банківської виписки по рахунку" на а.с.47, копія платіжного доручення № 66 від 28.07.2015р. на а.с.79, копія рахунка № 459, як зазначено, на а.с.62). Зазначений рахунок на оплату № 459 від 25.06.2014р. виписаний постачальником покупцю щодо оплати 79585,68грн. за товари, узгоджені в додатку № 1 до договору (накладна № 435 від 25.06.2014р.), а про оплату 8073,84грн. за додатком № 2 та накладною № 436 від 26.06.2014р. в тому рахунку № 459 мови не йде.

За позицією позивача у спорі він прийняв та зарахував названі 40тис.грн. у погашення зобов'язань за рахунком № 459, а також прийняв та зарахував 39585,68грн. з названих 50тис.грн. платежу від 28.07.2015р. у погашення цих зобов'язань (таким чином погашено всі 79585,68грн. = 40000грн. + 39585,68грн. за тим рахунком, накладною № 435, додатком № 1 до договору). Решту з тих 50000грн. (50000 - 39585,68 = 10414,32), що перевищує суму за рахунком № 459, позивач зарахував не у погашення інших зобов'язань за цим договором (зокрема, наприклад, щодо можливої оплати і 8073,84грн. за накладною № 436, додатком № 2 до договору), а в погашення інших грошових зобов'язань цього ж відповідача у відносинах, врегульованих за іншим договором поставки добрив у попередній період - № 44 від 27.02.2013р. (копія договору на а.с.122,123, додатку до нього - на а.с.93). На а.с.89 знаходиться копія платіжного доручення № 66 від 28.07.2015р. з письмовими поясненнями на ній головного бухгалтера ТОВ "Агроальянс Юкрейн" про те, що з названих 50тис.грн. у погашення боргу 2013р. за накладною № 468 від 23.08.2013р. отримувачем коштів спрямовано 10414,32грн. (що у цьому платіжному доручення були понад призначення платежу за рахунком № 459 від 25.06.2014р.). Копія накладної № 468 знаходиться на а.с.94.

Для цієї справи з цим предметом та підставами вимог визначальним є не стільки те, в погашення яких зобов'язань, куди саме спрямовано отримувачем ці 10414,32грн., а те, що їх не спрямовано в погашення зобов'язань з оплати 8073,84грн. за накладною № 436 від 26.06.2014р.

Відповідач не визначив призначення платежу щодо оплати тих 10414,32грн. у погашення зобов'язань з тих 8073,84грн., не виправляв те призначення платежу щодо цієї складової. При цьому відповідач не оспорював наявності на час зарахування позивачем тих 10414,32грн. непогашених зобов'язань щодо названої накладної № 468 від 23.08.2013р. (в ній зазначено про передачу тим же постачальником тому ж покупцю добрив на 21136,80грн.).

Відповідно до ст.526, 625 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином, зокрема, згідно з умовами договору, вимогами законодавства; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити борг з втратами від інфляції та 3% річних від суми боргу за весь період прострочки платежу, якщо інший розмір відсотків стосовно певних відносин не передбачено законом або договором.

Відповідач не надав доказів виконання належним чином зобов'язань зі сплати 8073,84грн. саме за товар, отриманий за накладною № 436 від 26.06.2014р., у призначення платежу від 28.07.2015р. (на загальну суму 50000грн.) не відніс оплати товару саме за цією накладною, а рахунок № 459, віднесений до призначення платежу, виставлявся щодо оплати лише 79585,68грн. за накладною № 435. І, як зазначено, те призначення платежу платником - відповідачем стосовно частини платежу у 8073,84грн. не виправлялось.

Таким чином, суд не має достатніх підстав вважати про належне вчинення відповідачем зобов'язань з оплати 8073,84грн. вартості товару за накладною № 436, додатком № 2 до договору.

Суд прийняв до уваги, що суд не є суб'єктом, що проводить залік, зарахування коштів у погашення грошових зобов'язань поза межами визначеного призначення платежу.

Відтак, 8073,84грн. боргу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд перевірив наведені позивачем розрахунки втрат від інфляції, пені та 3% річних. Як зазначено, до ціни позову позивач окрім боргу відніс 14724,55грн. пені за прострочку оплати 79000грн. та 8073,84грн. з 01.10.2014р. по 01.04.2015р., відсотки річних у загальній сумі 2019,70грн. за прострочку оплати 8073,84грн. за 390 днів, починаючи з 01.10.2014р. (тобто по 25.10.2015р.) та за прострочку оплати 40тис.грн. (з названих 79585,68грн.) з 01.10.2014р. протягом 292 днів (тобто по 19.07.2015р.) і 39тис.грн. (також з названих 79585,68грн.) з 01.10.2014р. протягом 296 днів (тобто по 23.07.2015р.), а також втрати від інфляції щодо прострочки оплати 8073,84грн. з жовтня 2014р. по вересень 2015р., оплати 40тис.грн. та 39тис.грн. з жовтня 2014р. по червень 2015р.

Відповідно до ст.230, ст.231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, в т.ч. пеня, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання; у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п.5.3 договору сторони узгодили норму про відповідальність покупця за прострочку платежу: такою відповідальністю визначено пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Судом перевірені наведені позивачем розрахунки пені, відсотків річних, втрат від інфляції. Вчинені судом при такій перевірці розрахунки за допомогою комп'ютерної програми "Ліга.Закон" залучено до справи.

Позивачем нараховувалась пеня на 1 день більше 6-місячного строку передбаченого ч.6 ст.232 ГПК України, результати нормативного розрахунку пені за період прострочки з 01.10.2014р. по 31.03.2015р. оплати 8074,84грн. та 79000грн. (саме на таку суму, а не на 79585,68грн. обраховував пеню позивач) становить 14669,13грн., решта заявленої пені стягненню не підлягає у зв'язку з її нарахуванням позивачем на 1 день більше 6-місячного строку, передбаченого ч.6 ст.232 ГК України.

У розрахунках відсотків річних позивач безпідставно вказав про 292 дні прострочки оплати суми 40000грн. Прострочка оплати цієї суми тривала 286 днів - з 01.10.2014р. по 13.07.2015р. (оплата відбулась 14.07.2015р.). Проте ця помилка позивача не вплинула на результат позову про відсотки річних. За вчиненим судом розрахунком при перевірці розрахунку позивача нормативний розмір відсотків складає 2147,90грн., відповідно, заявлені 2019,70грн. відсотків не перевищують нормативних, підлягають стягненню.

Так само не перевищують нормативних заявлені позивачем розрахунки названих заявлених втрат від інфляції (копії вчинених судом розрахунків при перевірці розрахунків позивача - на а.с.124-129).

37801,38грн. на відшкодування втрат від інфляції також підлягають стягненню за позовною заявою на підставі ст.625 ЦК України.

Приймаючи рішення, суд врахував, що відповідно до п.1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 01.10.2014р., то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну, тобто 30.09.2014р., а 01.10.2014р. у випадку невиконання зобов'язання вже буде першим днем прострочки виконання зобов'язання. Згідно з цим же п.1.9 цієї постанови день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань, пені, відсотків річних.

Суд відхилив клопотання відповідача про зменшення розміру стягуваної пені.

Відповідно до ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як зазначено, зі сторони, що порушила зобов'язання, підлягає стягненню 14669,13грн. у зв'язку з прострочкою оплати 87074,84грн. з 01.10.2014р. по 31.03.2015р.

Сума пені у цьому разі не кваліфікується неспівмірною з розміром порушеного зобов'язання, щодо якого її нараховано.

При врахуванні майнових інтересів обох сторін не вбачається названого виняткового випадку як підстави для зменшення розміру пені.

Відповідач до підстав клопотання про зменшення пені відніс дані про необхідність виконання відповідачем трьох судових рішень про стягнення з цього ж відповідача на користь ТОВ "Грін Тім" та МПП Фірма "Ерідон" загалом 4824569,79грн., проте необхідність задоволення відповідачем вимог інших суб'єктів об'єктивно не може впливати на обсяг прав позивача в т.ч. й на неустойку у зв'язку з порушенням зобов'язань, що мали виконуватись на його користь.

Позовні вимоги задовольняються на 99,91%. Відповідно до ст.49 ГПК України, пропорційно задоволеним вимогам, 99,91% судових витрат у справі покладаються на відповідача, решта - на позивача.

До судових витрат у справі відноситься судовий збір (його в сумі 1218грн. сплатив до бюджету позивач при заявленні позову) та 2000грн. витрат позивача на адвокатські послуги.

Відповідач має відшкодувати позивачеві 99,91% від витрат зі сплати судового збору в розмірі 1218грн. та 99,91% від витрат з оплати вартості послуг адвоката в сумі 2тис.грн.

Інтереси позивача у судовому провадженні представляв адвокат ОСОБА_1

Відносини між адвокатом ОСОБА_1 та ТОВ "Агроальянс Юкрейн" врегульовані договором №58/15/64 від 30.10.2015р. на представництво у місцевому та апеляційному судах по справі за позовом до ХФ "Іолана" (копія на а.с.51). Витрати зі сплати юридичних послуг вчинено ТОВ "Агроальянс Юкрейн" за платіжним дорученням №588 від 05.11.2015р. у сумі 8000грн. (а.с.54)

Представником позивача у судовому засіданні 05.01.2016р. пояснено, що із заявленої до відшкодування суми вартості послуг адвоката у 8 тис.грн. цієї справи стосуються лише 4 000 грн., решта - це вартість адвокатських послуг, пов'язаних із іншою судовою справою з цими ж учасниками (№ 923/1811/15). Зазначив, що до тієї вартості в 4 тис.грн. відносяться послуги зі збору доказів, надання консультацій, складання розрахунків, позовної заяви, участь у судових засіданнях. Ці пояснення представника відображені у протоколі судового засіданні від 05.01.2016р.

Ордер серії ХС №022389 на надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_1 та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №79 від 20.05.2002р. залучені до справи.

Адвокат, як зазначено, пояснив про підготовку безпосереньо ним позовної заяви. Також адвокат ОСОБА_1 приймав участь у трьох судових засіданнях.

Суд відносить до судових витрат у справі 2000 грн. із задекларованої позивачем суми з оплати вартості послуг адвоката, врахувавши наступне.

За ст.44 ГПК України до судових витрат відносяться, зокрема, витрати зі сплати судового збору, витрати з оплати послуг адвоката.

Відповідно до цієї ст.44 ГПК України законом встановлюється розмір судового збору.

Розміри решти судових витрат визначаються судом, зокрема, витрати з оплати послуг адвоката - з огляду на їх пов'язаність зі справою, обумовленість справою певного об'єктивно достатнього розміру витрат, а щодо розміру судових витрат з оплати вартості послуг адвоката - ще й об'єктивним рівнем складності підготовки позову, представництва інтересів, достатністю певного обсягу роботи певної кількості та якості щодо таких підготовки і представництва. При цьому суд враховує та оцінює точки зору учасників процесу на розміри таких витрат. Суд не обмежує розмір витрат, які учасник оплачує адвокату, проте з цього розміру має відносити до судових витрат суму, пов'язану зі справою, обумовлену позовом, об'єктивно достатню суму.

Такою об'єктивно достатньою сумою є сума в 2000грн., а відшкодовується відповідачем позивачу з неї 99,91%, пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Іолана" (код ЄДР 21299121) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс Юкрейн" (код ЄДР 36631359) 8073грн. 84коп. боргу, 37801грн. 38коп. на відшкодування втрат від інфляції, 2019грн. 70коп. в якості 3% річних, 14669грн. 13коп. пені, 1216грн. 90коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору, 1998грн. 20коп. на відшкодування витрат з оплати вартості послуг адвоката.

Відмовити в решті вимог про пеню.

Повне рішення

складено 11.01.2016р.

Суддя В.В. Чернявський