Ухвала

від 13.01.2016 по справі 2-33/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-33/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 22-ц/788/103/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 48

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Попруги С. В.,

суддів - Гагіна М. В. , Ільченко О. Ю.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на судове рішення Лебединського районного суду Сумської області від 30 листопада 2015 року

у справі за заявою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

про перегляд рішення Лебединського районного суду Сумської області від 04 червня 2013 року за нововиявленими обставинами

у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Лебединської міської ради,

про поділ спільного майна, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 04 червня 2013 року, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_5 задоволено.

Розподілено майно, що знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3, розташоване по вул. Будильська, 4 в м. Лебедин Сумській області .

Виділено ОСОБА_5 приміщення цегляного сараю під. літ. Б , вартістю 6904 грн.; веранду під літ. А2 площею 4,2 кв.м, вартістю 1798 грн.; льох під літ. п/г , вартістю 2697 грн.; 1/2 частину воріт під № 1, вартістю 306,5 грн.; 1/2 частину огорожі під № 2, вартістю 107 грн., всього вартістю на 11812,5 грн., що становить 49/100 частин нерухомого майна.

Залишено ОСОБА_3 з вищезазначеного майна приміщення веранди під. літ. А площею 5,6 кв.м., вартістю 3431 грн.; літньої кухні під літ. Б1 , вартістю 8440 грн.; 1/2 частину воріт під №1, вартістю 306,5 грн.; 1/2 частину огорожі під літ. №2, вартістю 107 грн., всього на суму 12284,5 грн., що становить 51/100 частин нерухомого майна.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію різниці вартості часток надвірних будівель на суму 472 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судові витрати на проведення судово-будівельної експертизи на суму 2323 грн. та судовий збір в розмірі 188,20 грн.

02 липня 2015 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про перегляд вищезазначеного рішення за нововиявленими обставинами.

Вимоги обґрунтовувала тим, що 03 червня 2015 року на засіданні суду апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Лебединського районного суду від 17 березня 2015 року в цивільній справі № 580/1259/14 стало відомо, і це є нововиявленими обставинами, що перед укладанням нотаріально посвідченого договору від 04 березня 1977 року про уточнення ідеальних долей із співвласниками ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на той час житлового будинку за адресою по вул. Будильська, 4 м. Лебедин, представником БТІ 02 березня 1977 року було складено акт і проведено обстеження домоволодіння на предмет встановлення відповідності ідеальних долей у спільній власності з фактичною належністю реальних часток в натурі. В даному акті зазначено, які саме та кому із співвласників належать господарські будівлі та житлові кімнати, а саме ОСОБА_5 належить 1/3 частина воріт та огорожі, а не 1/2 частина за рішенням суду.

Судовим рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 30 листопада 2015 року відмовлено в задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким задовольнити заяву про перегляд рішення Лебединського районного суду Сумської області від 04 червня 2013 року за нововиявленими обставинами.

Доводить, що на підставі нотаріально посвідченого договору про уточнення ідеальних долей від 04 березня 1977 року ОСОБА_3 та ОСОБА_9 до 2002 року були власниками 3-квартирного житлового будинку по вул. Будильська, 4 по 1/4 частині кожний. Окрім зазначеного вище договору жодних інших документів він не мав.

Проте, 02 березня 1977 року був складений акт представником БТІ на предмет встановлення відповідності ідеальних долей в спільній власності на домоволодіння за згодою всіх власників житлового будинку про існування якого ОСОБА_3 не було відомо.

У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, а ОСОБА_5 заперечувала проти них, вважала рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, які ОСОБА_3 вважав нововиявленими, не є такими в розумінні п.1 ч.2 ст. 361 ЦПК України, якою передбачено, що підставами для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягають відхиленню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставою для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Саме на цю підставу в своїй заяві посилалася представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4.

Відповідно до п. 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» №4 від 30 березня 2012 року, обставини, які відповідно до пункту 1 частини 2 статті 361 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Згідно з частиною третьою статті 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі (стаття 179 ЦПК України).

Таких підстав та доказів на їх підтвердження в заяві не зазначено, об'єктивно їх не існує. Обставини, на які ОСОБА_3 посилається, як на нововиявлені, а саме акт про встановлення відповідності ідеальних часток у спільній власності з фактичним користуванням співвласників від 02 березня 1977 року (а.с.7,8) та нотаріально посвідчений договір про уточнення ідеальних часток від 04 березня 1977 року (а.с.9) містяться в матеріалах інвентарної справи на домоволодіння. На час розгляду справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна, інвентарна справа (з вказаними документами, які є письмовими доказами) була предметом дослідження судом у судовому засіданні, судовим експертом під час проведення будівельно-технічної експертизи, про що зазначено в описовій частині рішення суду від 04 червня 2013 року.

Крім того, в акті обстеження домоволодіння по вул. Будильській, 4 м. Лебедин на предмет встановлення відповідності ідеальних часток у спільній власності з фактичним користуванням співвласників від 02 березня 1977 року є підпис ОСОБА_3 та інших співвласників, тому є підставою вважати, що він був ознайомлений з цим актом та укладеним на підставі цього акту договором, який також ним підписаний, про уточнення ідеальних часток від 04 березня 1977 року, а отже вважати, що вказані документи підтверджують нововиявлені обставини, про які ОСОБА_3 не знав та не міг знати на час розгляду справи за позовом ОСОБА_5 до нього (рішення суду від 04 червня 2013 року) немає підстав. Саме з цього по суті виходив суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Інші доводи апеляційної скарги не мають юридичного значення, а тому не впливають на висновки суду по суті розглянутого питання.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, ст.ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Судове рішення Лебединського районного суду Сумської області від 30 листопада 2015 року у справі за заявою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про перегляд рішення Лебединського районного суду Сумської області від 04 червня 2013 року за нововиявленими обставинами залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -