Постанова
від 20.01.2011 по справі 2а-36/11/0407
ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна

В І Л Ь Н О Г І Р С Ь К И Й М І С Ь К И Й С У Д Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

51700, м. Вільногірськ, вул. Жовтнева, 14-а, тел. (05653) 5-07-41

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2011 року Справа 2а-36/11/0407

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська та АТІ УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщика міліції Лугвіна Андрія Сергійовича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

06.12.2010 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому прохає: визнати незаконною та скасувати постанову серії АЕ1 № 012098 від 26.11.2010 року, винесену інспектором ДПС роти ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська та АТІ УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщиком міліції Лугвіним Андрієм Сергійовичем, про накладення на позивача адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 425 гривень, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях позивача складу зазначеного правопорушення.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 26.11.2010 року, близько 12.30 годин, вона, керуючи автомобілем ДЕУ , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухалася через перехрестя вул. Сировця -пр. Аношкіна в м. Дніпродзержинську. Після того, як вона перетнула перехрестя, її зупинив відповідач, який пояснив, що вона проїхала перехрестя в момент, коли був заборонний сигнал регулювальника. Позивач пояснила інспектору, що почала рух на перехресті під час, коли сигнал регулювальника дозволяв рух, а закінчила проїзд перехрестя після зміни сигналу регулювальника на заборонний.

Не зважаючи на заперечення позивача, відповідач склав у відношенні неї протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, з накладенням адміністративного штрафу у розмірі 425 грн.

Позивач вважає, що постанову винесено незаконно, факти, викладені в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсним обставинам справи, при винесенні постанови було порушено встановлений законодавством порядок притягнення до адміністративної відповідальності, тому постанова підлягає скасуванню.

Позивач, посилаючись на вимоги ст. 251 КУпАП, стверджує, що немає жодного належного доказу, передбаченого цією статтею, стосовно вчинення нею правопорушення, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, при цьому в протоколі не зазначено інших, будь-яких фактичних даних, які б підтверджували порушення позивачем ПДР України. Окрім позивача, в її автомобілі перебували пасажири, які можуть підтвердити, що вона виконала проїзд перехрестя у відповідності з вимогами ПДР України. В порушення ст. 280 КУпАП, відповідач в постанові не визначив всіх необхідних обставин, що мають значення у справі: наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, не складено схеми та немає прив'язки до конкретного місця, де, на думку відповідача, було скоєно правопорушення. В порушення ст. 268 КУпАП, позивач був позбавлений права скористатися послугами адвоката, на чому позивач наполягала. Позивач вважає, що її притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно, необґрунтовано і незаконно, із значними порушеннями вимог діючого законодавства.

В судове засідання позивач не з'явилася, але надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує, та додатково повідомила, що відповідач не роз'яснював їй ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП .

Відповідач в судове засідання не з'явився, але надав заперечення проти позову, де зазначив прохання про розгляд справи за його відсутності. Згідно заперечень, відповідач стверджує, що роз'яснив позивачеві права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що позивач скоїла правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, в зв'язку з порушенням п.8.8 (б) ПДР України. Свої дії з складення протоколу та постанови про адміністративне правопорушення з накладенням штрафу у розмірі 425 грн., у відношенні ОСОБА_1, вважає правомірними. Окрім посилань на норми права, доказів щодо правомірності своїх дій не навів.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дій суб'єкта владних повноважень, що стосуються інтересів конкретної фізичної особи, а саме з факту винесення суб'єктом владних повноважень постанови про притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні встановлено, що 26.11.2010 року інспектором ДПС роти ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська та АТІ УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщиком міліції Лугвіним Андрієм Сергійовичем, який є суб'єктом владних повноважень, було складено протокол та винесено постанову у відношенні ОСОБА_1 про скоєння останньою правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 425 грн., за те, що вона 26.11.2010 року о 12.20 год. в м. Дніпродзержинську, керуючи автомобілем ДЕУ , д/з НОМЕР_1, порушила провила проїзду регульованого перехрестя - пр. Аношкіна -вул. Сировця, здійснила проїзд на заборонний жест регулювальника, чим порушила вимоги п.8.8 б Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що вищезазначені: протокол про адміністративне правопорушення і постанова у справі про адміністративне правопорушення складені в один і той же день 26.11.2010 року, час вчинення правопорушення -12.20 годин, час складення протоколу -12.25 год., час розгляду справи -12.25 год. Ні в протоколі, ні в постанові не зазначено текстуально, які саме права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, були роз'яснені особі, що притягається до адміністративної відповідальності; свідків в протоколі не зазначено, інших доказів не прилучено; в протоколі, в поясненні особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зазначено: Свои доводы приведу в суде ; копія протоколу та постанови вручені позивачеві 26.11.2010 року, що підтверджується її підписом. В постанові не зазначено, який пункт ПДР України був порушений, ні в протоколі ні в постанові не зазначено, чи мала місце дорожня розмітка та, або, відповідний дорожній знак по ходу руху позивача, не зазначено, по якій вулиці рухалася позивач, з якого боку до регулювальника наближалася позивач, тобто не викладена об'єктивна сторона правопорушення.

Надаючи юридичну оцінку фактам та обставинам справи, суд керується наступними нормами права.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; - з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; - обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); - безсторонньо, (неупереджено); - добросовісно; - розсудливо; - з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; - пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); - з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; - своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Згідно вимог ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, в тому числі відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за проїзд водіями транспортних засобів на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, за що передбачене адміністративне стягнення в виді штрафу у розмірі від 25 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.8.8 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року зі змінами та доповненнями, в частині, яка стосується водіїв транспортних засобів, сигналами регулювальника є положення його корпуса, а також жести руками, в тому числі з жезлом або диском з червоним світлоповертачем, які мають такі значення:

а) руки витягнуті в сторони, опущені або права рука зігнута перед грудьми: з лівого і правого боків -дозволено рух трамвая прямо, нерейковим транспортним засобам -прямо і праворуч; пішоходам дозволено переходити проїзну частину за спиною та перед грудьми регулювальника; з боку грудей і спини -рух усіх транспортних засобів і пішоходів заборонено;

б) права рука витягнута вперед: з лівого боку -дозволено рух трамвая ліворуч, нерейковим транспортним засобам -у всіх напрямках; пішоходам дозволено переходити проїзну частину за спиною регулювальника; з боку грудей -усім транспортним засобам дозволено рух лише праворуч; з правого боку та спини -рух усіх транспортних засобів заборонено; пішоходам дозволено переходити проїзну частину за спиною регулювальника;

в) рука піднята вгору: рух усіх транспортних засобів і пішоходів заборонено в усіх напрямках. Жезл використовується тільки працівниками підрозділів Державтоінспекції та військової інспекції безпеки дорожнього руху. Для привертання уваги учасників дорожнього руху використовується сигнал, поданий свистком. Регулювальник може подавати інші сигнали, зрозумілі водіям і пішоходам.

Згідно п. п. 8.10, 8.11 Правил дорожнього руху України, - у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів; - водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно Наказу Міністерства внутрішніх справ України Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463 (далі Наказ), а саме п.2.6.- зазначено, що при складанні протоколу, при викладенні обставин правопорушення вказується число, місяць, рік, час його скоєння, суть правопорушення, які саме протиправні дії вчинила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. У випадках, передбачених КУпАП , до протоколу вносяться прізвища, ім'я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дає письмове пояснення по суті скоєного правопорушення, яке записується в протокол, і ставить свій підпис, а також може робити заяви і клопотати по суті складання протоколу та розгляду справи (у разі відмови від пояснення або підписання протоколу про це робиться запис посадової особи, яка склала протокол, що підтверджується підписами свідків).

Посадова особа, яка розглядає протокол, виносить рішення про задоволення чи відхилення заяви або клопотання, про що робиться відповідний запис у протоколі.

Згідно пункту 2.7. Наказу до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо).

Згідно пункту 2.11. Наказу у постанові, у розділі "ВСТАНОВИВ" вказується число, місяць, рік, час скоєння адміністративного правопорушення, прізвище та ініціали особи, яка його вчинила, викладаються обставини і суть скоєного правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи.

В порушення вимог ст.251 КУпАП, ст.256 КУпАП, п.2.6, п.2.7 Наказу Міністерства внутрішніх справ України Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463, п. 1.1., п. 13.3.4., п. 14.1 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС , затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 р. за N 576/16592, в протоколі про скоєне адміністративне правопорушення не було зазначено інших, будь-яких фактичних даних, на основі яких, у визначеному законом порядку відповідач міг об'єктивно і обґрунтовано встановити: наявність адміністративного правопорушення, винність позивача у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; в постанові не зазначено, який пункт ПДР України був порушений, не викладені інші обставини, тобто об'єктивна сторона правопорушення не була викладена належним чином; не спростоване заперечення позивача, що вона виїхала на перехрестя на жест регулювальника, який дозволяв рух, і проїхала перехрестя в момент, коли був заборонний сигнал регулювальника, що вона мала право та можливість закінчити проїзд перехрестя, відповідно до вимог ПДР України; до справи не долучено жодних інших доказів, що об'єктивно підтверджували б факт вчинення порушення дорожнього руху позивачем (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо), матеріали фото-відеозйомки, які б могли бути визнані судом джерелами доказів; факти, викладені в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсним обставинам справи щодо встановлення факту порушення вимог п.8.8 б ПДР України з боку позивача; відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і виніс про це постанову безпідставно, тобто, за відсутності для такого висновку доказів; без вирішення питання про задоволення чи відхилення заяв та клопотань позивача про надання таких доказів, про що свідчить відсутність будь-яких записів посадової особи у протоколі щодо вирішення клопотань; в порушення установленого порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме, без роз'яснення йому прав та обов'язків, які має правопорушник.

Оцінюючи в сукупності зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень: інспектор ДПС роти ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська та АТІ УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщик міліції Лугвін Андрій Сергійович, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні позивача та винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного штрафу у розмірі 425 грн., в порушення вимог п.п.3,4,5,6,9,10 ч.3 ст.2 КАС України, діяв необґрунтовано, упереджено, свої обов'язки та права здійснив формально, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, не добросовісно та нерозсудливо, тобто за відсутності належних доказів, без урахуванням прав особи на участь у процесі прийняття рішення, не своєчасно, тобто протягом строку, в період якого позивач був позбавлений реальної можливості реалізувати своє право на захист, передбачене ст.268 КУпАП, без належного роз'яснення позивачу його прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно п.1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, а саме про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача за відсутності в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за недоведеності її вини та факту події правопорушення. Оскільки відповідачем надано суду заперечення проти заявленого позову та жодних доказів для підтвердження законності своїх дій не представлено, а протокол про адміністративне правопорушення на підставі наведеного вище суд визнає недопустимим джерелом доказів, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, за недоведеності її вини та факту події правопорушення, що, згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ч.5 ст.288 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору, даних про інші документально підтверджені витрати позивач не надав, тому, згідно ч.1 ст. 94 КАС України, судові витрати у даній справі в розмірі 03 гривні 40 копійок слід покласти за рахунок Держави України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,158-163,167,171-2,255,256 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконною та скасувати постанову серії АЕ 1 № 012098 від 26.11.2010 року, винесену інспектором ДПС роти ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська та АТІ УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщиком міліції Лугвіним Андрієм Сергійовичем, про притягнення ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1., до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 425 грн., закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу зазначеного правопорушення.

Судові витрати у справі в виді судового збору в сумі 03 гривні 40 копійок покласти за рахунок Держави України.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Копію постанови, не пізніше трьох днів з дня її проголошення, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу та відповідачу.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.

Україна

В І Л Ь Н О Г І Р С Ь К И Й М І С Ь К И Й С У Д Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

51700, м. Вільногірськ, вул. Жовтнева, 14-а, тел. (05653) 5-07-41

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2011 року Справа № 2а-6/11/0407

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шаповала Г.І.,

при секретарі Кудіній Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Луганської міської ради, Управління державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності Виконавчого комітету Луганської міської ради, Державного реєстратора виконкому Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, про визнання недійсними та скасування записів про проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичних осіб,

У С Т А Н О В И В:

21.12.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому прохає:

- визнати недійсним та скасувати записи № 13821070002016246 від 11.11.2009 року та № 13821070004016245 від 17.11.2009 року про проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичних осіб ПП КФ Артдекор код ЄДРПОУ 36485505 та ПП ПФ Техноторг код ЄДРПОУ 36485490, відповідно;

- скасувати зміни до редакції статуту ПП КФ Артдекор код ЄДРПОУ 36485505 від 11.11.2009 року № 13821050001016246, та редакцію статуту ПП ПФ Техноторг код ЄДРПОУ 36485490 від 17.11.2009 року № 13821050003016245.

В обґрунтування позову зазначено, що співробітники відділу податкової міліції ДПІ у м. Дніпродзержинську зібрали ряд документів, підписаних, начебто від імені позивача, які свідчать про його причетність до фінансово-господарської діяльності приватного підприємства КФ Артдекор , код ЄДРПОУ 36485505 та приватного підприємства ПФ Техноторг , код ЄДРПОУ 36485490.

14.01.2009 року у позивача було викрадено паспорт та ідентифікаційний код, про що він зробив заяву до Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області. Новий паспорт серії НОМЕР_4 позивач отримав 06.04.2009 року.

Про те, що позивач є засновником, директором та головним бухгалтером ПП КФ Артдекор та ПП ПФ Техноторг , йому стало відомо 18.11.2009 року. Позивач стверджує, що ніколи не мав наміру займатися підприємницькою діяльністю і не ставив собі мету отримання прибутку шляхом здійснення підприємницької діяльності в якості керівника будь-якого суб'єкта господарювання, внесків до статутного фонду підприємств не робив. Місцезнаходження печатки та реєстраційних документів зазначених підприємств йому невідоме. Позивач ніколи не набував права власності на корпоративні права зазначених підприємств та нікого не уповноважував на здійснення таких дій від його імені. Податкову звітність зазначених підприємств ніколи не підписував та до контролюючих органів не надавав, нікого на це не уповноважував. Враховуючи викладене, позивач вважає, що перереєстрацію ПП КФ Артдекор та ПП ПФ Техноторг здійснено всупереч чинного законодавства невстановленими особами від імені позивача.

Згідно ст. 29 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців від 15.05.03 р. № 755 з змінами та доповненнями, для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладеного) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію або документ, що підтверджує внесення плати за публікацію у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату оригіналів установчих документів; два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції;документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою зазначеної статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчена копія документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Якщо документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи подаються особою, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт. Якщо такі документи подаються іншим представником юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт та надається документ або нотаріально засвідчена копія документа, що засвідчує повноваження представника. Документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) заявнику з відміткою про дату надходження документів. Дата надходження документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи вноситься до журналу обліку реєстраційних дій. Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою, другою, четвертою, п'ятою та сьомою статті 8, частиною п'ятою статті 10 та частиною двадцятою статті 22 цього Закону; документи подані не у повному обсязі; документи подані з порушенням строку, який встановлено частиною одинадцятою статті 37 цього Закону; документи подано особою, яка не має на це повноважень; до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій. Проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи здійснюється за процедурами, передбаченими частиною першою -п'ятою статті 25 та частинами другою-третьою статті 27 цього Закону для проведення державної реєстрації юридичної особи. Згідно ст. 32 Закону України Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців від 15.05.03 року № 755 зі змінами та доповненнями, у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься до журналу обліку реєстраційних дій. Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення такого запису.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, але надали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Разом з тим, раніше в судовому засіданні вони підтримали позовні вимоги та їх обґрунтування, що викладені в позовній заяві, в повному обсязі. Додатково пояснили, що в період, коли виконувалися реєстраційні та інші дії від імені позивача в м. Луганську, він в цей час перебував в м. Вільногірську, а також працював в філії Вільногірський ГМК ЗАТ Кримський Титан .

Відповідач - Управління державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності Виконавчого комітету Луганської міської ради в судове засідання свого представника не направило, але надало письмові заперечення, де зазначило прохання про розгляд справи за відсутності його представника. Згідно заперечень, відповідач стверджує, що його дії щодо реєстрації змін до установчих документів юридичних осіб ПП КФ Артдекор та ПП ПФ Техноторг були здійснені на підставі наданих документів і відповідно до вимог закону. На цей час, згідно закону державний реєстратор виконкому Луганської міської ради не може здійснити жодних дій, оскільки не має доступу до документів зазначений юридичних осіб, окрім того реєстраційні дії виконуються державним реєстратором відповідної адміністративно-територіальної одиниці за місцем знаходження юридичної особи, тобто в м. Вільногірську, Дніпропетровської області. Вирішення спору залишає на розгляд суду.(а.с.24-26,32-34)

Відповідач -державний реєстратор виконкому Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, Ложко О.М. в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, де зазначила прохання приймати рішення у справі на розсуд суду. Проте, раніше в судовому засіданні вона позов не визнала, та пояснила, що діяла відповідно до вимог закону та наданих документів.

Представник відповідача -виконкому Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, Зубченко О.О. в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Раніше в судовому засіданні вона позов не визнала, пояснила, що державний реєстратор діяв згідно закону.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дій суб'єктів владних повноважень, за відсутності їх вини, що стосуються прав та інтересів конкретної фізичної особи, а саме з факту внесення суб'єктами владних повноважень до державного реєстру відомостей про фізичну особу, які не відповідають істині.

Суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини:

1 . 14.01.2009 року в м. Дніпропетровську позивач - ОСОБА_3 внаслідок крадіжки невідомою особою із кармана його куртки втратив свій паспорт громадянина України. Про втрату паспорта він повідомив до Кіровського РВ м. Дніпропетровська 26.01.2009 року, яким за наслідками перевірки було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом крадіжки паспорта від 28.01.2009 року. Даний факт підтверджується копією постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, копією пояснення ОСОБА_3 на ім'я заступника начальника Верхньодніпровської ОДПІ, супровідним листом Кіровського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_3(а.с.10,11, 12 ).

2 . 06.04.2009 року в Вільногірському МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_3 отримав новий паспорт громадянина України НОМЕР_4. (а.с.5, 151)

3 . 11.11.2009 р. державним реєстратором Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради, ОСОБА_6, було здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ПП КФ Артдекор код ЄДРПОУ 36485505 - запис № 13821070002016246, та змін до статутних документів даної юридичної особи - запис № 13821050001016246, на підставі документів наданих представником ОСОБА_3 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_7, внаслідок чого ОСОБА_3 був зареєстрований як власник та керівник ПП КФ Артдекор код ЄДРПОУ 36485505. Даний факт підтверджується копіями реєстраційних документів; копією статуту ПП КФ Артдекор ; копією рішення нового власника про зміну місця знаходження зазначеного підприємства на м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, та про внесення змін до установчих документів від 06.11.2009р.; копією нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу частки у статутному фонді ПП КФ Артдекор від 06.11.2009 р. в м. Луганську, за яким ОСОБА_3. придбав у ОСОБА_8 частку у статутному фонді зазначеного підприємства., з зазначенням в договорі, що право власності на відчужувану частку переходить до покупця з моменту державної реєстрації змін до установчих документів підприємства; копією довіреності від 06.11.2009 року , за якою ОСОБА_3, як директор ПП КФ Артдекор , уповноважує в м. Луганську ОСОБА_7 або ОСОБА_9 представляти його інтереси з питань державної реєстрації нової редакції Статуту ПП КФ Артдекор , заповнення реєстраційних карток на проведення державної реєстрації змін до установчих документів; та копіями документів про реєстрацію зазначеного підприємства на ім'я ОСОБА_8. (а.с. 50- 95).

4 . 17.11.2009 р. державним реєстратором Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради, ОСОБА_6, було здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ПП ПФ Техноторг код ЄДРПОУ 36485490 - запис № 13821070004016245, та змін до статутних документів даної юридичної особи - запис № 13821050003016245, на підставі документів наданих представником ОСОБА_3 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_7, внаслідок чого ОСОБА_3 був зареєстрований як власник та керівник ПП ПФ Техноторг , код ЄДРПОУ 36485490. Даний факт підтверджується копіями реєстраційних документів; копією статуту ПП ПФ Техноторг ; копією рішення нового власника про зміну місця знаходження зазначеного підприємства на м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, та про внесення змін до установчих документів від 06.11.2009р.; копією нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу частки у статутному фонді ПП ПФ Техноторг від 06.11.2009 р. в м. Луганську, за яким ОСОБА_3. придбав у ОСОБА_10 частку у статутному фонді зазначеного підприємства., з зазначенням в договорі, що право власності на відчужувану частку переходить до покупця з моменту державної реєстрації змін до установчих документів підприємства; копією довіреності від 06.11.2009 року, за якою ОСОБА_3, як директор ПП ПФ Техноторг , уповноважує в м. Луганську ОСОБА_7 або ОСОБА_9 представляти його інтереси з питань державної реєстрації нової редакції Статуту ПП ПФ Техноторг , заповнення реєстраційних карток на проведення державної реєстрації змін до установчих документів; та копіями документів про реєстрацію зазначеного підприємства на ім'я ОСОБА_10. (а.с.99-148).

5 . 02.02.2010 року ОСОБА_3 звернувся до Вільногірського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області з повідомленням про вчинення у відношенні нього шахрайських дій з боку осіб, які на підставі викраденого у нього паспорту здійснили дії, внаслідок яких він став власником та керівником ПП КФ Артдекор та ПП ПФ Техноторг . При цьому ОСОБА_3 зазначає, що сам ніяких дій щодо цього не вчиняв, що попередні власники зазначених підприємств -ОСОБА_8 та ОСОБА_10, та ОСОБА_7, яка діяла від його імені на підставі довіреності, йому незнайомі, ніяких договорів з зазначеними особами він не укладав. Прохає порушити кримінальну справу за фактом шахрайських дій та підробки документів і прийняти заходи до встановлення осіб, що вчинили злочин.(а.с.39)

6 . Згідно листа від 17.03.2010 року вих. № 1838, за підписом начальника Вільногірського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_11, повідомляється, що матеріали та заява ОСОБА_3 були направлені до Луганського МВ 16.02.2010 р. вих. № 1029. (а.с.150)

7 . Згідно заяви ОСОБА_3 від 12.04.2010 року на ім'я начальника Ленінського РВ УМВС України в Луганській області, заявлено прохання повідомити про результати перевірки його заяви стосовно шахрайських дій та підробки документів, та повідомляється, що оригінали договорів купівлі -продажу та інші знаходяться в державного реєстратора виконкому Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області.(а.с.160)

8 . Згідно листа від 22.04.2010 року вих. № 39/ П-224, за підписом начальника Ленінського РВ ЛГУ УМВС України в Луганській області Корєнєва А.М., на ім'я ОСОБА_3, зазначено, що проведена перевірка, що опитані ОСОБА_10 та ОСОБА_8, які пояснили, що продали свої підприємства незнайомому чоловікові на вид 30-35 років, середнього росту, коротка стрижка, темні волоси. Що за цим фактом було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. від 13.04.2010 року. (а.с.162)

9 . Згідно довідки КП Теплові мережі м. Вільногірська від 18.11.2010 року вих. № 4367, ОСОБА_3 працював в цьому підприємстві з 04.11.2009 року по 11.05.2010 року слюсарем по ремонту теплових мереж. (а.с.186)

10 . Згідно виписки з табелю обліку відпрацьованого часу за листопад 2009 року в КП Теплові мережі м. Вільногірська , зазначено, що ОСОБА_3 протягом місяця працював по 8 годин в такі числа: 4,5,6,7, з 9 по 21, включно, щодня, з 23 по 27, включно, щодня, та 30. (а.с.187)

11 . Згідно копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.04.2010 року, винесеної органом дізнання Ленінського РВ ЛГУ УМВС України в Луганській області, зазначено, що в діях ОСОБА_3 формально вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. ст. 205, 190 КК України, але за відсутності даних про використання ПП КФ Артдекор та ПП ПФ Техноторг для прикриття іншої незаконної діяльності, в його діях склад зазначених злочинів відсутній і у відношенні нього відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст.ст. 205, 190 КК України.(а.с.197)

12 . Згідно копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.04.2010 року, винесеної органом дізнання Ленінського РВ ЛГУ УМВС України в Луганській області, в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_7 відмовлено за відсутності в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 205, 190 КК України.(а.с.198)

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо, (неупереджено); - добросовісно; - розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 31 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 р. № 755, (зі змінами та доповненнями), судове рішення, яким скасовується рішення засновників юридичної особи або уповноваженого ним органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю чи частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, є підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

На підставі викладеного суд дійшов до наступних висновків:

1 . Договори про купівлю-продажу ПП КФ Артдекор та ПП ПФ Техноторг , укладені 06.11.2009 року в м. Луганську з участю ОСОБА_3; довіреності, надані ОСОБА_3 в м. Луганську 06.11.2009 року на ім'я ОСОБА_7 та ОСОБА_9 стосовно представлення повноважень зазначених підприємств; рішення стосовно зазначених підприємств, прийняті в м. Луганську 06.11.2009 року, про зміну місцезнаходження підприємств та про внесення змін до установчих документів зазначених підприємств за підписом від імені ОСОБА_3; статути зазначених підприємств, що зареєстровані, відповідно 11.11.2009 року та 17.11.2009 року, за підписом ОСОБА_3 -суд визнає недійсними, оскільки вони були складені в м. Луганську без відома, без участі та згоди на це ОСОБА_3, тобто, проти його волі, та в той час, коли він перебував в м. Вільногірську, в тому числі працював 06.11.2009 року на підприємстві КП Теплові мережі м. Вільногірська , і не міг бути учасником вказаних подій. Окрім того, є підстави вважати, що зловмисники використали для вчинення зазначених дій паспорт громадянина України та довідку про ідентифікаційний код, які були викрадені у ОСОБА_3 14.01.2009 року в м. Дніпропетровську, та здійснили фальсифікацію (підробку) зазначених документів від імені ОСОБА_3

2 . Всі зміни до установчих та статутних документів стосовно юридичних осіб ПП КФ Артдекор та ПП ПФ Техноторг , що були зроблені на підставі вищезазначених документів, та були внесені до Єдиного державного реєстру України, відповідно 11.11.2009 року та 17.11.2009 року -суд визнає недійсними, оскільки вони були здійснені внаслідок фальсифікації (підробки) документів та підписів їх від імені ОСОБА_14, тобто являються неправдивими.

Оскільки укладення договорів купівлі-продажу, надання довіреності регулюються нормами цивільного законодавства, то в цій частині суд керується наступними нормами ЦК України.

Згідно ст. 203 ЦК України, ч.1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; ч.3. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; ч.5. правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 215 ЦК України, 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 216 ЦК України, 1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 94 КАС України, відповідно до якої судові витрати: в виді судового збору - 03.40 грн., слід стягнути з державного бюджету України, на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,158-163,167,185,186,254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі:

Визнати недійсними та скасувати записи: № 13821070002016246 від 11.11.2009 року стосовно юридичної особи - ПП КФ Артдекор , код ЄДРПОУ 36485505, та № 13821070004016245 від 17.11.2009 року стосовно юридичної особи - ПП ПФ Техноторг , код ЄДРПОУ 36485490, про проведення державної реєстрації змін до установчих документів зазначених юридичних осіб, що була проведена державним реєстратором Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради, Літвіновою Ольгою Анатоліївною, визнавши ці зміни до установчих документів недійсними.

Визнати недійсними та скасувати записи: № 13821050001016246 від 11.11.2009 року, стосовно юридичної особи - ПП КФ Артдекор , код ЄДРПОУ 36485505, та № 13821050003016245 від 17.11.2009 року, стосовно юридичної особи - ПП ПФ Техноторг код ЄДРПОУ 36485490, про проведення державної реєстрації змін до редакції статутів зазначених юридичних осіб, що була проведена державним реєстратором Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради, Літвіновою Ольгою Анатоліївною, визнавши ці зміни до редакції статутів недійсними.

Зобов'язати державного реєстратора виконавчого комітету Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області на підставі рішення суду внести в державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців всі необхідні відповідні записи про скасування державної реєстрації зазначених змін до установчих та статутних документів вказаних юридичних осіб.

Судові витрати у справі в виді судового збору - 03.40 грн., понесені позивачем ОСОБА_3, стягнути на його користь з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то 10 денний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копію постанови, протягом трьох днів з дня виготовлення її в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу та відповідачам.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2011 року Справа 2а-26/11/0407

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

з участю:

позивача ОСОБА_15

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_15 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Кривого Рогу УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщика міліції Захарова Віталія Валентиновича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

У С Т А Н О В И В:

18.11.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому прохає: визнати незаконною та скасувати постанову серії АЕ1 № 039184 від 13.11.2010 року, винесену інспектором ДПС БДПС ВДАІ м. Кривого Рогу УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщиком міліції Захаровим Віталієм Валентиновичем, про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 425.00 грн., закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення;

визнати незаконними дії інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Кривого Рогу УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщика міліції Захарова Віталія Валентиновича, стосовно складення протоколу серії АЕ1 № 163639 від 13.11.2010 року та постанови серії АЕ1 № 039184 від 13.11.2010 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_15 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позову в позовній заяві зазначено, що 13.11.2010 року, близько, 9.55 год. під час руху на автомобілі Фольксваген д/з НОМЕР_5 по вул. 23 Лютого в м. Кривому Розі, на виході з плавного, затяжного правого повороту, позивача було зупинено відповідачем, який після перевірки документів повідомив, що позивачем було порушено п.п.11.2 та 11.5 ПДР України, а саме, що позивач рухався по крайній лівій смузі при вільних смугах праворуч на дорозі, що має три смуги для руху в одному напрямку, не виконуючи маневру розвороту чи повороту ліворуч. Позивач на це повідомив, що вказаних пунктів ПДР він не порушував, оскільки перша смуга перед початком повороту була зайнята стоячим автомобілем, а по другій смузі рухалася маленька домашня собака, яка була перешкодою на його шляху, і яку він об'їхав по крайній лівій смузі. Так як, йому требу було на найближчому перехресті повернути ліворуч, він продовжив рухатися по крайній лівій смузі. Відповідач вже о 10.10 год вручив позивачеві постанову та протокол для ознайомлення, чим знехтував своїм обов'язком повністю та досконально вивчити матеріали справи (ст. 272 КУпАП), та роз'яснив права та обов'язки уже після складання протоколу та винесення постанови про адміністративне правопорушення. Коли позивач зауважив, що не згоден з рішенням відповідача, оскільки не порушував ПДР, відповідач не надав жодного свідка правопорушення, про що позивачем було зроблено запис пояснення в протоколі, то відповідач заявив, що свідки йому не потрібні. На підставі викладеного, посилаючись на ст. 251, 268 КУпАП, позивач вважає, що протокол та постанова про адміністративне правопорушення складені у відношенні нього незаконно і безпідставно, тому постанова підлягає скасуванню, оскільки, винесена на підставі недопустимого джерела доказів, без оцінки доказів в їх сукупності, в порушення ст. 268 КУпАП, без задоволення клопотань позивача про залучення свідків правопорушення, інших даних, які б вказували на вчинення ним правопорушення, без вирішення клопотання позивача про залучення до участі у розгляді справи адвоката, без з'ясування матеріального стану позивача. Також в документах не зазначено номера нагрудного знаку відповідача.

В судовому засіданні позивач позов та його обґрунтування, що викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі, Додатково пояснив, що на крайню ліву смугу він виїхав приблизна за 100-150 м. до перехрестя, на якому він мав намір повертати наліво.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності та заперечень проти позову не надав, про причини неявки суд не повідомив, проте сам був повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення повістки 16.12.2010 року.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дій суб'єкта владних повноважень, що стосуються інтересів конкретної фізичної особи, а саме з факту винесення суб'єктом владних повноважень постанови про притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності.

Суд вважає встановленими в судовому засіданні наступні факти та відповідні їм правовідносини.

13.11.2010 року інспектором ДПС БДПС ВДАІ м. Кривого Рогу УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщиком міліції Захаровим Віталієм Валентиновичем, який є суб'єктом владних повноважень, було складено протокол про адміністративне правопорушення у відношенні позивача про скоєння останнім правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та на підставі цього протоколу винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, за те, що він 13.11.2010 року о 09.55 год. на вул. ім. 23 Лютого в м. Кривому Розі, керуючи автомобілем Фольксваген д/з НОМЕР_5, рухався по крайній лівій смузі при вільних смугах праворуч на дорозі, що має три смуги для руху в одному напрямку, не виконуючи маневру розвороту чи повороту ліворуч, чим порушив вимоги п. п. 11.2,11.5 ПДР України, за що позивача було піддано адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн., копії вказаних протоколу та постанови були вручені позивачеві 13.11.2010 року.

З позовом до відповідача позивач звернувся в установлений законом десятиденний строк, тобто, згідно ст. 289 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що вищезазначені: протокол про адміністративне правопорушення і постанова у справі про адміністративне правопорушення складені в один і той же день 13.11.2010 року в період з 09.55 год. до 10.10 год.

Ні в протоколі, ні в постанові не зазначено, які саме за змістом права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, були роз'яснені позивачеві, текстуальне викладення цих прав відсутнє, свідків події не зазначено, інших доказів не прилучено, відмітки про відмову в задоволенні клопотань позивача про залучення свідка до участі у справі та адвоката - в протоколі немає. Ні в протоколі ні в постанові не зазначено, яке, саме, порушення правил дорожнього руху було допущене із передбачених ч.2 ст. 122 КУпАП, де зазначено більше 10 видів порушень, тобто не викладена об'єктивна сторона правопорушення.

В протоколі зазначено пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності: С протоколом ознакомлен и не согласен. Свои доводы буду приводить в суде .

Надаючи юридичну оцінку фактам та обставинам справи, суд керується наступними нормами права.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; - з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; - обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо, (неупереджено); - добросовісно; - розсудливо; - з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; - пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); - з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; - своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів,а також іншими документами.

Відповідно до статті 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Згідно вимог ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, в тому числі, відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил розташування транспортних засобів на проїзній частині, за що установлене адміністративне стягнення в виді штрафу у розмірі від 25 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 11.2 ПДР України, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини.

Згідно п 11.5 ПДР України, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Згідно п. 10.4 ПДР України, перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою

Згідно Наказу Міністерства внутрішніх справ України Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463 (далі Наказ), а саме п.2.6.- зазначено, що при складанні протоколу, при викладенні обставин правопорушення вказується число, місяць, рік, час його скоєння, суть правопорушення, які саме протиправні дії вчинила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. У випадках, передбачених КУпАП , до протоколу вносяться прізвища, ім'я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дає письмове пояснення по суті скоєного правопорушення, яке записується в протокол, і ставить свій підпис, а також може робити заяви і клопотати по суті складання протоколу та розгляду справи (у разі відмови від пояснення або підписання протоколу про це робиться запис посадової особи, яка склала протокол, що підтверджується підписами свідків).

Посадова особа, яка розглядає протокол, виносить рішення про задоволення чи відхилення заяви або клопотання, про що робиться відповідний запис у протоколі.

Згідно пункту 2.7. Наказу до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо).

Згідно пункту 2.11. Наказу у постанові, у розділі "ВСТАНОВИВ" вказується число, місяць, рік, час скоєння адміністративного правопорушення, прізвище та ініціали особи, яка його вчинила, викладаються обставини і суть скоєного правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи. Згідно Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС , затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 р. за N 576/16592: - п. 1.1. Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС (далі - Інструкція) визначає завдання та функції працівників підрозділів дорожньо-патрульної служби (далі - підрозділи ДПС), що здійснюють нагляд за дорожнім рухом, взаємовідносини з учасниками дорожнього руху, дії під час отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) та порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, а також організацію взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України (далі - ОВС); - п. 2.1. Працівники підрозділів ДПС повинні мати необхідну професійну підготовку, високі моральні якості, бути дисциплінованими та пильними, стійко переносити труднощі, пов'язані зі службою, бути ввічливими й тактовними в спілкуванні з громадянами; - п. 13.3.4. одною із форм несення служби є використання працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, які мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, з метою фіксації порушень ПДР; п. 14.1. Підставою для зупинення транспортних засобів є: п.14.1.1. Порушення ПДР водіями, п. 14.1.7. Необхідність опитування водія чи пасажирів про обставини скоєння ДТП, адміністративного правопорушення, злочину, свідками якого вони є або могли бути; - п.18.1. Під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється: п. 18.7. У взаємовідносинах з учасниками дорожнього руху забороняється: звертатися до учасників дорожнього руху на "ти"; використовувати погрозливі чи ображаючі жести; допускати при спілкуванні зневажливий тон, грубість, неввічливе викладення зауважень, вирази або репліки, які ображають людську гідність, погрози; пред'являти безпідставні звинувачення; п.18.10. Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув. Згідно абзацу 3 п. 28.2., у розмові з громадянами працівники підрозділів ДПС зобов'язані виявляти спокій і витримку. Недопустимі грубощі, вирази та репліки, які ображають людську гідність, будь-які дії, що свідчать про неповагу до громадян, коментарі, які не стосуються виконання службових обов'язків.

Оцінюючи в сукупності зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень: інспектор ДПС БДПС ВДАІ м. Кривого Рогу УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщик міліції Захаров Віталій Валентинович, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні позивача та винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного штрафу у розмірі 425 грн., діяв всупереч вимогам п.п.3,4,5,6,9,10 ч.3 ст.2 КАС України. Так в порушення вимог ст.251 КУпАП, ст.256 КУпАП, п.2.6, п.2.7 Наказу Міністерства внутрішніх справ України Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463, в порушення вимог п.п.3,4,5,6,9,10 ч.3 ст.2 КАС України, відповідач діяв необґрунтовано, упереджено, свої обов'язки та права здійснив формально, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, не добросовісно та нерозсудливо, без урахування прав особи на участь у процесі прийняття рішення, не своєчасно, тобто протягом строку, в період якого позивач був позбавлений реальної можливості реалізувати своє право на захист, передбачене ст.268 КУпАП; без належного роз'яснення позивачу його прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить відсутність в протоколі текстуально викладених прав особи, що передбачені ст. 63 Конституції України, та прав і обов'язків правопорушника, передбачених ст. 268 КУпАП, що викликає сумнів у тому, що ці права та обов'язки, насправді, були доведені позивачеві, внаслідок чого він був позбавлений можливості реалізувати свої права, зокрема, користуватися послугами захисника та іншого фахівця у галузі права при розгляді справи про адміністративне правопорушення; в порушення ст.252 КУпАП - без всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи в їх сукупності; оскільки позивач письмово заявив про свою незгоду з правопорушенням, інших доказів до справи не було прилучено, тобто було проігноровано інші джерела доказів, які підтвердили б чи спростували наявність складу правопорушення в діях позивача; без врахування даних про особу позивача, тобто в порушення вимог ст. 33, ст.280 КУпАП, ст.268 КУпАП, без з'ясування того, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність; в протоколі про скоєне адміністративне правопорушення не було зазначено інших, будь-яких фактичних даних, на основі яких, у визначеному законом порядку, відповідач міг об'єктивно і обґрунтовано встановити: наявність адміністративного правопорушення, винність позивача у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; не спростоване заперечення позивача, що він не порушував правил дорожнього руху, до протоколу не долучено жодних матеріалів, що підтверджували б факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо), матеріали фото-відеозйомки, які б могли бути визнані судом джерелами доказів; відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і виніс про це постанову: - необґрунтовано, тобто, за відсутності для такого висновку доказів, керуючись тільки власною думкою; без вирішення питання про задоволення чи відхилення заяв та клопотань позивача про надання таких доказів, про що свідчить відсутність будь-яких записів посадової особи у протоколі щодо вирішення клопотань, в той час, як позивач заперечував факт вчинення ним правопорушення та заявляв клопотання. Ні в протоколі ні в постанові не зазначено, яке саме порушення було вчинене позивачем, що передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, в якій перераховано більше десяти видів порушень правил дорожнього руху. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем не надано суду заперечень проти позову та жодних доказів для підтвердження своїх заперечень проти заявленого позову, які б свідчили, про наявність вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а протокол серії АЕ1 № 163639 від 13.11.2010 року на підставі наведеного вище, суд визнає недопустимим джерелом доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі тому, що постанова, що оскаржується, не ґрунтується на об'єктивно встановлених обставинах події та вимогах Закону. Відповідачем не спростовані твердження позивача, що він мав намір здійснити поворот наліво, тому рухався по крайній лівій смузі, що не суперечить вимогам п. 10.4 ПДР України.

Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно п.1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, а саме про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача за відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за недоведеності його вини та факту події правопорушення.

Відповідно до вимог ч.5 ст.288 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору, даних про інші документально підтверджені витрати позивач не надав, тому, згідно ч.1 ст. 94 КАС України, судові витрати у даній справі в розмірі 03 гривні 40 копійок слід покласти за рахунок Держави України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,99-102,158-163,167, 171-2,255,256 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконною та скасувати постанову серії АЕ1 № 039184 від 13.11.2010 року, винесену інспектором ДПС БДПС ВДАІ м. Кривого Рогу УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщиком міліції Захаровим Віталієм Валентиновичем, про притягнення ОСОБА_15 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 425.00 грн., закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_15 складу зазначеного правопорушення.

Визнати незаконними дії інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Кривого Рогу УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщика міліції Захарова Віталія Валентиновича, стосовно складення протоколу серії АЕ1 № 163639 від 13.11.2010 року та постанови серії АЕ1 № 039184 від 13.11.2010 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_15 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Судові витрати у справі в виді судового збору в сумі 03 гривні 40 копійок покласти за рахунок Держави України.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Копію постанови, не пізніше трьох днів після складення її в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.

Україна

В І Л Ь Н О Г І Р С Ь К И Й М І С Ь К И Й С У Д Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

51700, м. Вільногірськ, вул. Жовтнева, 14-а, тел. (05653) 5-07-41

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2011 року Справа 2а-11/11/0407

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

з участю:

позивача ОСОБА_17

представника позивача адвоката Шевчука О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_17 до УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, до начальника ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, майора міліції Татари І.М., про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

22.06.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому прохає:

- визнати неправомірними дії начальника ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області майора міліції Татари І.М, які 15.04.2010 року були направлені на притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП.

- визнати незаконною та скасувати постанову серії АН № 631145 від 15.04.2010 року, винесену начальником ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області майором міліції Татарою І.М, про притягнення з його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.140 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 680,00 грн., закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення.

- поновити йому пропущений з поважних причин 10-ти денний строк для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що постановою начальника ВДАІ з обслуговування адміністративних територій Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області майора міліції Татари І.М. від 15.04.2010 року серії АН № 631145 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП.

Про винесення оскаржуваної постанови йому стало відомо 21.06.2010 року від бухгалтера КП Жилсервіс , яка повідомила його, що відділом ДВС Вільногірського міського управління юстиції до КП Жилсервіс , де він працює, було направлено розпорядження про стягнення з нього штрафу - 680 гривень. Оскаржувана постанова поштою йому не надсилалась, тому, він вважає, що пропущений ним 10-ти денний строк на її оскарження підлягає поновленню.

Згідно з викладеними в постанові обставинами його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 12.04.2010 року, він, будучи відповідальною посадовою особою, не прийняв заходів щодо (позначення, огородження) не виставив в повному обсязі знаки та не огородив місце проведення робіт по вул. Садовій біля буд. 26 в м. Вільногірську відповідно до діючих правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Він вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, оскільки вона винесена з порушенням начальником ВДАІ норм процесуального та матеріального права. 12.04.2010 року був виявлений порив на водопровідній мережі по вул. Жовтневій м. Вільногірська. Таким чином виникла аварійна ситуація, в результаті якої мешканці району залишилися без питної води. Для проведення аварійно-відновних робіт вийшла бригада працівників КП Жилсервіс , були виставлені попереджувальні знаки, які були в наявності та придатні для використання. Роботи проводилися біля дороги, а не на ній безпосередньо, проїзд не перекривався. Для забезпечення безпеки пішоходів та транспорту були виставлені спеціальні знаки. Дії працівників КП Жилсервіс , в тому числі і його дії, не стали причиною завдання шкоди і не становили загрозу для пішоходів та транспорту.

Позивач зазначив, що протокол не складався у його присутності, йому особисто не вручався. Йому не роз'яснювалося право надати пояснення, бути присутнім про розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Суб'єктом владних повноважень були порушені його права, передбачені ст.ст. 268, 280, 283 КУпАП, які передбачають, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і вона має право ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, користуватися юридичною допомогою адвоката чи іншого фахівця в галузі права.

Відповідно до ч.2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Згідно з ч.1 ст.285 КУпАП копія постанови по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. Протокол про адміністративне правопорушення йому не вручався, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не направлялася поштою і не вручалася особисто. Також він не мав можливості надати письмові пояснення по суті скоєного правопорушення, яке записується в протокол. Постанова про притягнення мене до адміністративної відповідальності була направлена одразу до виконавчої служби, було порушено його законне право на оскарження даної постанови.

Крім цього, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності містить грубі порушення чинного законодавства. Згідно з п. 2.11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом МВС України від 22.02.2001 року № 185, у постанові в розділі УСТАНОВИВ повинно вказуватися число, місяць, рік, час, місце скоєння адміністративного правопорушення, прізвище та ініціали особи, що його вчинила, викладаються обставини і суть скоєного правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи. В порушення вказаної норми в постанові точно не вказано місце вчинення правопорушення, хоча це має істотне значення для справи, оскільки аварійно-відновні роботи не проводилися на автомобільній дорозі, проїзд не перекривався. Водопровідні мережі, які рекомендувалися 12.04.2010 року в районі буд. 26 по вул. Садовій, знаходилися не на дорозі, де рухається транспорт, а поряд з нею .

Суб'єктом владних повноважень в матеріалах справи про адміністративні правопорушення не викладена об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, а саме: місце скоєння правопорушення, відсутні вказівки на пункти Закону України Про дорожній рух , пункти вимог ДСТУ-3587-97 Безпека дорожнього руху. Автодороги, вулиці, залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану , якими передбачено відповідальність за здійснення вищенаведених дій, при тому, що ч.3 ст. 140 КУпАП є бланкетною. Також суб'єктом владних повноважень не визначено в повному обсязі його посаду та перелік установлених правил у сфері безпеки руху, забезпечення виконання яких входить до його службових обов'язків та робить його спеціальним суб'єктом адміністративного правопорушення згідно зі ст. 14 КУпАП. До справи не долучені його пояснення, посадова інструкція, положення про структурний підрозділ, а також матеріали, які містять відомості про наявність автомобілів та пішоходів, безпеці та безперебійному руху яких загрожувала небезпека. Усі вищенаведені факти є належним обґрунтуванням відсутності у його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП, за недоведеності його вини. За цих обставин, він вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню як незаконна, тобто винесена з порушенням діючих норм законодавства України.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені в позовній заяві, підтримали в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, представників своїх не направили, заяв про розгляд справи за їх відсутності та заперечень проти позову не надали, були повідомлені про час, дату та місце судового засідання належним чином.

Із показань свідка ОСОБА_20., який займає посаду інспектора з організації дорожнього руху ВДАІ з ОАТ Верхньодніпровського району та м. Вільногірська, УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, витікає, що 12.04.2010 року ним було виявлене правопорушення, а саме виконання земельних робіт по вул. Садовій в м. Вільногірську з порушенням діючих норм, правил та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Місце роботи було неогородженим і не позначеним необхідними дорожніми знаками. Майстер Каторжнюк, що був на місці проведення робіт, повідомив, що відповідальною особою за безпеку руху є ОСОБА_17 , оскільки він не розписувався в наряді на виконання робіт. Оскільки ОСОБА_17 уникав зустрічі, то він склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 140 КУпАП у відношенні ОСОБА_17, копію якого залишив в канцелярії підприємства Жилсервіс , з відміткою працівника канцелярії на оригіналі протоколу про отримання копії цього документу.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дій суб'єкта владних повноважень, що стосуються інтересів конкретної фізичної особи, а саме з факту винесення суб'єктом владних повноважень постанови про притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності.

Суд вважає встановленим, що 12.04.2010 року о 16.20 год. інспектор з організації дорожнього руху ВДАІ з ОАТ Верхньодніпровського району та м. Вільногірська, УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, капітан міліції Підгірний Ігор Григорович, склав у відношенні позивача протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 140 КУпАП, а 15.04.2010 року начальник ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, майор міліції Татара І.М., на підставі протоколу виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 680 грн., за те, що 12.04.2010 року о 12.45 год. в м. Вільногірську ОСОБА_17, будучи відповідальною посадовою особою - начальником служби зовнішніх мереж ВІК КП Жилсервіс , не прийняв заходів щодо (позначення та огородження) не виставив в повному обсязі знаки та не огородив місце проведення робіт на вул. Садовій біля будинку № 26, відповідно до діючих правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, чим порушив вимоги п.1.5 ПДР України, ДБН В 2 - 2001.

Суд звертає увагу на те, що протокол і постанова у справі про адміністративне правопорушення складені з суттєвими порушеннями процесуальних вимог. Ні в протоколі, ні в постанові текстуально не зазначено, які саме права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, були роз'яснені позивачеві, ніяких даних, які б підтверджували факт вручення чи направлення копій протоколу та постанови позивачеві, немає. Згідно супровідного листа, за яким постанова була направлена до ВДВС Вільногірського МУЮ для примусового виконання, зазначена дата відправлення 12.05.2010 р. вих. № 1615, та дата отримання 17.05.2010 р. вх. № 1628/0327. В протоколі не зазначено, що позивач відмовився від підпису протоколу та дачі пояснень, та від отримання копії протоколу, з чого слід зробити висновок, що копія йому не надавалася. Залишення копії протоколу на підприємстві, суд не вважає фактом, що свідчить про вручення копії протоколу позивачеві, оскільки такий порядок не передбачений законом. Дата розгляду справи зазначена в протоколі -15.04.2010 р. о 9.00 год. в ВДАІ м. Верхньодніпровська, вул. Театральна 8А. Ні в протоколі ні в постанову не зазначено, які саме правила, норми та стандарти були порушені, не зазначено який закон був порушений, не конкретизоване місце проведення земляних робіт, чи це проїзна частина, чи обочина, чи тротуар, тобто не викладена об'єктивна сторона складу правопорушення. Згідно пояснень свідків, на місці проведення робіт було встановлено ряд дорожніх знаків, але оцінки цьому факту не дано. В протоколі та в постанові дії позивача безпідставно, тобто, без належної перевірки, було кваліфіковано за ч. 3 ст. 140 КУпАП, в той час, як повноваження позивача не були перевірені згідно його посадової інструкції та документів щодо проведення земельних робіт.

Факти, викладені в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсним обставинам справи щодо встановлення факту порушення, саме, позивачем і, саме, вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху при виконанні земельних робіт.

Надаючи юридичну оцінку фактам та обставинам справи, суд керується наступними нормами права.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; - з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; - обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); - безсторонньо, (неупереджено); - добросовісно; - розсудливо; - з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; - пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); - з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; - своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Згідно вимог ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, в тому числі відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Згідно ч.3 ст. 140 КУпАП, порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних

дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти

до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно Наказу Міністерства внутрішніх справ України Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463 (далі Наказ), а саме п.2.6.- зазначено, що при складанні протоколу, при викладенні обставин правопорушення вказується число, місяць, рік, час його скоєння, суть правопорушення, які саме протиправні дії вчинила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. У випадках, передбачених КУпАП , до протоколу вносяться прізвища, ім'я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дає письмове пояснення по суті скоєного правопорушення, яке записується в протокол, і ставить свій підпис, а також може робити заяви і клопотати по суті складання протоколу та розгляду справи (у разі відмови від пояснення або підписання протоколу про це робиться запис посадової особи, яка склала протокол, що підтверджується підписами свідків).

Посадова особа, яка розглядає протокол, виносить рішення про задоволення чи відхилення заяви або клопотання, про що робиться відповідний запис у протоколі.

Згідно пункту 2.7. Наказу до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо).

Згідно пункту 2.11. Наказу у постанові, у розділі "ВСТАНОВИВ" вказується число, місяць, рік, час скоєння адміністративного правопорушення, прізвище та ініціали особи, яка його вчинила, викладаються обставини і суть скоєного правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи.

В порушення вимог ст.251 КУпАП, ст.256 КУпАП, п.2.6, п.2.7 Наказу Міністерства внутрішніх справ України Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463, п. 1.1., п. 13.3.4., п. 14.1 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС , затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 р. за N 576/16592, в протоколі про скоєне адміністративне правопорушення інших, будь-яких фактичних даних, на основі яких, у визначеному законом порядку відповідачі могли об'єктивно і обґрунтовано встановити: наявність адміністративного правопорушення, винність позивача у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, долучено не було, зокрема посадової інструкції позивача та документів про проведення робіт; не спростоване заперечення позивача, що копія протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення йому не вручалися і поштою не направлялися, що він отримав постанову тільки тоді, коли ВДВС Вільногірського МУЮ прийняло заходи до виконання постанови; справа була розглянута за відсутності позивача, всупереч вимогам ч.1 ст. 268 КУпАП, згідно якої справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи - ця вимога закону не була виконана відповідачем, оскільки є підстави вважати, що позивач не був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, копія протоколу йому не була вручена; в протоколі та в постанові дії позивача безпідставно, тобто, без належної перевірки, було кваліфіковано за ч. 3 ст. 140 КУпАП; в цілому рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було прийняте безпідставно, тобто, за відсутності для такого висновку доказів.

Оцінюючи в сукупності зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, керуючись законом, суд доходить висновку, що суб'єкти владних повноважень: інспектор з організації дорожнього руху ВДАІ з ОАТ Верхньодніпровського району та м. Вільногірська, УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, капітан міліції Підгірний Ігор Григорович, та начальник ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, майор міліції Татара І.М., який не зазначає повні свої дані про ім'я та по-батькові, відповідно, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні позивача та винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 140 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного штрафу у розмірі 680 грн., в порушення вимог п.п.3,4,5,6,9,10 ч.3 ст.2 КАС України, діяли необґрунтовано, упереджено, свої обов'язки та права здійснили формально, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачами не надано суду жодних заперечень та доказів для підтвердження законності та обґрунтованості своїх дій, які б свідчили, про наявність вини, саме, позивача у вчиненні правопорушення, а протокол серії АЕ № 062772 від 12.04.2010 року на підставі наведеного вище суд визнає недопустимим джерелом доказів, суд дійшов висновку, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності безпідставно тому, що протокол та постанова у справі про адміністративне правопорушення не ґрунтуються на об'єктивно встановлених обставинах події та вимогах Закону.

Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно п.1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі та про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача за відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП, за недоведеності його вини.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 99 КАС України, передбачено, що адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється 6-ти місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав свобод чи інтересів.

Згідно ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Враховуючи, що копія постанови не була направлена позивачу, взагалі, в порушення трьохденного строку, встановленого ст. 285 КУпАП, 12.05.2010 р., а до ВДВС Вільногірського МУЮ, Дніпропетровської області, постанова для виконання надійшла лише 17.05.2010 року, і про неї позивачу стало відомо тільки 21.06.2010 року, з позовом до суду позивач звернувся 22.06.2010 року, суд доходить висновку, що є всі підстави вважати поважними причини пропуску позивачем строку оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому пропущений з поважних причин десятиденний строк оскарження постанови підлягає поновленню.

Відповідно до вимог ст. 288 ч.5 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору, даних про інші документально підтверджені витрати позивач не надав, тому, згідно ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати у даній справі в розмірі 03 гривні 40 копійок слід покласти за рахунок Держави України.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,99-102,158-163,167, 171-2,255,256 КАС України, ст. 247 п.1 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії начальника ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області майора міліції Татари І.М, які 15.04.2010 року були направлені на притягнення позивача - ОСОБА_17 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП.

Визнати незаконною та скасувати постанову серії АН № 631145 від 15.04.2010 року, винесену начальником ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області майором міліції Татарою І.М, про притягнення ОСОБА_17 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.140 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 680.00 грн., закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_17 складу зазначеного правопорушення.

Поновити пропущений ОСОБА_17 за поважних причин 10-ти денний строк для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення

Судові витрати у справі в виді судового збору в сумі 03 гривні 40 копійок покласти за рахунок Держави України.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Копію постанови, не пізніше трьох днів після складення її в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачам.

Головуючий суддя Шаповал Г.І

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2011 року Справа 2а-10/11/0407

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

з участю:

позивача ОСОБА_17

представника позивача адвоката Шевчука О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_17 до УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, до начальника ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області майора міліції Татари І.М., про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

14.05.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому прохає:

- визнати неправомірними дії начальника ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області майора міліції Татари І.М, які 14.09.2009 року були направлені на притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП.

- визнати незаконною та скасувати постанову серії АЕ № 039557 від 14.09.2009 року, винесену начальником ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, майором міліції Татарою І.М, про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.140 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 680.00 грн., закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення.

- поновити пропущений ним за поважних причин 10-ти денний строк для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що постановою начальника ВДАІ з обслуговування адміністративних територій Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області капітана міліції Татари І.М. від 14.09.2009 року серії АЕ № 039557 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП.

Про винесення оскаржуваної постанови йому стало відомо 05.05.2010 року, коли відділом ДВС Вільногірського міського управління юстиції до КП Жилсервіс , де він працює, було направлено розпорядження про стягнення з нього штрафу - 680 гривень. Оскаржувана постанова поштою йому не надсилалась, тому, він вважає, що пропущений ним 10-ти денний строк на її оскарження підлягає поновленню.

Згідно з викладеними в постанові обставинами його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 11.09.2009 року, він, будучи відповідальною посадовою особою, не прийняв заходів щодо позначення та огородження місця робіт по ремонту водоводу на вул. Жовтневій в м. Вільногірську відповідно до діючих правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Він вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, оскільки вона винесена з порушенням начальником ВДАІ норм процесуального та матеріального права. 11.09.2009 року обхідником, слюсарем аварійно-відновних робіт КП Жилсервіс ОСОБА_21 при огляді водопровідних магістралей міста був виявлений порив на водопровідній мережі по вул. Жовтневій м. Вільногірська. Таким чином, виникла аварійна ситуація, в результаті якої мешканці району залишилися без питної води. Для проведення аварійно-відновних робіт вийшла бригада працівників КП Жилсервіс , були виставлені попереджувальні знаки, які були в наявності та придатні для використання. Роботи проводилися біля дороги, а не на ній безпосередньо, проїзд не перекривався. Для забезпечення безпеки пішоходів та транспорту були виставлені спеціальні знаки. Дії працівників КП Жилсервіс , в тому числі і його дії, не стали причиною завдання шкоди і не становили загрозу для пішоходів та транспорту.

Працівником ДАІ була проведена фотозйомка місця події на мобільний телефон і був складений протокол. Слід зазначити, що зі змісту постанови слідує, що фототаблиця до цієї постанови не додається. Йому не відомо, чи робилася взагалі така таблиця.

Суб'єктом владних повноважень були порушені його права, передбачені ст.ст. 268, 280, 283 КУпАП, які передбачають, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і вона має право ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, користуватися юридичною допомогою адвоката чи іншого фахівця в галузі права. Відповідно до ч.2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Згідно з ч.1 ст.285 КУпАП копія постанови по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. Протокол про адміністративне правопорушення йому не вручався, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не направлялася поштою і не вручалася особисто. Також він не мав можливості надати письмові пояснення по суті скоєного правопорушення, яке записується в протокол.

Крім цього, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності містить грубі порушення чинного законодавства. Згідно з п. 2.11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 22.02.2001 року № 185, у постанові в розділі УСТАНОВИВ повинно вказуватися число, місяць , рік, час, місце скоєння адміністративного правопорушення, прізвище та ініціали особи, що його вчинила, викладаються обставини і суть скоєного правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи. В порушення вказаної норми в постанові не зазначено час вчинення адміністративного правопорушення та точно не визначене місце його вчинення. До того ж, в графі, де повинні бути зазначені посада, прізвище і ініціали посадової особи, яка винесла постанову, перед словами начальник ВДАІ... стоїть коса риска, яка означає, що постанову винесено особою, яка виконує обов'язки начальника ВДАІ з обслуговування адміністративних територій Верхньодніпровського району та м. Вільногірськ. Встановити конкретно прізвище, ініціали, посаду і обсяг повноважень особи, яка винесла постанову, не можливо.

Суб'єктом владних повноважень в матеріалах справи про адміністративні правопорушення не викладена об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, а саме: час скоєння правопорушення, відсутні вказівки на пункти Закону України Про дорожній рух , пункти вимог ДСТУ-3587-97 Безпека дорожнього руху. Автодороги, вулиці, залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану , якими передбачено відповідальність за здійснення вищенаведених дій, при тому, що ч.3 ст. 140 КУпАП є бланкетною. Також суб'єктом владних повноважень не визначено в повному обсязі його посаду та перелік установлених правил у сфері безпеки руху, забезпечення виконання яких входить до його службових обов'язків та робить його спеціальним суб'єктом адміністративного правопорушення згідно зі ст. 14 КУпАП. До справи не долучені його пояснення, посадова інструкція, положення про структурний підрозділ, а також матеріали, які містять відомості про наявність автомобілів та пішоходів, безпеці та безперебійному руху яких загрожувала небезпека. Усі вищенаведені факти є належним обґрунтуванням відсутності у його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП, за недоведеності його вини. За цих обставин, він вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню як незаконна, тобто винесена з порушенням діючих норм законодавства України.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені в позовній заяві, підтримали в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, представників своїх не направили, заяв про розгляд справи за їх відсутності та заперечень проти позову не надали, були повідомлені про час, дату та місце судового засідання належним чином.

Із показань свідка ОСОБА_20., який займає посаду інспектора з організації дорожнього руху ВДАІ з ОАТ Верхньодніпровського району та м. Вільногірська, УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, витікає, що 11.09.2009 року ним було виявлене правопорушення, а саме виконання земельних робіт по вул. Жовтневій в м. Вільногірську з порушенням діючих норм, правил та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Місце роботи було залишене неогородженим і не позначеним дорожніми знаками. Зі слів директора КП Жилсервіс Повстіна І.Т. йому стало відомо, що відповідальною особою за безпеку проведення цих робіт є ОСОБА_17, в присутності якого він склав протокол про правопорушення, передбачене ч.3 ст. 140 КУпАП. ОСОБА_17 від підпису та дачі пояснень в протоколі в присутності двох свідків відмовився. Протокол ним був переданий до адміністративної практики ВДАІ, після чого на підставі протоколу начальник ВДАІ тоді ще капітан 11.09.2009 р. міліції Татара І.М. виніс постанову про притягнення ОСОБА_17 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дій суб'єкта владних повноважень, що стосуються інтересів конкретної фізичної особи, а саме з факту винесення суб'єктом владних повноважень постанови про притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності.

Суд вважає встановленим, що 11.09.2009 року о 13.45 год. інспектор з організації дорожнього руху ВДАІ з ОАТ Верхньодніпровського району та м. Вільногірська, УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, капітан міліції Підгірний Ігор Григорович, склав у відношенні позивача протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 140 КУпАП, а 14.09.2009 року начальник ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, капітан міліції Татара І.М., на підставі протоколу виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 680 грн., за те, що 11.09.2009 року . в м. Вільногірську ОСОБА_17, будучи відповідальною посадовою особою -начальником служби зовнішніх мереж ВІК КП Жилсервіс , не прийняв заходів щодо позначення та огородження місця робіт по ремонту водоводу по вул. Жовтневій в районі електроопори № 38, відповідно до діючих правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, чим порушив вимоги СОУ-45.2 -00018112-006-2005.

Суд звертає увагу на те, що протокол і постанова у справі про адміністративне правопорушення складені з суттєвими порушеннями процесуальних вимог. Ні в протоколі, ні в постанові текстуально не зазначено, які саме права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, були роз'яснені позивачеві, ніяких даних, які б підтверджували факт вручення чи направлення копій протоколу та постанови позивачеві, немає. Згідно супровідного листа, за яким постанова була направлена до ВДВС Вільногірського МУЮ для примусового виконання, зазначена дата відправлення 06.10.2009 р. вих. № 4222, та дата отримання 14.10.2009 р. вх. № 2137. В протоколі зазначено, що позивач відмовився від підпису протоколу та дачі пояснень, але не зазначено, що він відмовився від отримання копії протоколу, з чого слід зробити висновок, що копія йому не надавалася. Протокол окрім підписів двох свідків не містить підпису особи, у відношенні якої складено протокол, та підпису посадової особи, що склала протокол. Дата розгляду справи зазначена в протоколі -14.09.2009 р. 9.00 год в ВДАІ м. Верхньодніпровська. Ні в протоколі ні в постанову не зазначено, які саме правила, норми та стандарти були порушені, не зазначено який закон був порушений, не конкретизоване місце проведення земляних робіт, чи це проїзна частина, чи обочина, чи тротуар, тобто не викладена об'єктивна сторона складу правопорушення. Згідно пояснень свідків, на місці проведення робіт було встановлено ряд дорожніх знаків, але оцінки цьому факту не дано. В протоколі та в постанові дії позивача безпідставно, тобто, без належної перевірки, було кваліфіковано за ч. 3 ст. 140 КУпАП, в той час, як повноваження позивача не були перевірені згідно його посадової інструкції.

Факти, викладені в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсним обставинам справи щодо встановлення факту порушення, саме, позивачем і, саме, вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху при виконанні земельних робіт.

Надаючи юридичну оцінку фактам та обставинам справи, суд керується наступними нормами права.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; - з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; - обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); - безсторонньо, (неупереджено); - добросовісно; - розсудливо; - з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; - пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); - з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; - своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Згідно вимог ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, в тому числі відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Згідно ч.3 ст. 140 КУпАП Порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних

дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти

до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно Наказу Міністерства внутрішніх справ України Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463 (далі Наказ), а саме п.2.6.- зазначено, що при складанні протоколу, при викладенні обставин правопорушення вказується число, місяць, рік, час його скоєння, суть правопорушення, які саме протиправні дії вчинила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. У випадках, передбачених КУпАП , до протоколу вносяться прізвища, ім'я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дає письмове пояснення по суті скоєного правопорушення, яке записується в протокол, і ставить свій підпис, а також може робити заяви і клопотати по суті складання протоколу та розгляду справи (у разі відмови від пояснення або підписання протоколу про це робиться запис посадової особи, яка склала протокол, що підтверджується підписами свідків).

Посадова особа, яка розглядає протокол, виносить рішення про задоволення чи відхилення заяви або клопотання, про що робиться відповідний запис у протоколі.

Згідно пункту 2.7. Наказу до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо).

Згідно пункту 2.11. Наказу у постанові, у розділі "ВСТАНОВИВ" вказується число, місяць, рік, час скоєння адміністративного правопорушення, прізвище та ініціали особи, яка його вчинила, викладаються обставини і суть скоєного правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи.

В порушення вимог ст.251 КУпАП, ст.256 КУпАП, п.2.6, п.2.7 Наказу Міністерства внутрішніх справ України Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463, п. 1.1., п. 13.3.4., п. 14.1 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС , затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 р. за N 576/16592, в протоколі про скоєне адміністративне правопорушення інших, будь-яких фактичних даних, на основі яких, у визначеному законом порядку відповідачі могли об'єктивно і обґрунтовано встановити: наявність адміністративного правопорушення, винність позивача у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, долучено не було, зокрема посадової інструкції позивача; не спростоване заперечення позивача, що копія протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення йому не вручалися і поштою не направлялися, що він отримав постанову тільки тоді, коли ВДВС Вільногірського МУЮ прийняло заходи до виконання постанови; справа була розглянута за відсутності позивача, всупереч вимогам ч.1 ст. 268 КУпАП, згідно якої справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи - ця вимога закону не була виконана відповідачем, оскільки є підстави вважати, що позивач не був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, копія протоколу йому не була вручена; протокол про адміністративне правопорушення не був підписаний посадовою особою, що його склала, що виключає можливість визнання його належним юридичним процесуальним документом; в протоколі та в постанові дії позивача безпідставно, тобто, без належної перевірки, було кваліфіковано за ч. 3 ст. 140 КУпАП; в цілому рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було прийняте безпідставно, тобто, за відсутності для такого висновку доказів.

Оцінюючи в сукупності зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, керуючись законом, суд доходить висновку, що суб'єкти владних повноважень: інспектор з організації дорожнього руху ВДАІ з ОАТ Верхньодніпровського району та м. Вільногірська, УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, капітан міліції Підгірний Ігор Григорович, та начальник ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, капітан міліції Татара І.М., який не зазначає повні свої дані про ім'я та по-батькові, відповідно, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні позивача та винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 140 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного штрафу у розмірі 680 грн., в порушення вимог п.п.3,4,5,6,9,10 ч.3 ст.2 КАС України, діяли необґрунтовано, упереджено, свої обов'язки та права здійснили формально, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачами не надано суду жодних заперечень та доказів для підтвердження законності та обґрунтованості своїх дій, які б свідчили, про наявність вини позивача у вчиненні правопорушення, а протокол серії АЕ № 100001 від 11.09.2009 року на підставі наведеного вище суд визнає недопустимим джерелом доказів, суд дійшов висновку, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності безпідставно тому, що протокол та постанова у справі про адміністративне правопорушення не ґрунтуються на об'єктивно встановлених обставинах події та вимогах Закону.

Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно п.1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі та про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача за відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП, за недоведеності його вини.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 99 КАС України, передбачено, що адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється 6-ти місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав свобод чи інтересів.

Згідно ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Враховуючи, що копія постанови не була направлена позивачу, взагалі, в порушення трьохденного строку, встановленого ст. 285 КУпАП, а до ВДВС Вільногірського МУЮ, Дніпропетровської області, постанову для виконання було надіслано лише 14.10.2009 року, і про неї позивачу стало відомо тільки 05.05.2010 року, з позовом до суду позивач звернувся 14.05.2010 року, суд доходить висновку, що , маються всі підстави вважати поважними причини пропуску позивачем строку оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому пропущений з поважних причин десятиденний строк оскарження постанови підлягає поновленню.

Відповідно до вимог ст. 288 ч.5 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору, даних про інші документально підтверджені витрати позивач не надав, тому, згідно ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати у даній справі в розмірі 03 гривні 40 копійок слід покласти за рахунок Держави України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,99-102,158-163,167, 171-2,255,256 КАС України, ст. 247 п.1 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії начальника ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції Татари І.М, які 14.09.2009 року були направлені на притягнення ОСОБА_17 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП.

Визнати незаконною та скасувати постанову серії АЕ № 039557 від 14.09.2009 року, винесену начальником ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітаном міліції Татарою І.М, про притягнення ОСОБА_17 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.140 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 680,00 грн., закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_17 складу зазначеного правопорушення.

Поновити пропущений ОСОБА_17 за поважних причин 10-ти денний строк для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення

Судові витрати у справі в виді судового збору в сумі 03 гривні 40 копійок покласти за рахунок Держави України.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Копію постанови, не пізніше трьох днів після складення її в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачам.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.

Україна

В І Л Ь Н О Г І Р С Ь К И Й М І С Ь К И Й С У Д Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

51700, м. Вільногірськ, вул. Жовтнева, 14-а, тел. (05653) 5-07-41

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2011 року Справа 2а-9/11/0407

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

з участю:

позивача ОСОБА_17

представника позивача адвоката Шевчука О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_17 до УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, до начальника ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, майора міліції Татари І.М., про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

14.05.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому прохає:

- визнати неправомірними дії начальника ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області майора міліції Татари І.М, які 04.02.2010 року були направлені на притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП.

- визнати незаконною та скасувати постанову серії АЕ № 196767 від 04.02.2010 року, винесену начальником ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, майором міліції Татарою І.М, про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.140 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 680.00 грн., закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення.

- поновити пропущений ним за поважних причин 10-ти денний строк для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 01.12.2010 року постановою начальника ВДАІ з обслуговування адміністративних територій Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області капітана міліції Татари І.М. від 04.02.2010 року серії АЕ № 196767 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП.

Про винесення оскаржуваної постанови йому стало відомо 05.05.2010 року, коли відділом ДВС Вільногірського міського управління юстиції до КП Жилсервіс , де він працює, було направлено розпорядження про стягнення з нього штрафу - 680 гривень. Оскаржувана постанова поштою йому не надсилалась, тому, він вважає, що пропущений ним 10-ти денний строк на її оскарження підлягає поновленню.

Згідно з викладеними в постанові обставинами його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 02.02.2010 року, він, будучи відповідальною посадовою особою, при проведенні земляних робіт не огородив, не позначив місця проведення робіт відповідно до діючих правил, норм та стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху.

Він вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, оскільки вона винесена з порушенням начальником ВДАІ норм процесуального та матеріального права. 02.02.2010 року обхідником, слюсарем аварійно-відновних робіт КП Жилсервіс ОСОБА_21 при огляді водопровідних магістралей міста був виявлений порив на водопровідній мережі по вул. Жовтневій м. Вільногірська. Таким чином, виникла аварійна ситуація, в результаті якої мешканці району залишилися без питної води. Для проведення аварійно-відновних робіт вийшла бригада працівників КП Жилсервіс , були виставлені попереджувальні знаки, які були в наявності та придатні для використання. Роботи проводилися біля дороги, а не на ній безпосередньо, проїзд не перекривався. Для забезпечення безпеки пішоходів та транспорту були виставлені спеціальні знаки. Дії працівників КП Жилсервіс , в тому числі і його дії, не стали причиною завдання шкоди і не становили загрозу для пішоходів та транспорту.

Працівником ДАІ була проведена фотозйомка місця події на мобільний телефон і був складений протокол. Слід зазначити, що зі змісту постанови слідує, що фототаблиця до цієї постанови не додається. Йому не відомо, чи робилася взагалі така таблиця.

Суб'єктом владних повноважень були порушені його права, передбачені ст.ст. 268, 280, 283 КУпАП, які передбачають, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і вона має право ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, користуватися юридичною допомогою адвоката чи іншого фахівця в галузі права. Відповідно до ч.2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Згідно з ч.1 ст.285 КУпАП копія постанови по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. Протокол про адміністративне правопорушення йому не вручався, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не направлялася поштою і не вручалася особисто. Також він не мав можливості надати письмові пояснення по суті скоєного правопорушення, яке записується в протокол. При складанні протоколу не були присутні свідки, лише працівники КП Жилсервіс ; в протоколі, крім працівників ДАІ, ніхто не розписувався.

Крім цього, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності містить грубі порушення чинного законодавства. Згідно з п. 2.11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 22.02.2001 року № 185, у постанові в розділі УСТАНОВИВ повинно вказуватися число, місяць , рік, час, місце скоєння адміністративного правопорушення, прізвище та ініціали особи, що його вчинила, викладаються обставини і суть скоєного правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи. В порушення вказаної норми в постанові точно не визначене місце його вчинення. До того ж, в графі, де повинні бути зазначені посада, прізвище і ініціали посадової особи, яка винесла постанову, перед словами начальник ВДАІ... стоїть коса риска, яка означає, що постанову винесено особою, яка виконує обов'язки начальника ВДАІ з обслуговування адміністративних територій Верхньодніпровського району та м. Вільногірськ. Встановити конкретно прізвище, ініціали, посаду і обсяг повноважень особи, яка винесла постанову, не можливо.

Суб'єктом владних повноважень в матеріалах справи про адміністративні правопорушення не викладена об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, а саме: відсутні вказівки на пункти Закону України Про дорожній рух , пункти вимог ДСТУ-3587-97 Безпека дорожнього руху. Автодороги, вулиці, залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного , якими передбачено відповідальність за здійснення вищенаведених дій, при тому, що ч.3 ст. 140 КУпАП є бланкетною. Також суб'єктом владних повноважень не визначено в повному обсязі його посаду та перелік установлених правил у сфері безпеки руху, забезпечення виконання яких входить до його службових обов'язків та робить його спеціальним суб'єктом адміністративного правопорушення згідно зі ст. 14 КУпАП. До справи не долучені його пояснення, посадова інструкція, положення про структурний підрозділ, а також матеріали, які містять відомості про наявність автомобілів та пішоходів, безпеці та безперебійному руху яких загрожувала небезпека. Усі вищенаведені факти є належним обґрунтуванням відсутності у його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП, за недоведеності його вини. За цих обставин, він вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню як незаконна, тобто винесена з порушенням діючих норм законодавства України.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені в позовній заяві, підтримали в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, представників свої не направили, заяв про розгляд справи за їх відсутності та заперечень проти позову не надали, були повідомлені про час, дату та місце судового засідання належним чином.

Із показань свідка ОСОБА_20., який займає посаду інспектора з організації дорожнього руху ВДАІ з ОАТ Верхньодніпровського району та м. Вільногірська, УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, витікає, що02.02.2010 року ним було виявлене правопорушення, а саме виконання земельних робіт по вул. Жовтневій в м. Вільногірську з порушенням діючих норм, правил та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Зі слів директора КП Жилсервіс ОСОБА_22, працівників та майстра йому стало відомо, що відповідальною особою за безпеку проведення цих робіт є ОСОБА_17, в присутності якого він склав протокол про правопорушення, передбачене ч.3 ст. 140 КУпАП. ОСОБА_17 від підпису та дачі пояснень в протоколі відмовився. Протокол ним був переданий до адміністративної практики ВДАІ, після чого на підставі протоколу начальник ВДАІ майор міліції Татара І.М. виніс постанову про притягнення ОСОБА_17 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дій суб'єкта владних повноважень, що стосуються інтересів конкретної фізичної особи, а саме з факту винесення суб'єктом владних повноважень постанови про притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності.

Суд вважає встановленим, що 02.02.2010 року о 14.45 год. інспектор з організації дорожнього руху ВДАІ з ОАТ Верхньодніпровського району та м. Вільногірська, УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, капітан міліції Підгірний Ігор Григорович, склав у відношенні позивача протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 140 КУпАП, а 04.02.2010 року начальник ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, майор міліції Татара І.М., на підставі протоколу виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 680 грн., за те, що 02.02.2010 року о 13.40 год. в м. Вільногірську по вул. Октябрьській, в районі електроопори 7/16/05, ОСОБА_17, будучи відповідальною посадовою особою -начальник служби зовнішніх мереж ВІК КП Жилсервіс , при проведенні земляних робіт не огородив, не позначив місця проведення робіт, відповідно до діючих правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, чим порушив вимоги СОУ-45.2 -00018112-006-2005.

Суд звертає увагу на те, що протокол і постанова у справі про адміністративне правопорушення складені з суттєвими порушеннями процесуальних вимог. Ні в протоколі, ні в постанові текстуально не зазначено, які саме права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, були роз'яснені позивачеві, ніяких даних, які б підтверджували факт вручення чи направлення копій протоколу та постанови позивачеві, немає. Згідно супровідного листа, за яким постанова була направлена до ВДВС Вільногірського МУЮ для примусового виконання, зазначена дата відправлення 11.03.2010 року вих. № 915, та дата отримання 17.03.2010 р. вх. № 975/03-27. В протоколі зазначено, що позивач відмовився від підпису протоколу та дачі пояснень, але не зазначено, що він відмовився від отримання копії протоколу, з чого слід зробити висновок, що копія йому не надавалася. Дата розгляду справи зазначена в протоколі -04.02.2010 р. в ВДАІ м. Верхньодніпровськ. Ні в протоколі ні в постанову не зазначено, які саме правила, норми та стандарти були порушені, не конкретизоване місце проведення земляних робіт, чи це проїзна частина, чи обочина, чи тротуар, тобто не викладена об'єктивна сторона складу правопорушення. Згідно пояснень свідків, на місці проведення робіт було встановлено ряд дорожніх знаків, але оцінки цьому факту не дано. В протоколі та в постанові дії позивача безпідставно, тобто, без належної перевірки, було кваліфіковано за ч. 3 ст. 140 КУпАП, в той час, як повноваження позивача не були перевірені згідно його посадової інструкції.

Факти, викладені в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсним обставинам справи щодо встановлення факту порушення, саме, позивачем і, саме, вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху при виконанні земельних робіт.

Надаючи юридичну оцінку фактам та обставинам справи, суд керується наступними нормами права.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; - з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; - обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); - безсторонньо, (неупереджено); - добросовісно; - розсудливо; - з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; - пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); - з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; - своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Згідно вимог ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, в тому числі відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Згідно ч.3 ст. 140 КУпАП Порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних

дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти

до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно Наказу Міністерства внутрішніх справ України Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463 (далі Наказ), а саме п.2.6.- зазначено, що при складанні протоколу, при викладенні обставин правопорушення вказується число, місяць, рік, час його скоєння, суть правопорушення, які саме протиправні дії вчинила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. У випадках, передбачених КУпАП , до протоколу вносяться прізвища, ім'я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дає письмове пояснення по суті скоєного правопорушення, яке записується в протокол, і ставить свій підпис, а також може робити заяви і клопотати по суті складання протоколу та розгляду справи (у разі відмови від пояснення або підписання протоколу про це робиться запис посадової особи, яка склала протокол, що підтверджується підписами свідків).

Посадова особа, яка розглядає протокол, виносить рішення про задоволення чи відхилення заяви або клопотання, про що робиться відповідний запис у протоколі.

Згідно пункту 2.7. Наказу до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо).

Згідно пункту 2.11. Наказу у постанові, у розділі "ВСТАНОВИВ" вказується число, місяць, рік, час скоєння адміністративного правопорушення, прізвище та ініціали особи, яка його вчинила, викладаються обставини і суть скоєного правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи.

В порушення вимог ст.251 КУпАП, ст.256 КУпАП, п.2.6, п.2.7 Наказу Міністерства внутрішніх справ України Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463, п. 1.1., п. 13.3.4., п. 14.1 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС , затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 р. за N 576/16592, в протоколі про скоєне адміністративне правопорушення інших, будь-яких фактичних даних, на основі яких, у визначеному законом порядку відповідачі могли об'єктивно і обґрунтовано встановити: наявність адміністративного правопорушення, винність позивача у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, долучено не було, зокрема посадової інструкції позивача; не спростоване заперечення позивача, що копія протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення йому не вручалися і поштою не направлялися, що він отримав постанову тільки тоді, коли ВДВС Вільногірського МУЮ прийняло заходи до виконання постанови; справа була розглянута за відсутності позивача, всупереч вимогам ч.1 ст. 268 КУпАП, згідно якої справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи - ця вимога закону не була виконана відповідачем, оскільки є підстави вважати, що позивач не був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи; в протоколі та в постанові дії позивача безпідставно, тобто, без належної перевірки, було кваліфіковано за ч. 3 ст. 140 КУпАП; в цілому рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було прийняте безпідставно, тобто, за відсутності для такого висновку доказів.

Оцінюючи в сукупності зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, керуючись законом, суд доходить висновку, що суб'єкти владних повноважень: інспектор з організації дорожнього руху ВДАІ з ОАТ Верхньодніпровського району та м. Вільногірська, УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, капітан міліції Підгірний Ігор Григорович, та начальник ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, майор міліції Татара І.М., який не зазначає повні свої дані про ім'я та по-батькові, відповідно, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні позивача та винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 140 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного штрафу у розмірі 680 грн., в порушення вимог п.п.3,4,5,6,9,10 ч.3 ст.2 КАС України, діяли необґрунтовано, упереджено, свої обов'язки та права здійснили формально, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачами не надано суду жодних заперечень та доказів для підтвердження законності та обґрунтованості своїх дій, які б свідчили, про наявність вини позивача у вчиненні правопорушення, а протокол серії АЕ № 062615 від 02.02.2010 року на підставі наведеного вище суд визнає недопустимим джерелом доказів, суд приходить до висновку, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності безпідставно тому, що протокол та постанова у справі про адміністративне правопорушення не ґрунтуються на об'єктивно встановлених обставинах події та вимогах Закону.

Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно п.1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись законом, суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі та про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача за відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП, за недоведеності його вини.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 99 КАС України, передбачено, що адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється 6-ти місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав свобод чи інтересів.

Згідно ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Враховуючи, що копія постанови не була направлена позивачу, взагалі, в порушення трьохденного строку, встановленого ст. 285 КУпАП, а до ВДВС Вільногірського МУЮ, Дніпропетровської області, постанову для виконання було надіслано лише 17.03.2010 року, і про неї позивачу стало відомо тільки 05.05.2010 року, з позовом до суду позивач звернувся 14.05.2010 року, суд доходить висновку, що , маються всі підстави вважати поважними причини пропуску позивачем строку оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому пропущений з поважних причин десятиденний строк оскарження постанови підлягає поновленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,99-102,158-163,167, 171-2,255,256 КАС України, ст. 247 п.1 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії начальника ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області майора міліції Татари І.М, які 04.02.2010 року були направлені на притягнення ОСОБА_17 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП.

Визнати незаконною та скасувати постанову серії АЕ № 196767 від 04.02.2010 року, винесену начальником ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, майором міліції Татарою І.М, про притягнення ОСОБА_17 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.140 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 680.00 грн., закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_17 складу зазначеного правопорушення.

Поновити пропущений ОСОБА_17 за поважних причин 10-ти денний строк для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення

Судові витрати у справі в виді судового збору в сумі 03 гривні 40 копійок покласти за рахунок Держави України.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Копію постанови, не пізніше трьох днів після складення її в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачам.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.

Справа №2а-13/11/0407

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2011 р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болоніної М.Б.

при секретарі Шараповій О.О.

за участю позивача ОСОБА_23,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вільногірськ справу за адміністративним позовом ОСОБА_23 до Первомайської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Миколаївській обл., інспектора Первомайської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Миколаївській обл. Смелового Анатолія Олеговича про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся ОСОБА_23 з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії посадової особи, визнати незаконною та скасувати постанову серії ВЕ №163621, винесену 14.06.2010 р. відповідачем, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу у сумі 255 грн., та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

В обґрунтування заявленого адміністративного позову позивач зазначає, що 14.06.2010 р. відповідачем відносно позивача було складено протокол ВЕ №165863 про адміністративне правопорушення та 02.07.2010 р. замовленим листом по пошті йому було надіслано постанову ВЕ №163621 у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої він визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, через порушення п.12.9 б Правил дорожнього руху та накладено штраф у розмірі 255 грн.

Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав. Рухаючись на автомобілі у початку спуску із швидкістю 80 км/год, він побачив на середині спуску дорожні знаки обмеження швидкості до 70 км/год, а потім -50 км/год. Не дивлячись на те, що знаки знаходились у кущах, у далині від дороги та між ними відстань була менше ніж 50 метрів, позивач встиг зменшити швидкість і в зону дії знаку обмеження швидкості до 50 км/год він в'їхав зі швидкістю 50 км/год. На думку позивача, додані ним до позовної заяви фотографії підтверджують, що знаки встановлено в далині від дороги серед дерев на середині спуску на відстані менше 200 метрів від нижньої точки спуску, де знаходився автоінспектор. Знаки закриті від інспектора деревами і він не міг однозначно встановити, у який момент руху позивач в'їхав у зону дії знаків, тим самим не міг точно встановити на якій відстані від знаків було знижено швидкість. Швидкість, яку зафіксував інспектор, це швидкість руху автомобіля позивача на початку спуску до місця встановлення знаків, тобто до зони обмеження швидкості.

Представник відповідача -Первомайської роти ДПС -до суду на з'явився, своїм листом (ар.с.33) позивач просив розглянути справу за відсутності свого представника через службову зайнятість та відсутність фінансування витрат на відрядження.

Відповідач -інспектор ДПС Смеловий А.О. -у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений у відповідності до ч.9 ст.35 КАС України -повістки про виклик до суду доставлено за адресою місця його служби (ар.с.28,29,41,43,46,48), тому з урахуванням вимог ч.4 ст.128 КАС України та думки позивача суд знайшов за можливе проводити судовий розгляд без участі відповідача та вирішувати справу на підставі наявних у ній доказів.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі та додатково пояснив, що 14.06.2010 р. близько 17.00 год. він, керуючи автомобілем Део Ланос , номерний знак НОМЕР_2, рухався по автодорозі Кіровоград-Іларіонове, разом з ним їхав ОСОБА_25 Хоча дорожні знаки про обмеження швидкості знаходились у кущах в далині від дороги, позивач їх бачив та знизив швидкість руху до встановленої знаками -70 км/год та 50 км/год. Після спуску автомобіль був зупинений відповідачем, який повідомив позивача про перевищення встановленої швидкості. На радарі була зафіксована швидкість -78 км/год, на думку позивача, це була швидкість автомобіля на початку спуску, до зони дії обмежувальних знаків. Відповідач склав протокол про порушення Правил дорожнього руху, у якому позивач зазначив про незгоду з протоколом та про наявність свідка, але відповідач до розгляду справи про адміністративне правопорушення свідка не залучив, постанову не виніс, лише усно повідомив про штраф, розмір якого не назвав.

Свідок ОСОБА_25 повністю підтвердив свідчення позивача, крім того, суду показав, що на спуску знаків щодо обмеження швидкості практично не було видно, вони розташовані у кущах в далині від дороги, співробітники ДАІ не могли бачити автомобіль у момент входження в дію знаків, на радарі не було видно часу, в який момент зафіксовано швидкість руху автомобіля.

Вислухавши пояснення позивача та показання свідка, дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі письмові докази, суд доходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.289 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає оскарженню протягом 10 днів з моменту її винесення. Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВЕ №165863, позивач копію протоколу отримав одразу після складання -14.06.2010 р. Постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ №163621 від 14.06.2010 р. (ар.с.5) не містить відомостей про отримання позивачем її копії, але є відмітка, що копію постанови надіслано рекомендованим листом за вих.№2675 від 16.06.2010 р. Позивач зазначив, що копію постанови отримав 02.07.2010 р., та в підтвердження цього надав копію поштового конверту (ар.с.6) із засвідченням листоноші про вручення листа 02.07.2010 р. До суду позивач звернувся з позовною заявою 05.07.2010 р., тобто у десятиденний строк з дня, коли він дізнався про винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно вимог п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 р. постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Реалізуючи свої повноваження в даній сфері, суб'єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно, на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ст.280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами по справах про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами тощо.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що виникли внаслідок дій суб'єкта владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної фізичної особи, а саме з факту винесення суб'єктом владних повноважень постанови про притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності.

У ході розгляду справи судом встановлено, що 14.06.2010 р. інспектором Первомайської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Миколаївській обл. Смеловим А.О. була винесена постанова серії ВЕ №163621 у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої позивач ОСОБА_23 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. (ар.с.5,26). При цьому суд звертає увагу на наступне.

Зазначена постанова була винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВЕ №165863 від 14.06.2010 р. (ар.с.4,25), складеного тією ж посадовою особою, згідно якого 14.06.2010 р. о 17.00 год. на 106 км автодороги Кіровоград-Іларіонове позивач ОСОБА_23, керуючи автомобілем НОМЕР_3, перевищив встановлену на даній ділянці дороги швидкість руху 50 км/год, рухався зі швидкістю 78 км/год (швидкість вимірювалась приладом Беркут ), чим порушив вимоги п.12.9 б Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП. Позивач при ознайомлені з протоколом зазначив про свою незгоду та у своїх письмових поясненнях по суті порушення додав, що на даній ділянці дороги після знаку обмеження швидкості до 70 км/год швидкість руху автомобіля була 60 км/год, знак обмеження 50 км/год проїхав із швидкістю 50 км/год, свідок -ОСОБА_25 Свідок ОСОБА_25, безпосередній очевидець події, до участі у справі залучений не був, хоча позивач наполягав на цьому.

Оскаржувана постанова перевірялась судом на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо. Також перевірялась відповідність складеного у відношенні позивача протоколу вимогам ст.256 КУпАП, а саме в протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути зазначено: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Крім того, за наявності у протоколі пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо незгоди із скоєнням правопорушення, суб'єкт владних повноважень повинен був, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтвердили викладені обставини у протоколі про адміністративне правопорушення та спростували свідчення позивача.

Згідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Між тим, відповідачі, отримавши матеріали адміністративного позову, заперечень проти позову суду не надали, а також не надали жодного доказу в обґрунтування правомірності своїх дій.

На думку суду, суб'єкт владних повноважень прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності з порушенням та недотриманням вимог по її складанню, вона ґрунтується на єдиному джерелі доказів з боку відповідача -протоколі про адміністративне правопорушення, який не може бути належним доказом вини позивача, оскільки був складений з порушенням чинного законодавства України.

Так, відповідно до п.12.9. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, про порушення якого зазначає відповідач у протоколі, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту и п.30.3 цих Правил.

Однак, у протоколі не зазначено, що відповідач перевищив максимальну швидкість на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 або 3.31, крім того не вказано свідка, який був очевидцем події.

На підставі викладеного суд вважає, що рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення ОСОБА_23 до адміністративної відповідальності винесена на підставі недопустимих доказів, з недотриманням вищевказаних принципів правомірної адміністративної поведінки суб'єктом владних повноважень, є незаконною і підлягає скасуванню. У діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, за недоведеності його вини, внаслідок чого провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити на підставі ст.247 КУпАП.

Відповідно до вимог ч.5 ст.288 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору, інші понесені ним судові витати документально не підтвердив, тому згідно ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати по даній справі у сумі 3 грн. 40 коп. слід віднести на рахунок Держави України.

Керуючись ст.ст.11,71,86,94,98,158-163,167,171-2 КАС України, ст.ст.247,251,252,268,288, 293 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_23 до Первомайської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Миколаївській обл., інспектора Первомайської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Миколаївській обл. Смелового Анатолія Олеговича про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову серії ВЕ №163621, винесену 14.06.2010 р. інспектором Первомайської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Миколаївській обл. Смеловим Анатолієм Олеговичем, про притягнення ОСОБА_23 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу у сумі 255 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_23 складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Копію постанови після складення її у повному обсязі направити відповідачу у порядку ст.167 КАС України.

СУДДЯ М.Б.БОЛОНІНА

СудВільногірський міський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення20.01.2011
Оприлюднено05.08.2016
Номер документу55008368
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-36/11/0407

Постанова від 20.01.2011

Адміністративне

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Шаповал Г. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні