Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
========================================================================================================================================================================
Іменем України
РІШЕННЯ
14 січня 2016 року справа № 927/1499/15
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "АГРОДІМ", код ЄДРПОУ 32659577, вул. Сумська, 3, м. Київ, 03138
поштова адреса: пр-т Возз"єднання, 15, м. Київ, 02160
Відповідач: Приватне підприємство "ХОРС УКРАЇНА", код ЄДРПОУ 37095339, АДРЕСА_1, 14000
про стягнення 39357,77 грн.
Суддя В.І. Шестак
Представники сторін:
Позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 13.01.2016, уповн. представник
Відповідача: не з"явився.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство АГРОДІМ звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства ХОРС УКРАЇНА про стягнення 20910,00 грн. попередньої оплати, 16937,10 грн. інфляційних, 1510,67 грн. трьох процентів річних, а всього 39357,77 грн. за недопоставку щебеню.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, в порушення домовленості між сторонами не поставив в повному обсязі щебень на суму предоплати.
Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 01078090, але повноважного представника в судове засідання 23.12.2015 не направив.
В судове засідання 14.01.2016 представник відповідача не з'явився, направлена йому ухвала із зазначенням дати та часу судового засідання повернулася не врученою із позначкою пошти за закінченням терміну зберігання .
Зважаючи на те, що згідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання, неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України , правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України , господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
У відповідності до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.
Єдиний письмовий договір на поставку товару між сторонами не укладався.
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ СП Агродім оплатило вартість щебеню згідно з рахунком-фактурою № ХР-0000111 від 29.05.2013 платіжним дорученням № 1681(#85260380) від 29.05.2013.
Відповідач, в свою чергу відпустив 39,1т щебеню на суму 9618,6 грн. за видатковою накладною № ХР-0000121 від 31.05.2013.
Крім того, у зв'язку з недопоставкою щебеню ПП ХОРС УКРАЇНА повернуло ТОВ СП Агродім кошти (згідно банківських виписок): 27.06.2013 - 6150,00грн.; 15.07.2013 - 9840,00 грн., 24.10.2015 - 3690,00 грн., 31.10.2013 - 2460,00 грн., 13.01.2014 - 2460,00 грн. та платіжними дорученнями № 2477 (#138415364) від 09.07.2014 на суму 1451,40 грн., № 2584 (#144548295) від 19.08.2014 на суму 1230,00 грн., № 2628 (#147379390) від 05.09.2014 на 1230,00 грн. А всього на суму 28511,40 грн.
Отже, залишок неповернутої відповідачем попередньої оплати складає 20910,00 грн.
Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Позивач звертався до ТОВ СП Агродім з претензіями №1 від 27.06.2013року, № 080 від 21.05.2015 року про повернення частини попередньої оплати за недопоставлений товар.
На момент розгляду справи сторонами не надано доказів повернення відповідачем суми попередньої оплати або доказів поставки товару в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 20910,00 грн. попередньої оплати підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач просить стягнути з відповідача 16937,1 грн. інфляційних втрат та 1510,67 грн. трьох процентів річних.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар (Постанова Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі № 927/266/13-г/7, та Постанова Верховного Суду України від15.10.2013 у справі № 5011-42/13539-2012).
Враховуючи зазначене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних та трьох процентів річних задоволенню не підлягають.
Зважаючи на викладене, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, вчасно та в повному обсязі товар не поставив, суму попередньої оплати не повернув, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Оскільки, спір виник з вини відповідача та відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1218,00 грн. судового збору.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, підлягає поверненню позивачу 160 грн. зайво сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства ХОРС УКРАЇНА , АДРЕСА_2, 14000 (р/р 26002280209800 в АТ Укрсиббанк , МФО 351005, код ЄДРПОУ 37095339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство АГРОДІМ , вул. Сумська, буд.3, м. Київ, 03138, поштова адреса: пр-т Возз'єднання,15, м. Київ, 02160 (р/р 26004300266457 в ТВБВ № 10026/0533 Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669, код ЄДРПОУ 32659577) 20910,00 грн. попередньої оплати та 1218 грн. судового збору, відмовивши в решті позову.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Повернути з Товариству з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство АГРОДІМ , вул. Сумська, буд.3, м. Київ, 03138, поштова адреса: пр-т Возз'єднання,15, м. Київ, 02160 (р/р 26004300266457 в ТВБВ № 10026/0533 Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669, код ЄДРПОУ 32659577) з Державного бюджету України (рахунок 31217206783002, отримувач УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001, банк отримувача ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398) надлишково сплачений судовий збір в сумі 160 грн., перерахований згідно платіжного доручення № 244359673 (#249499518) від 26.11.2015 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 927/1499/15 господарського суду Чернігівської області.
Повний текст рішення складено 15.01.2016 року.
Суддя В.І. Шестак
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2016 |
Оприлюднено | 19.01.2016 |
Номер документу | 54986194 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Шестак В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні