Ухвала

від 14.01.2016 по справі 734/2696/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 734/2696/15-ц Провадження № 22-ц/795/31/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Бузунко О.А. Доповідач - Бечко Є. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі:ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю:представника позивача ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7, представника третьої особи ОСОБА_8,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Данівське на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 12 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю Данівське про розірвання договору оренди землі, зобов'язання звільнити земельні ділянки та сплатити орендну плату за час користування ділянками,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Регіон Козелець , Відділ Держгеокадастру у Козелецькому районі Чернігівської області, Реєстраційна служба Козелецького районного управління юстиції в Чернігівській області,

в с т а н о в и в:

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 12 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_9 задоволено частково, розірвано договір оренди землі, укладений 3 квітня 2006 року між КСП на приватній основі ім.Леніна (правонаступником якого є ТОВ Данівське с.Данівка Козелецького району Чернігівської області) та ОСОБА_10, (спадкоємцем якого є ОСОБА_9П.), щодо земельних ділянок, загальною площею 5,82 гектарів, розтпшованих на території Данівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області; зобов'язано ТОВ Данівське звільнити земельні ділянки, загальною площею 5,82 гектарів, що знаходяться на території Данівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, та були об'єктом оренди за договором оренди землі від 3 квітня 2006 року; зобов'язано ТОВ Данівське сплатити ОСОБА_9 орендну плату за користування земельними ділянками за 2011 та 2013 роки в розмірі 2 093 грн. 90 коп. Також стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 609 грн. 00 коп. судового збору і 3806 грн. 20 коп. витрат за надання правової допомоги. Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ТОВ Данівське грошові кошти в розмірі 761 грн. 24 коп. витрат за надання правової допомоги, пропорційно до задоволених вимог.

Не погоджуючись з даним рішенням представник ТОВ Данівське звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення Козелецького районного суду скасувати, у задоволенні позову ОСОБА_9 відмовити та стягнути з неї судові витрати та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 14166 грн. на користь ТОВ Данівське .

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не вірно було розцінено докази, які були зібрані в ході судового розгляду. Апелянт вважає, що допитаними в судовому засіданні свідками було доведено сплату ОСОБА_9 орендної плати за землю в натуральній формі (гноєм - 2 причепи - 10 тон), які вона використала для удобрення землі.

Також апелянт зазначає, що акт на право власності на земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_9 отримала лише 21 лютого 2012 року, а тому не було в неї права на отримання коштів за користування орендарем земельними ділянками раніше.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_9, суд першої інстанції виходив з того, що невиплата ТОВ Данівське ОСОБА_9 орендної плати за землю за 2011 та 2013 роки являє собою систематичне невиконання відповідачем обов'язків, передбачених законом та договором оренди землі. Таке порушення орендарем умов договору та вимог законодавства, з огляду на встановлення термінів внесення орендної плати одноразово в кінці року, є істотним та систематичним, а тому позовні вимоги щодо розірвання договору та повернення земельних ділянок є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Суд вважав за необхідне зобов'язати ТОВ Данівське сплатити ОСОБА_9 орендну плату за 2011 та 2013 роки в розмірі 2093 грн. 90 коп. Вимоги про зобов'язання ТОВ Данівське сплатити на користь позивача орендну плату за 2012 та 2014 роки задоволенню не підлягають як необґрунтовані.

Апеляційний суд погоджується з даним висновком з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЧН №003426, який був виданий на ім'я ОСОБА_10 від 09 січня 2002 року, на підставі рішення ХІХ сесії ХХІІІ скликання Данівської сільської ради народних депутатів від 16 квітня 2001 року було передано у власність ОСОБА_10 земельну ділянку площею 5,82 га, що знаходиться на території Данівської сільської ради, в межах згідно з планом, та має цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 29).

Між ОСОБА_10 та КСП на приватній основі ім.Леніна було укладено Договір оренди землі від 03 квітня 2006 року, згідно з яким орендарю було передано в оренду земельну ділянку площею 5,82 га, з яких: 2,04 га - рілля, 1,48 га - сіножать, 2,30 га - пасовище, строком на 10 років (а.с. 23).

За умовами договору орендодавець ОСОБА_10 надає, а КСП на приватній основі ім. Леніна (правонаступником якого є ТОВ Данівське ) приймає в строкове платне користування зазначену земельну ділянку. Згідно п.43 Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір оренди зареєстрований у Козелецькому районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 03 квітня 2006 року за відповідним номером.

Факт укладення вказаного договору підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) від 03 квітня 2006 року (а.с. 25).

Згідно з умовами Договору оренди землі /з урахуванням додаткової угоди №214 від 24 квітня 2009 року (а.с. 26) КСП на приватній основі ім.Леніна повинно було щорічно (до 30 грудня) вносити орендну плату в розмірі 5% від нормативної оцінки земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок на час укладення договору становила 20939 грн. (п. 5 договору).

Після смерті ОСОБА_10, який помер 03 жовтня 2010 року, згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, спадкоємцем майна, а саме земельної ділянки площею 5,82 га у межах згідно з планом, розташованої на території Данівської сільської ради, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ЧН № 003426, кадастровий номер земельної ділянки площею 2,04 га - 7422082400:88:099:1810, площею 1,48 га - 7422082400:88:143:0810, площею 2,30 га - 7422082400:88:099:0810, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є його дочка - позивачка ОСОБА_9 (а.с. 28).

Дані факти були встановлені судом першої інстанції та ніким не оспорюються.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст.32 ЗУ Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ст.141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно з вимогами ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ч.1 ст.537 ЦК України передбачено право боржника виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього грошей у депозит нотаріуса чи нотконтори.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, вірно не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що він передавав гній позивачці в рахунок орендної плати, адже сторонами не було підписано жодного документу, а вартість 10 тон гною - 2 000,00 грн. була безпідставно внесена до платіжної відомості на виплату орендної плати за землю за 2013 рік, про отримання якої, як визнали сторони, розписалася не ОСОБА_9, а інша особа, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.

Суд вірно вважає, що єдиним належним доказом про розмір отриманої орендної плати у даному випадку міг би бути відповідний письмовий акт з підписами сторін, який мав би бути складений при сплаті орендної плати в натуральній формі, відповідно до п.12 договору оренди землі, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів щодо умов, підстав завезення гною відповідачем позивачу, сторонами суду не надано.

Предметом доказування у справі є наявність підстав для дострокового розірвання договору на вимогу позивача за рішенням суду внаслідок порушення відповідачем умов договору, що передбачено нормами ст.651 ЦК України, ст. 141 Земельного кодексу України, ст.32 Закону України Про оренду землі та договором оренди землі, укладеного між сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України Про оренду землі розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди землі та відповідно до Податкового кодексу України.

Підставою для припинення права користування земельною ділянкою згідно ч.1 ст.141 ЗК України є систематична несплата орендної плати.

Так як відповідачем не було виплачено позивачу орендну плату за 2011 та 2013 роки, дані порушення є систематичними, а тому договір оренди земельної ділянки має бути розірваним.

Твердження апелянта, що позивачка не зверталась до ТОВ Данівське за весь час після отримання у спадок земельних паїв з питанням виплати коштів за користування земельними ділянками, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки апелянтом не наведено жодного належного та допустимого доказу на підтвердження даних фактів. Крім того, відповідач не скористався своїм правом внесення орендної плати на депозит нотаріуса до одержання інформації щодо спадкування орендованої земельної ділянки.

Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні були дотримані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судове рішення ухвалене із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Данівське відхилити.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 12 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: