Постанова

від 12.01.2016 по справі 822/6221/15

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/6221/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМайстер П.М. при секретаріНетичай Ю.В. за участі:представника позивача: Богуцького Д.М., представника відповідача: Ярмолюк Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Славутському районі до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про стягнення капіталізованих платежів в сумі 35011,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03.08.2015 року державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено рішення засновників (учасників) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації. На обліку у позивача знаходиться потерпіла в наслідок нещасного випадку на виробництві, який стався у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Україна" ОСОБА_5, якій проводяться страхові виплати згідно чинного законодавства. Для продовження страхових виплат ОСОБА_5 протягом її життя, повинна бути проведена капіталізація платежів. Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про визнання грошових вимог щодо капіталізації платежів для продовження виплат потерпілим протягом їх життя на суму 27291,88 грн. У відповідь на претензію, відповідач надіслав лист, відповідно до якого грошові вимоги не визнає.

З врахуванням наведеного, позивач просить стягнути капіталізовані платежі в сумі 35011,28 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надавши суду заперечення, в якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з підстав викладених у ньому.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" зареєстроване як страхувальник у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Славутському районі за №2216000301, а тому, у відповідності до чинного законодавства повинно сплачувати потерпілим особам внаслідок нещасного випадку на виробництві або особам, які втратили працездатність внаслідок професійної діяльності компенсацію.

Статтею 111 Цивільного Кодексу України передбачено порядок ліквідації юридичної особи. Згідно даної статті, виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Стаття 112 Цивільного Кодексу України вказує, що майнові претензії кредиторів юридичної особи, що ліквідується, задовольняються з її майна. При цьому законодавець припускає, що відповідного майна для задоволення претензій всіх кредиторів може не вистачити. Тому для виплати грошових сум кредиторів встановлена спеціальна черговість, а саме: в першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; в другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результатів його інтелектуальної, творчої діяльності; в третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); в четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Окремі правила встановлені законодавством стосовно черговості задоволення вимог кредиторів за договорами страхування в разі ліквідації страховика. Такі правила залежать від того, чи ліквідується страховик, що має заборгованість перед кредиторами, в добровільному порядку за рішенням його учасників, чи в процедурі банкрутства в разі неплатоспроможності.

Якщо ліквідація страховика відбувається в добровільному порядку, а сам страховик є платоспроможним, то відповідно до ст. 43 Закону України "Про страхування" вимоги страхувальників за договорами страхування відносяться до вимог першої черги.

Якщо страховик визнаний неплатоспроможним і його ліквідація відбувається в процедурі банкрутства, черговість погашення вимог кредиторів встановлюється за правилами ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У відповідності до вказаної статті в першу чергу задовольняються вимоги кредиторів за договорами страхування.

Частиною 2 статті 1205 Цивільного Кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому повинні бути капіталізовані для виплати їх потерпілому у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Незважаючи на те, що припинення юридичної особи внаслідок ліквідації, не тягне правонаступництва, у відношенні зобов'язання по відшкодуванню шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого це правило діє не в повній мірі, оскільки в силу ст. 609, 1205 ЦК передбачається капіталізація платежів з метою їх наступних періодичних виплат.

Судом встановлено, що 14.09.2008 року в Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Україна" зареєстрований страховий випадок - трудове каліцтво, який стався з гр. ОСОБА_5, що перебуває на обліку з 16.02.2009 року.

Постановою позивача №2216/238/238.1 від 18.11.2015 року продовжено потерпілій ОСОБА_5 раніше призначену грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку. Постановлено проводити виплати з 01.11.2015 року по 30.11.2017 року включно.

Оскільки відповідач є юридичною особою, що ліквідується, та у період її діяльності стався нещасний випадок, із метою забезпечення прав та свобод потерпілої особи та членів її сім'ї, забезпечення майбутніх страхових виплат, згідно чинного законодавства позивач здійснює капіталізацію коштів для виплати їх потерпілим у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

У зв'язку із наведеним, начальником Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Славутському районі 28.09.2015р. голові ліквідаційної комісії СТОВ "Україна" було направлено претензію про визнання грошових вимог щодо капіталізації платежів для продовження виплат потерпілим протягом їх життя на суму 27291,88 грн. У відповідь на претензію, відповідач надіслав лист від 30.10.2015 року, відповідно до якого грошові вимоги не визнає.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-XIV.)

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

За змістом статей 15, 46 цього Закону № 1105-XIV, Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

За приписами ст. 46 Закону № 1105-XIV, фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, наведеними нормами Закону № 1105-XIV та Цивільного Кодексу України законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством).

Оскільки законодавством не визначена процедура капіталізації платежів на стадії самостійної ліквідації платоспроможної юридичної особи, то суд вважає можливим застосувати аналогію закону, а саме порядок, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 06.05.2000 р. "Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю" (далі - Порядок).

Положенням п.5-1 Порядку передбачено, що у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутства, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Відповідно до п.1 Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Порядком також передбачено, що до суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість підприємства-банкрута з виплат, пов'язаних із зобов'язаннями цього підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян: з одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та за лікарняними листами.

Згідно із п. 3 вказаного Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації. Для визначення періоду, на який розраховується капіталізація платежів, позивачем було використано середні показники смертності та середньої очікуваної тривалості життя за 2014 рік.

Станом на момент звернення до суду сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілою особою у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Україна" становить 35011,28 грн., що підтверджується розрахунком потреби в капіталізації коштів СТОВ "Україна" для розрахунку з потерпілими на виробництві (членами їх сімей) та матеріалами справи. Однак, не зважаючи на дії, вчинені позивачем по поверненню коштів у добровільному порядку ця сума відшкодована не була.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що позивачем доведено законність та обґрунтованість позовних вимог, суд приходить до переконання, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані, кошти до Фонду повинні сплачуватись страхувальником - відповідачем, згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене вище позивачем доведено правомірність позовних вимог, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 1218,00 грн.

Керуючись ст. ст. 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Славутському районі капіталізовані платежі в сумі 35011,28грн.(тридцять п'ять тисяч одинадцять грн. 28 коп.).

Присудити на користь позивача з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" судовий збір в сумі 1218,00грн.( одна тисяча двісті вісімнадцять грн.).

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 13 січня 2016 року о 12 год. 00 хв.

Суддя /підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя П.М. Майстер